Основні фонди підприємства: формування та використання

Важливими показниками при характеристиці проведеної політики управління необоротними активами є фондовіддача та фондомісткість. Фондовіддача - відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до вартості основних виробничих фондів.

Показник фондовіддачі обернений показникові фондомісткості. Збільшення виходу продукції з наявних основних фондів - фондовіддача - досягається шляхом підвищення коефіцієнта змінності роботи машин і устаткування, зменшення простоїв машин і агрегатів, забезпечення приросту виробничих потужностей, у першу чергу за рахунок технічного переоснащення підприємств, модернізації устаткування, заміни морально застарілої техніки.

Таблиця 2.7

Показники стану  основних засобів ВАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас"" за 2003-2007 рр.

Отже, показник фондовіддачі основних засобів на підприємстві ВАТ "Львівська книжкова фабрика "Атлас"" за досліджуваний період був достатньо високим. Так у 2003 році він становив 1,32, а у 2004 році вже на одну гривню необоротних активів виготовлялось 1,9 грн.  продукції. Протягом наступних 2005 – 2006 років цей показник дещо знизився, що пов’язано із зменшенням обсягу валової продукції та зростанням вартості основних засобів. У 2007 році спостерігається значне зростання даного показника і на 1 гривню основних засобів виготовлялось 2,3 гривні продукції.

Як вже зазначалось показник фондомісткості є протилежним до показника фондовіддачі. У 2003 році цей показник становив 0,76, а вже у 2004 році знизився до 0,53, що є позитивною тенденцією. У 2005 році на виробництво 1 гривні продукції витрачалось 0,59 гривень основних засобів. У 2006 році цей показник знову зріс, а у 2007 впав до найнижчого рівня за досліджуваний період і становив 0,43.

Зростання показника фондовіддачі та зниження показника фондомісткості на підприємстві є позитивною тенденцією.

Важливим показником, що характеризує ефективність використання основних засобів є показник рентабельності основних засобів. Протягом досліджуваного періоду він коливався на рівні 10-20 % і лише у 2006 році він був від’ємним. У 2003 році він становив 9,28 %, у 2004 році зріс до 13,45 %, а вже у 2005 – до 19,06 %, що пояснюється різким зростанням чистого доходу та збереження вартості основних засобів на попередньому рівні. Як вже зазначалось у 2006 році даний показник характеризується від’ємним значенням, так як чистий прибуток є від’ємним, тобто підприємство зазнало збитків. У 2007 році показник рентабельності знову зріс і становив на кінець періоду 14,37 %.

Отже, підприємство характеризується простою та зрозумілою організаційною структурою. Економічний стан підприємства є теж задовільним, адже воно характеризується значною платоспроможністю та ліквідністю. Основні фонди використовуються на підприємстві ефективно, адже показник фондовіддачі зріс за досліджуваний період, а показник  фондомісткості знизився. Рентабельність основних засобів достатньо висока. Але у підприємства є певні проблеми, що пов’язані із управлінням основними засобами. Так коефіцієнт зносу основних засобів є надзвичайно високим, в той час як показник придатності – невиправдано низьким. Підприємство не має чіткої політики управління основними засобами, адже їх вартість постійно коливається, а структура постійно змінюється. Тобто не виявлено проблем на рівні використання основних засобів, але є значні проблеми на рівні їх формування.

                                                                      РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ  

ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів

Однієї з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед  за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Для цього необхідно раціональніше використовувати основні фонди і виробничі потужності.

              Запропоновані засоби покращення використання основних фондів і виробничих потужностей можна використовувати в повному обсязі тільки в разі нормального функціонування підприємства, що в сучасних умовах зустрічається вкрай рідко. Це спостерігається також на прикладі досліджуваного підприємства. Проте ми все ж таки повинні орієнтуватися на нормальний стан функціонування підприємства.

              Збільшення обсягів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:

1) запровадження в дію основних фондів і виробничих потужностей;

2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.

              Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств. [11, с.159]

              Реконструкція і розширення діючих фабрик і заводів, будучи джерелом збільшення основних фондів і виробничих потужностей підприємств, одночасно дозволяє краще використовувати наявний в промисловості виробничий апарат.

              Основну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, що у декілька раз перевищують   нові фонди і потужності, що вводяться щорічно.

              Однієї з найважливіших задач підвищення ефективності використання капітальних вкладень і основних фондів є своєчасне введення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення термінів введення в експлуатацію нових основних виробничих фондів дозволяє швидше одержати потрібну продукцію, прискорити їхній оборот і тим самим сповільнити моральний знос основних фондів підприємств, підняти ефективність виробництва в цілому.

              Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених у експлуатацію, можна досягти завдяки:

1) підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей і основних фондів;

2) підвищенню екстенсивності їхнього навантаження.

Однак треба наголосити на двох важливих обставинах:
              По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устатку­вання обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продук­тивності практично не є такими обмеженими.
              По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як пра­вило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтен­сивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте останні порівняно швидко окупаються за ра­хунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економіч­ного ефекту. [15, с.245]

              Більш інтенсивне використання виробничих потужностей і основних фондів досягається насамперед  за рахунок технічного удосконалювання останніх.

              Практика промислових підприємств показує, що тут іде процес збільшення одиничної потужності устаткування:

- у верстатах, машинах і агрегатах посилюються найбільш відповідальні деталі і вузли;

- підвищуються основні параметри виробничих процесів (швидкість, тиск, температура);

- механізуються й автоматизуються не тільки основні виробничі процеси й операції, але і допоміжні і транспортні операції, що нерідко стримують нормальний хід виробництва і використання устаткування; застарілі машини модернізуються і заміняються новими, більш досконалими.

Інтенсивність використання виробничих потужностей і основних фондів підвищується також шляхом удосконалювання технологічних процесів; організації безперервно-потокового виробництва на базі оптимальної концентрації виробництва однорідної продукції; вибору сировини, підготовки до виробництва відповідно до  вимог заданої технології і якості  продукції, що випускається;  забезпечення рівномірної, ритмічної роботи підприємств, цехів і виробничих ділянок, проведення ряду інших заходів, що дозволяють підвищити швидкість обробки предметів праці й забезпечити збільшення виробництва продукції в одиницю часу, чи на одиницю   устаткування на 1 кв. м виробничої площі.

На підприємствах з дискретним виробництвом кількість не використовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 15—20% загального його парку, а внутрішньо-змінні простої ста­новлять 10—15% робочого часу. Це спричиняється: неузгоджені­стю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадов­ільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи тих професій; пе­ребоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенер­гією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами тощо. [12, с.321]

              Отже, інтенсивний шлях використання основних фондів діючих підприємств включає технічне їхнє переозброєння, підвищення темпів оновлення основних фондів.

              Досвід роботи ряду галузей промисловості показує, що швидке технічне переоснащення діючих фабрик і заводів особливо важливо для тих підприємств, де має місце значний знос основних фондів, тобто таких підприємств, як досліджуваний об’єкт.

              Поліпшення екстенсивного використання основних фондів припускає, з одного боку, збільшення часу роботи діючого устаткування в календарний період (протягом  зміни, доби, місяця, кварталу, року) і з іншого боку, збільшення кількості і питомої ваги діючого устаткування в складі усього устаткування, що є в наявності на підприємстві й у його виробничій ланці.

              Збільшення часу роботи устаткування досягається за рахунок:

1) постійної підтримки пропорційності між виробничими потужностями окремих груп устаткування на кожній виробничій ділянці, між цехами підприємства в цілому, між окремими виробництвами усередині кожної галузі промисловості, між темпами і пропорціями розвитку галузей промисловості і всього народного господарства;

2) дотримання передбаченої технології виробництва, удосконалювання організації виробництва і праці, що сприяє правильній експлуатації устаткування, недопущенню простоїв і аварій, здійсненню своєчасного і якісного ремонту;

3) проведення заходів, що підвищують питому вагу основних виробничих операцій у витратах робочого часу, скорочення сезонності в роботі підприємств ряду галузей промисловості, підвищення змінності роботи підприємств.

              Відомо, що на підприємствах крім діючих верстатів, машин і агрегатів частина устаткування знаходиться в ремонті і резерві, а частина - на складі. Своєчасний монтаж невстановленого устаткування, а також запровадження в дію усього встановленого устаткування за винятком частини, що знаходиться в плановому резерві і ремонті, значно поліпшує використання основних фондів.

              Найважливішою умовою підвищення змінності є механізація й автоматизація виробничих процесів, і в першу чергу в допоміжних виробництвах, тому що це дозволяє перевести людей з важких немеханізованих робіт на кваліфіковані роботи в другій зміні.

Якщо довести реальну змінність роботи металообробного устатку­вання до раціонального рівня (1,7—1,8), то можна буде збільшити випуск машинобудівної продукції більше ніж на 30%.[12, с.326]

              Поліпшення використання основних фондів і  потужностей залежить значною мірою  від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робочих, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.. Тому очевидно, що від досконалості системи морального і матеріального стимулювання працівників в значній мірі залежить рівень використання виробничих потужностей і основних фондів.