Натуральна та товарна форми організації суспільного виробництва

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Февраля 2012 в 08:47, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є дослідження відмінностей між натуральною і товарною формою суспільного виробництва, дослідження різноманітних форм товарного виробництва та його основні елементи.

Содержание

Вступ ............................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Генезис форм суспільного виробництва ...............................................5

1.1 Натуральне господарство та його характерні риси ...........................................5

1.2 Товарне господарство ........................................................................................10

РОЗДІЛ 2. Товарне виробництво в сучасних умовах ..........................................17

2.1 Форми організації суспільного виробництва в Україні………………….…..17

2.2 Проблеми товарного виробництва в аграрній сфері України .......................22

РОЗДІЛ 3 Шляхи вирішення проблем товарного виробництва в аграрній сфері України.......................................................................................................................28Висновки....................................................................................................................31

Список використаних джерел..................................................................................33

Додатки

Работа содержит 1 файл

Мороз Ярослав Натуральна та товарна форми організації суспільного виробництва.doc

— 239.50 Кб (Скачать)

    Держава повинна всіляко стимулювати  розвиток конкурентних ринків як найкращого механізму, здатного забезпечити належний (суспільно необхідний) рівень цін як для виробників, так і споживачів продуктів харчування. Це дозволить сільгоспвиробникам і переробникам отримувати ринкову ціну за свою продукцію, на чиє зниження мінімально впливатимуть дуже дорогі в Україні маркетингові послуги. А споживачі продуктів харчування одержать вигоду у вигляді зниження цін на товари внаслідок тієї самої конкуренції. При цьому держава має стимулювати саме попит на продукти харчування із допомогою адресної фінансової підтримки малозабезпеченого населення.

    Зміна форм власності, як і зміна організаційних форм господарювання, є лише важливою передумовою для ефективного  розвитку аграрного сектора економіки  країни. Вона може дати бажані результати лише тоді, коли зміниться ставлення  до землі, яка, згідно з Конституцією, є “основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави”.

    Підбиваючи  підсумки, можна назвати основні  заходи, необхідні для стабілізації і подальшого розвитку аграрно-промислового комплексу. У короткостроковій перспективі це введення сільськогосподарських земель у ринковий економічний обіг. Для цього треба:

  • завершити приватизацію землі з виданням відповідних державних актів;
  • запровадити типові нормативи орендної плати з урахуванням особливостей регіонів;
  • прийняти Земельний кодекс, який деталізує механізм функціонування ринку землі;
  • реструктуризувати збиткові сільськогосподарські підприємства;
  • завершити приватизацію переробних підприємств АПК;
  • створити інфраструктуру ринку землі та мережу іпотечних (земельних) банків;
  • обмежити втручання органів влади в економічну діяльність суб'єктів агроринку;
  • поліпшити систему управління та кадрового забезпечення АПК шляхом створення недержавних управлінських структур за професійною ознакою і формами власності, реорганізації існуючої системи підготовки кадрів;
  • застосувати аграрний протекціонізм у зв'язку з диспаритетом цін, монополізмом, нерегульованим імпортом;
  • формувати кооперативи на базі особистих підсобних господарств та інтеграції їх із суспільними господарствами.

    У довгостроковій перспективі необхідно:

    • створити багатоукладну конкурентоспроможну аграрну економіку з домінуючим у ній сектором національного капіталу;
    • запровадити стимули до швидкої концентрації капіталу на пріоритетних напрямах розвитку сільського господарства;
    • створити систему захисту інвестицій, страхування діяльності кредитно-фінансових структур, що обслуговують АПК;
    • розробити механізми фінансово-кредит ного обслуговування сільських товаровиробників, які б утримували грошову масу у виробничій сфері;
    • забезпечити умови і рівень правового та економічного поля для всіх суб'єктів господарювання з різними формами власності на ринку [11, c. 88].
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

 

    Ефект організації виробництва є однією з найактуальніших проблем як і в нашій країні так і за кордоном.

    Отже, так як метою курсової роботи було визначення відмінностей між натуральною і товарною формою суспільного виробництва, то у першому розділі цієї роботи ми виявили ці відмінності і дослідили що :

    Головними рисами натурального господарства є:

  • замкнутість і універсальність праці кожного члена господарського осередку;
  • виробництво орієнтоване на задоволення внутрішніх потреб 
    господарського осередку;
  • виробництво і споживання  не опосередковані  необхідністю 
    обміну продуктами праці і тому відсутні протиріччя між ними;
  • економічний суверенітет виробника не обмежений ринковими і адміністративними механізмами.

    А що ж відноситься до головних рис  товарного виробництва, то :

  • розвинена система суспільного поділу праці, коли кожен виробник спеціалізується на виробництві одного продукту;
  • продукти виробництва випускаються як товари, тобто для задоволення потреб не самих виробників, а інших споживачів у результаті купівлі-продажу; виробництво відокремлюється від споживання, а виробник - від споживача, зв'язок між виробництвом і споживанням опосередковано фазами розподілу та обміну;
  • обмін товарів відбувається на основі еквівалентності виробничих 
    витрат (у товарах, що обмінюються), продаж товару свідчить про 
    визнання праці, втіленої в цьому товарі, як праці суспільне корисної; виробничі відносини між людьми виявляються не прямо, а опосередковано, через товар або гроші, уречевлюються виробничі відносини.

    В другому розділі ми виявили різноманітні форми товарного виробництва. Товарне  виробництво існує двох видів : просте і розширене (капіталістичне).

    Також вивчили особливості товару, як основної форми продукту праці. Намагалися встановити об’єктивні та суб’єктивні властивості товару.

    В цьому розділі також визначили поняття величини вартості. І виявили, що величина вартості товару визначається суспільно-необхідною працею чи часом, витраченим на його виробництво. Дослідили і переглянули теорії вартості і виявили що серед них існують такі, як :

  • Теорія трудової вартості, як досліджували такі вчені як: У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо та ін.
  • Представники теорії витрат виробництва (Ф. Кене, Р. Торренс, Дж. Мілль) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін.
  • Теорія чинників виробництва, родоначальниками якої є французькі економісти першої половини XIX ст. Ж.-Б. Сей і Ф. Бастіа, розглядає формування вартості з функціонуванням трьох чинників виробництва: капіталу, праці й землі.
  • Теорії граничної корисності стверджують, що зведення вартості до витрат праці або чинників виробництва є неприйнятним, тому що не дає змоги врахувати корисність товару.
  • Прихильниками теорії попиту і пропозиції були французький економіст першої половини XIX ст. Ж.-Б. Сей, англійський економіст Г.-Д. Маклеод. Вони стверджували, що реальна цінність товару дорівнює фактичній ціні.

    В третьому розділі, який стосується проблем товарних відносин в аграрній сфері України та шляхів їх вирішення, докладно вивчили ці проблеми та ознайомилися з предметом вирішення їх.

    Отже, так як курсова робота була спрямована на дослідження натуральної та товарної форми суспільного виробництва, то у висновку можна з впевненістю вважати, що мету курсової роботи повністю виконано.

 
 
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 
    
  1. Про основні  засади державної аграрної політики на період до 2015 року [Текст]: [закон України : офіц.текст: за станом на 2007 рік]. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 55с.
  2. Про державну підтримку сільського господарства України [Текст]: [закон України : офіц.текст: за станом на 24 червня 2004 року]. – К.: Парламенське вид-во, 2004. – 42с.
  3. Бєляєв, О.О. Політична економія [Текст] / О.О. Бєляєв; Київський національно-економічний університет. – К.: КНЕУ, 2001. – 328с.
  4. Воробйов, Є.М. Економічна теорія [Текст] / посібник / Є.М. Воробйов; - Харків-Київ, 2001. – 704с.
  5. Гаршина, О.К. Конспект лекцій з дисципліни Політична економія (для студентів економічних спеціальностей вузу) [Текст] / О.К. Гаршина; - Краматорськ.: ДДМА, 2005. – 256с.
  6. Горбенко, Н.Є. Політична економія [Текст] / Н.Є. Горбенко; 2007. – 245с.
  7. Кривенко, К.Т. Політична економія [Текст] / К.Т. Кривенко; Київський національно-економічний університет. – К.: КНЕУ, 2005. – 508с.
  8. Мочерний, С.В. Політична економія [Текст]: підручник  / С.В. Мочерний; - К.: Знання-Прес, 2002. – 687с.
  9. Ніколенко, Ю.В. Політична економія [Текст] / Ю.В. Ніколенко; – К.: ЦУЛ, 2003. – 412с.
  10. Наукова бібліотека Буковина. Ринкові відносини в АПК [Текст]. – 2006.- № 7: Проблеми ринкових відносин в АПК. – С. 250.
  11. Оганян, Г.А. Політична економія [Текст] / Г.А. Оганян; - К.: МАУП, 2003. – 520с.
  12. Орехівський, Г.А. Політекономія [Текст] / Г.А. Орехівський; Вид-во Каравела. – К.: Каравела, 2008. – 296с.
  13. Політична економія [Текст] : підручник / В.Г. Федоренко, О.М. Діденко, М.М. Руженський, О.Ф. Іткін. – К. : Алерта, 2008. – 487 с.
  14. Рибалкін, В.О. Політична економія (для студентів вищих навчальних закладів) [Текст] / В.О. Рибалкін; Академічне вид-во. – К.: Академвидав, 2004. – 672с.
  15. Сабчук, П.І. Вісник НАН України [Текст] / П.І Сабчук; - 2001. - № 2: Ринкові відносини в АПК. – С. 205.
  16. Солтис, В.В. Політична економія [Текст] : навч. посібник / В.В, Солтис, Ю.М. Лелюк, В.Ф. Іванюта. – К. : Зовнішня торгівля, 2007. – 432с.
  17. Степура, О.С. Політична економія [Текст]: підручник / О.С. Степура; К.: Кондор, 2006 .- 408с.
  18. Тарасевич, В.М. Економічна теорія [Текст]: підручник / В.М. Тарасевич; Центр навчальної літератури. – К.: ЦНЛ, 2006. – 784с.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                        ДОДАТКИ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток А

 

    Відмінні  риси простого і розвинутого товарного виробництва [10, с. 121-122].

 
    Основні риси     Просте  товарне виробництво     Розвинуте товарне виробництво
    1. Виробник продукту та власник  засобів виробництва     1. Одна особа.     1. Виробник продукту – найманий  робітник, власник товару – капіталіст
    2. Експлуатація     2. Як правило, відсутня     2. Існує
    3. Ціль процесу виробництва     3. Задоволення потреб виробника     3. Одержання прибутку
    4. Основа виробництва     4. Індивідуальна, відособлена праця     4. Спільна об’єднана праця найманих робітників
    5. Співвідношення товарного і натурального виробництва     5. Виробництво товарів має підпорядковане  значення стосовно натурального  господарства     5. Товарне виробництво набуває загального характеру
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток Б

 

    Порівняльна характеристика капіталістичного і  соціалістичного типів товарних господарств [5, c. 58-59].

 
        Переваги  соціалістичного товарного господарства     Недоліки  капіталістичного товарного виробництва
        1. Висока соціальна захищеність.

        2. Сприятливий соціальний клімат і трудові відносини в колективі.

        3. Більш справедливий розподіл доходів.

        4. Більш висока зацікавленість  робітників в успіху фірми.

        1. Слабка зацікавленість робітників  в успіху фірми.

        2. Утрати від страйків і трудових  конфліктів.

        3. Висока плинність робочої сили.

        4. Бюрократизація управлінських структур.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток В

 

    Порівняльна характеристика капіталістичного і  соціалістичного типів товарних господарств [5, c. 58-59].

 
    Недоліки соціалістичного товарного господарства     Переваги капіталістичного товарного виробництва
    1. Недоінвестування (“проїдання” прибутку)     1. Сміливо йдуть на ризик і впроваджують більше технічних нововведень
    2. Консервативність в здійсненні ризикованих проектів і впровадженні технічних нововведень     2. Швидше здійснюють структурні зрушення
    3. Повільно підвищується продуктивність праці і нижче темпи економічного росту     3. Вище темпи економічного росту і рівень продуктивності праці
    4. Повільно поновлюється номенклатура продукції     4. Швидше поновлюється номенклатура продукції
    5. Вище інтенсивність праці     5. Не тримають зайву робочу силу
    6. На підприємствах є надлишкова робоча сила     6. Більш ефективні і конкурентноздатні
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Додаток Г [17,с. 41]

 

    Класифікація  товарів за сферами виробництва  і терміном їх використання

 

    

Информация о работе Натуральна та товарна форми організації суспільного виробництва