Формування і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2011 в 12:35, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є всебічне дослідження природних, матеріальних та трудових ресурсів, а також сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку регіону.
Для реалізації зазначеної мети стоять такі завдання:
здійснити загальну характеристику Івано-Франківської області;
розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку Івано-Франківського регіону.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І. Загальна характеристика та географічне положення Івано-Франківської області………………………………………………………………5
Розділ ІІ. Історія формування господарства району та господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу………………………………………....12
Розділ ІІІ. Населення та трудові ресурси………………………………….22
Розділ ІV. Сучасний стан економіки. Проблеми та перспективи комплексного розвитку господарства регіону……………………………………28
Висновки………………………………………………………………36
Список використаних літературних джерел…………………….38
Додатки……………………………………………………………….40

Работа содержит 1 файл

Курсова сныжани перероблена.doc

— 756.50 Кб (Скачать)

     Карпатський регіон на сьогоднішній день може бути базовим для проходження ознайомчих та категорійних пішохідних походів. Сприятливі природні, бальнеологічні і санаторно-гігієнічні умови та розгалужена мережа унікальних природно-заповідних територій забезпечують можливість формування рекреаційного комплексу, розвитку індустрії відпочинку і оздоровлення як провідної галузі виробничої спеціалізації і пріоритетного використання природно-ресурсного потенціалу регіону. Цілющий клімат і широкий спектр лікувальної дії природних вод, багата історія й етнографія, розмаїття природи здавна приваблювали відпочиваючих і туристів. Особливою популярністю користуються перлини Карпат – Косів, Шешори, центри зимового спорту Яблучниця. Природні умови та вже існуюча туристична інфраструктура регіону дають змогу ефективно розвивати, активізувати та популяризувати туризм.

     Природні ресурси області. Третина області вкрита лісами, які становлять 10% лісів України. Різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

     Івано–Франківщина здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, неповторною історією, культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом. Всі ці критерії дозволили створити такий природно-заповідний фонд, який відповідає сучасним екологічним, природоохоронним, освітньо-виховним, естетичним вимогам.

     Всього  на території області 438 заповідних територій та об’єктів загальною  площею 186,5 тис. га, відсоток заповідності – 13,4 і є одним з кращих на Україні.

     Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.

     Завдяки оптимальним кліматичним умовам, біогеографічній оригінальності території, етнографічним традиціям, територія парку традиційно використовується для рекреаційних та туристичних цілей ще з початку століття [1;111].

     Карпатський національний природний парк – це храм природи, який дарує всім відпочинок і радість.

     Перлиною  Карпат називають Косівщину, відомою  своєю мальовничістю і багатством природи. Це осередок самобутніх звичаїв, побуту і культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва, високий рівень якого відомий за межами України. Крім цього, це традиційний, дуже популярний край туризму. Тут на території 32,2 тис. га створений національний природний парк “Гуцульщина”. Звідусіль видно таємничу, манливу стіну гір. Це хребти Покутських Карпат, досить стрімкі, вкриті переважно мішаними лісами, з переважанням бука, граба.

     Унікальні природні комплекси Горган, відомі своєю мальовничістю, сильно розчленованим рельєфом, конусоподібними вершинами, цікавим і багатим рослинним покривом та тваринним світом охороняються тепер природному заповіднику “Горгани”. В Горганах збереглося багато незайманих куточків живої природи. Заповідна територія площею 5344,2 га розташована в басейні ріки Бистриця Надвірнянська. Значна частина території заповідника (84,4%) вкрита смерековими, буково-ялицевими, ялицево-смерековими лісами. Вершини гір, узбіччя та плоскогір’я вкриті кам’янистими розсипами, на яких ростуть килими гірської сосни-жерепу, переліски-садки із сосни кедрової європейської, виду, занесеного до Червоної книги України.

     З реліктом третинного періоду – тисом  ягідним, видом, занесеним до Червоної книги України, деревом, оспіваним в піснях і легендах, можна зустрітися в ботанічному заказнику “Княждвірський”, що в Коломийському районі. Тут на площі 208 га зараз зростає близько 10 тис. дерев тису, яке народ називає “негний-деревом” за незвичайну якість деревини. Тис росте у ялицево-буковому пралісі. Могутні ялиці і буки утворюють перший ярус, а невисокі (4-8 м.) деревця тису – під їхніми шатами.

     Однією  з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані  в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі. Овіяні легендами, рідкісні для Карпат за геологічною будовою, скелі розташовані на фоні мальовничого пейзажу, серед букових змішаних лісів, які в народі пов’язують з легендарним іменем Олекси Довбуша. Біля скель простяглась рівна площадка, обмежена штучним ровом. У скелях видовбані печери, добре відшліфовані, різні за формою та розмірами.

     Печерний  комплекс в с. Бубнище є унікальним об’єктом, що має історичну, ландшафтну та археологічну цінність, по якому  необхідно здійснити грунтовні  комплексні наукові дослідження та надати йому статус пам’ятки світового значення.

     У самій гущі Карпатських Горган розташований ботанічний заказник “Скит Манявський”. Один з найбільш мальовничих ландшафтів Прикарпаття з ялицевими, смереково-буково-ялицевими  лісами, єдиним місцем зростання в Івано–Франківській області насадженням модрини польської, красивим лісовим озером, унікальними скельними утворами. В народі модрину польську називають хвойним дубом.

     Зважаючи  на значний рекреаційний потенціал  та популярність природи області, серед  туристів, в останні роки створені заповідні об’єкти поліфункціонального призначення – регіональні ландшафтні парки, які поєднують в собі функції збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, а також створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах. Найбільш відомим є Дністровський регіональний ландшафтний парк, який займає площу 19 тис. га вздовж р. Дністер. Тут неначе в природничому музеї зібрані геологічні, ботанічні, археологічні, гідрологічні пам’ятки природи. Ландшафт Дністра постійно змінюється. Рівнинний рельєф поступово переходить у гірський, представлений унікальними відшаруваннями юрського періоду. На Танутинській горі можна спостерігати гірські породи мезозойської ери – відклади нижньої юри. Вони представлені переважно жовтувато-білими вапняками, мають відбитки кількох видів унікальних морських водоростей і різноманітний комплекс викопної фауни. Другого такого немає в Європі. Важко уявити, що на місці цих скелястих виступів колись, понад 150 млн. років тому, вирувало справжнє море. Ліві притоки Дністра, глибоко врізуючись у Подільське плато, утворюють мальовничі каньйоноподібні долини. Серед них величаво підносять свої куполоподібні вершини Велика і Мала Говди, та Червона гора, що виникли в процесі горотворення в Карпатах. Вершини скель Червоної гори здіймаються на 150 м. над Дністром, вкриті рідкісною наскальною і степовою рослинністю. За переказами, каміння гори має особливий магнетизм, що звільняє людину від негативних емоцій та нещасть. Та справжнім дивом каньйону є Червоногірський водоспад – один з найпотужніших на Поділлі. Тут р. Джурин з оглушливим шумом скидає свої води з висоти майже 16 м., розсипаючи їх вологим казковим маривом. А ще чудові сосново-смерекові ліси, що майже впритул у деяких місцях підступають до ріки, створюють неповторний пейзаж, заворожуючи своєю красою і величністю.

     На  Івано-Франківщині багато й інших  заповідних об’єктів, які вражають своєю красою та неповторністю і  збереження яких є головним завданням природоохоронних служб, громадськості, формувати світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення людей до збереження природної спадщини.

     Висока  лісистість і мальовничість ландшафтів, наявність унікальних ділянок незайманої природи, багатство рослинного і тваринного світу, різноманітність форм рельєфу, значна кількість річок, чистота природних вод визначають особливу цінність рекреаційних ресурсів Івано-Франківської області, яка відноситься до найбільш перспективних рекреаційних районів України. Так, на території області сформовані Косівський та Шешорський рекреаційні райони. Кожен із них є своєрідним з широкою гамою неповторних природних комплексів.

     Зараз в області є 5 курортних територій  і діє 11 санаторіїв, 5 туристичних, 7 спортивних баз, 7 будинків відпочинку, 7 таборів відпочинку. Діють зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, “Трамплін” та ін. По території парку прокладено понад 400 км. туристичних та науково-пізнавальних маршрутів: “На озеро Несамовите”, “Погорілець – Шешурська – Марічейка”, “На гору Говерла”.

     Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, Ворохта і бальнеогрязевий  передгірний курорт Черче. 

     Природні  умови Івано-Франківської області сприятливі для розвитку гірського спорту. У Ворохті щороку відбуваються змагання з біатлону, стрибків з трампліну, лижних гонок і двоборства, тут також проводяться зимові спартакіади. На ворохтянських трамплінах можна тренуватись цілий рік. Вони обладнані штучним покриттям, працюють підйомники для гірськолижників. Для розвитку цих захоплюючих видів спорту споруджені лижні бази “Авангард”, “Україна”, “Заросляк”.

     Варто відзначити, що останнім часом в  Івано-Франківській області приділяється чимала увага покращенню стану і  розвитку рекреаційних і туристичних ресурсів. Так, за останні роки була проведена робота з масштабної реконструкції найвизначніших пам’яток історії і культури даного регіону. До того ж в області останнім часом спостерігається стійка тенденція до зростання кількості туристичних фірм і збільшується кількість туристів.

     Як  бачимо на території Івано-Франківської області налічується значна кількість  об’єктів природно-заповідного фонду, серед них: заповідники (3), ботанічні резервати та пам’ятки природи (40), зоологічних заказників (5), ландшафтні парки та ландшафтно-естетичні тераси (7).

     Як  уже згадувалось мною у розділі  І, сусідами Івано-Франківської області  є Закарпатська, Львівська, Тернопільська  та Чернівецька, області України, а  також Марамурешський повіт Республіки Румунія.

     Для того, щоб скласти уявлення про  характеристики Івано-Франківщини стосовно оточуючих її сусідніх областей України звернемось до порівняльних характеристик, які наводяться в спеціальній літературі. Показники, які характеризують природно-ресурсний потенціал Івано-Франківської області і областей-сусідів, наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Область Сумарний  потенціал, % від України Потенціал ресурсів, %
Мінераль-

них

Водних Земель-

них

Лісових Фауніс-

тичних

Рекреацій-

них

1 Закарпатська 2,5 3,0 31,5 19,4 17,4 0,1 28,6
2 Івано-Франківська  
2,2
 
7,5
 
33,3
 
24,1
 
17,6
 
0,1
 
17,4
3 Львівська 3,7 22,5 22,7 29,2 11,1 0,2 14,3
4 Тернопільська 2,1 1,2 13,6 75,0 4,7 0,2 5,3
5 Чернівецька 1,3 5,2 18,3 50,0 12,6 0,2 13,7

Структура природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківщини  і областей-сусідів.

*Розраховано за джерелом: Статистичний щорічник України за 2007 рік «Регіони України» ( ІІ-частина). Державний комітет статистики України. /За ред. О.Г. Осауленка.(стор. 30)

     Із  таблиці видно, що серед п’яти областей-сусідів Івано-Франківщина займає середню позицію за природно-ресурсним потенціалом. 

     Розділ  ІІІ. Населення та трудові ресурси.

     Населення області — 1377,8 тис. осіб, із них українців — 95,9%, росіян — 3,5%, поляків — 0,6% та ін. В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки. В етнографічному відношенні Івано-Франківщина складається з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини.

     Територія Івано-Франківської області є складовою  частиною історичної української землі - Галичини. За етнічним складом переважну більшість населення становлять українці. Адміністративний центр - м.Івано-Франківськ (237 тис.жителів). Відстань з Івано-Франківська: до Києва - 600 км, до Львова, Тернополя, Чернівців- 140 км.

     В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед  них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави.

     Як  було вказано в розділі І, за адміністративним розподілом область має 14 районів, 15 міст, у т.ч. п'ять обласного підпорядкування. Центр — місто Івано-Франківськ, інші порівняно великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 3.1

     Кількість адміністративно-територіальних одиниць у Карпатському регіоні станом на 1 січня 2003 і 2009 років.*

  Райони Міста Райони  в містах Селища  міського типу Сільські  ради Сільські  населені пункти
2003 рік
Україна 490 453 118 887 10275 28612
Закарпатська 13 10 - 20 302 579
Івано-Франківська 14 15 - 24 476 765
Львівська 20 43 6 35 631 1849
Чернівецька 11 11 3 8 252 397
2009 рік
Україна 490 459 118 886 10278 28490
Закарпатська 13 11 - 19 307 579
Івано-Франківська 14 15 - 24 477 765
Львівська 20 44 6 34 632 1850
Чернівецька 11 11 3 8 252 398

Информация о работе Формування і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області