Формування і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області

Міністерство  освіти і науки  України

Державний вищий навчальний заклад

"Ужгородський національний університет"

Кафедра економіки, менеджменту  і маркетингу 
 
 
 
 
 

Феєр Сніжана Іванівна 

Формування  і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області 
 

 

з дисципліни "Регіональна економіка"

студентки 1-го курсу денної форми навчання

спец. "Економіка підприємства" 
 
 
 
 

Науковий  керівник:

к.е.н., доц. Газуда Л.М. 
 
 
 
 
 
 

Ужгород 2009

Зміст

            Вступ…………………………………………………………………3

     Розділ  І. Загальна характеристика та географічне положення Івано-Франківської області………………………………………………………………5

     Розділ  ІІ. Історія формування господарства району та господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу………………………………………....12

     Розділ  ІІІ. Населення та трудові ресурси………………………………….22

     Розділ  ІV. Сучасний стан економіки. Проблеми та перспективи комплексного розвитку господарства регіону……………………………………28

Висновки………………………………………………………………36

Список  використаних літературних джерел…………………….38

Додатки……………………………………………………………….40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Я не можу уявити нормальне функціонування й успішний розвиток Івано-Франківського регіону без розвитку сільського зеленого туризму.

     Цей край наче створений для поетів і туристів, любителів найпрекраснішого. Бо він сам, як пісня, як легенда. Іноді здається, що навіть час тут зупинив свій біг і спраглими очами дивиться на красу Карпат.

     Мов шоломи казкових велетнів, підпирають небосхил гірські вершини. Срібно видзвонюють  швидкоплинні потоки і, вирвавшись з  тіснин, розливаються на рівнині широкими плесами. Таємниче шумлять погойдувані вітром стрункі карпатські красуні-смереки, наповнюючи повітря цілющими запахами живиці. Духмяніють трави, що зеленим килимом укрили піднебесні полонини...

     Ви  хочете насолодитись тишею та величною красою? Хочете поспілкуватись з гостинними господарями цього краю? Тоді дорога Вам стелиться на Прикарпаття, а саме до Івано-Франківської області. Кажуть, хто хоч раз побував тут, тому важко забути чарівну красу придністровських долин і зелених гірських верхів.

     Перехід до ринкової економіки безумовно вимагає перебудови механізму функціонування всіх підсистем суспільного виробництва. Одне з важливих питань, що заслуговує особливої уваги є ефективне використання наявного природно-ресурсного і виробничого потенціалу, а також управління трудовим персоналом.

     Актуальність  обраної мною теми полягає в тому, що перед суспільством постає питання, як правильно і ефективно розподіляти і використовувати наявні в регіоні багатства, а саме: природно-ресурсний, виробничий і економічний потенціал.

     Від регіонального поєднання загальнодержавних  інтересів з інтересами й особливостями регіонів, ефективного використання матеріальних ресурсів та наявного економічного потенціалу залежать соціально-економічні перетворення в Україні.

     За  об′єкт дослідження мною взято Івано-Франківську область та місто Івано-Франківськ – обласний центр Прикарпаття, як одне із типових міст західного регіону.

     Географічні рамки курсової роботи обмежуються територією сучасної Івано-Франківської області.

     У процесі написання курсової роботи мною було використано понад 20 літературних джерел.

     Насамперед, серед них, варто відмітити фундаментальну академічну працю Зелінської Г.О. "Аналіз економічного розвитку та проблема зайнятості в м. Івано-Франківськ".

     Метою курсової роботи є всебічне дослідження природних, матеріальних та трудових ресурсів, а також сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку регіону.

     Для реалізації зазначеної мети стоять такі завдання:

• здійснити загальну характеристику Івано-Франківської області;
• розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
• виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку Івано-Франківського регіону.

     Структурно  курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ  І. Загальна характеристика та географічне положення Івано-Франківської області.

Рис. 1.1. Івано-Франківська область

     Івано-Франківська  область (колишня  Станіславська) утворена 4 грудня 1939 року і розташована на заході України. В 1962 р. у зв'язку з 300 річчям обласний центр Станіслав перейменовано на Івано-Франківськ. Область розташована в передгір'ї - Прикарпатті та в Українських Карпатах. Вона межує на півночі та північному заході з Львівською областю, на півдні — з Румунією, на сході й північному сході —з Тернопільською областю, на південному сході - з Чернівецькою, а на південному заході - із Закарпатською областю України. Межа із Закарпаттям, що проходить по Карпатському хребту, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном - то з Угорщиною, то з Чехословаччиною. Територія її — 13,9 тис. км кв., що складає 2,3% площі України, населення — 1409,3 тисяч осіб.

     За  адміністративним розподілом область  має 14 районів, 15 міст, у т.ч. п'ять обласного підпорядкування. Центр — місто Івано-Франківськ, інші порівняно великі міста — Коломия, Калуш, Долина, Галич, Перегінське.

     Область розташована на перетині Східноєвропейської рівнини та Карпат. Рельєф території області поділяється на три частини: рівнинну лісостепову — Наддністрянщина; середнє передгір'я — Передкарпаття; південно-західну гірську — Карпати (майже 50% усієї площі області). На північно-східній окраїні розташовані рівнини Опілля та Покуття. Рівнинна частина знаходиться на північному сході і прилягає до Дністра. Тут знаходиться обласний центр - місто Івано-Франківськ (255 м над рівнем моря).

     Ландшафт  у західній частині горбисто-пасмовий (висоти до 300 — 400 м. над рівнем моря), а в східній частині — рівнинно-хвилястий (висоти 200 — 300 м. над рівнем моря). Центральна частина території області — горбисто-пасмове передгір'я (Передкарпаття), що переходить у низинно-гірський пояс із висотами до 400 — 600 м. над рівнем моря [23; 91].

     У південно-західній частині області  розташовані гори, які утворюють  низку хребтів, що простягаються  з північного заходу на південний  схід. Вони відокремлюються один від  одного поперечними та поздовжніми  долинами і утворюють системи: Східний Бескид (1363 м.), Горгани (1818 м.) і Покутські гори (1491 м.). Є також відособлені масиви Чорногорів (найвища точка України — гора Говерла, 2061 м.), Чивчина і Гринявських гір. Ґрунтово-рослинне покриття залежить від різних висот.

     На  рівнинах переважають сірі лісові опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи, у передгір'ях — дерново-підзолисті ґрунти, у горах — бурі гірсько-лісові різного ступеня опідзоленості, дерново-буроземні і гірсько-лучні дернові і торфові.

     Рівнини і передгір'я досить розорані. Майже 35% території області покриті лісом. На рівнинах переважають ліси дубові, дубово-букові, дубово-грабові; буково-дубові, букові і ялинові — у передгір'ях. У горах нижньої частини схилів переважають мішані ліси (бук, ялиця, ялина), у верхній частині — хвойні, переважно соснові ліси.

     Найвищі вершини (1400 — 1600 м. над рівнем моря) зайняті високогірними луками-полонинами: субальпійськими (до 1850 м. над рівнем моря) і альпійськими (понад 1900 м. над  рівнем моря).

     Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Загальна довжина рік області – 1554 км. 35% річок є гірськими, придатними для розвитку водних видів спорту. Озера нечисленні. Головні річки — Дністер (із притоками Гнила Липа, Лімниця, Бистриця) і Прут (з основною притокою Черемош). На річках — повінь навесні, дощові паводки — влітку. Багато річок використовують для лісосплаву. Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів.[1;15].

     Область достатньо забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. На Івано-Франківщині розвідано 160 родовищ 24 видів корисних копалин. Це викопні енергетичні ресурси: газ і нафта (Передкарпатська нафтогазоносна область, Битків-Бабченське нафтогазоконденсатне, Волинське нафтове, Космацьке газоконденсатне родовища та ін.), поклади бурого вугілля, бітумінозні аргіліти. Є родовища озокериту, сірки, кам'яної, магнієвої, сульфатної та калійної солей (Передкарпатський соленосний басейн Калусько-Голинське родовище), гіпсу і ангідриту, сланців, фосфоритів, мінеральної сировини для будівництва — пісковиків, вапняків, гравію, гальки, суглинків і глини. На території краю відкрито понад 100 джерел мінеральної води.

     Регіон  славиться рекреаційними ресурсами. Серед рекреаційних ресурсів підземного походження необхідно виділити також значну кількість мінеральних вод. що мають унікальну лікувальну дію: в гірській частині - - хлоридно-натрієві (Верховинський і Рожнятівський райони), вуглекислі невисокої мінералізації, типу нафтуся (район Шешорів), у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуги, Космач, Косів), в рівнинній частині — йодо-бромні та сульфідні (Городенка, Черче, Коршів, Більшівці). Родовища торфових лікувальних грязей відомі у Городенківському, Рогатинському і Волинському районах.

     Водними ресурсами область забезпечена надмірно майже но всій території; туг протікає більше 8 тис. річок довжиною близько 10 км, що належать до басейну Дністра і Пруту. Майже всі річки беруть початок у горах, де є гірськими, живляться за рахунок дощів, танення снігу та з грунтових вод. Довжина Дністра по території області становить близько 200 км. Озера в основному заплавні, іноді карстові. Збудовані Бурштинське. Рожнятівське та Княгинецьке водосховища. Водні ресурси області використовуються для водопостачання, одержання гідроенергії, гідромеліорації, рибного господарства.

     Земельний фонд області порівняно невеликий, але досить освоєний з точки зору ведення сільського господарства. Землезабезпечення нижче середньоукраїнських показників.

     Різноманітність природних факторів обумовлює наявність тваринного світу, чи не найбагатшого в Україні. Тут зберігається генофонд 1/3 європейської флори (близько 3000 видів рослин) та проживає понад 400 видів тварин. 
Серед них — благородний олень, європейська козуля, дикий кабан, лисиця, вовк, борсук, кам'яна і лісова куниці, дикий кіт, рись, бурий ведмідь, білка, заєць. Із птахів — дрізд, дятел, сова, глухар, тетерук, перепілка, беркут, сапсан, тощо. У водоймах водяться форель, лящ, судак, плітка, сом, густера, тощо.

      Частина гірської території області площею 503 кв. км виділена в Карпатський природний національний парк. Він охоплює верхів'я річок Пруту і Чорного Черемошу з г. Говерлою.

           Кліматичні  умови Передкарпатського передгір'я характеризуються пануючими вітрами південно-західного напряму в північно-західній частині і північно-західного — в південно-східній частині. За температурними показниками територію Прикарпаття можна вважати помірно теплою. Середня температура повітря липня складає 17,2-18,7 °С, а січня — мінус 4,7-4,9 °С. Теплий період з температурою вище нуля триває в середньому 263-265 днів, період вегетації, тобто з температурою понад +5° — від 210 до 214, а періоду активної вегетації з температурою понад 10°, — 150-160 днів. Сума активних температур (понад 10°) коливається від 22 до 28 градусів. Теплові ресурси дають змогу вирощувати тут пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, жито, овес, ячмінь, соняшник, тютюн, льон, яблука, горіхи, груші, абрикоси та інші культури [8;141].