Аналіз доходів і витрат автотранспортного підприємства

     Таблиця 3.2.1 Аналіз матеріальних витрати на маршрути ТОВ “ДАР” за 2005р., тис. грн.. (А = 100 рейсів)

     I. Етап деталізації відхилення

     При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один маршрут перевитрати з двох видів матеріалів склали 1,5 грн. (0,6 + 0,9). Це й буде резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 табл.3.2.1.

2. Етап деталізації відхилення
3. Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн. Для визначення загальних сум впливу факторів і резервів слід помножити одержані результати на обсяг випуску виробу "А" (100 рейсів).

     Аналіз  матеріальних витрат завжди завершується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання. 

     3.3 Аналіз витрат  на оплату праці 

     У більшості галузей промисловості  витрати на оплату праці мають  значно меншу частку в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним з найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти першочергову увагу.

     Оплату  праці аналізують у двох напрямах:

• аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми (1-ПВ);
• аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції, насамперед за самостійною статтею — заробітна плата виробничих робітників.

     Перший  напрям має явні переваги, оскільки ґрунтується на всебічній інформації звітності за трудовими показниками. Аналіз виконання фонду оплати праці  розпочинають з визначення абсолютного  відхилення від планового фонду  або фактичного за базовий період. Після цього досліджують причини такого відхилення. При цьому виявляють вплив двох факторів: зміни середньо облікової чисельності персоналу (кількісний фактор) і зміни середньої заробітної плати працюючих (якісний фактор).

     Для розрахунку можна використати спосіб абсолютних різниць, згідно з яким вплив першого з названих факторів визначають множенням відхилення від плану за кількістю працюючих на планову середню заробітну плату, а вплив другого — множенням відхилення від плану із середньої заробітної плати на фактичну чисельність персоналу.

     Середньорічна заробітна плата одного робітника  залежить від дії таких факторів: кількості робочих днів у періоді, тривалості робочого дня (зміни), середньогодинної оплати. Методика розрахунку така сама, як і при визначенні впливу факторів на середньорічний виробіток 1 робітника.

     Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна, додаткова  та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі:

• доплати у зв'язку зі змінами умов праці;
• доплати за роботу в понаднормативний час;
• оплата цілодобових простоїв та годин внутрішньорейсових простоїв;

     Крім  того, у складі нарахованої заробітної плати можуть бути такі приховані суми, як оплата невиконаних технологічних операцій, невиготовленої готової продукції (приписки обсягів виробництва) тощо. Ці суми слід враховувати як резерви економії фонду заробітної плати.

     Зменшення непродуктивних виплат заробітної плати зовсім не суперечить підвищенню основних тарифних розцінок і погодинної плати, особливо коли спостерігається відповідне зростання продуктивності праці. Взагалі підвищення рівня заробітної плати на сучасному етапі — надзвичайно важливий економічний і соціальний фактор, проте він залежить не лише від продуктивності праці, а й має тісно узгоджуватися з фінансовим станом підприємства. 

     3.4 Витрати на обслуговування  виробництва та  управління 

     Частка  витрат на обслуговування виробництва  та управління в собівартості продукції залежить від галузі промисловості. Цей показник може досягати 50 і більше відсотків у машинобудуванні. До таких витрат належать витрати, наведені в табл. 3.4.1. 

     Таблиця 3.4.1. Дані про собівартість продукції (послуг) за статтями витрат на ТОВ “ДАР”, тис. грн.

     Як  свідчать дані табл.3.4.1, при аналізі можна встановити абсолютне і відносне відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими видами статей. Проте аналіз у динаміці цих витрат доцільно проводити лише з використанням відносних показників у розрахунку на 1 грн. товарної продукції (послуг).

     При аналізі таких витрат треба пам'ятати, що вони в своїй більшості мають сталий характер. Тому, звичайно, обмежуються визначенням абсолютних відхилень від кошторису. Винятком є витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання (крім амортизації), які за своєю суттю є змінними, оскільки залежать від обсягу виробництва. За цими витратами розраховують також відносне відхилення, порівнюючи фактичні витрати з даними кошторису, перерахованими на відсоток виконання плану випуску товарної продукції. В подальшому аналізі слід виявити причини відхилень фактичних витрат від планових.

     Причинами відхилень за окремими статтями витрат можуть бути:

• амортизація устаткування — зміна вартості устаткування, в тому числі внаслідок переоцінки, дострокового надходження й вибуття основних засобів, зміна порядку і норм амортизаційних відрахувань;
• поточний і капітальний ремонт — зміна норм витрачання і цін на ремонтні матеріали, зміна погодинної оплати робіт і трудомісткості їх виконання, зміна кількості устаткування й обсягів виконаних робіт тощо.

     Причинами відхилень за статтями витрат можуть бути також необґрунтованість плану і неправильне їх віднесення.

     Витрати на обслуговування виробництва та управління включають три комплексні статті: витрати на утримання і експлуатацію устаткування; цехові витрати; загальногосподарські витрати.

     Витрати на обслуговування виробництва та управління, формуються в складі різних витрат і мають особливості включення  в собівартість товарної продукції  і окремих її видів. Ці витрати  відображають звітності як самостійні статті калькуляції та кошторису витрат у відомості № 12. Планування та облік цих витрат здійснюється за статтями кошторису.

     Аналіз  динаміки і напрямів зміни кожного  виду витрат на обслуговування та управління надає можливість визначати відхилення від кошторису, причини відхилення, непродуктивні витрати, обґрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом та відпрацювати заходи щодо використання резервів.

     Цей аналіз, використовують шляхом співставлення  фактичної абсолютної величини кожного  виду витрат на одну гривню продукції з плановою. Для перевірки обґрунтованості розрахунку визначаються доля умовно-постійних і змінних витрат. З цією метою застосовують прийоми: індикації вищої і нижчої точок обсягу виробництва; графічний; найменших квадратів; інші.

     В складі витрат на обслуговування виробництва  та управління основними є витрати  на утримання та експлуатацію обладнання. За економічним змістом ці витрати  в більшості є постійними, а  за зв'язком з обсягом виробництва  — змінними, їх аналіз затрудняються  надмірним укрупненням статей кошторису і об'єднанням в них умовно-змінних та умовно-постійних витрат, відсутністю науково обґрунтованих нормативів застосування. Аналіз цих витрат проводиться па базі порівняння фактичної їх величини з плановою, плановою що перерахована на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними за ряд звітних періодів.

     За  даними таблиці 3.4.1 резерви зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті «Витрати на утримання  автомобілів» складають 6,0 тис.грн.

      Таблиця 3.4.1 Аналіз витрат на обслуговування виробництва та управління ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” за 2004 – 2005 рр., тис.грн..