Аналіз доходів і витрат автотранспортного підприємства

     Головним  завданням аналізу доходів і  витрат є вивчення складу, структури  та динаміки цінних паперів та доходів від них.

     Аналіз  за даною формою може дати багато відомостей не тільки про зміну структури  цінних паперів. Так, якщо є високою  питома вага векселів, це свідчитиме про  збільшений реалізації в кредит, що безпосередньо впливає на сповільнення оборотності оборотних засобів. У грошовому виразі це можна підрахували множенням фактичного сповільнення тривалості обороту (кількість днів) на суму одноденного обороту за реалізацією.

     Дохідність  акції визначається двома факторами:

• отриманням частини розподіленого прибутку підприємств (дивіденди);
• можливістю продати цінні папери на фондовій біржі за ціною, вищою ніж ціна придбання,

     У процесі аналізу визначаються показники: сума і ставка дивідендів (норма).

     Рівень  дивідендів і курс акції (курсова  вартість акції) формуються під впливом багатьох факторів — внутрішніх і зовнішніх.

     До  внутрішніх факторів відносять зміну  чистого прибутку, зміни строків  виплати і величини кредитів; до зовнішніх — зміну відсоткової  ставки за кредит, зміну співвідношення попиту і пропозиції, стан податкової та амортизаційної політики держави.

     Курс  акцій (Кд) розраховується як відношення суми дивідендів (åД) до відсоткової ставки (СТ), помноженої на 100. 

     К_А = åД/СТ(%)*100. 

     Розрахунки  курсу акцій за цією формулою мають  практичне значення за умов стабільної економіки, за рівноваги попиту і пропозиції акцій.

     Але дивіденди не можуть бути достатньо  точним критерієм розрахунку курсу акцій. У таких випадках використовують показник чистого прибутку, розрахований на одну акцію. Існує пряма залежність між цими показниками і дивідендами. У процесі аналізу змін (за кілька років) дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку на одну акцію визначаються темпи зростання або зниження цих показників. 

     2.3 Аналіз резервів  збільшення прибутку 

     Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв ^:— це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.

     У процесі виявляння резервів виділяють  три етапи:

• аналітичний — на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;
• організаційний — тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;
• функціональний — коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

     Резерви збільшення прибутку є можливими:

• за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);
• за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;
• за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;
• за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

     Розгляньмо  деякі з цих напрямків детальніше.

     Резерв  зростання прибутку (Р3₀) за рахунок збільшення обсягу продукції розраховується за формулою: 

     РЗ_о = åП^п_і * DР, 

     де  П^п_і — планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції;

     DР —додатково реалізована .продукція (тис. грн).

     Якщо  прибуток розраховано на 1 грн продукції, то сума резерву його зростання в  результаті збільшення обсягу реалізації визначатиметься за формулою: 

     РЗ_о = (П^ф_р/Р^{ф )}  * DР (рз), 

     де  П^ф_р — фактичний прибуток від реалізації продукції;

     Р^ф —фактичний обсяг реалізації;

     DР (рз)— резерв збільшення реалізації продукції.

     Визначити резерви зростання прибутку за рахунок  збільшення обсягу реалізації (див. табл. 2.3.1). 

     Таблиця 2.3.1 Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції (послуг) на ЗАТ “ДАР”  за 2005р.

 

     Дані  таблиці показують, що резерви збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 16,95 тис. грн.

     Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

     Для пошуку й підрахунку резервів зростання  прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і; матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

     Кількісна величина резервів визначається порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною: 

     åС_(рз) = С_lі - C_nі ,

     де åС_(рз)  — резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів;

     С_lі  - фактична величина використаного і-го виду ресурсу;

     C_nі — нормативна величина використаного і-го виду ресурсу.

     Тоді  загальна величина виявлених резервів зниження собівартості продукції визначатиметься за такою формулою: 

     åС^заг_(рз) = åРЗ_сі , 

     Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас і резервами збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву  зростання прибутку проводять за формулою: 

     åРЗ_nc = С_м (Р_l - Р_n), 

     де åРЗ_nc — резерв зростання прибутку;

     С_м —- можливе зниження витрат на 1 грн. продукції;

     Р_l —реалізована продукція за звітом;

     Р_n —можливе зростання обсягу реалізації.

     Визначити резерви зростання прибутку за рахунок  зниження собівартості реалізованої продукції  (див. табл. 2.3.2).

     Таблиця 2.3.2 Резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (послуг) на ТОВ “ДАР”

     Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

     Економія  затрат живої праці досягається  за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і  зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо змінні простої тощо.

     Підрахунок  зростання прибутку за рахунок виявлених  резервів зниження собівартості можна  проводити за такими напрямами:

     1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів. 

     åРЗ_с = (С₁ – С₂)*ВП, 

     де åРЗ_с - економія від здійснення організаційно-технічних заходів, гри;

     С₁ ,С₂ —собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення даного організаційно-технічного заходу, грн;

     ВП  — річний обсяг випуску продукції  після здійснення організаційно-технічного заходу, грн.

     2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:

• збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;
• зміну трудомісткості продукції;
• більш повне використання фонду робочого часу.

     Для всіх цих напрямків можна користуватися формулою: 

     РЗ_ч = (Ч*З₀) + Ф_с,

     де  РЗ_ч — резерв, одержаний за рахунок зменшення чисельності робітників, гри;

     Ч — середньорічна чисельність скорочених робітників, осіб;

     3_о — середня заробітна плата звільненого робітника, грн;

     Ф_с — сума відрахувань у соціальні та інші фонди.

     3. Економія коштів на оплату  праці за рахунок запровадження  досягнень науково-технічного прогресу (зниження трудомісткості) розраховується  за такою формулою: