Управління інвестиційною діяльністю

     Продовження таблиці 2.1

     Як  видно з таблиці 2.1, валовий регіональний продукт , незважаючи на кризу, дещо збільшувався: у 2009 році – на 0,05%, у 2010 році – на 0,09% і склав 20123 млн.грн.

     Фінансовий  результат від звичайної діяльності до оподаткування підприємств регіону у 2008 та 2009 роках був від’ємним. Однак у 2010 році фінансовий результат збільшився і склав 669,7 млн.грн. Чистий прибуток підприємств області у 2009 році зменшився на 10,9% порівняно до 2008 року. Однак у 2010 році прибуток збільшився на 8% і склав 1497,0 млн.грн. Рентабельність операційної діяльності підприємств регіону протягом 2008-2010 років збільшувалась: у 2009 році на 33,3% порівняно до попереднього року, у 2010 – на 11,1%. А рентабельність всієї діяльності у 2008 та 2009 роках була від’ємною, однак у 2010 році спостерігається її позитивне значення – 1,8%.

     Чисельність найманих працівників за останні  роки в області поступово зменшується: у 2009 році – на 6%, в 2010 – на 0,5%. Середня  заробітна плата найманих працівників  протягом 2008-2010 років збільшувалась: у 2009 році на 44,7%, у 2010 – на 17,9% і склала 1781,5 грн.

     Вінниччина - це край з багатою мінерально-сировинною базою. В його надрах відкрито 1159 родовищ  та покладів більш ніж 30 видів корисних копалин. На 421 родовищах вивчені і затверджені геолого-технологічні параметри і гірсько-економічні умови їхньої розробки. Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільнику. Крім того, розвідано 21 джерело столової води.

     Область має найбільше у світі родовище конкурентоспроможної мінеральної  сировини - каоліну (800 млн. тонн). Найбільші  з них - Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну, Велікогадомінецкое родовище каоліну Діапазон його використання дуже широкий: паперова, керамічна (порцеляна, фаянс), електротехнічна (ізолятори), вогнетривка, алюмінієва, текстильна, кабельна, гумова, хімічна, миловарна промисловості, а також парфумерія, виробництво  олівців і мінеральних фарб.

     На  території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсів, пісчаннику. Найбільші з них - Вітовське, Гніванське, Стрижавське, Жежелівське родовища. Є також родовища фосфоритів, крейди, гіпсу, глин, піску. Унікальні декоративні властивості вінницьких гранітів, собітів, вінницитів, чарнокитів дозволяють виготовляти з них камінь, облицювальні плити, підвіконня, пам'ятники.

     В області розміщене єдине в Україні детально розвідане родовище гранату – мінералу, який відносять до дорогоцінного каміння, а також його використовують в якості абразивної сировини. На території Мурованокуриловецького району знаходиться єдине в Україні родовище флюоритів. Це родовище здатне повністю забезпечити потреби нашої країни та іноземних компаній. Однак, поки що, через нестачу фінансування не використовується. Попередньо підраховані його запаси становлять 100 млн. тонн, а прогнозні - 220 млн. тонн. Близько 30 галузей промисловості використовують флюоритові концентрати (металургія, алюмінієве, хімічне, цементне, скляне виробництва тощо). Металургійна й інші галузі промисловості України щорічно використовують 122 тис. тонн флюоритових концентратів, які завозять з Монголії, Китаю, Таїланду (на суму 20 млн. дол.) [41].

     Вінницька область  єдина в Україні, де є  великі запаси пеліканіту (39 родовищ  з прогнозними ресурсами близько 170 млн. тонн). Вперше на Поділлі знайдено прояви боксити – руди, багатої на алюміній. За оцінкою геологів, прогнозні ресурси бокситів становлять близько 3 млн.тонн.

     Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям.

 Ці  ресурси мають місцеве значення. Буре вугілля Вінниччини якістю подібне до продукції відомих буровугільних шахт Дніпробасу й придатне для енергетичних цілей, переробки методами напівкоксування, гідрогенізації. Попередньо розвідано 3 родовища з запасами 50 млн. тонн, а ще 3 - в стадії пошуків.

     У промисловості будівельних матеріалів широко використовуються пісок і  гравій. Всього розвіданих родовищ  піску нараховується і розробляється 5, в тому числі для силікатної цегли - 1, будівельних розчинів - 3, баластних - 1.

     По  запасах сировини для виготовлення дорожнього щебеню регіон займає головне  місце в Україні. У області  розвідано 83 родовища бутощебеневої  сировини із сумарними запасами 440 млн. куб. м. На сьогоднішній день освоєно 48 родовищ. Інвестування у видобуток  і виробництво будівельного щебеню стає більш привабливим у зв'язку з початком будівництва “Міжнародних транспортних коридорів України”.

     На  Вінниччині виявлені і використовуються лікувальні властивості мінеральної води Хмільницького радонового родовища. Крім того, розвідано 21 джерело столової води, 10 з них паспортизовано, на 5 родовищах налагоджено розлив ("Регіна", "Княжна", "Шумилівська", "Подільська", "Росяна"). Виявлено мінеральні води типу "Миргородська".  Проводиться розвідка нових родовищ радону[41].

     Таким чином, мінерально - сировинні ресурси  Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості. 

     На  Вінниччину припадає 12,7% промислово-виробничого  потенціалу України, 2% вартості основних виробничих фондів і 2,6% випуску промислової  продукції [42].

     Область спеціалізується на виробництві  продовольчих товарів. За обсягами виробництва  продовольчих товарів народного  споживання Вінниччина посідає друге  місце серед областей України.  В обсязі реалізованої продукції добувної і переробної промисловості товари широкого використання займають 71,2%.

     В області функціонує понад 350 промислових  великих, середніх і малих підприємств  різних форм власності. Основна частина  припадає на харчову, електротехнічну, машинобудівну та металообробну  промисловість (рис.2.1). 

     Рисунок 2.1 - Структура промислового виробництва, % 

     До 2007 року в області відбувалося  зростання обсягів промислового виробництва: у 2006 році на 6% до попереднього року, у 2007 році -  на 8,7% (рис.2.2)[40].

     Рисунок 2.2 – Темпи зростання промислового виробництва у 2006-2010 рр., %

     Однак 2008-2009 роки для промисловості Вінниччини виявились періодом подолання наслідків  світової фінансово-економічної кризи. Якщо у 2008 році обсяги виробництва ще впали на 0,7%, то у 2009 році - на 16,3%. Найбільший рівень падіння обсягів промислового виробництва зафіксовано у лютому 2009 року, коли спад обсягів промислової  продукції становив 26,6%.

     За  індексом виробництва промислової  продукції у 2009 році область увійшла  в десятку регіонів України, посівши 5 місце, де допущено найменше скорочення обсягів виробництва.

     За  підсумками 2009 року індекс промислового виробництва на підприємствах добувної промисловості становив 62,5%, переробної – 80,4%, у виробництві електроенергії – 91,9%. Відмічається відставання від  рівня 2008 року в усіх основних видах  діяльності переробної промисловості, а найбільше скорочення простежується на підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 58,5%), машинобудування (на 34,7%), целюлозно-паперового виробництва (на 33,5%).

     Однак уже підсумки економічного розвитку 2010 року продемонстрували, що найбільш складний період післякризового розвитку промислового комплексу пройдено та у подальшому можна очікувати  на стабілізацію ситуації з нарощування  промислового виробництва. Реалізація в області комплексу антикризових заходів у ключових галузях економіки дозволила відновити промислове зростання.

     Як видно з рисунка 2.2, за підсумком 2010 року приріст промислового виробництва області склав 6,5% порівняно до попереднього року. По Україні індекс за звітний період склав 10,6%. Серед регіонів України за індексом виробництва промислової продукції Вінницька область посіла 17 місце.

     Приріст промислового виробництва у 2010 році забезпечили майже всі галузі промисловості (рис.2.3) [40]. Не вийшли на рівень обсягу виробництва промислової продукції  2010 року підприємства легкої (97,2%) та деревообробної (95,4%) галузей виробництва.

     Рисунок 2.3 – Темп промислового виробництва за 2010 рік в розрізі галузей,% 

     Як  видно з рисунка 2.3, у 2010 році приріст  обсягів виробництва у добувній промисловості склав  28,4%,  харчовій –3,8%, хімічній і нафтохімічній –19,4%, машинобудівній –28,5%, виробництві будматеріалів –8,3%, виробництві та розподіленніелектроенергії, газу та води –2,2%, целюлозно-паперовій  – 2,4%,

     Найбільший  промисловий вузол області - Вінницький, у якому сконцентровано близько 50% промисловості області. Під внутрішньообласному  поділі праці він виділяється  виробництвом продукції машинобудування, хімічної, харчової, легкої промисловості, а також виробництвом будматеріалів. Перспективним є Гайсинсько-Ладижинський промисловий вузол, який формується на базі Ладижинської ГРЕС. У Могилів-Подільському промисловому вузлі розвивається машинобудування, галузі легкої та харчової промисловості. Подальший розвиток даного промислового вузла області пов'язаний з формуванням трудомістких і водоємних виробництв. Найбільшими промисловими центрами Вінницької області є також Бар, Козятин, Тульчин, Бершадь, Немирів, Крижопіль, Ямпіль[43].

     Флагманами  промисловості області є: Українська національна компанія «Nemiroff», ТОВ «Аграна Фрут Україна», ВАТ «Вінницький олійножировий комбінат», ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика», Жмеринське підприємство з обмеженою відповідальністю «Експрес», ВАТ «Барський машинобудівний завод», ВАТ «Калинівський машинобудівний завод», ВАТ «Могилів-Подільський машинобудівний завод», Гніванський завод спецзалізобетону та інші.

     Надзвичайно привабливим для інвестування сектором ринку Вінницької області є агропромисловий комплекс. Вінниччина – один з найважливіших аграрних регіонів України, де виробляється 6,3% валової продукції сільського господарства держави, у тому числі продукції рослинництва – 7,4%,  тваринництва – 4,7%. За рівнем виробництва продукції сільського господарства Вінницька область у 2010 році зайняла 4 місце в країні, в тому числі по рослинництву – 1 та тваринництву – 7 місце [41].

     Протягом 2010 року на Вінниччині функціонувало 2043 підприємства, які були створені в  процесі реформування аграрного  сектору. Серед них: 8 державних та 2035 недержавних підприємств, з яких 1379 фермерських господарств, 357 господарських  товариств, 192 приватних підприємства, 51 виробничий кооператив та 56 підприємств  інших форм господарювання.

     Унікальним  інвестиційним потенціалом області є земельні ресурси. Площа сільськогосподарських угідь складає більше 2 млн. га, що складає 3,3% від площі України. Із них рілля складає 1,7 млн. га, багаторічні насадження – 50,5 тис. га, сіножаті – 50,6 тис. га, пасовища – 186,5 тис. га.