Управление активами

    У статті "Незавершене будівництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

    У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам.

    У статті "Товари" показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

    У статті "Векселі одержані»" показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

    У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).

    У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" показується дебіторська заборгованість фінансових та податкових органів, а також переплата за податками, з боргами та іншими платежами до бюджету.

    У статті "Дебіторська заборгованість за виданими авансами" показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

    У статті "Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів" показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

    У статті "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків" показується заборгованість пов’язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

    У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

    У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

    У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

    У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Оборотні активи".

     П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" - цим Положенням (стандартом) визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі-підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

      Терміни, що використовуються в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:

    Активний  ринок — ринок, якому притаманні такі умови :

• предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
• у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

     Група нематеріальних активів — сукупність однотипних за призначенням та умовами  використання нематеріальних активів.

     Дослідження — заплановані підприємством  дослідження, які проводяться ним  уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

     Нематеріальній  актив — нематеріальний актив, який не має матеріальної форми, фоже бути індетифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

     Розробка  — застосування підприємством результатів  досліджень та інших знань для  планування та проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання.

     Придбаний або отриманий нематеріальний актив  відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

     Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

     Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.

     Нарахування амортизації припиняється починаючи  з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу. 

     П(С)БО 9 "Запаси" - це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

     Терміни, що використовуються у цьому Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку мають таке значення:

     Запаси  – активи, які:

     - утримуються для подальшого продажу  за умов звичайної господарської діяльності;

     - перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

     - утримуються для споживання під  час виробництва продукції, виконання  робіт та надання послуг, а  також управління підприємством.

     Чиста вартість реалізації запасів – очікувана  ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

     Запаси  визнаються активом, якщо існую імовірність  того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

     Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

     - сировину, основні і допоміжні  матеріали, комплектуючі вироби  та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

     - незавершене виробництво у вигляді  не закінчених обробкою і складанням  деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.

     - готову продукцію, що виготовлена  на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

     - товари у вигляді матеріальних  цінностей, що придбані (отримані  та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

     - малоцінні та швидкозношувані  предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

     - молодняк тварин і тварини  на відгодівлі, продукцію сільського  і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

     Придбані (отриманні) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

     П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" -це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

     Терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

     Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну  дату.

     Безнадійна  дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

     Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає  в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

     Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

     П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 12 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

     Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

     Амортизована  собівартість фінансової інвестиції –  собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

     Ринкова вартість фінансової інвестиції –  сума, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку.

     Фінансові інвестиції первинно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції. 

     1.3.Джерела  фінансування активів підприємства 

     Фінансова діяльність підприємства являє собою  організацію фінансових відносин, що виникають у нього в процесі роботи з іншими суб′єктами господарювання. Фінансово-господарська діяльність передбачає наявність фінансових відносин. Вони виникають у процесі формування і використання ресурсів підприємства, здійснення основної та інших видів діяльності, а також у процесі розподілу доходів підприємства, в тому числі направлення їх на ті ж цілі.

     Фінансові відносини є частиною грошових відносин. Вони виникають лише при русі коштів і супроводжуються формуванням  і використанням відповідних  фінансових фондів [19].

Класифікація  фінансових відносин можлива за такими цільовими ознаками:

1. Відносини, пов′язані з формуванням власного капіталу підприємства. Конкретні способи формування капіталу підприємства залежать від його організаційно-правових форм. Власний капітал є основним джерелом фінансування активів підприємства. У випадку збільшення потреби капіталу, використання власного прибутку та інших можливих джерел фінансування діяльності підприємства.
2. Відносини, пов′язані з виробництвом і реалізацією продукції. У першу чергу розглядаються відносини з постачальниками покупцями: можливі ціни на реалізовану продукцію, механізм формування цін і обсягу продажів; договірні умови купівлі-продажу товарів; умови відшкодування збитку при порушенні вірних зобов′язань.
3. Відносини, пов′язані з іншими видами діяльності підприємства: продаж або здавання майна в оренду; умови здійснення фінансових інвестицій тощо.
4. Відносини між підприємством і банками за умовами надання і повернення кредитів.
5. Відносини між підприємством і його працівниками з приводу розподілу і використання доходів, виплати дивідендів, випуску і розміщення акцій тощо.
6. Відносини між підприємством і фінансовою системою при сплаті податків та інших обов′язкових платежів.