Управление активами

    Оборотні  активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу[19].

    До  оборотних активів належать: запаси (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари); векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів); дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти (в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи.

    Класифікація  оборотних активів:

     1. По характеру фінансових джерел  формування виділяють валові, чисті  і власні оборотні активи.

     а) Валові оборотні активи (або оборотні кошти в цілому) характеризують загальний їх об'єм, сформований за рахунок як власного, так і позикового капіталу. У складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу.

     б) Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину  їх об'єму, яка сформована за рахунок  власного і довгострокового позикового капіталу.

     в) Власні оборотні активи (або власні оборотні кошти) характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

     2. Види оборотних активів. По  цій ознаці вони класифікуються  в практиці фінансового менеджменту  таким чином:

     а) Запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотних активів  характеризує об'єм вхідних матеріальних потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства.

     б) Запаси готової продукції. Цей вид  оборотних активів характеризує об'єм матеріальних їх потоків, що виходять, у формі запасів виробничої продукції, призначеної до реалізації. В практиці фінансового менеджменту до цього виду оборотних активів додають звичайно об'єм незавершеного виробництва (з оцінкою коефіцієнта його завершеності по окремих видах продукції в цілому). При значному об'ємі і тривалості циклу незавершеного виробництва його виділяють в процесі фінансового менеджменту в окремий вид оборотних активів.

     в) Дебіторська заборгованість. Вона характеризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб по розрахунках за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.п.

     г) Грошові активи. У практиці фінансового  менеджменту до них відносять  не тільки залишки грошових коштів в національній і іноземній валюті (у всіх їх формах), але і суму короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільного залишку грошових активів (так званий "спекулятивний залишок грошових коштів").

     д) Інші види оборотних активів. До них  відносяться оборотні активи, не включені до складу  вище розглянутих їх видів, якщо вони відображаються в загальній їх сумі (витрати майбутніх періодів і т. п.)

     3. Характер участі в операційному  процесі. Відповідно до цієї  ознаки оборотні активи диференціюються  таким чином:

     а) Оборотні активи, обслуговуючі виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; об'єм незавершеного виробництва, запаси готової продукції);

     б) Оборотні активи, обслуговуючі фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська  заборгованість і ін.).

     4. Період функціонування оборотних  активів. По цій ознаці виділяють  наступні їх види:

     а) Постійна частина оборотних активів. Вона є незмінною частиною їх розміру, яка не залежить від сезонних і інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов'язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завезення і цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності.

     б) Змінна частина оборотних активів. Вона є варіюючою їх частиною, яка пов'язана з сезонним зростанням об'єму виробництва і реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди господарської діяльності  підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання, дострокового завезення і цільового призначення.  У складі цього виду оборотних активів виділяють звичайно максимальну і середню їх частину.

    Характеризуючи  активи як об’єкт управління, необхідно  відмітити особливості їх окремих складових частин. Зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації і на протязі кожного операційного циклу.

    В процесі формування і управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги і недоліки в порівнянні з оборотними активами. Основними перевагами необоротних активів в порівнянні з оборотними активами є: менший ризик інфляційного зменшення та можливе збільшення ринкових цін на нерухомість швидкими темпами, між темпи інфляції; здатність приносити стабільний прибуток в разі несприятливої господарської діяльності щодо орендних та лізингових платежів. Можливість більш інтенсивного використання в періоди підйому ринкової інфраструктури [31].

    До  недоліків слід віднести: можливість на реального зносу при швидкій  зміні техніки і технологічних  процесів; низький рівень маневреності, неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; низький рівень ліквідності і неспроможність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності підприємства.

    Водночас  при управлінні оборотними активами слід враховувати переваги і недоліки їх у порівнянні їх з необоротними активами. До основних переваг можна віднести наступне: більш висока ліквідність; знаходження частини оборотних активів у вигляді готових засобів платежу; можливість швидкої реструктуризації ї оборотних активів; можливість підвищити швидкість обігу шляхом раціонального управління.

    Недоліки  можна вважати: можливе інфляційне знецінення грошових активів; додаткові  витрати на утримання зайвих оборотних  активів; більш високий рівень фінансових ризиків.

    Неліквідні  активи – група активів підприємства , які можуть бути переведені в грошову форму без втрати своєї поточної вартості лише після закінчення тривалого періоду часу :

• основні кошти;
• незавершені капітальні вкладення;
• устаткування до монтажу;
• довгострокові фінансові вкладення;
• безнадійна дебіторська заборгованість;
• витрати майбутніх періодів.

    Ліквідні  активи - група активів підприємства , які швидко перетворяться в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної вартості з метою своєчасного забезпечення платежів по поточних забов’язаннях :

• грошові активи;
• короткострокові фінансові вкладення;
• дебіторська заборгованість (крім безнадійної);
• запаси готової продукції на складі.

Формування  активів підприємства пов’язано  з такими основними етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

• 1.Створення нового підприємства – найбільш відповідальний етап формування активів. Сформовані на цьому етапі активи багато в чому визначають потребу в стартовому капіталі, умовах генерування прибутку, швидкості обороту цих активів, рівні їхньої ліквідності.
• 2.Розширення, реконструкція й модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів розглядається як постійний процес розвитку підприємства в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення й відновлення складу активів діючого підприємства здійснюється у відповідності зі стратегічними завданнями його розвитку з урахуванням можливостей формування інвестиційних ресурсів.
• 3.Формування нових структурних одиниць діючого підприємства - дочірніх підприємств, філій і т.ін. Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів або придбання готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу. 

Основною  метою формування активів підприємства є виявлення й задоволення  потреб в окремих їхніх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їхнього складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності. 

1.2. Законодавчо-нормативне  регламентування формування активів  підприємства 

    Основним  нормативним актом, регулюючим діяльність підприємств, є Закон "Про підприємства в Україні". В цьому законі регулюються питання створення підприємств, порядку їх реєстрації, правового режиму майна підприємства, самоврядування трудового колективу, господарської, економічної, соціальної діяльності підприємства, ліквідації і реорганізації підприємств, управління підприємством, в т.ч. управління оборотним капіталом. Закон направлений на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність в здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, органами місцевого самоврядування і т.д. Крім того, правове регулювання діяльності підприємств здійснюється Цивільним кодексом України.

    Аналіз ефективності управління активами відбувається на основі фінансового аналізу, що базується на веденні бухгалтерської звітності. Деталізація ведення бухгалтерського обліку відтворена в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, де передбачено правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні, які поширюються на всіх юридичних осіб, незалежно від організаційно-правових форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово - господарської діяльності в бухгалтерському обліку. Основними нормативно-правовими актами, які містять правила ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, є:

    1. Накази Міністерства фінансів України, які затверджують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій .

    2. П(С)БО 2, 8, 9, 10, 12 .

    3. Інструкції НБУ № 3 та № 7.

    4. ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств"

     Далі більш конкретно розглянемо вище вказані стандарти бухгалтерського обліку.

     П(С)БО 2 "Баланс" - цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі-підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

      Терміни, що використовуються  в цьому Положенні (стандарті), мають таке значення:

    Активи  – ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

    Еквіваленти грошових коштів – короткострокові  високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні  суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

    Фінансові інвестиції – активи, які утримуються  підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

    Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати Балансу.

      Метою складання Балансу є  надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації  про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

    Характеристика  статей ІІ розділу "Оборотні активи".

    У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

    У статті "Тварини на вирощуванні і відгодівлі" відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних з основного стада для реалізації, та молодняку тварин.