Операційна стратегія

Формування  стратегії підприємства з точки  зору послідовного інтеграційного процесу  з'єднання, зміни і приведення у  відповідність окремих субстратегій передбачає послідовне приведення у  відповідність наступних процесів:

1. Аналіз  і оцінка нестабільності зовнішнього  середовища (включаючи дії конкурентів,  споживачів, держави, постачальників, банків та ін.).

2. Аналіз  прогнозів і визначення можливих  напрямів розвитку фірми з  урахуванням зовнішніх умов і  внутрішніх можливостей. 

3. Визначення, класифікація і ранжирування  завдань, що стоять перед фірмою, які відбивають інтереси і  ринку, і фірми. 

4. Цільове  розділення сфери дії загальної  стратегії фірми на області,  що охоплюються приватними субстратегіями, їх розробка і попереднє взаємне  узгодження з урахуванням потреб  ринку. 

5. Аналіз  прогнозів і передумов ресурсного  забезпечення реалізації приватних  субстратегій (виділення зони стратегічних  ресурсів).

6. Синтез  приватних субстратегій і формування  загальної стратегії фірми або  її варіантів. Тут засадничими  елементами мають бути обгрунтування  вибору стратегічної позиції  і виробітку стратегічної поведінки. 

7. Організуюче  начало, тобто створення організаційних  структур в системі стратегічного  управління.

8. Ув'язка  стратегії фірми з системою  планування, яка повинна забезпечити  реалізацію основних стратегічних  установок. 

9. Визначення  ходу реалізації і системи  поетапного уточнення і внесення  необхідних коригувань в здійснення  стратегії на практиці.

Таким чином, можна зробити висновок, що формування стратегії підприємства - логічний і аналітичний процес обгрунтування  майбутнього положення підприємства залежно від зовнішніх умов з  урахуванням архітектоніки організації, багатоваріантності і специфічності стратегічної поведінки.

Впровадження  в практику діяльності підприємств  стратегічного управління дасть  можливість удосконалити процес цілевизначенню, зменшити хаотичність ухвалення  управлінських рішень і збільшити  уміння керівників чітко визначати  пріоритети підприємства, спростити  процес узгодження соціальних і фінансових інтересів.

 

 

3.2. Концепція удосконалення  операційної стратегії на ТОВ «Рапід – Інвест»

 

 

Організаційний  розвиток – це складне явище, в  якому поєднуються суто організаційно-адміністративні  явища із соціально-психологічними процесами. Організаційний розвиток повинен  спрямовуватися на удосконалення як формальних аспектів (організаційної структури управління, розподілу  та координації прав, обов’язків та відповідальності, організації роботи працівників), так і неформальних аспектів діяльності підприємства (організація  підвищення кваліфікації, навчання персоналу, підвищення морально-психологічної  культури у колективі). Поєднання  цих двох аспектів дозволить впровадити комплексну систему маркетингового управління реалізацією стратегій  підприємств у практичну діяльність і створити ефективний механізм реалізації стратегій підприємства, охопивши всі  сфери і напрямки діяльності.

Серцевиною  удосконалення процесу реалізації стратегій у сучасних підприємствах  повинна стати збалансована система  показників (ЗСП), яка розглядається  більшістю практичних працівників  в області стратегічного управління і фахівців консалтингових агентств з питань стратегічного управління як повністю універсальна система реалізації стратегій підприємства, що поєднує стратегічну і операційну діяльність підприємства.

ЗСП (або BSC – Balanced Scorecard) була розроблена Робертом Капланом та Дейвідом Нортоном [2, ] для вирішення задачі побудування вимірної системи, що враховує вплив всіх дій підприємства на досягнення кінцевого результату. Але на сьогоднішній день ЗСП не тільки стала системою оцінки, але і системою управління, оскільки забезпечує не тільки вирішення задач переведення стратегії у тактичні дії, але і повноцінного виміру результатів.

ЗСП на сьогоднішній день широко використовується в практиці ведучих успішних підприємств, її основне  призначення згідно Р.Каплану –  зробити стратегію щоденною роботою  кожного, тобто кожний співробітник повинен щодня міркувати і  робити те, що призводить до досягнення стратегічних результатів всього підприємства. Тому підприємствам доцільно використовувати  ЗСП в якості основного інструменту  стратегічного управління, оскільки її впровадження дозволить вирішити проблему об’єднання зусиль на всіх рівнях для досягнення поставлених задач.

ЗСП зосереджує увагу підприємства на чотирьох всеохоплюючих  складових діяльності підприємства з реалізації її місії, бачення і  стратегії, побудованих ієрархічно на основі причинно-наслідкових зв’язків:

1.      Фінансова складова є найбільш  важливою у ЗСП, оскільки включає  цілі, досягнення яких відображає  успішність підприємства в очах  його власників (зростання доходів  або зниження витрат, зростання  ринкової вартості підприємства, платоспроможності);

2.       Клієнтська складова – другий  рівень системи. Цілі, показники  і заходи за клієнтською складовою  повинні орієнтуватися на максимізацію  задоволення потреб клієнтів  і розширення клієнтської бази;

3. Внутрішньофірмова  складова, що відображає всі внутрішньофірмові  процеси, спрямовані на якнайкраще  задоволення потреб споживачів (за  допомогою удосконалення потенціалу  підприємства);

4.      Навчання і розвиток, оскільки  організувати і забезпечити функціонування  всіх бізнес-процесів підприємства  можуть лише співробітники, які  тим краще це робитимуть, чим  вище їх кваліфікація, вмотивованість  тощо. 

Якщо  розглянути цю структуру, то можна побачити, що вона відображає рівні ієрархії стратегій підприємства: корпоративна стратегія (загальні цілі розвитку підприємства), бізнес-стратегії (задоволення потреб споживачів ринку, ведення бізнесу), функціональний рівень розробки стратегії (здійснення внутрішньофірмових процесів, навчання персоналу). Іншими словами, ЗСП  відображає зміст стратегій підприємства у вигляді конкретних цілей.

Процес  побудови ЗСП у підприємствах  повинен здійснюватися на наступними етапами:

-    уточнення місії підприємства  на основі аналізу зовнішнього  і внутрішнього середовища підприємства;

-    формування стратегічних цілей,  їх структуризація за рівнями  ієрархії;

-   розробка показників ЗСП: ступінь  досягнення кожної стратегічної  цілі вимірюється конкретними  показниками, на цьому етапі  визначаються кількісні і якісні  показники, за якими у майбутньому  здійснюватиметься оцінка ступеня  досягнення цілей;

-  розробка  заходів, за допомогою яких  можливо досягнення встановлених  стратегічних цілей;

-    безпосереднє виконання заходів.

Стратегічні цілі підприємства, показники і заходи знаходять своє відображення у побудуванні  стратегічної карти.

Побудова  стратегічної карти подібна і  будується на основних принципах  побудування „дерева цілей”, хоча інформаційне її навантаження набагато більше, оскільки вона містить не тільки стратегічні цілі і заходи, але  ще і показники, а також відображає зв’язок між окремими складовими ЗСП та напрямок здійснення управлінських дій (якщо розробка здійснюється згори донизу, то реалізація дій здійснюється у напрямку знизу догори).

Отже, практична  значущість ЗСП полягає в розробці системи ключових цілей і показників, за якими оцінюється ступінь досягнення цих цілей та результати реалізації стратегій підприємства. Серцевиною ЗСП є саме стратегічні цілі, які  первинні по відношенню до показників і заходів.

Успішність  впровадження ЗСП, на думку практиків, значною мірою залежить від колегіальності рішень, які приймаються на етапі  розробки. Найкращою командою буде команда, сформована із ведучих працівників  підприємства за функціональною ознакою  – представників різних підрозділів  і напрямків діяльності.

Таким чином, впровадження комплексної системи  маркетингового управління реалізацією  стратегій підприємств на основі використання концепції організаційного  розвитку і збалансованої системи  показників сприятиме удосконаленню  процесу реалізації стратегій підприємств  і підвищенню довгострокової ефективності їх діяльності на ринку.

 

 

3.3. Техніко-економічне обґрунтування впровадження  ERP-системи щодо удосконалення операційної стратегії на ТОВ «Рапід – Інвест»

 

 

Важливою  та актуальною проблемою організації  планування діяльності підприємств  виступає забезпеченість їх комп’ютерною технікою, сучасними програмними  засобами та відповідним кваліфікованим персоналом планово-економічних служб. На ринку програмних продуктів є  значна кількість програм, які реалізують функції планування. Проте вони не знайшли широкого застосування на кооперативних  підприємствах через необхідність додаткового вкладення фінансових ресурсів та додаткової підготовки кадрів, відсутність орієнтованого на ринок методичного забезпечення [3, 145].

Ще одним  важливим напрямом вдосконалення оперативного планування виробництва є розробка оптимальної виробничої програми на добу, декаду, місяць.

Оптимальна  виробнича програма – це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим  критерієм [2, 169].

Оптимізація виробничої програми проводиться з  метою:

1)     планування оптимальної структури  номенклатури продукції;

2)     визначення максимально можливого  обсягу виробництва продукції  та економічної межі нарощування  виробництва.

Формування  оптимальної виробничої програми неможливе  без врахування виробничих критеріїв, а саме: виробничої потужності, матеріально-технічного, кадрового потенціалу. Саме цим пояснюється  важливість ресурсного обґрунтування  виробничої програми.

Для ТОВ «Рапід – Інвест» найсприятливішою і найефективнішою є Галактика  для середнього бізнесу, а саме система «Галактика Прогрес» з налаштуванням модулів галузевої особливості. Галактика Прогрес – це спеціальна пропозиція на базі системи Галактика ERP для підприємств, що відносяться до середнього бізнесу.

Система Галактика Прогрес дозволяє автоматизувати основні процеси підприємства середнього бізнесу: податковий і бухгалтерський облік; управління логістикою; фінансове  планування; оперативне фінансове планування; виробниче планування та управління виробництвом; управління матеріально-технічним  забезпеченням; управління замовленнями; управління ремонтами; управління персоналом; розрахунок заробітної плати; управління відносинами з клієнтами.

Отже, впровадження  ERP-системи «Галактика Прогрес» вдосконалить не лише оперативне планування виробництва, а й усі управлінські рішення, що підвищить конкурентоспроможність та ефективність  господарювання підприємства. Інвестиції в даний проект окупляться всього за 4 місяця, що показує економічну вигоду проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

Шлях  до успіху будь-якої виробничої стратегії  полягає в тім, щоб максимально  точно визначити всі можливі  варіанти пріоритетів; зрозуміти, які можуть бути наслідки вибору кожного з наявних варіантів, а також, те, на які компроміси треба йти у випадку обрання того чи іншого варіанта.

Специфіка стратегії виробництва й умови  твердої міжнародної конкуренції виявили три дуже важливих організаційних принципи. Це, по-перше, виробництво за принципом «точно в термін», відповідно до якого фірма прагне одержати всі матеріали і комплектуючі точно в той час, коли вони необхідні для виробництва кінцевого виробу. При такій схемі постачальник повинен доставляти комплектуючі вироби на зборку кілька разів у день, а не раз у тиждень, як це звичайно прийнято.

Важливими етапами стратегічного управління є розробка стратегій на основі  аналізу середовища підприємства з  метою виявлення сильних та слабких  сторін. При цьому „доцільно розглядати зовнішнє середовище з точки зору його поділу на мікро - та макросередовище  із наявними, відповідно, внутрішніми  й зовнішніми чинниками впливу на діяльність підприємства.

Формування  операційної стратегії дуже тісно  переплітається із стратегією маркетингу. Стратегія маркетингу  - основа діяльності  підприємства в конкретних ринкових умовах, що визначає способи розширення цільових ринків та досягнення ефективних результатів.  Вона включає маркетингові заходи  суб’єктів  господарювання щодо  просування товарів/послуг на ринок, включаючи  визначення  цілей,  аналіз,  планування маркетингових  заходів, моніторинг (конкретні стратегії  по цільовим ринкам, комплексу маркетингу та рівню витрат на маркетинг). Основне  призначення стратегії маркетингу – взаємоузгодити цілі  підприємства  з  її  можливостями  і  вимогами споживачів, використати свої конкурентні переваги.

В даний  час багато керівників українських  компаній намагаються впровадити стратегічне  управління в діяльність своїх організацій, що припускає організацію роботи підприємства відповідно до обраної  маркетингової стратегії. Однак, перш ніж розробляти стратегію, на базі якої здійснюється стратегічне управління підприємством, необхідно оцінити готовність підприємства саме до такого, стратегічного підходу в керуванні.

Можливі напрямки реалізації внутрішніх і зовнішніх  чинників підвищення ефективності діяльності підприємств та організацій неоднакові за мірою впливу, ступенем використання та контролю. Тому для практики господарювання, для керівників і відповідних  спеціалістів (менеджерів) суб'єктів  підприємницької чи інших видів  діяльності важливим є детальне знання масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх  чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю трудових колективів.