Операційна стратегія

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП …………………………………………………………………	3
РОЗДІЛ 1.  ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙНОЇ  СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………...	5
1.1. Суть та складові операційної  стратегії підприємства…………………………………………..........	5
1.2. Основні чинники формування та розвитку операційної стратегії…………………………………..........	8
1.3.  Проблеми формування операційної  стратегії ……..	12
РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ОПЕРАЦІЙНОЇ  СТРАТЕГІЇ ТОВ «РАПІД-ІНВЕСТ»………………………………………….	15
2.1. Загальна характеристика діяльності  ТОВ «Рапід-Інвест»……………………………………………………….	15
2.2. Оцінка операційної стратегії  ТОВ «Рапід-Інвест»….	22
2.3. Підвищення ефективності діяльності  в організації….	25
РОЗДІЛ 3.СТРАТЕГІЯ ПЛАНУВАННЯ РИНКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ	31
3.1. Міжнародний та вітчизняний  досвід розробки та реалізації  операційної стратегії ……………………………	31
3.2. Концепція удосконалення операційної  стратегії на ТОВ «Рапід – Інвест»………………………………………	35
3.3. Техніко-економічне обґрунтування впровадження  ERP-системи щодо удосконалення операційної стратегії на ТОВ «Рапід – Інвест»……………………………………	38
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………	40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………	42
ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

 

 

Якісна  трансформація ринкових умов господарювання сучасних підприємств викликає необхідність вирішення принципово нових проблем, в основі яких пошук адекватних методів  і способів досягнення та утримання  конкурентних позицій, розробка стратегії  і тактики забезпечення довгострокового  успіху підприємства. У цих умовах перед керівниками підприємств  постає завдання формування такої системи  управління, яка б забезпечила  стратегічну гнучкість організації.

Операційна  стратегія вітчизняних підприємств  із  позиції економічної безпеки  практично  не розглядалася. Основними  аргументами щодо недоцільності  розгляду цієї стратегії як чинника  економічної безпеки були наступні: операційна стратегія відноситься  до функціональних стратегій і не може бути важливим фактором у виборі цілей і пріоритетів  бізнесу;  операційна  стратегія  безпосередньо  не пов’язана з факторами зовнішнього  середовища; фактори зовнішнього  середовища впливають на операційну стратегію опосередковано через  цілі та механізми  бізнес-стратегії; операційна стратегія, у більшості  випадків, стосується не підприємства в цілому, а окремих його операційних  одиниць.

Однак ці та інші міркування  суперечать тенденціям сучасного менеджменту організацій. Ефективність та раціональність операційного менеджменту як важливої складової  системи управління  підприємством  залежить  від  змісту  операційної  стратегії. Менеджери в наявних  умовах господарювання розглядають  операційну стратегію не ізольовано від бізнес-стратегії. Неузгодженість цілей та завдань, з одного боку, між операційною стратегією та стратегіями  вищих рівнів, а з іншого,  між  операційною стратегією та набором  функціональних стратегій організації,  є суттєвою загрозою економічній  безпеці підприємства. Розв’язання  проблем щодо усунення конфліктів цілей і завдань зазначених стратегій спонукає  до більш значного ступеня взаємоузгодження стратегій та розповсюдження сфери прийняття стратегічних рішень на більш низькі функціональні рівні. 

Тому, саме проведення аналізу та обґрунтування  шляхів удосконалення операційної стратегії підприємства обумовлюють актуальність обраної теми. При цьому важливого значення набувають процеси управління набором ділових стратегій, які забезпечують досягнення стратегічних цілей підприємства в різних сферах його ділової активності.

Питанням  розробки  і реалізації операційної стратегії підприємства присвячені наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених: В. Кноррінга, А. Наливайко, С. Оборської, С. Покропивного, А. Семенова, Р. Слав`юка, Р. Фатхутдінова, З. Шершньової та ін.

Об’єкт  дослідження діяльність підприємства. Предмет дослідження – операційна стратегія ТOВ  «Рaпiд – Iнвест».

Мета  написання курсової роботи дослідити  операційну стратегію діяльності підприємства.

Відповідно  до мети необхідно вирішити наступні завдання:

• охарактеризувати операційну стратегію підприємства;
• провести аналіз та оцінку операційної стратегії ТОВ «Рапід-Інвест»;
• описати стратегію планування ринкової діяльності.

Перший розділ курсової роботи присвячений  теоретичним основам операційної стратегії підприємства.

В другому розділі проведений аналіз та оцінка операційної стратегії ТОВ «Рапід-Інвест».

Третій розділ зосереджений на дослідженні  стратегії планування в ринкових умовах.

Під час написання курсової роботи були використані наступні методи досідження: аналіз, синтез, порівняння, графічний  метод.

 

РОЗДІЛ 1

 ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙНОЇ  СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

1.1. Суть та складові  операційної стратегії підприємства

 

 

Операційна  стратегія в сучасній літературі з управління розглядається як загальна політика і плани використання ресурсів підприємств націлених на максимально ефективну підтримку їх довгострокової конкурентної стратегії [4, 118]. В окремих підходах під операційною стратегією розглядають стратегію, яка визначає принципи управління окремими  ланками організаційної структури і ланцюга створення доданої вартості [10, 25].  На  думку окремих авторів, під операційною стратегією слід вважати стратегію розвитку операційної системи організації [14, 89]. Не зважаючи на наявність різних точок зору щодо ролі та змісту операційної стратегії, автори публікацій одностайні у питаннях щодо важливості операційної стратегії у забезпеченні конкурентоспроможності та ефективності діяльності підприємства.  З точки  зору О. Сумця,  операційна стратегія  визначає, «як  керувати ключовими організаційними ланками операційної системи, а також як забезпечувати виконання стратегічно важливих оперативних завдань» [12,  28].  Під  операційною стратегією  Лес Гелловей розуміє стратегію ефективної і раціонально  організованої операційної функції, яка забезпечує лідерські позиції на ринку за показниками якості, оперативності та ціни [5, 30]. Операційною  стратегією П. Белінський  вважає  загальну концепцію досягнення конкретних цілей виробництва при відповідних обмеженнях  у ресурсах [2, 104].  З  точки  зору  А.  Курочкіна,  операційна  стратегія  –  це  сукупність стратегічних рішень щодо організації та функціонування операційної системи [9, 7].

Більшість авторів публікацій розглядають  операційну стратегію за умов тривалого  і стабільного функціонування операційної  системи та генерування  нею  продукції  для ринків зі стійкою кон’юнктурою і чітко прогнозованим попитом. У таких умовах питання взаємоузгодження стратегій різного рівня, а також  забезпечення відповідності операційної  стратегії завданням маркетингу підприємства,  вирішується  в  межах  моделі  Террі  Хілла  створення операційної стратегії [13, 35].  На думку авторського колективу  під керівництвом Річарда Б. Чейза,  для забезпечення конкурентоспроможності  операційної стратегії компанії визначають низку пріоритетів [13, 36]. Автори цієї роботи відзначають певну  ерозію існуючих пріоритетів з часом  і  появу  нових,  хоча  глибоко  не аналізують причин цього явища. На нашу думку,  йдеться  про  зростання  динаміки ринкових змін, які І. Ансофф розглядає з точки зору трьох  характеристик нестабільності: ступеня  звичності, темпу змін та передбачуваності майбутнього [1, 46]. Сучасні умови  підприємницької діяльності характеризуються неочікуваними змінами, втратою  контролю над зовнішнім середовищем  підприємства через його мінливість та невизначеність.  У таких умовах традиційний підхід до операційної  стратегії як лише політики вдосконалення  операцій втрачає сенс. У вітчизняній  літературі з економічної безпеки  підприємства операційну діяльність відносять  до складових політики безпеки. Однак  операційний елемент в частинах економічної безпеки підприємства не виділяють [6, 45 ]. Операційну стратегію та її ефективність вважають важливим чинником забезпечення необхідного рівня економічної безпеки. Безперечно,  операційна  діяльність  є основою функціонування будь-якого підприємства,  організації та  установи.  Доцільно  розглянути операційну стратегію і умови забезпечення її ефективності з позиції економічної безпеки. Такий підхід дозволить при формуванні операційної стратегії для умов мінливого та невизначеного зовнішнього середовища взаємоузгодити цілі і завдання функціональних стратегій, а при їх реалізації координувати дії окремих функціональних менеджерів. Як свідчить практика, це сприяє формуванню  в  компаніях  принципово  нового  підходу  до бізнесу. Такий підхід активізує поведінку менеджерів усіх рівнів, зростають можливості їх впливу на прийняття та реалізацію рішень, удосконалюється якість управлінських комунікацій, здійснюється розвиток управлінської  команди,  оцінкою  діяльності  якої виступають не окремі показники ефективності, а система індикаторів економічної безпеки розвитку операційної системи підприємства. 

Операційна система підприємства в умовах швидкоплинного та невизначеного  середовища повинна забезпечувати  стійкість параметрів функціонування та гнучкість сценаріїв розвитку. Розвиток операційної системи в  умовах нестабільності повинен бути  забезпеченим. Традиційно вважається, що операційна система  ізольована від факторів зовнішнього середовища. Опосередкований вплив ринкових факторів враховується при розробці та реалізації ринкової стратегії,  яка є функціональною стратегією операцій, їх розміщення  і  ресурсного забезпечення. Зміни в макро-  й мікросередовищі діяльності фірми, копіювання операційних стратегій  конкурентами, зміна можливостей  та уподобань споживачів, поява нових  технологій, переоцінка продуктивності, консерватизм менеджменту, економія витрат ресурсів  і  скорочення діяльності на практиці призводить до ерозії ефективних операційних стратегій. У зв’язку  з мінливістю зовнішнього середовища, зростанням ступеня його невизначеності операційна стратегія не здатна забезпечити  стабільність функціонування операційної  системи.  У сучасних умовах операційна стратегія повинна забезпечити  гнучкий розвиток цієї системи. Ці обставини  призвели до конфлікту цілей і  завдань  у межах самої операційної  системи. З одного  боку  вона  повинна  забезпечити  її швидке  інноваційне  оновлення,  а  з  іншого, операційну ефективність. Вирішення  цього питання пропонується здійснювати  на підставі аналізу операційної  системи як суб’єкта економічної  безпеки. При такому підході операційна система розглядається як складник економічної системи підприємства. Загрози економічній безпеці  цієї системи поділяють на ринкові, міжсистемні та внутрішньо системні. Операційна стратегія розглядається як елемент стратегії розвитку. І формується не як окремий напрямок стратегічного планування, а спільно з іншими функціональними стратегіями, у першу чергу, маркетинговою  і фінансовою. Це, з одного боку, підвищує  її статус, функціональна стратегія ідентифікується як частина стратегії розвитку, а з іншого, дозволяє на практиці залучити менеджерів усіх ланок управління до розробки стратегій, що дає можливість сформувати  й розвивати управлінську команду,  визначити  центри відповідальності за розвиток операційної системи та її ефективність,  а  головне  – отримувати  і  своєчасно корегувати,  узгоджену з корпоративною, діловою та функціональними стратегіями ефективну операційну стратегію  забезпечення  системи генерування цінності для споживача.  У  таких  умовах  функціональні  стратегії  повинні діяти синхронно, скоординовано і злагоджено,  оскільки  вони  є  інструментом  бізнес-стратегії. Незважаючи на  існуючий погляд про певне відокремлення операційної системи від факторів ринку, сучасні менеджери завдяки інструментарію оперативного і стратегічного контролінгу активно вивчають  як  поточний  стан  цільових  ринків,  так  і перспективи його розвитку з точки зору запитів та критеріїв вибору продуктів споживачами. 

 

 

1.2. Основні чинники формування та розвитку операційної стратегії

 

 

У виробничих організаціях операційна діяльність, пов'язана із створенням товарів, таких  як телевізори, підручники, автомобілі, є очевидною. В організаціях сервісної  сфери її важче визначити. Продукт, що виробляється, може мати досить незвичні форми, наприклад, заповнення різноманітних  бланків у банку, отримання усної  інформації в довідковому бюро чи прослуховування музичного твору в концертному залі. Тому діяльність із створення продукту праці як промисловими, так і сервісними організаціями можна назвати виробничою чи операційною. Ці терміни є взаємозамінними.

Головна відповідальність за формування стратегії  звичайно покладає на керівників функціональних підрозділів.

При розробці функціональної стратегії необхідно:

• визначити роль і конкретний зміст функціональної підсистеми;
• заручитися впевненістю в тім, що відповідному менеджерові ясна корпоративна місія;
• уточнити, як дана функціональна підсистема сприяє розвитку бізнесу;
• чітко провести розмежування між функціональними областями;
• якщо це можливо, провести одночасну ревізію всіх функціональних підрозділів;
• направити енергію виконавців всіх функціональних підрозділів у єдине русло корпоративної місії, щоб уникнути погрози "місницького" підходу;
• збалансувати тенденції, пов'язані із професійніше компетентністю, професійною етикою й підприємництвом таким чином, щоб не допустити виникнення конфліктів.

Операційна  стратегія ставиться ще більш  конкретним стратегічним ініціативам  і підходам у керівництві ключовими  оперативними одиницями при рішенні  щоденних оперативних завдань, що мають  стратегічну важливість (рекламні кампанії, закупівля сировини, керування запасами, профілактичний ремонт, транспортування). Операційні стратегії, незважаючи на менший масштаб у порівнянні зі стратегіями  більше високого рівня, доповнюють і  завершують загальний бізнес-план роботи компанії. Головна відповідальність за розробку операційних стратегій  лягає на керівників середньої ланки, пропозиції яких повинні бути розглянуті й прийняті вищестоящим керівництвом.

Основні завдання операційної стратегії можна звести до наступних:

- планування  виробництва відповідно до корпоративної,  конкурентних і функціональних  стратегій підприємства;