Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ ”Едельвейс”

Платоспроможним вважається підприємство, якщо його за­гальні активи більші, ніж довгострокові та короткострокові зобо­в'язання. Для детальнішої оцінки платоспроможності визначають зміну величини чистого оборотного капіталу. Його визначають як різницю оборотних активів і короткострокових зобов'язань. Чим більша величина чистого оборотного капіталу, тим більш платос­проможним є підприємство.

Неплатоспроможним може бути підприємство через:

—     невиконання виробничої програми, порушення договорів по­ставки та втрати ринків збуту продукції;

—     підвищення затрат за всіма видами господарської діяльності;

—     зниження платоспроможності, банкрутство клієнтів і партнерів;

—     сповільнення оборотності оборотних активів;

—     інфляційні процеси та підвищення податкового навантаження.

Для аналізу фінансового стану підприємства, також розрахуємо платоспроможності ТОВ «Едельвейс» (таблиця 5).

Таблиця 5

Платоспроможність ТОВ «Едельвейс» за 2008 – 2010 рр.

2.3 Аналіз прибутковості

Ефективність виробництва – складне і багатогранне явище. Сільськогосподарське  виробництво вимагає органічного поєднання і взаємодії чотирьох факторів – робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. В процесі виробництва здійснюється виробниче споживання вказаних ресурсів з метою отримання певних споживчих вартостей, спроможних задовольнити відповідні потреби людей.

Ефективність виробництва – це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва й робочої сили (працівників) за певний проміжок часу. Змістовне тлумачення ефективності (продуктивності) як економічної категорії визначається об’єктивно діючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством.

Саме тому підвищення ефективності виробництва треба вважати конкретною формою його прояву. Математично закон економії робочого часу, який відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції або надання послуг, має такий вигляд:

Вс =

Де Вс- сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару;

Вуп - затрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання товару;

Вжп - затрати живої праці, тобто заробітна плата всіх працівників, що припадає на даний товар на тій стадії цього життєвого циклу, плюс прибуток на цій стадії (необхідна і додаткова праця);

Вмп - затрати майбутньої праці споживання (експлуатації) товару;

Еск 0- сумарний корисний ефект (віддача) товару для споживача за нормативний строк служби.

Процес формування результатів та ефективності виробництва показано на рис.1.

Рис. 10.1. Схема формування результатів та ефективності виробництва

Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продуктивності системи) знаходить відображення в загальній методології її визначення, формалізована форма якої має вигляд:

Ефективність (продуктивність) = ;

Результативність виробництва як найважливіший компонент для визначення його ефективності не варто тлумачити однозначно. Необхідно розрізняти:

­         кінцевий результат процесу виробництва;

­         кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства або іншої інтеграційної структури як первинної автономної ланки економіки.

Перший відбиває матеріалізований результат процесу виробництва, що вимірюється обсягом продукції в натуральній і вартісній формах;

Другий включає не тільки кількість виробленої продукції, а також її споживну вартість. Кінцевим результатом процесу виробництва (виробничогосподарської діяльності підприємства) за певний період часу є чиста продукція, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної діяльності - прибуток (прибутковість).[1]

Для визначення прибутковості ТОВ “Едельвейс” розрахуємо таблицю

Таблиця 6

Показники ефективності діяльності ТОВ “Едельвейс”

Продовження таблиці 6

Отже, виходячи з розрахунків даної таблиці можна зробити висновки, що показники ефективності діяльності ТОВ “Едельвейс” є дещо невтішними. В порівнянні із 2008 роком в 2010 році показники ефективності діяльності є дещо нижчими, але й має місце зростання ефективності по окремим показникам, зокрема, зросла дещо середньомісячна оплата праці на 1 працівника, зріс дохід від реалізації.

РОЗДІЛ 3. ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Використання нововведень в аграрному секторі економіки

Інноваційна стратегія — один із засобів досягнення цілей організації,

який відрізняється від інших засобів своєю новизною, передусім для даної організації, для галузі ринку, споживачів, країни в цілому.

Слід зазначити, що будь-які стратегічні кроки ТОВ “Едельвейс” мають інноваційних характер, оскільки вони так чи інакше ґрунтуються на нововведеннях в економічній, виробничій, збутовій чи управлінських сферах.

Наприклад, одна з характерних для ринкового господарювання стратегій – продуктова - спрямована на розвиток нових видів продукції та технологій, сфер і методів збуту, тобто базується виключно на інноваціях. Це стосується й інших типів стратегій. Так, стратегія розвитку організації передбачає забезпечення сталих темпів її зростання та функціонування в перспективі і ґрунтується на використанні науково-технічних досягнень у сфері техніки, організації, технології, управлінні, тобто на комплексі інновацій.

В основі розробки інноваційної стратегії лежать стратегічні управлінські рішення, які:

- орієнтовані на майбутнє і на постійні зміни середовища; пов'язані з залученням значних матеріальних ресурсів, широким використанням інтелектуального потенціалу;

- характеризуються гнучкістю, здатністю адаптуватися до змін ринкових умов;

- ураховують неконтрольовані організацією зовнішні чинники.

Етапи розробки інноваційної стратегії:

1. Пов'язаний з визначенням стратегічних цілей – пошук нових видів продукції, введення нових, проведення досліджень і розробок, модернізація всіх сфер діяльності ТОВ “Едельвейс” .

2. Аналіз зовнішнього середовища підприємства – на цьому етапі для розробки інноваційних стратегії найважливішим є: технологічне зовнішнє середовище, підприємство враховує технології і виробництва, використання конструкційних матеріалів, застосування нової техніки для проектування нових товарів та послуг, технології збору, обробки, передачі інформації, ринкові чинники, економічні, соціальні чинники теж враховується.