Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ ”Едельвейс”

1. Коефіцієнт автономії або фінансової незалежності, який характеризує частку власного капіталу у загальній вартості авансованого капіталу підприємства і розраховується відношен­ням підсумку першого розділу пасиву балансу до валюти балансу

Чим більша частка власного капіталу, тим більша можливість підприємства у подоланні несприятливих ситуацій фінансового за­безпечення господарської діяльності.  На підприємстві ТОВ «Едельвейс» цей показник складає за 2008 р. 0,05, за 2009 р. -0,01, за 2010 р. 0,62. Мінімальне критичне значен­ня цього коефіцієнта — 0,5. Воно свідчить про те, що за таких обставин підприємство може всі свої зобов'язання покрити за раху­нок власних джерел.

2.  Коефіцієнт фінансової залежності (к,), який характеризує ча­стку залученого капіталу (зобов'язань) (К,) у загальній вартості авансованого капіталу і розраховується як різниця між 1 і коефі­цієнтом автономії. Оцінки його зміни зворотні стосовно коефіцієнта автономії. Відхилення на даному прикладі становить -15,91.

  3. Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) характеризує кількість залученого капіталу в розрахунку на 1 грн. власного і визначається відношенням залученого капіталу до суми власного.

Зростання цього коефіцієнта свідчить про підвищення залеж­ності підприємства від залучених джерел, втрату фінансової авто­номії. Критичне значення цього коефіцієнта, коли k < 1, а нормаль­ним вважається таке значення, при якому лише третина активів підприємства формується за рахунок залученого капіталу. Залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов функціонування підприємства нормальне значення коефіцієнта фінансового ризику суттєво змінюється. Чинниками таких змін можуть бути: зміна оборотності оборотних активів, стан дебіторської заборгованості, зміна умов за­лучення капіталу тощо.

На підприємстві спостерігається ситуація коли показник з кожним роком зменшується, що є досить позитивним.

4. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу характе­ризує структуру джерел покриття активів і визначається як частка від ділення суми довготермінових зобов'язань на суму власно­го капіталу і довготермінових зобов'язань. Зростання цього коефіцієнта на підприємстві ТОВ «Едельвейс» спостерігається з 2008 по 2009 року, а от у 2010 падає. Зростання коефіцієнта свідчить про збільшення довіри до під­приємства з боку кредиторів, інвесторів і залежність від зовнішніх джерел фінансування.

5.  Коефіцієнт маневрування власним капіталом характери­зує ступінь мобільності власного капіталу щодо можливого вільно­го маневрування ним і розраховується відношенням власного обо­ротного капіталу до суми всього власного.

Чим більше значення цього коефіцієнта, тим кращий фінансо­вий стан, оскільки підприємство має кращі можливості фінансово­го забезпечення виробничої та інших видів діяльності, проведення розрахунків з кредитовий. На підприємстві ТОВ «Едельвейс» цей показник нажаль є не досить високий, він коливається від -0,05 до 0,4.

6.  Коефіцієнт нагромадження амортизації характеризує інтенсивність вивільнення іммобілізованих засобів (основних за­собів і нематеріальних активів), визначається як відношення суми нагромадженої амортизації до початкової вартості амортизо­ваного майна.

На ТОВ «Едельвейс» спостерігається збільшення цього показника, що характеризує зменшення фінансового ризику не покриття авансованого капіталу в іммобілізовані активи. В оцінках важливим є: технічний стан ос­новних засобів, методи нарахування амортизації, достатність на­громадження амортизації для оновлення основних засобів тощо.

7.  Коефіцієнт реальної вартості основних засобів засвідчує наскільки ефективно використовують засоби підприємства у гос­подарській діяльності і визначається відношенням вартості основ­них засобів за вирахуванням спрацювання до чистої вартості майна підприємства (чистих активів)

Зміна цього коефіцієнта свідчить про структурні зрушення ак­тивів підприємства. На досліджуваному підприємстві можна зробити висновок, що цей показник зростає (від 1,06 за 2008 р. до 1,32 за 2010р.).

Тобто відбувається структурні зрушення активів.

              8. Коефіцієнт мобільності оборотних активів, який харак­теризує ступінь ліквідності оборотних коштів, тобто їх можливість бути засобами платежу, розраховується як відношення грошових засобів і короткострокових фінансових інвестицій до вар­тості оборотних засобів.

              На досліджуваному підприємстві помітно зростання цього коефіцієнта, що свідчить про підвищення рівня платоспроможності підприємства.

              9. Коефіцієнт забезпеченості запасів і затрат власними кошта­ми  визначає ступінь залежності покриття потреби матеріаль­них запасів і затрат від залученого капіталу, розраховується відно­шенням суми власного оборотного капіталу до вартості запасів і затрат підприємства.

              Зміна цього коефіцієнта визначає фінансовий стан підприємст­ва, враховуючи те, що власними джерелами повинна покриватися необхідна величина запасів і затрат. Нормальним вважається фінан­совий стан підприємства при значенні цього коефіцієнта 0,6-0,8. На досліджуваному у підприємстві цей показник сягає від 0,44 (2008р.) до 1,69 (2010р.).

              10.  Коефіцієнт майна виробничого призначення, характери­зує частку активів основної виробничо-господарської діяльності у загальній вартості активів підприємства, розраховується відно­шенням вартості основних засобів і матеріальних оборотних за­собів до загальної величини чистих активів підприємства.

              Цей коефіцієнт є свідченням паритетності вкладення капіталу у виробничу сферу і сферу обігу та можливого маневрування ресурсами і капіталом для забезпечення фінансово стабільності при змінні зовнішнього ринкового середовища.

              Тому, аналізуючи таблицю 2, можна зробити висновок, що ТОВ «Едельвейс» є відносно стабільним. Наявні оборотні кошти з кожним роком збільшуються, що є досить позитивно, підприємство частково залужить від кредиторів та інвесторів.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності. Аналіз ділової активності на досліджуваному підприємстві проведений за 2009 та 2010 рр., можна побачити у таблиці 3.

Таблиця 3

Оцінка ділової активності підприємства

Продовження таблиці 3

Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності. Тобто цим вищий цей показник тим краще, на підприємстві цей показник не є досить високим, хоча з кожним роком збільшується.

              Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. 

              На підприємстві цей показник достатньо зменшується від 25,85 за 2009р. до 15,12 за 2010 р. 

              Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях). На даному прикладі помітне істотне зменшення від 59,16 за 2009 р. до 47,6 за 2010 р.

              Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості. 

              Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.  Даний показник з кожним роком зменшується, що є досить негативним для підприємства.

              Отже, в даному розділі було здійснено аналіз ліквідності балансу, де було встановлено, що підприємство не є абсолютно ліквідним, а також аналіз стабільності та платоспроможності та ділової активності, де було встановлено, що підприємство ТОВ «Едельвейс» з кожним покращує свій фінансовий стан, але присутня досить висока залежність від кредиторів та інші негативні моменти. Для обрахування показників було використано форми фінансової звітності №1,2,3.

2.2 Аналіз ліквідності і платоспроможності

Залежно від інформаційного забезпечення і зацікавленості різних груп користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінан­сового стану, останній поділяється на зовнішній і внутрішньогос­подарський.

Зовнішній аналіз спирається переважно на фінансову звітність, яка складають за єдиними формами незалежно від типу власності і яку підприємства подають в органи державної податкової інспекції, банківські установи, які уклали договір з цим підпри­ємством, власникам підприємств, заснованих на акціонерній та іншій колективній власності; біржам та іншим організаціям, у які підприємство входить на добровільній основі, якщо подання такої звітності передбачено установчими документами та договорами.