Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 18:42, курсовая работа
Метою оцінки фінансового стану підприємства е пошук резервів підвищення рентабельності виробництва i зміцнення комерційного розрахунку як підгрунтя стабільної роботи підприємства i виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Об’єктом дослідження виступає товариство з обмеженою відповідальності «Едельвейс».
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
— дослідження рентабельності i та фінансової стійкості підприємства;
— дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
— об'єктивна оцінка динамки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства;
ВСТУП…………………………………………………………………………..…3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА………………………………...5
1.1 Поняття, значення та завдання діагностики майнового та господарського стану підприємства……………………………………………………………5
1.2 Розміри, спеціалізація та правовий стан підприємства…………………...10
РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ТОВ “ЕДЕЛЬВЕЙС”…………………………………………………...15
2.1 Аналіз фінансової стабільності підприємства……………………………..15
2.2 Аналіз ліквідності і платоспроможності…………………………………...21
2.3 Аналіз прибутковості………………………………………………………..28
РОЗДІЛ 3. ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ “ЕДЕЛЬВЕЙС”………………………32
3.1 Використання нововведень в аграрному секторі економіки ……………..32
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………...36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………
Підприємство повинно прагнути до публічності своєї фінансової звітності. Публічна звітність необхідна для залучення інвесторів і кредиторів, для інформування потенційних учасників і вкладників про сталість свого фінансового стану. Інвестор і кредитор, які вкладають свої гроші та інше майно в акціонерне або кооперативне підприємство, повинні бути впевнені у збереженні та ефективному використанні своєї власності, у правильності обчислення прибутку і розподілу дивідендів. Це досягається впровадженням у господарську практику перевірки ведення бухгалтерського обліку і правильності складання звітності незалежними аудиторськими фірмами.
Природно, що не всі дані будуть публікувати у відкритій пресі, особливо ті, які захищені комерційною таємницею. Зовнішня інформація повинна бути правдивою, але водночас лаконічною. Наприклад, за зразком західних фірм відомості про витрати виробництва треба обмежувати лише переліком витрат, які утворюють собівартість реалізованої продукції за рік; не варто у додатку до звітів показувати собівартість і рентабельність важливих видів продукції. Тому для зовнішніх користувачів програма аналізу обмежується переважно визначенням наближених оцінок і розрахунків, які засновані на виявленні тенденцій (що теж дуже важливо), а не абсолютних значень.
Зовнішній і внутрішньогосподарський аналіз залежно від поставлених цілей і строків проведення поділяється на ретроспективний (аналіз результатів господарської діяльності за минулий період), перспективний (прогнозний), спрямований на очікувану оцінку очікуваної фінансової сталості, платоспроможності, забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективності їх використання в майбутньому календарному періоді, порівняльний (між декількома підприємствами) й оперативний, який виконується у процесі регулювання фінансових показників.
Закони ринку ставлять перед підприємствами необхідність розв'язання таких важливих економічних завдань: забезпечення конкурентоспроможності товарної продукції, а також їхньої діяльності. Підприємствам, які прагнуть до комерційного успіху, важливо правильно оцінювати і постійно стежити за рівнем просування до нового економічного статусу — фінансово незалежного самостійного підприємства.
Для страхування підприємства і перевірки його платоспроможності, ліквідності та інших показників здійснюють його оцінку, отже у даній курсовій роботі оцінку фінансового стану підприємства здійснено на прикладі ТОВ «Едельвейс».
Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства — це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.
Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті»). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.
Дебіторська заборгованість — теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому.
Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів.
Короткострокові зобов'язання — це борги, строк погашення яких не перевищує одного року. Коли настає строк платежу, у підприємства має бути достатньо грошей для сплати.
Отже, для визначення чи ТОВ «Едельвейс» є абсолютно ліквідним за 20010 рік розрахуємо таблицю 4.
Аналіз ліквідності балансу за 2010 рік, тис. грн
Актив | На поч. звітного періоду | На кінець звітного періоду | Пасив | На поч. звітного періоду | На кінець звітного періоду | Платіжний надлишок або нестача | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Продовження таблиці 4
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
|
|
|
|
| на поч. періоду | На кінець періоду |
Найбільш ліквідні активи | 52 | 970 | Негайні пасиви | 3312 | 2915 | -3260 | -1945 |
Активи, що швидко реалізуються | 1981 | 2987 | Короткострокові пасиви | 1322 | 1117 | 659 | 1800 |
Активи, що реалізуються повністю | 3651 | 3092 | Довгострокові пасиви | 3617 | 3886 | 34 | -794 |
Активи, що важко реалізуються | 2420 | 3359 | Постійні пасиви | -173 | 2503 | 2593 | 796 |
Баланс | 8010 | 10420 | Баланс | 8078 | 10420 | 0,0 | 0,0 |
Найбільш ліквідні активи (А1) — це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. Сюди належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей (другого розділу активу балансу, див. додатки).
А1=150+ 220+ 230+ 240;
Отже, в нашому прикладі А1= 52 (на початку року) ;
А1= 970 (на кінець року).
Активи, що швидко реалізуються, (А2) — це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. У цю групу включають дебіторську заборгованість. Ліквідність цих активів є різною і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо.
А2= 160+170+ 180+ 190+200+210;
А2= 1471+126+0+0+0+384 = 1981 (на початку року) ;
А2=1363+0+0+0+0+0+1624 = 2987(на кінець року).
Активи, що реалізуються повільно (А3), — це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 вкл., а також ряд. 250). Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця.
А3=100+110+120+130+140+250;
А3= 978+2077+37+455+0+104 = 3651(на початку року);
А3=1473+1667+125+566+0+71=3092 (на кінець року).
Активи, що важко реалізуються (А4), — це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).
А4=010+011+012+020+030+031+
А4=2420 (на початку року);
А4=3359 (на кінець року).
Перші три групи активів (найбільш ліквідні; активи, що швидко реалізуються; активи, що реалізуються повільно) протягом поточного господарського періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов'язань групуються так:
Негайні пасиви (П1) — це кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610 вкл.), розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити (за даними Додатку 5 до балансу).
П1=530+540+550+560+570+580+
П1=1918+0+51+14+66+114+0+1149=
П1=2548+0+48+11+57+161+0+90=
Короткострокові пасиви (П2) — це короткострокові кредити банків (рядок 500), поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (рядок 510), векселі видані (рядок 520). Для розрахунку основних показників ліквідності можна користуватися інформацією 4-го розділу балансу («Поточні зобов'язання»).
П2=500+510+520;
П2=1322+0+0=1322 (на початку року);
П2=1117+0+0=1117 (на кінець року).
Довгострокові пасиви (П3) — це довгострокові зобов'язання — 3-й розділ пасиву балансу.
П3=440+450+460+470;
П3=3617+0+0+0=3617(на початку року);
П3=3886+0+0+0=3886(на кінець року).
Постійні пасиви (П4) — це статті 1-го розділу пасиву балансу («Власний капітал») — (ряд. 380, а також ряд. 430, 630).
П4=380+430+630;
П4=-173+0+0=-173(на початку року);
П4=2502+0+0=2502(на кінець року).
Підсумок балансу (А)= А1+А2+А3+А4;
Підсумок балансу (А) на початок року=8010
Підсумок балансу (А) на кінець року=10420
Підсумок балансу (П)=П1+П2+П3+П4;
Підсумок балансу (П) на початок року=8010
Підсумок балансу (П) на кінець року=10420
Ліквідність балансу — це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.
Найбільш ліквідні активи перевищують негайні насінні або дорівнюють їм.
• Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.
• Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.
• Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви. Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства.
По розрахункам можна побачити що на початок року:
А1 (52) < П1(3312);
А2 (1981) > П2 (1322);
А3 (3651) > П3 (3617);
А4 (2420) > П4 (-173);
а на кінець року:
А1 (970) < П1(2915);
А2 (2987) > П2 (1117);
А3 (3092) < П3 (3886);
А4 (3359) > П4 (2503);
Отже, порахувавши таблицю 12 можна зробити висновок, що підприємство не є абсолютно ліквідним, тому що не задовільняються умови 1 (А1<П1, а має бути навпаки) та 4 (А4>П4, що також суперечить умові ліквідності), а також і 3-тя умова також.
Визначальною характеристикою фінансового стану підприємств є його платоспроможність. Платоспроможність визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткострокових зобов'язань. В оцінках фінансового стану не варто ототожнювати платоспроможність з ліквідністю активів. Платоспроможність розглядається у ширшому значенні якості фінансового стану, ніж ліквідність, оскільки передбачає не лише здатність конвертування оборотних активів у засоби платежу, а й фінансову стійкість підприємства.
Информация о работе Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ ”Едельвейс”