Аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком

У розділі висновок аудитора про перевірену фінансову звітність аудитор оцінює перевірену фінансову звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструктивним вимогам про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

У розділі Дата аудиторського висновку уточнено, що тепер дата проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов'язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, а керівництво, в свою чергу, повинно підписати звіти, що додаються до аудиторського висновку.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

У розділі адреса аудиторської фірми зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію ліцензії АПУ.

У висновку аудитор повинен висловити свою думку щодо:

вичерпності та достатності отримано інформації;

узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам.

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним (або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).

Позитивний висновок подається клієнту у разі, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:

аудитор отримав всю інформацію i пояснення, необхідні для цілей аудиту;

надана інформація достатня для відображення реально стану справ на підприємстві;

є адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань; фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних i не містить суттєвих суперечностей;

фінансова звітність складена належно за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Позитивний висновок складається аудитором, коли він отримує позитивні відповіді на всі перелічені вище питання. Якщо при перевірці у аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктом, що перевіряється, рішень, однак йому (аудитору) було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то в своєму звіті він не зобов'язаний згадувати ці рішення, i така ситуація не може впливати на безумовність позитивного висновку.

Стандартом передбачено, що висновок може містити додаткові пояснення, певні модифікації, які суттєво не впливають на його зміст.

Модифікація передбачає:

проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;

зміни облікових принципів протягом періоду перевірки;

виправлення, які слід внести до обліку підприємства за результатами перевірки;

викладення принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні;

роз'яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;

пояснення попередніх аудиторських висновків.

З урахуванням цього аудиторський висновок вважатиметься модифікованим. Відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок» позитивний аудиторський висновок також може бути розширеним за рахунок доповнень - коментарів до інформації, що не входить до складу основної звітності. Доповнення визначаються як:

додатковий розділ, у якому звернено увагу на важливу інформацію;

зауваження щодо відсутності поквартальних даних або аналітичного обліку;

вказівки на неузгодженість пояснювальної записки до балансу.

Пояснення мають бути викладені в кінці аудиторського висновку. Висновок, що включає пояснення, є позитивним.

Безумовно позитивний висновок не видається у разі невпевненості, яка може призвести до неможливості формулювання думки, або непогодженості, коли думка аудитора суперечить даним перевіреної фінансової звітності. Такі умови виникають внаслідок невпевненості — обмеження обсягу аудиту, ситуаційних обставин; непогодження — застосування неприйнятних систем або способів обліку, розбіжностей щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку, непогодження із ступенем та способом відображення фактів у обліку та звітності, невідповідності бухгалтерського проведення або формування господарських операцій чинному законодавству та іншим вимогам.

Аудитор повинен оцінити суттєвість впливу цих причин (невпевненості або непогодження) на окремі показники та звітність в цілому. Вибір виду висновку (табл. 5) залежить від суттєвості (фундаментальності) невпевненості та непогодження.

Невпевненість або непогодження вважаються суттєвими, якщо вплив чинників на фінансову звітність спричиняє перекручення дійсного стану справ у цілому. Наявність несуттєвих невпевненостей та/або непогоджень дає аудитору підстави для формулювання умовно позитивного висновку (із застереженнями). Існування суттєвої невпевненості є підставою для відмови видачі висновку, а суттєвого непогодження - для видачі негативного висновку.

Висновок, що відрізняється від безумовно позитивного, має містити опис усіх суттєвих причин невпевненості та непогодження у спеціальному параграфі. МСА 700 «Аудиторський висновок» визначає порядок пояснення цих моментів: аудитор має посилатися на інші документи, що надаються клієнту, де більше докладно розкрито причини невпевненості та непогодження. В останньому параграфі звіту формулюється кінцева думка аудитора.

Таблиця 5

Вимоги до стилю формування аудиторського висновку

Отже, податковий аудит здійснюється для визначення платників податків, забезпечення своєчасного надходження нарахованих сум платежів до бюджету і державних цільових фондів, значення правильності нарахування та сплати податків і обов’язкових платежів. Регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» та проводиться на основі Міжнародних стандартів аудиту.

Мета аудиту ФСП — підтвердити дотримання чинного законодавства щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників фіксованим сільськогосподарським податком, правильність відображення в обліку та своєчасність розрахунків з бюджетом, перевірити дотримання наказу Державної податкової адміністрації України щодо звітності з фіксованого сільськогосподарського податку, що встановлена у формі розрахунку.

По закінченні перевірки аудитор повинен скласти і подати аудиторський звіт і аудиторський висновок, оформлений відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 700 «Аудиторський висновок».

Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки – це документальне відображення аудитором виявлених порушень, помилок та відхилень від чинного законодавства та встановлених стандартів здійснення господарської діяльності, ведення обліку та складання звітності, а також проведення аудитором оцінки стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності на певну дату. Інформація, що наводиться в аудиторському звіті, має бути більш детальною, надійною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною і правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника, і його зміст не підлягає оприлюдненню

Висновки

Розбудову української економіки на шляху до ринкових методів господарювання неможливо уявити без широкого та глибокого дослідження податкової діяльності держави. В даний час в Україні відбувається тотальне оновлення нормативно – правової бази, а це означає, що потрібно постійно слідкувати за змінами, які відбуваються щодня. Резонансною подією для України стало прийняття Податкового кодексу України, який на даний час регулює всі податки. Отже, узагальнюючи результати курсової роботи, вивчивши законодавчі акти і нормативно – правові документи з аудиту розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку, а також опрацювавши навчальні посібники, підручники, статті в періодичних виданнях можна зробити наступні висновки.

              1) Метою аудиту фіксованого сільськогосподарського податку є підтвердити дотримання підприємством податкового законодавства, своєчасність розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами. Для досягнення визначеної мети аудитору під час перевірки необхідно вирішити такі завдання: перелік платежів i податків, які за законодавством має сплачувати підприємство; правильність обчислення бази оподаткування за кожним податком; правильність застосування ставок податків і платежів; достовірність розрахунків сум податків і платежів; перелік пільг щодо сплати податків та законність їх використання; повноту i своєчасність сплати податків та платежів до бюджету;  правильність бухгалтерських записів щодо податкових зобов'язань та податкових кредитів; своєчасність подання звітності до податкових органів за видами податків i платежів; правильність ведення податкового та бухгалтерського обліку.

2) Джерелами інформації аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком є: законодавчі акти; нормативно – правова документи з ФСП; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва; відомості про наявність земельних ділянок; звітна податкова декларація з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки; загальна податкова декларація з податку; відомість аналітичного обліку; журнал – ордер; головна книга; фінансова звітність.

3) Аудиторську перевірку фіксованого сільськогосподарського податку можна умовно поділити на декілька етапів. Перш за все, необхідно визначити, чи дане підприємство насправді є платником цього податку, перевірити дані про реєстрацію підприємства, як платника фіксованого сільськогосподарського податку. На наступному етапі перевірки необхідно перевірити правильність розрахунків платником суми фіксованого сільськогосподарського податку виходячи із площі сільськогосподарських угідь i їх грошової оцінки. Далі аудитор перевіряє розрахунок питомої ваги, а також правильність складання і відповідність розрахунків даним бухгалтерського обліку. Тобто преревіряється сума кредитових оборотів по субрахунках: 701 "Дохід від реалізації готової продукції" аналітичні рахунки продукції рослинництва (без ПДВ); 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів»; 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"; 791 "Результат операційної діяльності"; 792 "Результат фінансових операцій"; 793 "Результат іншої звичайної діяльності"; 794 "Результат надзвичайних подій";  711 "Дохід від реалізації іноземної валюти"; 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю"; 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості". Таким чином перевірка даних по цих субрахунках дає змогу аудиторові впевнитися в правильності розрахунку питомої ваги, або навпаки, виявити певні неточності.