Аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………...………3

1. Організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком…................................................................5

2. Оцінка системи внутрішнього контролю і організації

бухгалтерського обліку на підприємстві та їх удосконалення………..…13

3. Аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком та його удосконалення………………………………….....................................17

4. Узагальнення результатів аудиторської перевірки..................................26

Висновки…………………………………………………………………......36

Список використаних джерел…….…………………………………….…..39

Додатки

Вступ

На даний час в Україні важливого значення набуває розвиток АПК. Для підтримки сільськогосподарських товаровиробників було введено  альтернативний спосіб їх оподаткування – фіксований сільськогосподарський податок який входить до спеціального режиму оподаткування, і який в наш час набув широкого застосування серед суб’єктів підприємницької діяльності, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції. В світлі нового Податкового кодексу, який набрав чинності в цьому році, вагомого значення набуває належна організація податкового обліку і звітності, яка забезпечує своєчасне і повне нарахування та сплату фіксованого сільськогосподарського податку і подання податкової звітності.

Отже, з метою підтвердження достовірності облікових даних та повноти розрахунків з бюджетом, а також  запобігання нарахуванню штрафних санкцій і пені з боку держави за недотримання податкового законодавства підприємствам необхідно здійснювати аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарськими податком. В зв’язку з тим, що законодавство, а особливо податкове, постійно змінюється тому тема курсової роботи є актуальною.

Метою курсової роботи є дослідження аудиту розрахунків за податком на додану вартість.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

1.      з’ясувати  організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком;

2.      оцінити систему внутрішнього контролю та організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

3.      висвітлити методику проведення аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком;

4.            розкрити зміст, порядок складання та призначення аудиторського висновку та аудиторського звіту.

Предметом дослідження даної курсової роботи є сукупність теоретичних та практичних питань аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.

Об’єктом дослідження є організація аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком на ТОВ «Нива України».

Реєстраційна інформація по платнику податків ТОВ «Нива України»: код платника ЄДРПОУ: 32395413; найменування платника: ТОВ «Нива України»; повна назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива України»; код орган ДПС 6785. ДПІ у Київській області м. Яготин; стан платника основний платник; відомості про державну реєстрацію: № 13511200000000239 від 09.03.2004 р.; орган державної реєстрації: Яготинська Районна Державна Адміністрація Київської області; форма власності приватна.

              Дані ТОВ «Нива України» платника ФСП: ІПН: 3239541102584; дата реєстрації платником, ПДВ: 19.03.2004; дата реєстрації суб’єктом спеціального режиму оподаткування: 01.01.2009; дата початку дії свідоцтва: 06.02.2009.

              Місце знаходження юридичної особи: 07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул.. Пирятинська, буд.27.

Основними видами діяльності ТОВ «Нива України» за КВЕД є: вирощування зернових та технічних культур (код 01.11.0); розведення великої рогатої худоби (код 01.21.0); розведення свиней (01.23.0).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: індукції та дедукції, аналізу і синтезу; причинно-наслідкового зв'язку і абстрактно-логічний; порівняння; економіко-математичні та економічного моделювання; монографічний та інші загальноприйняті методи дослідження.

При написанні курсової роботи теоретичною та методологічною основою дослідження були законодавчі акти і нормативно-правові документи, спеціальна економічна література, в тому числі підручники, періодичні видання з аудиту розрахунків за податками.

1.      Організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.

Податковий аудит здійснюється для визначення платників податків, забезпечення своєчасного надходження нарахованих сум платежів до бюджету і державних цільових фондів, значення правильності нарахування та сплати податків і обов’язкових платежів.

Фіксований сільськогосподарський податок є одним з непростих податків. Саме тому при проведенні податкової перевірки аудитори повинні ретельно перевіряти його нарахування та сплату до бюджету.

Застосування в Україні Міжнародних стандартів аудиту, забезпечення впевненості та етики дасть змогу українським аудиторам, використовуючи міжнародний досвід, підвищити якість аудиторських послуг, а також здійснювати дієвий контроль якості аудиторських послуг, а також з боку професійної організації аудиторів.

Мета аудиту — підтвердити дотримання підприємством податкового законодавства, своєчасність розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами.

Завдання аудиту розрахунків з податків і платежів до бюджету — встановити:

-         перелік платежів i податків, які за законодавством має сплачувати підприємство;

-         правильність обчислення бази оподаткування за кожним податком;

-         правильність застосування ставок податків і платежів;

-         достовірність розрахунків сум податків і платежів;

-         перелік пільг щодо сплати податків та законність їх використання;

-         повноту i своєчасність сплати податків та платежів до бюджету; 

-         правильність бухгалтерських записів щодо податкових зобов'язань та податкових кредитів;

-         своєчасність подання звітності до податкових органів за видами податків i платежів;

-    правильність ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Для того, щоб проконтролювати правильність обчислення, своєчасність і повноту сплати податків, достовірності ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, керівники підприємств наймають незалежних аудиторів для здійснення комплексної перевірки за всіма видами податків.

Аудиторський процес починається з того моменту, коли потенційний клієнт звертається з проханням провести аудит. Перш ніж прийняти пропозицію від клієнта, аудиторові необхідно отримати попередню інформацію про галузь економічної діяльності та про форму власності підприємства, систему управління, організаційну структуру, види здійснених операцій, а також оцінити отриману інформацію про діяльність клієнта, що сприятиме якісному та кваліфікованому проведенню аудиту. Інформація про фінансовий стан ТОВ «Нива України» за звітний період міститься в балансі та Звіті про фінансові результати. (дод. А). Якщо після ознайомлення з інформацією про підприємство аудиторська фірма погоджується надати свої послуги щодо проведення аудиту, то вона надсилає підприємству – замовнику лист – зобов’язання, в якому підтверджується прийняття рішення керівництвом аудиторської фірми рішення про надання аудиторських послуг. ( дод. Б). Наступним етапом є підписання договору між аудиторською фірмою та підприємством – замовником. (дод. В). Договір складається з восьми розділів, в яких чітко прописуються права та зобов’язання сторін, обсяг роботи, строк аудиторської перевірки, вартість наданих послуг та зазначається об’єкти перевірки. Також обов’язковим розділом визначається відповідальність сторін та конфіденційність інформації, тобто в договорі зазначають основні вимоги щодо виконання робіт зі сторони підприємства – замовника, а також основні вимоги аудиторської фірми. Після проведення документального оформлення аудиторської перевірки, аудитор назначає аудитора, який несе відповідальність за проведення аудиторської перевірки і вже потім аудитор складає загальну стратегію аудиту. (дод. Г). Така загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час та напрямок аудиту та допомагає в розробці більш детального плану аудиту.

Розробка загальної стратегії аудиту включає:

а) визначення характеристик завдання, що встановлюють його обсяг (наприклад, застосована концептуальна основа фінансової звітності, специфічні вимоги галузі до звітності та місцезнаходження підрозділів суб'єкта господарювання;

б) уточнення цілей надання висновку з завдання для планування часу аудиту та характеристики необхідного інформування, наприклад, кінцевих термінів подання проміжної на кінцевої звітності та ключові дати очікуваного інформування управлінського та найвищого управлінського персоналу;

в) розгляд важливих факторів, що визначать головні напрямки зусиль групи з завдання, наприклад, визначення відповідних рівнів суттєвості, попередня ідентифікація зон зі збільшеними ризиками суттєвих викривлень, попередня ідентифікація суттєвих складових та залишків на рахунках, оцінка, чи планує аудитор отримати докази ефективності внутрішнього контролю та ідентифікація останніх подій на суб'єкті господарювання, галузі, фінансовій звітності і т. ін.

Таким чином, в основі загальної стратегії аудиту знаходиться меморандум попереднього планування, який у процесі його подальшого уточнення є своєрідним організаційним каркасом подальшої аудиторської перевірки.

Важливим є те, що загальна стратегія аудиту та план аудиту повинні розроблятися лише після того, як аудитор дослідить та задокументує систему внутрішнього контролю підприємства і дасть оцінку ризику суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації. Після розробки загальної стратегії на її основі аудитор складає план проведення аудиту за фіксованим сільськогосподарським податком (далі ФСП).

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту. В свою чергу, програма аудиту, її зміст та обсяг залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Тому аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. У міжнародному стандарті аудиту № 230 «Документація» зазначається, що робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто наголошується, що документальне оформлення планування аудиту є доцільним і необхідним.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань:

1) розуміння аудитором бізнесу клієнта: аналіз головних факторів, що мають вплив на діяльність підприємства; найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва; надання послуг; фінансового стану, а також порядку звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту; розподілу обов’язків між керівництвом підприємства;

2) розуміння системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю на підприємстві, що перевіряється, — методології і принципів бухгалтерського обліку, що застосовувались бухгалтерією підприємства, можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту; знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах; вплив нових форм бухгалтерського обліку;

3) визначення аудитором ризиків і суттєвості: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві та запобігати їм; оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, що є на час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту; визначення межі суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій, ймовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлені ним раніше помилки; визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, що робилися через суб’єктивну думку бухгалтера (нарахування резервів тощо);

4) види, час і повнота процедур: можливість оперативного внесення змін у окремі напрямки аудиту, вплив інформаційних технологій на процес аудиту, робота підрозділів внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів;

5) координація, керівництво, направленість виконання робіт, супроводження і нагляд за їх виконанням, а саме: участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства), участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами, дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства, підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов’язків, з врахуванням їх професійного рівня і стажу роботи.

6) інші питання: можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час не менше одного звітного періоду, умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства з пов’язаними сторонами.

Порядок визначення споріднених сторін наводиться в МСА № 550 «Пов’язані сторони».

Склавши всі потрібні документи для проведення аудиту і проаналізувавши структури і особливості діяльності аудитор розпочинає перевірку підприємства за вказаним об’єктом, а саме за фіксованим сільськогосподарським податком. На рис.1 наведено наочний приклад етапів аудиторської перевірки.