Аналіз власного капіталу в умовах Вуглегірської ТЕС

     Витрати по узятих кредитах виявляються в сплаті відсотків по ним. Основними причинами таких витрат є ті, які приводять до незабезпеченості підприємства грошовими ресурсами, що ведуть надалі до залучення позикових коштів, тобто кредитів банків. До таких причин відносяться: непокриті цільовим фінансуванням (дотаціями) збитки підприємства; перевищення (збільшення) дебіторської заборгованості над кредиторською; наднормативне накопичення виробничих запасів, збільшення незавершеного виробництва, браку у випуску продукції, накопичення готової продукції на складі і ін.

     Зниження  прибутку по фінансових операціях за рахунок наявності дебіторської заборгованості на підприємстві ( ) визначається так

     де  - дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду, грн.

     Втрата частини прибутку із-за наднормативних накопичень виробничих запасів характеризується таким виразом

     де  - наднормативне накопичення виробничих запасів в аналізованому періоді, грн.

     Помітне, а інколи і істотний вплив на збільшення витрат і зниження фінансових результатів по даному виду діяльності надає перевищення відстрочених податкових активів над відстроченими податковими зобов'язаннями. Суть цієї причини полягає в тому, що в результаті введення відстрочених податкових активів, держава як би у вигляді безвідсоткового кредиту забирає частину податку на прибуток, який повинен відшкодовуватися в майбутньому. Причому відшкодування таких податків, через відсутність відстрочених податкових зобов'язань, за рахунок яких вони повинні покриватися, розтягується на тривалий час. А досить часто такі податки взагалі не відшкодовуються, що приводить до їх накопичення на рахунку 17 «Відстрочених податкових активів» у великих розмірах. Саме з цієї причини з обороту підприємства виводяться значні грошові ресурси, що приводить до збільшення потреби в банківських кредитах.

     Зниження  прибутку (збільшення збитків) з даної причини розраховується по формулі

     ∆П_р7.5=0,01∙(ОНА-ОНО)∙С_б.к ,

     де  ОНА, ОНО – величини відстрочених податкових активів і податкових зобов'язань в аналізованому періоді, грн.

     Підприємство  не розраховує відстрочені податки.

     Відомості про обсяги кредиторської заборгованості представлено у таблиці 2.10. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.5 Аналіз фінансових результатів  від іншої звичайної діяльності 

     До  цього виду діяльності відносяться: реалізація довгострокових фінансових інвестицій, цілих майнових комплексів, нематеріальних активів; інших необоротних  активів; позитивна або негативна неопераційна курсова різниця; доходи від безкоштовно отриманих активів, які представлені сумою амортизації таких активів; інші операції іншої звичайної діяльності, до яких відносяться, – дооцінка необоротних активів, їх зниження ціни, а також переоцінка, викликані виникненням різниці між залишковою і справедливою вартістю цих активів; обмін необоротних активів на виробничі запаси, реалізація і ліквідація основних засобів, відшкодування матеріально-відповідальними особами збитку від недостачі необоротних активів і ін.

     У загальному вигляді зміст операцій по іншій звичайній діяльності приведений в табл. 2.12.

     Таблиця 2.12 - Відомості про фінансові результати по іншій звичайній діяльності 

     На  підставі таких даних дається  як підсумкова, так і постатейна оцінка фінансових результатів по іншій звичайній діяльності, а також указуються конкретні причини, що викликали збільшення витрат або збитків.

     Разом з тим, слід зазначити, що при аналізі  фінансових результатів по даному виду діяльності слід враховувати деяку  особливість формування витрат по таких статтях як реалізація і ліквідація необоротних активів, а також зниження їх ціни. Головна суть таких особливостей полягає в тому, що у витрати по реалізації і ліквідації необоротних активів включається їх залишкова вартість, яка може бути дуже завищеною із-за застосування в багато разів занижених норм амортизації і, відповідно, сум зносу. При цьому виходить, що реалізаційна вартість таких активів буде набагато менше їх залишкової вартості, що приведе до зростання витрат. Дотримуючись прийнятого підходу в обліку витрат, можна прийти до висновку, що підприємству абсолютно не вигідно позбавлятися від застарілих і непотрібних йому основних засобів або проводити зниження ціни, оскільки це приведе до виникнення великих збитків і підприємство стане як би банкротом із-за віднесення на витрати їх завищеної залишкової вартості. Насправді ситуація з необоротними активами складається абсолютно інша. Реалізовуючи і ліквідовуючи активи, підприємство в поточному періоді нічого не втрачає і не несе ніяких істотних витрат, за винятком тих, які пов'язані безпосередньо з даними операціями у вигляді нарахованої заробітної плати працівникам, витрати матеріалів, зносу транспортних і інших засобів, використовуваних в них. Що стосується інших витрат, то вони були понесені в попередні періоди у вигляді капітальних інвестицій і на даний момент виявилися лише в залишковій недосписаній їх вартості. Реально ці витрати в поточному періоді носять потенційний характер, оскільки для їх покриття підприємству не потрібно ні матеріальних, ні грошових ресурсів. Виходить, що для підприємства їх величина байдужа. І разом з тим підприємство отримає дохід від продажу основних засобів у розмірі їх залишкової реалізаційної вартості. В даному випадку на цю суму підприємство отримує реальні гроші, тобто воно повертає собі частину раніше вкладених капітальних інвестицій. Викладене свідчить про те, що підприємству завжди вигідно позбавлятися від непотрібних йому необоротних активів.

     Проте, оскільки такі витрати носять чисто фіктивний характер, тобто не вимагають для свого покриття ні матеріальних, ні грошових ресурсів, то їх просто не слід враховувати при визначенні і оцінці фінансових результатів по іншій звичайній діяльності. Це обгрунтовується і тим, що включення залишкової вартості основних засобів і їх зниження ціни у витрати, оскільки ці суми можуть бути великими, може істотно спотворити фінансовий результат і завести в помилки користувачів звітності по ньому. Це повною мірою протирічить П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» п. 16, в якому відмічено, що фінансова звітність має бути достовірною. Але оскільки залишкова вартість основних засобів при їх реалізації і ліквідації, а також зниження ціни все ж таки відбиті по Дебету субрахунків 977, 976, 975, то на цю суму необхідно показати штучне завищення витрат по іншій звичайній діяльності і, відповідно, зниження прибутку або збільшення збитків. Таке зниження прибутку або збільшення збитків по іншій звичайній діяльності ( ) розраховується таким чином

     де  - фактична залишкова вартість реалізованих і ліквідованих необоротних активів в аналізованому періоді, грн;

      - фактична величина зниження  ціни необоротних активів в  тому ж періоді, грн.

     2.6 Аналіз чистого прибутку підприємства

     Додаткові дані для аналізу чистого прибутку (збитку), що стосуються постійних і тимчасових податкових різниць зобразимо в таблицях 2.14, 2.15, 2.16.

     Постійні  різниці впливають на чистий прибуток двостороннє. С одного боку, вони зменшують прибуток (збільшують збиток) в бухгалтерському обліку і з іншого збільшують податок на прибуток в податковому обліку.

     Таблиця 2.15 - Дані про податок і тимчасові різниці