Аналіз прибутку банку

ustify">      F_α  =2,43;   F_р >  F_{α .}          

     Наведені рівняння - статистично достовірні, оскільки відповідають критеріям статистичної точності, тому що в обох випадках F_p > F _α і ε_відн < 15%. На основі отриманих параметрів можна зробити такі висновки. Так, відповідно до параметрів рівняння 2.3 відмічаємо, що збільшення залишків позичкової заборгованості на одну тисячу гривень супроводжується приростом прибутку на 126 грн. (α₁ = 0,126) за умови, що на зміну прибутку впливають також обсяги платних ресурсів, але вони зафіксовані на рівні свого середнього значення. Водночас зростання обсягів платних ресурсів на одну тисячу гривень супроводжується зниженням розміру прибутку на 15 грн. при умові, що на зміну прибутку впливає і обсяг позичкової заборгованості, але він не повинен варіювати. Загалом обидва фактори (і додатково з урахуванням фактора часу) зумовлюють зміни розмірів прибутку на 83,1%, оскільки множинний коефіцієнт детермінації дорівнює 0,831. На 16,9% зміна прибутку банку залежить від інших факторів (зміна процентних ставок, операційних витрат, доходів тощо), які не враховано в даних залежностях. Параметри α₁ рівняння 2.3 називаються коефіцієнтами умовно-чистої регресії. Саме тому їх можна подати у вигляді відносних порівняних показників міцності зв’язку, які є частковими коефіцієнтами еластичності.

     Параметри степеневої залежності 2.4 є теоретичними коефіцієнтами еластичності, тому α₁ = 1,696 означає, що кожен відсоток приросту залишків позичкової заборгованості супроводжується збільшенням прибутку на 1,696% (за інших рівних умов), тоді як зростання залишків платних ресурсів на 1% спричиняється до зменшення обсягу прибутку на 0,88%. Сума цих часткових коефіцієнтів еластичності (за аналогією з виробничою функцією), є оцінкою синергетичного ефекту (1,696 – 0,88 = 0,816), зумовленого одночасним впливом факторів на зміну прибутку: зростання кожного із факторів на 1% у цілому приводить до збільшення прибутку на 0,816%.

     Таким чином, якщо регресійні моделі побудовані за рядами динаміки і відповідають критеріям статистичної вірогідності й точності, їх можна використовувати для прогнозування залежної змінної. У даному випадку — можливого обсягу прибутку банку, що становить зміст третього етапу прогнозування.

     За  кожною факторною ознакою, що включена у множинне рівняння регресії 3, варто розрахувати прогнозні значення для окремих часових періодів. При цьому оптимальну модель прогнозування для кожного фактора х₁ треба вибирати на підставі сполучення змістового аналізу результатів прогнозування і формальних критеріїв апроксимації (див. таблицю 2.2). Отримані результати свідчать, що за факторними ознаками оптимальну апроксимацію дає модель авторегресії та ковзного середнього чи модель Бокса-Дженкінса, що означає, зміна в часі залишків позичкової заборгованості і платних ресурсів містить автокореляційну компоненту з лагом в один період (р=1) і лінійний тренд (d=1), що відповідає економічному змісту даних показників.

 

     

     Таблиця 2.2 - Прогнозні оцінки факторних ознак зміни прибутку банку

 

     Точність  отриманих моделей досить висока: відносна похибка апроксимації не перевищує 2,5% , що свідчить про високу точність прогнозних оцінок, отриманих за цими моделями. Для прогнозування можливих обсягів прибутку за ідентифікованим множинним рівнянням регресії підставляємо в рівняння 3 отримані прогнози факторів для окремих позначок визначеного періоду передбачається рівняння [2 c. 33-36].

     Відповідно  до даних таблиці 2.2, можемо відмітити, що при збереженні протягом року сформованої  залежності між прибутком та факторами, що викликають його зміну, прибуток на І квартал 2008 року складе 1373,6 тис.грн., тоді як на І квартал 2009 року він може досягти значення в 1503,52 тис.грн..

     Таким чином, наведені результати свідчать, що взаємозв’язок між факторами можна розглядати у формі кореляційно-регресійної моделі, та її використовують не тільки для аналізу сформованих взаємозв’язків, а й для прогнозування результативного показника. Однак необхідно мати на увазі кореляційно-регресійною моделлю взаємозалежних ознак є таке рівняння регресії, яке включає основні фактори, котрі впливають на варіацію результативної ознаки, має високий (не менше 0,5) коефіцієнт детермінації, а коефіцієнти регресії, зміст котрих відповідає теоретичним знанням про природу зв’язку в досліджуваній системі. Оскільки, вплив на зміну розміру прибутку банку середніх залишків позичкових активів і платних ресурсів пов’язані з прибутком банку не функціонально, а стохастично, доцільно оцінювати їх взаємозв’язок за допомогою кореляційно-регресійного аналізу.

       

     Висновки  за розділом 2

     Із  зазначеного вище можна зробити  певні висновки. Так, оскільки банківські установи тісно взаємопов’язані з усіма суб’єктами ринкової економіки та суттєво впливають на економічні процеси в суспільстві, в стабільності банківської системи загалом і кожного окремого комерційного банку зокрема зацікавлені не лише банки, а й суспільство в цілому. В свою чергу висока роль прибутку в розвитку банку та забезпеченні інтересів його засновників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним. При цьому головна роль відводиться банківському менеджменту.

     Здатність банку заробляти прибуток залежить від багатьох факторів і насамперед — від складу, структури і вартості його ресурсів та позичкових активів. Це зумовлено тим, що більш як на 70% валові доходи банків формуються за рахунок отриманих відсотків за кредит, а плата за залучені ресурси становить істотну частину операційних витрат більшості комерційних банків.

     Наведені  результати дослідження стохастичної залежності прибутку банку від позикових  активів та платних ресурсів свідчать, що взаємозв’язок між факторами можна розглядати у формі кореляційно-регресійної моделі, та її використовують не тільки для аналізу сформованих взаємозв’язків, а й для прогнозування результативного показника. Однак необхідно мати на увазі кореляційно-регресійною моделлю взаємозалежних ознак є таке рівняння регресії, яке включає основні фактори, котрі впливають на варіацію результативної ознаки, має високий (не менше 0,5) коефіцієнт детермінації, а коефіцієнти регресії, зміст котрих відповідає теоретичним знанням про природу зв’язку в досліджуваній системі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ  ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ «АКБ  «АВТОКРАЗБАНК»

      3.1 Загальна характеристика діяльності  ВАТ «АКБ  «АВТОКРАЗБАНК» 
 

     ВАТ «АКБ  «АВТОКРАЗБАНК» -  це універсальний  акціонерний   комерційний  банк, основною  метою  діяльності   якого  є  сприяння  розвитку  народного  господарства  України, підтримка вітчизняного товаровиробника,  поліпшення якості та  розширення спектру фінансових та банківських  послуг за рахунок впровадження сучасних банківських технологій,  отримання   прибутку  від  своєї  діяльності. 

     Відкрите  акціонерне товариство «Акціонерний комерційний  банк «АВТОКРАЗБАНК», надалі - Банк, є  правонаступником, згідно рішення загальних  зборів акціонерів (протокол №20 від 15.06.2001р.) Акціонерного комерційного банку «АВТОКРАЗБАНК», який був створений за рішенням установчих зборів акціонерів (протокол №3 від 25.01.1994 р.) як акціонерне товариство відкритого типу шляхом реорганізації Акціонерного комерційного банку «АВТОКРАЗБАНК», що був створений за рішенням установчих зборів акціонерів 20.11.1992 року (протокол №1) та зареєстрований 07.07.1993 року Національним банком України за реєстраційним №179,  як акціонерне товариство закритого типу.

     ВАТ АКБ «АВТОКРАЗБАНК» є членом в  таких організаціях та асоціаціях:

• Visa International;
• Асоціація Українських банків;
• Південноукраїнська торговельно-інформаційна система (організований позабіржовий ринок цінних паперів);
• Всеукраїнський депозитарій цінних паперів;
• Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв;
• Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
• Міжнародна платіжна система «Укркарт»;
• Міжнародна система переказів «Western Union» (субагент);
• Міжнародна система переказів «Contact»;
• Система міжнародних платежів «S.W.I.F.T».

     Банк  є універсальним банком.

     Метою діяльності Банку є одержання  прибутку від виконання банківських  операцій та провадження іншої діяльності відповідно до законодавства, створення  сприятливих умов для розвитку економіки  та підтримки вітчизняного товаровиробника, переважно підприємств малого та середнього бізнесу, всебічне банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб.

      Проаналізувавши загальний обсяг пасивів банку  «Автокразбанк» (див. додаток В таблиця  В.1) можна зробити наступні висновки. Загальний обсяг пасивів банку  станом на 1.01.2011 р. порівняно з 1.01. 2009 р., зріс на 181903 тис.грн., як за рахунок збільшення власного капіталу, так і за рахунок збільшення зобов’язань банку. При цьому потрібно зазначити, що протягом аналізованого періоду випереджаючими темпами відбулося збільшення зобов’язань банку порівняно з його власним капіталом. Власний капітал протягом 2010 року зріс на 16,69%, а зобов’язання банку зросли на 24,33%, що обумовило збільшення частки власного капіталу в загальному обсязі пасивів банку на 2,59%, та зобов’язань на 31,21%.

      Таким чином, помірні темпи зростання  як загального обсягу пасивів банку, так і власного капіталу й зобов’язань  банку є свідченням розширення діяльності банку на ринку банківських послуг.

      Аналіз  загального обсягу власного капіталу банку (див. додаток В таблиця В.2) показав, що він протягом 2009 і 2010 років збільшився на 12913 тис.грн. або, як ми вже зазначали, на 2,59% порівняно з 2009 роком. Дане збільшення відбулося в основному за рахунок зростання статутного капіталу та інших статей, крім резервів, що капіталізовані в дивіденди, які зменшилися протягом аналізованого періоду на 10019 тис.грн. або на 75,25%.

      Як  ми бачимо з рисунку 3.1 у структурі  власного капіталу на 1.01.2011 року відбулося  зменшення усіх статей, окрім статутного капіталу, доля якого порівняно з 1.01.2009 р. зросла на 31,25%  в структурі власного капіталу. 

     Рисунок 3.1 – Структура та динаміка власного капіталу «ВАТ АКБ Автокразбанк» з 1.01.2009 по 1.01.2011 рр., % 

     Загалом протягом 2009-2011 рр. відбулося збільшення власного капіталу на 2,59%, що свідчить про зменшення банківських ризиків, підвищені платоспроможності та фінансової стійкості банку. Але слід відмітити негативний фактор у діяльності банку, що виражається у зменшенні прибутку поточного року, що свідчить про зниження ефективності використання власного капіталу банку.

     Проаналізуємо показники ефективності використання власного капіталу та розрахуємо вплив  чинників на прибутковість капіталу на підставі даних додатку.

      ΔROE=ROE - ROE =-0,0880

      ΔROE =ΔROA*M =-0,06629 

      ΔROE = ROA *ΔM =-0,02171

     Проаналізувавши показники використання власного капіталу банку можна зробити висновки, що у 2010 р. порівняно з 2008р. ефективність використання власного капіталу значно зменшилась, про що свідчить зменшення  прибутковості капіталу і обсягу кредитних вкладень на 1 грн. власного капіталу банку.

     Прибутковість капіталу у 2010 р. порівняно з 2008 р. знизилась на 0,088 (або на 8,80%) за рахунок зниження прибутковості активів банку на 0,01021 (або на 1,021%) і за рахунок зменшення мультиплікатора капіталу.

     Проте зважаючи на показники з сайту  НБУ, що збитки по системі становлять 181903 тис.грн., а наш банк все ж таки спрацював з прибутком, то вважаємо доцільно оцінити ефективність власного капіталу як досить високу, що є свідченням стійкості і надійності цього банку.