Анализ финансовой деятельности предприятия

На поч. 2008 р.  

На кін. 2008 р.

 

- поч. 

 

2009р.  

На 

 

01.10. 2009р.  

Пасив  

На поч. 2008 р.  

На кін. 2008 р.

 

- поч. 

 

2009р.  

На 

 

01.10. 2009р. 

 

Необоротні активи (НА)  

1390  

1717  

1596  

Власний капітал (ВК)  

1931  

2226  

2371

 

Запаси (З)  

534  

678  

1033  

Довгострокові зобов’язання (КД)  

-  

-  

-

 

Кошти, розрахунки і інші активи (К)  

234  

109  

80  

Короткострокові зобов’язання (КК) І т.п. короткострокові кредити і позики  

187  

338  

306

 

Витрати майбутніх періодів  

34  

110  

17  

Забезпечення витрат і платежів  

74  

50  

49

 

Баланс  

2192  

2614  

2726  

Баланс  

2192  

2614  

2726

 

 

 

Аналізуючи агрегований  баланс, для ТОВ „ ЗОРЯ ” на початку 2008 р. характерний стійкий фінансовий стан, бо для забезпечення запасів (З) достатньо власних обігових коштів (ВОК) і довгострокових кредитів (КД), тобто :

 

3 < ВОК + КД 

 

на початок 2008р. : 534 < (1931 + 74 - 1390) + 0 = 615 тис. грн.

 на кінець 2008 р.  

: 678 > (2226 + 50 – 1717) + 0 = 559 тис. грн. 

 

 на початок 2009р. 

 

 

А на кінець 2008 року фінансовий стан ТОВ „ ЗОРЯ ” стає нестійким, тобто:

 

3 > ВОК + КД.

 

На 01.10.2009р. різниця між  запасами та власними обіговими коштами  ще збільшується:

 

1033 > (2371 + 49 – 1596) + 0 = 824 тис грн., що свідчить про недостатність власних коштів для забезпечення виробництва та функціонування підприємства у нормальному режимі, а приводить до затримки розрахунків з кредиторами та з виплатою зарплати.

 

Таким чином, за звітній 2008р. – 9 міс.2009 року якісно змінився тип фінансової стійкості підприємства, воно перейшло з стійкого фінансового стану до нестійкого, насамперед через збільшення залишків готової продукції, зменшення прибутку.

 

2.3. Аналіз оборотних  засобів підприємства

 

 

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю, тобто фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки  швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники  господарської діяльності підприємства — прибуток і обсяг реалізованої продукції — безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів.

 

Прискорення обертання  оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового  стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами.

 

По-перше, від швидкості  обертання коштів залежить розмір річного  обороту, бо підприємство, що має невеликий  обсяг оборотних коштів, але ефективніше  їх використовує, здатне робити такий  самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання.

 

По-друге, з оборотністю  пов"язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції.

 

По-третє, прискорення  обороту на тій чи тій стадії кругообігу коштів змушує прискорити оборот на інших стадіях.

 

Методика аналізу оборотності  оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних  коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий  звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання.

 

Аналіз оборотності  оборотних коштів підприємства робиться за допомогою табл. 2.9 , що складається  за даними форми 1 та форми 2.

 

Таблиця 2.9

 

Аналіз оборотності  оборотних коштів ТОВ „ ЗОРЯ ”  за 2008- 9 міс.2009 р

 

Показник  

2008 рік  

9 міс.2009 р.  

Відхил.

 

1.Виручка від реалізації, тис. грн.  

6492  

3386   

 

2. Кількість днів періоду,  що аналізується  

360  

270   

 

3.Одноденна виручка,  тис. грн.  

18,03  

12,54  

-5,49

 

4. Середній залишок  оборотних коштів, тис. грн.  

777,5  

950  

+172,5

 

5.Оборотність оборотних  коштів, днів (ряд. 4 • ряд. 2 /ряд. 1)  

43,11  

75,75  

+32,64

 

6. Коефіцієнт оборотності  оборотних коштів, кількість оборотів (ряд. 1 /ряд. 4)  

8,35  

3,56  

-4,79

 

7. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті, коп. (ряд. 4 /ряд. 1)  

11,98  

28,06  

+16,08

 

 

Вище наведені дані обраховані за формулами (1.11 – 1.14) і виходячи з  них, можна сказати, що оборотність  оборотних коштів за рік збільшилась  на 32,64 дня (75,75 – 43,11 = 32,64). Це привело:

 

- до зниження коефіцієнта  оборотності оборотних коштів  на 4,79 (3,56 – 8,35= -4,79),

 

б) до збільшення коефіцієнта  завантаження коштів в обороті на 16,08 коп. (28,06 – 11,98 = 16,08).

 

На зміну оборотності  оборотних коштів впливають два  фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середнього залишку оборотних засобів.

 

Вплив першого фактора  визначається так: середній залишок  оборотних коштів (минулий рік) / одноденну виручку за звітний  рік за мінусом оборотності оборотних  коштів за минулий рік.

 

Щодо оборотності оборотних  коштів, то вона знизилась на 32,64 дня, оскільки:

 

– зростання обсягу виручки  від оборотності знизилося на 18,89 дня (777,5 / 12,54 – 43,11 = 18,89);

 

– натомість збільшення середнього залишку оборотних коштів на 172,5 тис. грн. уповільнило оборотність оборотних коштів на 13,75 дня (172,5 / 12,54 = 13,75). Разом: 18,89 + 13,75 = 32,64 дня.

 

Метою аналізу оборотності  оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують на звітну одноденну виручку. Також, зменшення оборотності оборотних коштів на 32,64 дня спричинило додаткове залучення коштів в сумі 409,3 тис. грн., (32,64 * 12,54 = 409,3 тис. грн.).

 

Величину зменшення  економічного ефекту, отриманого від  зменшення оборотності оборотних  коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в  обороті. Якщо, у 2008 році для одержання  однієї грн. виручки було витрачено 11,98 коп. оборотних коштів, то у 2009 році вже 28,06 коп., тобто більше на 16,08 коп. на кожну гривню виручки.

 

Отже, загальна сума на яку  збільшилися витрати у 2009 році оборотних  коштів з усього обсягу виручки становить: (16,08 * 3386) : 100 = 544,5 тис. грн.

 

Отже, протягом 2008 – 2009 років  на ТОВ „ ЗОРЯ ” спостерігається  зниження оборотності оборотних  коштів в основному через те, що відбулося збільшення середнього залишку  оборотних коштів.

 

Слід наголосити, що за умов ринкової економіки, аналізуючи саму тільки оборотність оборотних коштів, не можна дати однозначної відповіді щодо її прискорення або сповільнення.

 

Для цього необхідно  вивчати конкретну виробничу  ситуацію. Так, інколи високий показник оборотності може свідчити про не­достатність товарно-матеріальних запасів, що надалі гальмуватиме розвиток бізнесу, а низький показник оборотності інколи є виправданим, наприклад, коли очікується підвищення цін на си­ровину й напівфабрикати.

 

У процесі аналізу  цього питання слід обов"язково порівняти збільшення обсягу продажу з збільшенням виробничих запасів. Якщо зростання обсягу продажу будуть вищими за зростання виробничих запасів, це завжди свідчитиме про добрий фінансовий стан підприємства. Щодо, такого порівняння на ТОВ „ ЗОРЯ ”, то у 2009 році порівняно з відповідним періодом 2008 року спостерігається зменшення обсягу продажу на 1298 тис. грн., (3386 - 4684 = 1298 тис. грн.), а виробничі запаси збільшуються на 355 тис. грн., (1033 – 678 = 355 тис. грн.). Отже, зменшення оборотності оборотних коштів у 2008 році, та збільшення залишків запасів свідчать про погіршення фінансового стану підприємства.

 

 

Ефективність фінансової діяльності підприємств у першу  чергу, мабуть, залежить від розробленої  стратегії управління. Створення, визначення і реалізація стратегії управління належить до доволі складних і трудомістких завдань.

 

В українській фінансовій літературі питання стратегічного  менеджменту на підприємстві висвітлюється  недостатньо. Тому, на нашу думку, ця тема є нині нагальною, вкрай цікавою для глибокого вивчення та аналізу. Отже, метою дослідження є:

 

— висвітлення стратегії  і тактики управління фінансовою стійкістю під­приємства;

 

— визначення засобів  підвищення ефективності розробки стратегії  на підприємстві;

 

— проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на розробку стратегії.

 

Отже, умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку є його фінансова стабільність (стійкість). Це комплексне поняття, яке перебуває  під впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба враховувати при прийнятті фінансового вибору. Стабільність фінансів на підприємстві може бути забезпечена за умови постійної реалізації та одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов"язання. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і зобов"язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень. Обчислення такого мінімального прибутку здійснюють за формулою:

 

Пmin = ( ВК* ДС )/ 75%, де

 

П min – мінімальний  прибуток;

 

ВК – власний капітал ;

 

ДС – депозитна  ставка ;

 

75 % - (100% - 25 %), тобто загальна  сума отриманого підприємством  прибутку, 25% - податок на прибуток.

 

 На прикладі ТОВ  „ ЗОРЯ ” даний показник  дорівнюватиме :

 

 Пmin = 2276* 24% / 75% = 728 тис.  грн. 

 

Отже, для того, щоб  підприємство успішно функціонувало  в 2010 році, воно повинно мати мінімальний  прибуток в сумі 728 тис. грн. Це можливо, якщо підприємство більше вироблятиме продукції різноманітного асортименту, вона стане більш якісною і конкурентноспроможною, завоює нові ринки збуту, продукція буде відповідатиме стандартам; якщо ТОВ „ ЗОРЯ “ ефективніше буде управляти своїми активами, плануватиме стратегію своєї діяльності на майбутнє, тощо.

 

Також, умовно суму чистого  прибутку і амортизації називають  грошовим потоком, від величини якого  залежать можливості підприємства збільшити  свої кошти.

 

Прогнозувати обсяг  грошового потоку можна, зробивши припущення, що його питома вага у складі валового доходу підприємства залишається більш - менш сталою. Це припущення ґрунтується, по-перше, на наявності тенденції до вирівнювання рентабельності продукції у ринковій економіці і, по-друге, на відсутності різних змін у політиці держави щодо оподаткування прибутку (доходу). Тому потрібно розраховувати коефіцієнт грошового потоку підприємства за звітний період (як частку від ділення чистого прибутку і амортизації на валовий доход) і поширити цей показник на очікування надходження виручки у майбутньому.

 

Коефіцієнт грошового  потоку :

Кгп =  

0,75 (ЧД – СВ - Ам)  

, де 

 

 ЧД 

 

 

ЧД – чистий доход  від реалізації продукції;

 

СВ – собівартість реалізованої продукції зменшена на амортизацію;

 

Ам – амортизація;

 

Для підприємства, яке досліджується Кгп = 0,09, тобто сума чистого прибутку і амортизації у виручці від реалізації є досить незначною і становить тільки 9%. Таке значення характеризується низькою можливістю збільшення грошових коштів.

 

Аналіз показав, що розробка стратегії управління підприємством суттєво залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів, які нерідко різнонаправлено впливають на результати функціонування підприємства. Моделюючи виробничо-господарську діяльність і намагаючись управляти фінансовим станом, важливо попередити і вміло оцінити вплив цих факторів.

 

В основі досягнення внутрішньої  стійкості підприємства лежить своєчасне  і гнучке управління внутрішніми  факторами його діяльності. Стратегічний менеджмент, на наш погляд, повинен  бути спрямований на :

 

— якість управління оптимальним  складом і структурою поточних активів:

 

— правильний вибір стратегії  і тактики управління структурою власних фінансових ресурсів. Винятково  важливо проаналізувати їх використання в двох напрямах: по-перше, для фінансування поточної діяльності, по-друге, для інвестування в капітальні затрати;

 

— вимоги щодо управління коштами, що додатково мобілізуються  на ринку позичкових капіталів. Тут  стратегія повинна бути направлена на усунення фінансового ризику нездатності  підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами.

 

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що ступінь впливу факторів на фінансову стійкість  підприємства залежить не лише від  сили кожного з них та співвідношення між ними, а й від тієї стадії життєвого циклу, в якій у даний момент перебуває підприємство, і відповідності їй управлінських дій.

 

Немаловажний вплив  на фінансовий стан підприємства мають  і зовнішні фактори, тому пропоную розробити  на підприємстві стратегію і тактику  управління ними, яка включає в себе різні аспекти:

 

— економічні умови господарювання;

 

— пануючі в суспільстві  техніку і технології;

 

— платоспроможний попит  споживачів;

 

— економічну и фінансово-кредитну законодавчу базу;

 

— конкурентну боротьбу;

 

— податкову політику;

 

— ступінь розвитку фінансового  ринку, страхової справи і зовнішньоекономічних зв"язків.

 

Отже, найважливіша ознака фінансової стійкості підприємства — його здатність функціонувати  і розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища, які істотно змінюються. При цьому важливе значення має достовірна і реальна інформація про внутрішню і зовнішню обстановку. Основне її призначення полягає у тому, щоб на її основі:

 

1) приймати відповідні (по можливості оптимальні) рішення  про зміни характеру діяльності підприємства, викликані у зовнішній та внутрішній моделях;

 

2) гарантувати виконання  прийнятих на підприємстві стратегій  і забезпечити ефективність їх  виконання. 

 

Одним із головних методологічних принципів стратегічного менеджменту  є інформаційне забезпечення — реальне, правдиве й достовірне. Це відбувається шляхом складання та аналізу фінансової звітності.

 

Відповідно до попередніх результатів функціонування підприємства, а також враховуючи фінансові  можливості підприємства, об’єктивно оцінюючи характер зовнішніх і внутрішніх факторів, плановий відділ ТОВ „ ЗОРЯ ” повинен розробити стратегію, яка відповідаючи фінансово-економічним можливостям, що склалися на ринку товарів та фінансовому ринку, визначає основні цілі по підвищенню рівня фінансової стійкості і загалом фінансового становища.