Звіт з виробничої практики на ВАТ "Охтирсільмаш"

 

                 Рентабельність власного капіталу =                   (20)

 

Рентабельність власного капіталу показує скільки чистого  прибутку (збитку) припадає на 1 гривню вкладеного власного капіталу підприємства.

 

                           Рентабельність продукції= ,                      (21)

 

де Пр_о – прибуток підприємства від операційної діяльності, тис.грн;

С/в – собівартість реалізованої продукції, тис.грн.

Рентабельність продукції  характеризує скільки прибутку підприємство отримує від однієї гривні здійснених витрат на виробництво реалізованої продукції.

 

 

Таблиця 11

 

Показники рентабельності підприємства

 

Найменування показника	Значення показника по роках
	2008	2009	2010
Рентабельність активів (майна)	-9,9 %	-10,48 %	-18,35 %
Рентабельність поточних активів	-37,06 %	-45,56 %	-120,29 %
Рентабельність інвестицій	-13,69 %	-14,23 %	-25,17 %
Рентабельність власного капіталу	-15,34 %	-17,02 %	-31,33 %
Рентабельність реалізованої продукції	-57,27 %	-56,18 %	-126,7 %

 

 

Аналізуючи дані, можна  сказати, що у зв`язку з тим, що підприємство отримує збитки, всі показники рентабельності розраховані з від`ємним знаком. Крім того, всі показники рентабельності мають негативну динаміку, тобто кількість збитків за роками збільшується. Проаналізуємо кожний показник окремо.

  Щодо рентабельності  активів, то кількість збитків  на кожну гривню вкладених  активів підприємства збільшується  і у 2010 році становить близько 18 копійок, що у 2 рази більше за аналогічний показник у 2008 році.

Рентабельність поточних активів переросла з 37 копійок  збитків на 1 гривню

оборотних коштів у 2008 році до 1,2 гривні збитків  2010 році.

Рентабельність інвестицій у 2010 році склала -25,17%. Тобто 25 копійок збитків на 1 гривню інвестицій, що майже у два рази більше за 2008 рік.

Рентабельність власного капіталу також збільшилася у  негативну сторону і у 2010 році складала 31 копійку збитків на 1 гривню вкладеного власного капіталу підприємства.

Рентабельність реалізованої продукції склала -57,27%, -56,18% та -126,7% відповідно за 2008,2009 та 2010 роки.

 

 

 

 

 

 

5. Характеристика форм розрахунків, які використовуються на підприємстві

 

 

Згідно зі статтею 1087 Цивільного кодексу України, розрахунки між юридичними особами, а також за участю фізичних осіб, що пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності здійснюються у безготівковій формі [1].

Статтею 1088 встановлюються види безготівкових розрахунків, які  можуть використовувати підприємства  процесі провадження своєї господарської діяльності. До таких видів розрахунків належать: платіжні  доручення, акредитиви, розрахункові  чеки,  розрахунки за інкасо [1].

У процесі здійснення підприємницької діяльності ВАТ  «Охтирсільмаш» використовує таку форму розрахунків як платіжне доручення (додаток В), а також готівкову форму розрахунків, про особливості використання якої буде зазначено пізніше.

Розгляне основні принципи, переваги та недоліки тих видів безготівкових розрахунків, що використовує підприємство.

Платіжне доручення  – це письмовий документ, оформлений за стандартною формою, з дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування зазначеної суми коштів з його рахунка на рахунок одержувача. В наш час розрахунки платіжними дорученнями – це одна з найпоширеніших в Україні форм розрахунків.

За цією формою клієнти  банків можуть розраховуватися за товарними  і нетоварними операціями. А саме, за куплені товари, послуги, виконані роботи, за зобов’язаннями перед фізичними особами (аліменти, пенсії, заробітна плата, гонорари тощо), за зобов’язаннями перед банками, податковими, страховими та іншими фінансовими органами, іншими юридичними особами.

На рисунку 1 наведено механізм розрахунку з використанням платіжного доручення [9].

 

 

Рис.1. Механізм розрахунку платіжним дорученням.

 

1 – постачальник відвантажує  продукцію (виконує роботи, надає  послуги) і виписує рахунок-фактуру; 2 – платник, отримавши товар і рахунок-фактуру від постачальника, передає платіжне доручення до банку, що його обслуговує; 3 – якщо платник і постачальник обслуговуються в одному банку, то сума прийнятого банком до виконання доручення списується з рахунку платника і зараховується на рахунок одержувача; якщо рахунки відкрито в різних банках, то розрахунки проводяться в порядку міжбанківських розрахунків у день подачі платіжного доручення; 4 – банк платника направляє документи про перерахування коштів на рахунок до банку постачальника; 5 – банк постачальника зараховує відповідну суму на рахунок постачальника; 6 – банк постачальника передає постачальникові виписку з поточного рахунку про зарахування коштів, до якої додається копія платіжного доручення з відміткою банку платника підприємство може здійснювати перерахування коштів гарантованими платіж ними дорученнями через підприємства зв'язку [9].

При застосуванні цієї форми  розрахунків платник і одержувач  коштів певною мірою ризикують.

Ризики платника (покупця) пов’язані переважно з попередньою  оплатою товарних операцій. У цьому разі у платника немає гарантії того, що продукція (послуги, роботи), будуть поставлені (надані, виконані) своєчасно й належної якості, передбаченої договором. Крім того, він може зазнати втрат через тривале вилучення з обороту коштів і надання постачальнику безвідсоткової позики.

Для одержувача грошей (продавець, кредитор) існують два види ризику. Перший із них пов’язаний із затриманням виписування платником платіжного доручення через відсутність коштів на поточному рахунку, неможливість одержання позики в банку, із суб’єктивних причин тощо. Уникнути цього ризику можна передбаченням відповідних санкцій при укладенні договору. Другий вид ризику пов’язаний із затриманням перерахування коштів за платіжним дорученням відповідними банками чи розрахунковими структурами. Розрахунки платіжними дорученнями – досить проста, зручна, економічна форма, що забезпечує швидке здійснення платежу [10].

Крім платіжного доручення, акціонерне товариство також використовує готівкову форму розрахунків. Слід зазначити, що всі готівкові розрахунки на підприємстві здійснюються через касу. Також існує обмеження щодо сум готівкового розрахунку. Відповідно до чинної Постанови НБУ від 09.02.2005 №32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» , гранична  сума  готівкового  розрахунку  одного  підприємства  (підприємця)  з  іншим  підприємством  (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома  платіжними  документами складає 10000 гривень.

Загальні вимоги щодо ведення готівкових розрахунків  наведені у Положенні НБУ від 15.12.2004 № 637 «Про проведення касових операцій у національній валюті в Україні».

ВАТ «Охтирсільмаш» використовує готівкову форму розрахунків  при отриманні платежів за свою продукцію від фізичних осіб, звісно. Якщо сума не перевищує 10000 гривень, а також при виплаті заробітної плати своїм працівникам. У всіх інших випадках використовується безготівкова форма розрахунку. Крім того вона має переваги над готівковою формою, а саме, безготівкові розрахунки є більш економічними та сприяє безперервному кругообігу коштів.

 

 

6. Взаємовідносини ВАТ «Охтирсільмаш» з фінансово-кредитними

 установами

 

 

Обов`язкова умова держави про ведення підприємством безготівкових розрахунків та наявність поточного рахунку зобов`язує підприємства та банку співпрацювати та тісно залежати один від одного.

Зазвичай підприємства України для здійснення своєї підприємницької діяльності відкривають поточні рахунки. Поточний рахунок - рахунок,  що відкривається банком  клієнту на   договірній   основі   для   зберігання  грошей  і  здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних  інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Для відкриття поточного рахунку юридична особа повинна подати такі документи:

 1) заяву  про  відкриття  поточного  рахунку,підписаної керівником  юридичної особи; 

 2) копію  свідоцтва  про  державну  реєстрацію  юридичної особи;

 3) копію установчого документа(статуту/ засновницького договору/ установчого  акта/  положення);

 4) копію довідки  про  внесення  юридичної  особи   до   Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; 

 5) копію документа,  що підтверджує взяття  юридичної  особи  на облік в органі державної податкової служби;

 6) картку із зразками підписів і відбитка печатки. До картки  включаються  зразки  підписів  осіб,  яким надано  право  розпорядження  рахунком та підписання розрахункових документів.

 7) копію документа,  що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України [7].

ВАТ «Охтирсільмаш» співпрацює з двома українськими банками це Райффайзен Банк Аваль  та ПриватБанк. У цих банках відкриті поточні рахунки підприємства. А саме, у Райффайзен Банк Аваль відкритий поточний рахунок у національній валюті. А в ПриватБанку відкрито два поточних рахунки в національній та іноземній валюті.

Щодо вартості послуг з обслуговування поточного  рахунку, то в  Райффайзен Банк Аваль вона складає від 0,5 до 1% (залежить від суми грошового обігу) від суми грошового обігу, а в ПриватБанку встановлений твердий тариф в натуральному виразі, який залежить від кількості розрахунково-касових операцій та їх характеру.

Крім того, ВАТ  «Охтирсільмаш»  2007 році отримало кредит від ПриватБанку у сумі 2,5 мільйони з метою поповнення поточних активів.

Нижче розглянуто порядок отримання банківського кредиту.

До укладання кредитного договору позичальник, який бажає отримати в банку, що його обслуговує, кредит, з’ясовує в цьому банку (в усних переговорах з відповідними працівниками банку) можливість позитивного вирішення цього питання. Отримавши позитивну відповідь, позичальник звертаєтьсяв банк офіційно з клопотанням — заявою, де вказує мету отримання кредиту, його суму, строк використання, передбачене забезпечення, економічну характеристику заходів, що кредитуються, і джерела погашення кредиту. З клопотанням-заявою позичальник подає банку такі документи: техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу; копії контрактів (договорів) між продавцем і покупцями; копії договорів оренди землі, приміщень, обладнання тощо; розрахунки очікуваних доходів від здійснення кредитованого заходу, за рахунок яких сплачуватиметься майбутній кредит; бухгалтерські й фінансові звіти (за звітний рік і квартал); виписки за рахунками позичальника, відкритими в інших банках; висновки аудиторських фірм про фінансовий стан позичальника; договір застави, поручництва, гарантії, страхування; бізнес-план нового здійснюваного заходу; розрахунки надходження і витрачання грошових коштів; розрахунок одержання та розподілу прибутку. Після одержання та вивчення цих документів банк оцінює економічне становище та ділову репутацію позичальника, його кредитоспроможність, можливість видачі йому кредиту та своєчасність погашення [8].

До показників, на основі яких банк приймає рішення про  видачу позичальнику кредиту, найважливішим є кредитоспроможність, тобто наявність умов для видачі кредиту та можливості своєчасного його погашення.

Після розрахунку та аналізу відповідних показників, вивчення умов роботи клієнта банк здійснює загальну оцінку фінансового стану позичальника шляхом розрахунку інтегрального показника і на рівні коллективу приймає рішення про доцільність видачі підприємству кредиту. У разі позитивного вирішення банк укладає з позичальником кредитний договір [8].

       

 

7. Система оподаткування підприємства

 

 

Звісно ж у процесі своєї діяльності підприємство взаємодіє з державою у сфері оподаткування. Підприємство сплачує податки при наявності у нього об`єкта оподаткування. Нижче наведений перелік податків, які сплачує ВАТ «Охтирсільмаш». Це:

1) податок на прибуток;

2) податок з доходів  фізичних осіб;

3) податок на додану  вартість;

4) плата за землю;

5) екологічний податок;

6) збір за використання води.

Тепер докладніше розглянемо елементи кожного податку та збору  та особливості їх виплати відкритим  акціонерним товариством «Охтирсільмаш».

Податок на прибуток це податок, базою якого є прибуток, що визначається шляхом зменшення доходів на суму визнаних витрат. Що саме відноситься до доходів, а що до витрат визначається статтями Податкового кодексу України. Цим же документом визначена основна ставка податку – 16%, але зараз до кінця 2011 року діє ставка в 23% [2]. У зв`язку з тим, що підприємство за всі роки, що аналізувалися в попередніх розділах отримували збиток, а не прибуток, то ВАТ «Охтирсільмаш» на даний момент цей податок не платить. Однак щоквартал відсилає до податкових органів декларацію з податку на прибуток в письмовій формі.

Податок з доходів  фізичних осіб це податок, який справляється з оподатковуваного доходу фізичних осіб. Тобто в даному випадку підприємство не є платником податку, а просто виступає в ролі податкового агента. Ставка податку складає 15% або 17% залежно від суми оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати [2].

Податок на додану вартість (ПДВ) це непрямий податок, який сплачується фізичними та юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність. Базою оподаткування є вартість товарів та послуг, які постачають юридичні та фізичні особи. Ставка податку зараз складає 20% від вартості товару (послуги).

Так як акціонерне товариство провадить господарську діяльність та реалізує товари, то звісно ж підприємство є платником податку.