Зовнішньоекономічна політика України

   У 1998-1999 рр. на території України було створено кілька вільних економічних зон: "Азов", "Донецьк", "Курортополіс "Трускавець", "Славутич", "Яворів". Президент України підписав указ про створення ВЕЗ "Закарпаття", "Інтерпорт Ковель", "Миколаїв", "Порт Крим", "порто-франко".  

   ВИСНОВОК

   Розуміння феноменів ЗЕП пов'язане як зі світом політичним, так і зі світом ЗЕП. При цьому зауважимо, що коли світи політичний і ЗЕП виокремлюються як самостійні підсистеми людського соціуму, ідеться про їх розмежування лише в сенсі веберівських "ідеальних  типів". По суті, це абстрактні конструкції, що не завжди збігаються з практикою, а їх виокремлення зумовлене найголовніше необхідністю пізнання світу ЗЕП. Світи політичний і ЗЕП не існують і не можуть існувати один без одного, вони нерозривно взаємопов'язані. Цікаво й те, що світ ЗЕП тісно пов'язаний зі світом економічним.

   Зазначимо, що окремі феномени можуть стосуватися  водночас і сфери світу ЗЕП, і сфери світу політичного як сполучні ланки. Між цими системами-світами простежується певна спільність структурних компонентів, до яких належать держава, політичні партії, механізми політичного ділового циклу, клуби лобістів, засоби масової інформації, спілки підприємців, промисловців тощо. Тісний, нерозривний зв'язок трьох підсистем — світів економічного, політичного і ЗЕП — на прикладі пострадянських держав засвідчує, що після перетворень старих структур на шляху демократизації ці країни стикаються з одними й тими самими проблемами.

   Політика  проникає в усі сфери життя, зокрема  й зовнішньоекономічну діяльність. У Арістотеля, наприклад, громадське життя вкладалося в межі політичного і ставилося на службу державі. На його думку, навіть якщо для однієї людини благом є те саме, що й для держави, то важливішим і повнішим уявляється все-таки благо держави. При всій значущості цього підходу сучасне бачення політичного світу свідчить про те, що це особлива нива життєдіяльності, пов'язана з владними відносинами, державою і державним устроєм, з тими інститутами, принципами, нормами тощо, що покликані гарантувати життєздатність співтовариства людей, реалізацію їхніх інтересів і цілей. У цьому полягає розуміння того, що політика стосується тих явищ, інститутів, організаційних форм і відносин у суспільстві, згідно з якими оцінюють владу й авторитет. Вони існують у суспільстві для утвердження і підтримки порядку й реалізації інших важливих цілей, насамперед економічних та зовнішньоекономічних.

   Політичний  світ — це множина взаємодіючих політичних явищ, складне багатошарове (різноманітне й водночас мінливе) суспільне  та культурне явище, яке неможливо  розглядати за допомогою чітко окресленого  аналізу. Це поняття охоплює такі категорії, як влада і владні відносини, державно-політична організація суспільства і комплекс її інститутів: державний, партійний, правовий і корпоративноділовий механізм прийняття рішень тощо. Структурними компонентами політики загалом, а отже, і ЗЕП, є суб'єкти, об'єкти й ресурси

   СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Джерела: Храмов В.О., Бовтрук Ю.А. Зовнішньоекономічна політика. – навчальний посібник.
2. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К. :Наукова думка, 1998
3. Макконнел К., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – М., 1992.
4. В.В. Козик В.В., Л.А Панкова. Основи Зовнішньоекономічної діяльності. – Л., 1997.