Зовнішній борг України та його структура

Діаграма 2.1.Динаміка зовнішнього  боргу України до 2000 року

У 1992 р. питома вага внутрішнього державного боргу в його загальному обсязі становила майже 88 %, а вже у 1996 р. – 81 % цього боргу припадав на зовнішню його складову. У наступні роки частка зовнішньої заборгованості в загальній сумі боргового портфеля дещо зменшувалася і в 2004 р. становила 75,4 %. До 1999 р. зовнішній державний борг зростав досить високими темпами, досягнувши у 1999 р. 12,5 млрд дол. США. У наступні роки його динаміка стабілізувалася. Цьому сприяли як зміни у борговій політиці держави – вона стала більш зваженою, – так і призупинено кредитування України з боку МВФ і МБРР у 2000 р., що позначилося і на діях інших кредиторів.

На початок 2000 р. зовнішній борг України становив 12,5 млрд дол.

США. Завдяки здійсненню успішної реструктуризації Україна отримала короткотривале відтермінування платежів за своїми зобов'язаннями. Реструктуризація комерційного боргу в квітні 2000 р. дозволила не тільки скоротити державний борг на 152 млн дол. США, а й зменшити загальний обсяг виплат у 2000 р. на 900 млн дол. США. Якби не було проведено реструктуризації, то для виконання зовнішніх зобов'язань у 2000 р. уряд мав би спрямувати 40 % запланованих доходів бюджету [11, с. 158].

Протягом 2000-2001 рр. було реструктуризовано  борг перед комерційними кредиторами, створено умови для надання Україні кредиту від МВФ у рамках програми розширеного фінансування, залагоджено проблеми боргу перед Паризьким клубом та Туркменістаном. Протягом 2000 р. вдалося зменшити зовнішній державний борг на 2134 млн дол. США, протягом 2001 р. – на 231 млн дол. США. Станом на 31.12.2003 р., державний прямий та гарантований державою зовнішній борг становив 10,7 млрд дол. США. Незважаючи на високе боргове навантаження, всі платежі з обслуговування та погашення зовнішнього державного боргу були виконані на 100 % – вчасно і в повному обсязі.

Протягом 2004 р. державний прямий зовнішній  борг збільшився на 1,1 млрд грн (2,5 %), або на 253,09 млн дол. США (3,0 %). Збільшення державного прямого зовнішнього боргу за 2004 р. пов'язано здебільшого з випуском ОЗДП 2004 р. на загальну суму 1,1 млрд дол. США. Гарантований

борг України збільшився на 6,3 млрд грн (55,4 %), або на 1,2 млрд дол. США

(56,2 %), що спричинене здебільшого  залученням зовнішніх кредитних ресурсів під державні гарантії для фінансування реконструкції ділянки автомобільної дороги Київ – Одеса та проектування і будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві [2].

У 2005 р. державний прямий зовнішній  борг зменшився на 2,77 млрд грн (5,9 %), або на 103,5 млн дол. США (1,2 %).(див діаграму 2.2) Зменшення державного прямого зовнішнього боргу за 2005 р. спричинене зниженням курсів євро та долара США відносно гривні. Державний прямий зовнішній борг становив

43,9 млрд грн (56,2 %), або 8,7 млрд дол. США [3]. Станом на 31.12.2006 р.,

державний прямий зовнішній борг становив 49,5 млрд грн або 9,8 млрд дол.

США, проти встановленого Законом  України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" граничного розміру державного зовнішнього боргу України в сумі, еквівалентній 9,17 млрд дол. США. Гарантований зовнішній борг становив 14,43 млрд грн або 2,85 млрд дол. США; державний прямий зовнішній борг збільшився на 5,54 млрд грн (12,62 %), або на 1,09 млрд дол. США.

Діаграма 2.2.Динаміка зовнішнього  боргу України у 2001-2007 роках

 

Збільшення державного прямого  зовнішнього боргу за 2006 р. пов'язано в основному з випуском ОЗДП 2006 р. для фінансування державного бюджету [4]. Упродовж 2007 р. державний зовнішній борг збільшився на 3,98 млрд грн (8,04 %), або на 788,47 млн дол. США, що пов'язано з випуском ОЗДП 2007 р. для фінансування державного бюджету [5]. суму 7,2 млрд грн або 17,3 %) та з отриманням першого траншу позики МВФ (на суму 33,2 млрд грн або 80,2 %). Для фінансування дефіциту державного бюджету у 2008 р. також залучено 0,8 млрд дол. США від Світового банку [6]. За даними Міністерства фінансів України, станом на 31.12.2009 р. державний зовнішній борг становив 135,9 млрд грн. Протягом року він збільшився на 49,9 млрд грн (58,01 %) переважно за рахунок отримання другого траншу позики МВФ (на суму 36,9 млрд грн), зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 3,0 млрд грн) та віднесення на державний борг України коштів МВФ, отриманих Україною внаслідок спеціального розподілу СПЗ (на суму близько 15,7 млрд грн) [7].

В умовах обмеженого доступу до зовнішніх фінансових ресурсів, спричиненого світовою фінансово-економічною кризою, темп приросту зовнішнього боргу України впродовж 2009 року суттєво уповільнився і за рік становив 2.3% проти 27.1% у 2008 році[20].

Суттєво змінилися акценти у  структурі за-боргованості за секторами  економіки країни: 2009 рік був позначений заміщенням боргу банківського сектору боргом секторів державного управління та ОГКР, частка яких у валовому зовнішньому боргу зросла за звітний рік з 16.4 до 23.1%, а банківського – зменшилася з 38.8 до 29.6%. Частка інших секторів економіки становила 47.3 проти 44.8% на кінець 2008 року[18].

Валовий приріст зовнішнього боргу за 2009( див. діаграму 2.3) рік на рівні 2.3 млрд. дол. США (2.3%) сформувався як наслідок:

• суттєвого зростання боргу  секторів державного управління та органів грошово-кредитного регулювання (на 7.3 млрд. дол. США, або – на 43.9%);

• скорочення боргу банківського сектору (на 8.7 млрд. дол. США, або – на 22.0%);

• нарощування боргу інших секторів (на 3.7 млрд. дол. США, або – на 8.1%).

 

 

 

 

 

 

 

Діаграма 2.3. Динаміка валового зовнішнього боргу

 

Валовий зовнішній борг за секторами:

1.1. Борг сектору державного управління за станом на 1 січня 2010 року досяг 17.8 млрд. дол. США (17.1% від обсягу валового зовнішнього боргу та 15.2% від ВВП), що на 5.8 млрд. дол. США (48.9%) більше, ніж на початок року (див діаграму 2.4)[18]. Приріст боргу відбувся за рахунок:

• надходження на рахунки уряду  траншів стабілізаційного кредиту за програмою standby Міжнародного валютного фонду у розмірі 3.1 млрд. СПЗ у ІІ та ІІІ кварталах звітного року;

• використання у IV кварталі 2009 року урядом частини від додаткового розподілу Спеціальних прав запозичень (1.2 млрд. СПЗ),здійсненого Міжнародним валютним фондом на користь України в межах її квоти;

• кредитних ресурсів, які надані міжнародними організаціями економічного розвитку (Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку і Європейським інвестиційним банком) – на 0.2 млрд. дол. США.

У 2009 році державою погашено 1.2 млрд. дол. США зобов’язань за облігаціями зовнішньоїдержавної позики 2004 року та номінованими у швейцарських франках ОЗДП 2006 року[19].

Діаграма 2.4Динаміка заборгованості сектору державного управління та органів грошово-кредитного регулювання України в розрізі фінансових інструментів

1.2. Борг сектору органів грошово-кредитного регулювання за 2009 рік збільшився на 1.5 млрд. дол. США (на 31.4%) до 6.2 млрд. дол. США (5.3% від ВВП; 6% від валового обсягу зовнішнього боргу проти 4.6% за станом на 01.01.2009 р.). Зростання відбулося внаслідок надходження у звітному році частин другого траншу стабілізаційного кредиту Міжнародного валютного фонду (875 млн. СПЗ) та додаткового розподілу Спеціальних прав запозичень, здійсненого Міжнародним валютним фондом (81 млн. СПЗ). Водночас зміна курсу СПЗ у IV кварталі зменшила обсяги зобов’язань на кінець 2009 року на 65 млн. дол. США.

1.3. Банківський сектор. На кінець 2009 року зовнішній борг банківського сектору України повернувся до рівня 2007 року та становив 30.8 млрд. дол. США (26.3% від ВВП), що на 8.7 млрд. дол. США менше, ніж на початок року (див діаграму 2.5) [18].

Діаграма 2.5. Динаміка заборгованості банківського сектору економіки України в розрізі фінансових інструментів[18].

 

 

Основними чинниками такого скорочення стало зменшення зобов’язань за:

• кредитами: на 6.9 млрд. дол. США (на 25.4%), з них 5.3 млрд. дол. США – короткострокові міжбанківські кредити;

• борговими цінними паперами: на 1.3 млрд. дол. США (на 21%), з них – 0.8 млрд. дол. США за єврооблігаціями банків та 0.5 млрд. дол. США –

за внутрішніми облігаціями українських банків у власності нерезидентів;

• валютою та депозитами: на 1 млрд. дол. США (на 16.2%).

Унаслідок порушення виконання  графіка погашення кредитів у банківському секторі впродовж 2009 року накопичилася прострочена заборгованість обсягом 0.5 млрд. дол. США (див. діаграму 2.6). Одночасно рефінансування кредитних зобов’язань банків за рахунок нових позик (rollover) у 2009 році оцінено в 76% [18].

Стійкою в цьому секторі є багаторічна позитивна тенденція до заміщення короткострокового боргу довгостроковим. У 2009 році обсяги короткострокових зовнішніх зобов’язань банків скоротилися майже у 2 рази (на 49.5%) до 4.7 млрд. дол. США; їх частка у боргу сектору зменшилася за рік з 23.8 до 15.4% на користь довгострокового боргу банків.

Борг банків, що мають державну частку власності, на кінець 2009 року скоротився до 2.2 млрд. дол. США (7.2% боргу банківського сектору). Заборгованість державних банків за короткостроковими кредитами зменшилася за рік на 0.5 млрд. дол. США – до 0.1 млрд. дол. США, а довгостроковий борг скоротився з 2.6 до 2.1 млрд. дол. США.

Діаграма 2.6. Зовнішній борг банківського сектору за початковими строками до погашення

 

Заборгованість сектору змінилася за рахунок зростання:

• зобов’язань за торговими кредитами на 2 млрд. дол. США (на 20.3%);

• простроченої заборгованості за негарантованими кредитами на 1.5 млрд. дол. США та на 0.3 млрд. дол. США – за торговими кредитами ( разом у 2.6 раза). Слід зазначити, що для реального сектору показник роловеру (rollover) у 2009 році становив 97%;

• зобов’язань за борговими цінними паперами українських компаній – на 0.8 млрд. дол. США (в 1.5 раза);

• кредитів прямого інвестора, борг за якими зріс на 0.8 млрд. дол. США (в 1.2 раза).

Одночасно, заборгованість за кредитами інших секторів зменшилася за 2009 рік на 1.8 млрд. дол. США, з них за рахунок реструктуризації кредитів НАК «Нафтогаз України» в єврооблігації – на 1.1 млрд. дол. США.

• Зовнішній борг підприємств, що мають державну частку власності, за 2009 рік зріс на 1.1 млрд. дол. США – до 5.8 млрд. дол. США(11.7% боргу інших секторів).

Строкова структура валового зовнішнього боргу протягом 2009 року залишалася досить сталою: довгостроковий борг за станом на 01.01.2010 р. у 4.3 раза перевищує обсяг короткострокового. Коефіцієнт співвідношення коротко та довгострокового боргу у 2009 році скоротився з 24.9% до 23.3%.

 

2.2 Оцінка боргового тягаря та платоспроможності України станом на 2010 рік.

На кінець 2010 року обсяг валового зовнішнього боргу України сягнув 117.3 млрд. дол. США (85.7% від ВВП), збільшившись протягом звітного року на 13.9 млрд. дол. США (на 13.5%).

Динаміка зовнішнього боргу  України у 2010 році (див. діаграму 2.7) [19] визначалася:

• значними обсягами чистих зовнішніх залучень Уряду (7.1 млрд. дол. США) та довгострокових залучень реального сектору економіки (3.5 млрд. дол. США);

• суттєвим накопиченням короткострокового  боргу інших секторів за торговими кредитами і простроченною заборгованістю (4.5 млрд. дол. США);

• скороченням довгострокових зобов’язань  українських банків перед нерезидентами (2.5 млрд. дол. США)

Діаграма 2.7.

Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення протягом року збільшився на 8.5 млрд.дол.США та на кінець 2010 року становив 47.3 млрд. дол. США (див. діаграму 2.8.)[19]. Рівень його покриття міжнародними резервами на кінець року зріс до 73% (на початку року він становив 68%).

Діаграма 2.8

Протягом 2010 року за рахунок операцій, що відображаються у платіжному балансі, зовнішній борг збільшився на 15.6 млрд. дол. США; за рахунок впливу курсової різниці та інших змінень – скоротився на 1.7 млрд. дол. США. Динаміку окремих показників можна побачити на графіку[19].

Більше половини приросту (60.8%) валового зовнішнього боргу в 2010 році сформувалося в секторах державного управління та грошово-кредитного регулювання. Зовнішні зобов’язання цих секторів зросли на 8.5 млрд. дол. США (на 35.3%) до 32.5 млрд. дол. США (23.7% від ВВП) та зображено на графіку[19].

Протягом року Урядом було розміщено  ОЗДП на 2.5 млрд. дол. США, залучено 2 млрд. дол. США від МВФ за програмою Stand-By та 2 млрд. дол. США короткострокового кредиту від ВТБ. Крім того в 2010 році спостерігалась помітна активізація нерезидентів на внутрішньому ринку цінних паперів, у результаті чого заборгованість Уряду перед нерезидентами за гривневими облігаціями зросла з 61 млн. дол. США до 1.4 млрд. дол. США. Одночасно зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання за кредитами МВФ зросли за рік на 1.4 млрд. дол. США.

Динаміка зовнішнього боргу приватного сектору перед нерезидентами носила різноспрямований характер: збільшення заборгованості інших секторів економіки частково компенсувалося зменшенням боргу банківського сектору.

У 2010 році зафіксовано подальше скорочення боргу банківського сектору перед нерезидентами на 2.7 млрд. дол. США до 28.1 млрд. дол. США (20.5% від ВВП). Протягом року зобов’язання банків за довгостроковими кредитами, облігаціями та валютою і депозитами скоротились на 2.5 млрд. дол. США, тоді як заборгованість за короткостроковими інструментами залишилась практично незмінною, що зображено на графіку[19]:

Зовнішній борг державних банків за 2010 рік зріс на 0.7 млрд. дол. США до 2.9 млрд. дол. США (10.4% від боргу банківського сектору) в результаті розміщення єврооблігацій Укрексімбанком.

Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за 2010 рік зріс на 8.2 млрд. дол. США і склав 56.7 млрд. дол. США (41.4% від ВВП)[19].

У другій половині року підприємства реального сектору активізували залучення коштів за довгостроковими кредитами та єврооблігаціями.

Заборгованість за цими інструментами (включно з міжфірмовим боргом) в цілому за рік зросла на 3.4 млрд. дол. США, тоді як в 2009 році вона зменшилась на 177 млн. дол. США. Майже третину цього приросту було сформовано за рахунок довгострокових залучень, гарантованих урядом (1.0 млрд. дол. США), у тому числі через розміщення єврооблігацій для фінансування ЄВРО- 2012.