Злиття та поглинання в міжнародному бізнесі

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2011 в 16:29, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є висвітлення питань, пов’язаних з особливостями злиттів і поглинань у міжнародному бізнесі.

Окреслена мета зумовлена наступними завданнями:

◦дати визначення поняттям „злиття” та „поглинання”;
◦показати класифікацію злиття та поглинання;
◦розкрити історичні аспекти процесу злиття та поглинання;
◦визначити мотиви злиття і поглинання;
◦виокремити етапи та способи злиття і поглинання;
◦описати теоретичні схеми злиттів і поглинань в міжнародному бізнесі;
◦провести оцінку доцільності та ефективності злиття і поглинання;
◦показати сучасні тенденції злиття і поглинання в Україні та світі.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3


Розділ 1

ТЕНДЕНЦІЇ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ БІЗНЕСІ.

1.Етапи та способи злиття і поглинання………………...……………...5
2.Теоретичні схеми злиттів і поглинань в міжнародному бізнесі …..11
3.Мотиви злиття і поглинання ……………………………………..…..16


Розділ 2

ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ У СВІТІ

2.1. Міжнародний ринок злиттів і поглинань. ……………………………..19

2.2. Аналіз тенденцій і закономірностей на світовому ринку М&A ……... 22


Розділ 3

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ

В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

3.1. Злиття та поглинання в Україні ………………………………………..23

3.2. Проблеми та наслідки ……………………………………….....................25


Висновки …………………………………………………………………………...29

Анотація……………………………………………………………………………..31

Список використаної літератури ……………………………………………….....32

Работа содержит 1 файл

КУРСОВАЯ межд эк.docx

— 65.95 Кб (Скачать)

    7. Придбання часто призводять до  недооцінки активів підприємств,  які продаються або істотному  зниженню цін на ці активи.

    8. Горизонтальні злиття і придбання,  зазвичай, проводяться з метою  отримання доступу на нові  ринки і розширення випуску  оригінальної продукції, а не  зниження витрат виробництва.  Такі придбання можуть призвести  до так званої «раціоналізації  активів», а це, у свою чергу,  несприятливо позначитися на  компанії, яку купують.

    9. У період після безпосереднього  здійснення угоди, як правило,  технологія передається однобічно  (з боку компанії, яка купує). Згодом, однак, даний процес може розвитися  в двосторонньому напрямку. 

                                              РОЗДІЛ 3

       Сучасні тенденції  злиття та поглинання  в Україні

        3.1. Злиття і поглинання в Україні

    Розвиток  ринку корпоративного контролю та зародження процесів злиття та поглинання почалися в Україні з приватизації державного майна, яка надала можливість трудовим колективам, керівникам та іншим суб'єктам  господарської діяльності стати  власниками багатьох національних підприємств.

    Вихід з кризи і поступове зростання національної економіки також сприяли активізації процесів концентрації в багатьох галузях української економіки. Значна частина (майже 40%) цих операцій проходила за участю іноземних інвесторів. До речі, участь іноземних інвесторів у національних процесах злиття та поглинання досить активна і навіть перевищує середньосвітовий показник, який протягом останнього десятиліття утримувався на рівні 25-30% [9, с. 86].

    Відомо, що через злиття та поглинання компанії створюють міцні позиції на нових  ринках, отримують владу на ринку  шляхом збільшення розміру, кількості  клієнтів, реалізують синергійні ефекти, поєднуючи ресурси, знання та потужності компаній, які об'єдналися. Для успішного  досягнення цих цілей компанії шукають  ефективні шляхи до інтеграції окремих  компонентів в єдине ціле та створення  єдиних внутрішньофірмових правил ведення  спільного бізнесу. Це нелегке завдання. На шляху до успішної інтеграції компаній стоять багато викликів та труднощів.

    Аналіз  різних інформаційних джерел та власне дослідження дозволяє стверджувати, що внаслідок злиття і поглинання компанії мають справу з різноманітними проблемами, які важко узагальнити. Водночас, узагальнюючи міжнародний  та вітчизняний досвід, можна умовно визначити дві основні групи  проблем, з якими мають справу компанії внаслідок злиття та поглинання.

    По-перше, це універсальні проблеми, які характерні для більшості підприємств незалежно  від їх форми, сфери діяльності, періоду  існування. До цієї групи можна зарахувати такі проблеми, як відсутність системного підходу до процесів злиття і поглинання, проблеми формування управлінської команди, створення ефективної системи комунікації, координації та контролю, зміни організаційної структури та розвиток корпоративної культури тощо. По-друге, це специфічні проблеми, які залежать від структурних чи інших особливостей діяльності компаній, попередніх проблем, що стояли перед ними до злиття та поглинання, побудови системи управління даними підприємствами тощо. Зокрема, специфічні проблеми включають: труднощі управління продажами та зростанням доходів, управління капіталом та грошовими потоками, забезпечення дисципліни та відповідальності, формування ефективної системи мотивації тощо.

    Що  стосується наслідків консолідації для компаній, які беруть участь у цих процесах, то тут теж важко  зробити однозначний висновок. Опитування менеджерів підприємств, що здійснюють діяльність в Україні, дозволяє визначити  певні особливості розвитку процесів злиття та поглинання в Україні: вони сприяють поліпшенню ситуації на підприємствах, що об'єднуються, насамперед за рахунок  ефекту масштабу, зменшенню виробничих витрат та розширенню ринків збуту.

    На  підприємствах, що реорганізуються, поліпшується стратегічна політика, спостерігаються  в більшій чи меншій мірі позитивні  зрушення у сфері виробництва, маркетингу та збуту, організації, управління персоналом тощо. Водночас побудова фінансового  менеджменту та системи науково-дослідної  роботи залишаються незмінними або  інертними до змін [8, с. 32].

    Завдяки консолідації в управлінській піраміді збільшується ланка топ-менеджерів. Зростає також клієнтська база та зменшується кількість постачальників.

    На  відміну від світової практики, яка  свідчить про високий рівень звільнень  у період проведення злиттів і  поглинань та постінтеграційний  період, в Україні скорочення персоналу  не має такого масштабного характеру. 

       3.2. Проблеми та наслідки.

        M&A не завжди має точно визначену економічну основу. Часто це спосіб виходу на нові ринки або очікування якогось ефекту синергетики.За американським даними, акціонери публічних компаній статистично програють від злиттів-поглинань (ринкова вартість акцій після угод у більшості випадків знижується).Сказане, звісно, майже не стосується українських компаній. Вони можуть вирішувати й свої, специфічні завдання, на зразок «схопити, утекти, сховати, заплутати і т.д.».За таких умов та при наявності численних прогалин в нашому законодавстві почався період, що ввійшов в історію під назвою «корпоративні війни». Їх невід'ємний елементам – ворожі поглинання.Хоча в термінології західного бізнесу є поняття «вороже поглинання»(hostile takeover), методи цих операцій в Україні мають небагато спільного із західними.Для досягнення мети учасники українських «корпоративних вій» нерідко використовують й протизаконні методи та прийоми. З-поміж найбільш популярних – силові захоплення заводоуправлінь, переговори із залученням у якості «аргументів» бійців організованих злочинних угруповань, шахрайство з акціями, банкрутства й арешт активів, підкуп керівників приватизованих підприємств, служителів закону, ЗМІ тощо. Цьому сприяє недосконале законодавство. Судові органи, які повинні виступати останньою інстанцією в суперечці протиборчих сторін, зі своїм завданням явно не справляються. Як результат сьогодні, незважаючи на певний прогрес, тільки формується єдина політика щодо легітимності загальних зборів акціонерів і застосування норм, що забезпечують дійсність угод, що вчиняються з акціями. Утім зараз, влучення в поле зору агресора, що володіє подібним арсеналом «озброєння», зовсім не означає автоматичної поразки. Розроблено не тільки технології захоплення, але й ефективні технології захисту. Все частіше агресори зіштовхуються з компаніями, напад на які, з «бліцкригу», перетворюються у повільну позиційну війну. Складності при організації поглинань привели до того, що корпоративні захоплення, що все ще становлять значну частину цієї галузі, змістилися в сегмент середнього бізнесу. Саме в ньому великий бізнес або спекулянти зі змінним успіхом продовжують ворожі поглинання активів, які ще можна придбати за низькою ціною. Загалом ж нині в Україні технології ворожих поглинань налагоджені краще й вартість захоплення є дешевшою, ніж де-небудь у світі. Це дозволяє агресорам успішно розвивати свій бізнес, користуючись зокрема правовою безграмотністю власників.   За даними аналітичної групи M&A-Intelligence, абсолютним лідером року став фінансовий сектор, повідомляє rbc.ru. У ньому відбулося 8 угод на загальну суму $1,92 млрд. Основний внесок у загальний обсяг угод у фінансовому секторі зробили дві мегаугоди на загальну суму $1,83 млрд.  Найбільша угода M&A за участю української компанії – купівля російським «Внешэкономбанком» (ВЭБ) у тандемі з австрійською Slav AG «Промінвестбанку». Друга за вартістю угода – придбання 100% акцій ВАТ «Правекс-банку» італійським Intesa Sanpaolo S.p.A за $750 млн. Металургія стала другою галуззю за сумою угод M&A – дві транзакції разом дали $590 млн. Це відбулося практично завдяки одній мегаугоді вартістю $550 млн., що була завершена у квітні 2008 року, ще до початку активної стадії кризи, відзначають аналітики M&A-Intelligence. Інвестиційною компанією «МирИнвест» (Вадим Варшавський) і міжнародним трейдером Stemcor UK, Ltd. було придбано 100% акцій ЗАТ «Міні-металургійний завод «ІСТІЛ (Україна)» у Захура Мохаммада й Metalrussia Investment. Третій лідер – традиційно один із найбільш активних на українському ринку злиття і поглинання – харчова промисловість: у ній було завершено найбільше (13) транзакцій у сумарному обсязі $575 млн. Ця галузь, що займає одну з провідних позицій в економіці України, не вирізняється тектонічними мегаугодами, але традиційно входить до трійки лідерів за кількістю угод злиття і поглинання. 
 

Топ-10 найбільших угод на українському ринку  злиття і поглинання за 2009 рік (журнал «Слияния и Поглощения», 2009)

    Місце / Об'єкт угоди / Галузь Сума  угоди ($млн.) / Предмет  угоди Продавець Покупець
    1. ВАТ «АКБ «Промінвестбанк»  
    (фінанси)
    1080,0 (75% акцій) Незазначені фізичні  та юридичні особи ВАТ «Банк розвитку й зовнішньоекономічної діяльності (Внешэкономбанк)»
    2. ВАТ «Правекс-банк»  
    (фінанси)
    750,0 (100% акцій) Члени родини мера м. Києва Леоніда Черновецького Intesa Sanpaolo S.p.A
    3. ЗАТ «Міні-металургійний завод «ІСТІЛ (Україна)»  
    (металургія)
    550,0* (100% акцій) Можливо, Захур Мохаммад і Metalrussia Investment ЗАТ «Інвестиційна компанія «МирИнвест» (Вадим Варшавський і менеджмент компанії) і Stemcor UK, Ltd.
    4. ВАТ «Шахта «Комсомолець»  
    (гірничорідна)
    300,0* (100% акцій) ВАТ «Сибірська вугільна енергетична Група «Энерго»
    5. ЗАТ «Сармат»  
    (харчова
    130,0* (99,8% акцій) System Capital Management Ltd. (Ринат Ахметов) South African Breweries –  Miller (SABMiller) plc
    6. ТОВ «Мягков –Фінанс»  
    (харчова)
    100,0* (100% часток) Lokomir Enterprices Ltd. («Оверлайн») ВАТ «Синергія»
    7. ВАТ «Дніпропетровський втормет»  
    (харчова)
    80,0* (100% акцій) Менеджмент Віктор Пінчук
    8. ЗАТ «Дніпропетровський пивоварний завод «Дніпро»  
    (харчова)
    60,0* (100% акцій) Група «СКМ» (Ринат  Ахметов) Souflet
    9. ТРЦ «Аладдін»  
    (рітейл)
    60,0* (майновий  комплекс) н. д. Meyer Bergman
    10. SZL Financing Ltd. (майновий комплекс East Gate Logistic)(будівництво та нерухомість) 56,0 (понад 50,0% акцій) GLD Invest Group Akron Group
 
 
 
 
 
 

 

В И С Н О В  К И 

    Різні види об'єднань підприємств відносяться  до процесу злиттів і поглинань, які характеризуються визначеними  цілями і задачами. Злиття (merger) — це об'єднання двох корпорацій, за якого виживає одне з підприємств, а інше припиняє своє існування. За злиття поглинаюча компанія перебирає на себе активи і зобов'язання компанії, яка поглинається. Іноді для конкретизації типу такої угоди використовується термін статутне злиття (statutory merger). Статутне злиття відрізняється від злиття, що підкоряється (subsidiary merger), яке характеризує з'єднання двох компаній, коли цільова компанія стає дочірньою чи частиною дочірньої компанії, що входить у материнську структуру. Злиття відрізняється від консолідації (consolidation), яка є об'єднанням підприємств, у якому два чи більш самостійних суб'єктів утворюють абсолютно нове підприємство. Злиття часто класифікуються як горизонтальне, вертикальне чи конгломератне. Горизонтальне злиття (horizontal merger) відбувається, коли поєднуються два підприємства-конкуренти. Якщо горизонтальне злиття призводить до збільшення ринкової сили об'єднаної компанії, то такі дії приведуть до антиконкурентних наслідків, що може бути оскаржено на основі антимонопольного законодавства.

    Таким чином, наявність у різних компаній прагнення до концентрації обумовлено конкурентними перевагами великих  бізнес-структур перед дрібними і  середніми суб'єктами, що хазяюють, а саме: незрівнянними можливостями у фінансуванні розробки нових видів  продукції і впровадження їх в  стислий термін у масове виробництво; щодо більшої легкості одержання  кредитів, доступності облігаційного  фінансування, а в критичних обставинах — державної підтримки; визначенням  виробничої програми в розрахунку на просторово більший ринок збуту, на якому завжди виявляється ефект  усереднення коливань кон'юнктури; можливістю диверсифікації виробництва; досягнення прихильності споживачів без  додаткових витрат на створення марки (лояльність до вже відомого бренду); економії завдяки ефекту масштабу на витратах виробництва і збуту; більш високим експортним потенціалом не тільки за рахунок низької собівартості, але і за рахунок розвитих збутових мереж за межами національної економіки; можливістю зведення стратегічного планування на вищий рівень менеджменту корпорації без збитку для ефективності її функціонування, при збереженні за управляючими ланцюгами більш низького рівня оперативного контролю і керівництва; значне поліпшення бренду, що впливає на прихильність та закріплення споживачів; здатністю довше протистояти впливам ззовні.

    Величезну роль у нинішньому процесі злиттів  відіграють прогресуюча глобалізація світової економіки і прискорення  технічного прогресу, особливо на окремих  ділянках економічної діяльності.

    Український ринок злиттів і поглинань  є менш розвиненим, ніж у Західній Європі, Японії й Америці, що пов'язано  як з відносною молодістю ринкової економіки в СНД, так і з  загальною економічною і політичною нестабільністю в країні. Для проведення злиттів/поглинань потрібно залучення  значних коштів, що під силу лише найбільшим підприємствам, кількість  яких у СНД невелика. Акції й  опціони як засіб платежу в  подібних угодах поки не знайшли широкого застосування через нестабільність у СНД ринку цінних паперів. Рідкісні компанії мають середньострокові плани  розвитку, а інвестування при злиттях/поглинаннях вимагає більш тривалого строку окупності. При плануванні можливість експансії за допомогою злиттів/поглинань практично не розглядається, не кажучи вже про постійне відстеження компаній — потенційних цілей.

    Багато  економістів налаштовані досить оптимістично щодо подальшого розвитку економічної ситуації в Україні. Стабільність, насамперед політична, економічне зростання дозволяють національним компаніям розширити обрій планування, а також накопичувати засоби для  наступного інвестування. 
 
 

                                                 АНОТАЦІЯ

    Курсова робота присвячена дослідженню теоретичних  і практичних аспектів процесів злиття та поглинання компаній у глобальному  бізнес-середовищі. Досліджено теоретичні засади та механізм процесів злиття та поглинання. Виявлено генезис, характер та масштаби реструктуризації корпорацій, зокрема, у високотехнологічних сферах економіки. Визначено глобальні імперативи корпоративних стратегій розширення міжнародного бізнесу та стратегічні фактори ефективності угод злиття та поглинання.

 

                     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Economist Intelligence Unit, http://portal.eiu.com
  2. Андреева Т. Слияния и поглощения. Менеджмент и менеджер.   №5 С. 20-27.
  3. Беленькая О. Анализ корпоративных слияний и поглощений. Управление компанией. №2.  С. 36-38.
  4. Васильченко З.М. Методологічні засади стратегії реорганізації комерційних банків. Фінанси України. №7.  С. 123-130.
  5. Гохан П. Слияния, поглощения и реструктуризация компаний.     

Информация о работе Злиття та поглинання в міжнародному бізнесі