Злиття та поглинання в міжнародному бізнесі

    Злиття  і поглинання компаній мають свої особливості в різних країнах  або регіонах світу. Так, наприклад, на відміну від США, де відбуваються, насамперед, злиття або поглинання великих фірм, у Європі йде поглинання дрібних і середніх компаній, сімейних фірм, невеликих акціонерних товариств  суміжних галузей.  
 
 
 
 
 
 
 

  1.3.Мотиви злиття і поглинання

    Де які злиття і поглинання мотивуються фінансовими факторами, коли здійснюваний аналіз може знайти, що ціль недооцінена. Така ситуація може скластися у випадку завищення вартості фірми від його ринкової ціни навіть тоді, коли до ціни поглинання додається премія, що звичайно асоціюється зі зміною в контролі. Іншими мотивами можуть бути податкові вигоди.

    До  групи мотивів, націлених на збільшення чи стабілізацію надходжень, можна  віднести наступні [7, с. 91]: мотив взаємодоповнюючих ресурсів; мотив придбання великих контрактів; мотив переваг на ринку капіталу; мотив монополії; диверсифікованість виробництва, яка здійснюється за надлишкові ресурси; мотив доступу до інформації (know how); група мотивів, нейтральних щодо руху ресурсів; мотив економії на роботах з розробки і створення нових видів продукції ті інші.

    Розглянемо  їх докладніше. Мотив взаємодоповнюючих  ресурсів використовують, коли злиття може виявитися доцільним, якщо дві  чи кілька компаній мають у своєму розпорядженні взаємодоповнюючі ресурси. Ці компанії після об'єднання коштуватимуть  дорожче порівняно із сумою їхньої вартості до злиття, оскільки кожна  здобуває те, чого їй не вистачало, причому  одержує ці ресурси дешевше, ніж  вони обійшлися б їй, якби довелося їх створювати самостійно.

    Злиття  з метою одержання взаємодоповнюючих  ресурсів характерні як для великих  фірм, так і для малих підприємств. Найчастіше об'єктом поглинання з  боку великих компаній стають малі підприємства, оскільки вони здатні забезпечувати  відсутні компоненти для успішного  функціонування перших. Малі підприємства створюють часом унікальні продукти, але відчувають недолік у виробничих, технічних і збутових структурах для організації великомасштабного  виробництва і реалізації цих  продуктів. Великі компанії найчастіше самі здатні створити необхідні компоненти, але можна набагато дешевше і  швидше одержати до них доступ, поглинувши компанію, що їх вже виробляє [16, с. 49].

    Мотив придбання великих контрактів можливий, коли у нової компанії з'являється  досить потужностей, щоб конкурувати  за великі (в тому числі державні) контракти — можливість, якою не володіла жодна з компаній, що поєднувалися. Одержання такого контракту забезпечує оптимальне завантаження потужностей  і дозволяє реалізувати економію масштабів. Найбільші транснаціональні компанії (ТНК) мають також достатню економічну міць, щоб лобіювати власні інтереси для посилення свого  становища.

    Мотив переваг на ринку капіталу можливий, коли розмір компанії, яка є гарантом стабільності, дозволяє одержувати необхідні  кредитні засоби, від яких залежить подальший розвиток підприємства. Крім того, в такій структурі з'являється  більше можливостей оптимального використання капіталу (наприклад, для диверсифікації). Використання трансферних цін, внутрішня  диверсифікованість капіталу, встановлення в рамках концерну регульованої конкуренції  за капітал — лише деякі з можливих сценаріїв оптимізації роботи з  капіталом всередині підприємства.

    Мотив монополії проявляється часом при  злитті горизонтального типу та прагне досягти чи підсилити монопольне положення. Велика організація володіє  великим ринковим впливом (market power), що винятково важливо в сучасних умовах, коли панують різні моделі недосконалої конкуренції аж до монополії (особливо на відносно замкнених регіональних ринках). Злиття в даному випадку дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді конкуренти можуть бути придбані і потім закриті, тому що вигідніше викупити їх і усунути цінову конкуренцію, ніж зробити ціни нижчими від середніх змінних витрат, змушуючи усіх виробників зазнавати істотних витрат протягом якогось періоду [6, с. 69].

    У результаті злиття збільшуються активи компанії, що дозволяє розширити масштаби операцій і мобільніше перерозподіляти  наявні засоби. Загальносвітова тенденція  дерегулювання або лібералізації  помітно підсилює прагнення до універсалізації. За визнанням фахівців провідних  консультаційних агенцій, що сприяють операціям злиття, успіх організацій у майбутньому головним чином залежить від розширення спектра наданих ними послуг, що, безсумнівно, вимагає консолідації капіталів.

    При злитті/поглинанні компаній мотив збільшення прихильності клієнтів (у разі з'єднання  хоча б з однією відомою маркою) має важливе значення, тому що фактично приносить такі вимоги:

    - чим  вище споживачі оцінюють своє  відношення до марки, тим більша  доля таких споживачів ( тому для  завоювання споживачів не треба  використовувати додаткові кошти);

    - якість  таких відношень залежить від  товарної групи (споживче відношення  до марки сильніше впливає  на вибір товару).

    Особливе  місце при злиттях чи поглинаннях  посідає синергетичний ефект. Більшість  вищенаведених мотивів спрямовані на досягнення такого ефекту, в результаті якого взаємодоповнення різних ресурсів двох чи декількох підприємств призводить до сукупного результату, що перевищує  суму результатів діючих розрізнено компаній [5, с. 98]. Ціле при цьому або перевершує суму частин, або здобуває нову якість, не притаманну жодній з його складових. 

                                                      Розділ 2

        Злиття та поглинання у світі

        2.1. Міжнародний ринок злиттів і поглинань

    Міжнародні  злиття і придбання (М&А), особливо за участю гігантських транснаціональних  корпорацій (ТНК), які витрачають величезні  суми для захоплення фірм в інших  країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній.

    Більшість угод М&А заключають індустріально  розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами  трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах  Західної Європи і США, меншою мірою  — в Азії і Латинській Америці.

    Міжнародні  угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і  найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти  зміні позиції! придбаного підприємства на світових і місцевих рийках і  об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж. Крім того, у процесі поглинань  можливий розрізнений розпродаж  активів фірми, яку купують, так  званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують  ідеї захоплення національних підприємств  або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку  і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТЕ ІК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої  діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у  національну економіку [25, с. 59].

    В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди  під тиском, нині сторони намагаються  домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні М&A-операцій.

    Не  можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати  складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні  й інформаційні контакти, здійснювати  пряме управління товарними і  фінансовими потоками. Усе це забезпечило  компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань  полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна  з компаній повинна виконувати більше. Нині М&А є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній.

    Збільшення  кількості угод зі злиття спричинене поліпшенням економічної ситуації в розвинених країнах. Практично  усі великі компанії незабаром змінять  тактику і переорієнтуються на експансію. За оцінками фахівців аудиторсько-консалтингової фірми Emst&Young, певну роль у цьому відіграють позитивні тенденції, які переважають на фінансових ринках. Рано або пізно процентні ставки почнуть підвищуватися, що знизить привабливість позикового капіталу для фінансування нестатків компаній. Але зате зросте привабливість фондового ринку. Уже нині в усьому світі спостерігається ріст котирувань. При злитті частина і угоди передбачає обмін акціями, тому вищі котирування акцій означають для фірм здешевлення реальної вартості угоди.

    Під час економічного росту керівництво  компанії прагне розширити бізнес. З іншого боку, власники цільових компаній, тобто тих, які поглинаються, можуть отримати вищу ціну при угоді. Крім тою, у період бурхливого економічного росту компанії, як правило, мають  достатньо коштів на балансі для здійснення угод; причому отримати кредит під час економічного зросту значно простіше [24, с. 47].

    Помітною  тенденцією є picт індексу CEO Confidence (індекс, який виявляє настрій топ-мепеджерів). Це означає, що керівники знову планують розширення компаній і захоплення більшої частки ринку. Разом із тим зростає активність на фондових ринках, що підганяє і ринок М&А.

    Втім, динаміка ринку М&A багато в чому залежатиме від того, чи вдасться компаніям успішно завершити оголошені наприкінці минулого — початку нинішнього року великі угоди. Тільки тоді можна буде всерйоз говорити про те, що ріст активності на ринку злиття і поглинання набув рис довгострокової тенденції.

    З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної  точки зору, якщо мають синергічний  ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліпшенню менеджменту  і є вигідними для економіки  і споживачів у цілому.

    Водночас  на місцевих ринках М&A ведуть до формування олігополістичних структур і обмеження конкуренції, що може загрожувати стабільності національної економіки і негативно впливати на споживачів. Багато фахівців вважають, що нова хвиля злиттів і поглинань неминуче призведе до росту безробіття, а це, у свою чергу, спричинить загострення соціальної обстановки і вимагатиме додаткових витрат із бюджету.

    Щоб обмежити негативні наслідки процесів М&A і не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін, необхідний контроль з боку держави. Основними напрямками такого контролю в розвинених країнах мають бути: антитрастове регулювання, регулювання операцій з цінними паперами, оподатковування, бо від обсягу податкових виплат залежить і безпосередня вартість угоди злиття чи поглинання [25, с. 63].

    Опираючись  на дослідження міжнародного ринку  злиттів і поглинань, а також  на статистику останнього року, можна  стверджувати, що кількість і обсяг  міжнародних угод із злиття і поглинання зростає.

    2.2. Аналіз тенденцій і закономірностей на світовому ринку М&A

    1. Фірми, які володіють технологічними  перевагами, більш схильні створювати  підприємства в нових секторах  економіки, а технологічно відсталі  компанії найчастіше здобувають  технології через поглинання  закордонних фірм.

    2. Технологічно диверсифіковані компанії  звичайно проникають на нові  ринки через поглинання місцевих  фірм.

    3. В останні десятиліття (з 1980 р.) лідерами на глобальному ринку  злиття і поглинання виступають  фірми з великим досвідом діяльності  на міжнародному ринку.

    4. Як правило, великі ТНК випереджали  дрібніші компанії за кількістю  М&А-угод, хоча останнім часом  через зниження трансакційних  витрат спостерігається активізація  невеликих фірм.

    5. Перспективність угод зі злиття  і поглинання між двома країнами  багато в чому визначається  їх культурною й економічною  близькістю.

    6. Інвестиції в нові підприємства («greenfield» investments) надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підприємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньокорпоративної торгівлі.