Залізничний транспорт України

    Південно-Західна  залізниця - одна з найстаріших залізниць  України має адміністративний центр  в столиці України - .місті Києві.

    Загальна  експлуатаційна протяжність залізниці - 4668 км.

    Розгорнута  довжина головних колій складає 6438,1 км.

    Електротягою  виконується 93,3 % усіх перевезень вантажів та пасажирiв.

    Експлуатаційну  роботу залізниці здійснюють п’ять  дирекцій із залізничних перевезень - Київська, Козятинська, Жмеринська, Коростенська, Конотопська.

    На  Південно-Західній залізниці налічується 315 станцій

    На  магістралі працюють 17 вокзалів.

    Важливе значення для внутрішньодержавних  економічних зв'яз­ків мають залізниці Київ – Полтава – Харків, Київ – Одеса.

    Географічне положення і конфігурація напрямків і ділянок Південної залізниці визначає її велике транзитне значення. Вона з’єднує Донбас зі столицею України та західними областями, знаходиться на головному пасажирському русі Північ – Крим – Кавказ.

    Протяжність її колій перевищує 3 000 км по території шести областей України, населення яких складає понад 20 мільйонів. Магістраль обслуговує понад 1000 промислових підприємств. (див.дод. Є)

    Одеська залізниця - важлива складова єдиного  транспортного конвеєра південного заходу України і є найважливішою  складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю припадає майже 20% вантажообігу, більш 16% пасажирообороту залізниць країни.

    Залізниця пролягає по території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Черкаської, Кіровоградської і Вінницької.

    Головна особливість Одеської залізниці - її приморське і прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці  розташовані великі морські та річкові  порти. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу. (див.дод. Ж)

    Після створення морської паромної переправи Батумі – Одеса значно зросло значення залізниці Одеса – Львів – Перемишль, яка від­тепер відіграє важливу роль у здійсненні не лише внутрішньодержавних і міждержавних зв'язків України, а й дає змогу Україні надавати транспортні послуги країнам Закавказзя для їх економічних зв'язків з країнами зарубіжної Європи.

      Для зовнішньоекономічних зв'язків створено Львівську залізницю – Київ – Ковель – Хелм з виходом на Польщу та інші країни зарубіжної Європи.

    Львівська залізниця є важливим центром  у транспортних перевезеннях мiж  Сходом та Західною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до поліпшення організації перевезень, підвищення швидкості передачі вагонів, але  й відкриття нових прикордонних переходів, розширення i реконструкції  розвантажувально-перевантажувальних пунктів.

    Прокладання колії європейського стандарту, швидкість перевезень, комфорт для пасажирів - головний вимір сучасного транспортного шляху для Львівської залізниці. (див.дод. З)

    Донецька  залізниця є складовою частиною залізничного транспорту України та пролягає по території Донецької  і Луганський, частково Дніпропетровської, Запорізької і Харківської областей України. До складу магістралі входять  п'ять Дирекцій по залізничних перевезення.

    Експлуатаційна  довжина залізниці – 2927,6 км. Донецька залізниця обслуговує Донецьку, Луганську, частково Дніпропетровську, Запорізьку і Харківську області. Вона поєднує  в єдиний транспортний конвеєр Донбас з Наддніпрянщиною, центральні райони Російської Федерації та України  з Поволжям і Кавказом. На півдні Донецька залізниця має вихід  до Азовського моря через Маріупольський Торговий порт. Протяжність її колій  складає 13% загальної довжини залізничної  мережі України. У той же час на її частку приходиться 47% навантаження і 36% вивантаження всіх залізниць України. (див.дод. И)

    Придніпровська  залізниця обслуговує Дніпропетровську і Запорізьку області, Автономну  республіку Крим та окремі райони ще п’яти  областей України. Загальна протяжність  її колій складає понад 3250 кілометрів, з них 58,3% електрифіковано, 83,5% колій  обладнано автоматичним регулюванням руху, 90% станцій мають електричну централізацію. До складу залізниці  входять чотири дирекції залізничних  перевезень, перевізна робота виконується 244 станціями, з них 4 сортувальні, 7 пасажирських, 67 вантажних, 19 дільничних.

    По  території Придніпровської залізниці  проходить транспортний коридор, яким перевозяться нафтопродукти. (див.дод. І)

    За  останні 10 років залізницями виконано великий обсяг робіт з модернізації колій і впровадження нових колійних конструкцій та машин, технологій виконання робіт. Сучасний стан колійного господарства українських залізниць характеризується достатньо високими показниками. Збільшилась потужність колій, впровадження нових елементів та конструкцій колії, технологій ремонту дало можливість значно підвищити швидкість руху пасажирських поїздів.

    Таким чином, на Українських залізницях створено передумови впровадження прискорено та швидкісного руху поїздів.

    5. Проблеми та перспективи розвитку залізничного транспорту України

    Фінансово-економічна криза суттєво вплинула на загальні обсяги вантажних перевезень, починаючи  з жовтня 2008 року.(див рис.1)

    

    Їх падіння в кризовому періоді коливається – від 15,7% у жовтні 2008 року до 34,6% у січні 2009 року.

    На  пасажирські перевезення світова  фінансова криза вплинула не так  сильно, як на вантажні. Найбільше падіння  обсягів пасажирообігу відбулося  у міжнародному сполученні (17,9%), оскільки громадяни всіх країн стали економити  кошти для мандрівки. (див.рис.2)

    

    Приріст доходів Укрзалізниці від пасажирських перевезень стався за рахунок тарифів  на 26,7%. На міжнародних перевезеннях відбулося суттєве подорожчання тарифів на 46.6%, у внутрішньому сполученні – всього на 12,4%, а в приміському  – 22,7%.

    Приріст експлуатаційних витрат у кризовому  періоді становить 9%, що пояснюється  подорожчанням матеріалів та енергоносіїв. (див.рис.3, 4, 5)

    

 
 
 

    

 

      

    Зараз значна частина залізничних колій  та залізничних терміналів не відповідає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирські перевезення, то проблемою  є відсутність належного рівня  сервісу на залізничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санітарний стан вагонів, відсутність розваг протягом тривалої дороги (відеозал, дитячі вагони). Все це робить подорож залізницею малоприємною для пасажирів. Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективні  схеми навантаження та розвантаження  потягів, занепад гілок. Що рідко  використовуються. Вирішення цих  проблем потребує значних капіталовкладень, але основною проблемою є пошук  необхідних коштів.

    Для залізниці перевезення пасажирів  є збитковою діяльністю, яка має  фінансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельності вантажоперевезень  донедавна заважав високий рівень бартеру у розрахунках, тому залізниця весь час відчувала брак «живих» коштів. За останній рік було зроблено багато для вирішення цієї проблеми. Так обсяг бартерних розрахунків скоротився з 85% до 8,7%, що дозволило погасити заборгованість перед бюджетом та працівниками та розпочати оновлення основних засобів.

    Хоча  є ділянки залізниці, де швидкість  пересування потягів становить 160 км/год. Але середня швидкість  пересування становить 20 км/год. Причинами  цього є низький ступінь електрифікованості шляхів; великий відсоток двоколійних шляхів, що робить вимушеними довгі стояння на станціях та пропускання більш термінових потягів; часом причиною є незахищеність колій від впливу природних катаклізмів.

    Необхідне термінове покращення стану залізничного транспорту, оновлення основних засобів, а саме ремонт колій, вокзалів, закупівля нових составів. Але поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкається лише ключових напрямків. Для більш широкого оновлення потрібно знайти вільні кошти. Це можуть бути іноземні або вітчизняні інвестиції або кошти вивільнені з структури самої залізниці. Так, виглядає доцільним проведення ранжування колій та вокзалів за ступенем рентабельності та прийняття рішень про поступову ліквідацію нерентабельних шляхів. Це звільнить кошти, які йшли на підтримку цих частин залізниці у робочому стані. Залізниця підтримує низькі тарифи на перевезення пасажирів частково з соціальних міркувань, тому може бути доцільним надання залізниці певних податкових пільг. Можливим є укладання прибуткових контрактів з комерційними структурами щодо надання послуг.

    Звичайно, що одночасна заміна колій є неможливою, тому в цьому випадку можна  запропонувати наступні можливі  часткові рішення. Або якомога покращити  систему перевантаження вагонів  на кордоні, або прокласти колії  європейської ширини по стратегічно  найважливіших напрямках, але це лише перемістить проблему на кордон з Росією.

    Подальший розвиток транспортного комплексу  пов'язаний із реформуванням інших  галузей, оскільки обсяги продукції  промисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі переважно  і визначають завантаженість транспортної системи.

    Важливою  і вкрай гострою проблемою  транспортного комплексу України  є незадовільний стан його виробничої бази. Тому у перспективі пріоритетним напрямом технічної політики щодо транспорту має бути оновлення його рухомого складу на основі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування. Поряд  з цим для створення системи  інтермодальних перевезень передбачається налагодження виробництва спеціалізованих технічних засобів – контейнерів, змінних кузовів, платформ для перевезення автопоїздів. У перспективі планується здійснити поступовий перехід на нові принципи організації та управління транспортним процесом основі новітніх інформаційних технологій та сучасного маркетингу, запровадження автоматизованих центрів управління доставкою вантажів.

    Протягом 2011 року по Україні відбувається повсюдне оновлення станційної інфраструктури, частково оновлюються самі залізничні вітки, виділяється чимала частина коштів на придбання і виробництво нових залізничних ваготів та тепловозів.

    В цілому формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефективного державного регулювання  діяльності транспортних підприємств  за такими напрямами: створення ринку  транспортних послуг; забезпечення технологічної  та екологічної безпеки транспорту; активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств. Процес реформування транспортного комплексу України  передбачає посилення контролю з  боку держави за використанням І  вантажної бази вітчизняного морського  флоту країни як галузі транспортного  комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації  діяльності транспортних підприємств  України є створення власної  інформаційної бази щодо кон'юнктури  світового фрахтового ринку.

    Укрзалізниця  розробляє семирічну програму системного впровадження прискорених денних поїздів.

    Ця  програма входить до пріоритетів  галузі. Це хороший, абсолютно здоровий європейський досвід для країни. Основні  міжрегіональні маршрути мають 500- 600 км – за міжнародною практикою це досить оптимальна відстань для впровадження таких денних, або неспальних поїздів.

    Програма впроваджуватиметься поетапно. На першому етапі створюватиметься швидкісний транспортний коридор Львів-Донецьк-Харків, який буде полігоном для випробування розмежування руху пасажирських та вантажних поїздів.

    Це  робиться для того, щоб створити більш комфортні умови для  руху пасажирських поїздів, оскільки неможливо  одночасно забезпечити комфорт  їзди для швидкісних поїздів і  умови для курсування вантажних  через непоєднуваність технічних  елементів.

    Системне впровадження прискорених денних, неспальних поїздів забезпечить зовсім іншу економіку перевізного процесу. Зокрема, головними перевагами є значне зменшення витрат на утримання рухомого складу, прискорення обігу вагона, покращення ефективності його використання.

    Окрім економічних показників пріоритетною для залізничної галузі є і екологічна складова. Саме із врахуванням міжнародних екологічних стандартів на залізницях України втілюється програма електрифікації основних напрямків для покращення їх пропускної спроможності. Електрифікація є підрозділом програми розмежування руху вантажних і пасажирських поїздів.