ПЕРЕЛІК

СКОРОЧЕНЬ  ТА  СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ,

ЯКІ  ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ  ПРИ  ВИКОНАННІ

КУРСОВОЇ  РОБОТИ  

 

    Зміст

 

 

    

    ВСТУП

      Актуальність теми. Україна належить до регіонів зі значним розвитком залізничного транспорту. На нього припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Залізничний транспорт – одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень.

    На  протязі останніх десятиріч залізничний  транспорт суттєво потіснив автомобільний  та став партнером авіаційного транспорту у сфері внутрішньодержавних  та міжнародних пасажирських перевезень. Поїздки швидкісними та високошвидкісними  лініями замінюють використання літаків на відстані 500-1000 км за очевидних  переваг залізничного транспорту: безпека, комфорт, надійність, можливість для  пасажира прибуття майже у центр  міста, зменшений вплив на середовище.

    Залізничний транспорт має вирішальне значення у забезпеченні економічних зв'язків як у межах України, так і в її зв'язках з іншими країнами.

    Світова фінансово-економічна криза суттєво  вплинула на економіку України та зокрема на залізничний транспорт. Значно знизилися обсяги вантажних  перевезень, в той час пасажирські  перевезення скоротились всього на 7,2%, погіршилися фінансові показники роботи залізниць. Галузь потребує негайного впровадження антикризових заходів.

    Мета  роботи – дослідження сучасного стану,функціонування проблем та перспектив залізничного транспорту України.

    Об’єкт  дослідження – залізниці України .

    Предмет дослідження – залізничний транспорт України

    Завдання  дослідження:

    - дослідити розміщення основних залізниць України

    - проаналізувати обсяги перевезень  різних видів готової продукції  чи сировини.

     - визначити проблеми та перспективи  розвитку залізничного транспорту  України.

    - визначити проблеми та перспективи  розвитку залізничного транспорту  України.

     Методи дослідження: картографічний, історичний, порівняльний, статистичний.

    Cтруктура  роботи. Дана  робота  включає  зміст, вступ, 5 пунктів плану, досліджувальні частини, висновки, список використаних джерел, додатки.

 

    

    1.Значення і роль залізничного транспорту в розвитку господарського комплексу України

    Залізничний транспорт є найрозвинутішим  в Україні. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженість та низькі тарифи. Пропускна спроможність залізничної мережі значно перевищує поточні обсяги руху. Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України посилюється і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс'європейські коридори: Схід – Захід, Балтика – Чорне море. Залізницею здійснюється 46% від загальних перевезень, але закордонних перевезень, лише 14%. Зокрема, транс'європейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок в Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська – Львів – Київ і йде далі до Москви. Вона ж на території Польщі перетинається з швидкісними магістралями Е-59 та Е-65 і створює можливість швидкісного залізничного сполучення практично між усіма державами Європи.

    За  функціональними особливостями залізничний транспорт поділяється на вантажний та пасажирський. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

    Пасажирський  залізничний транспорт є галуззю  невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт – галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений до споживача.

    З одного боку, залізничний транспорт  є неодмінною умовою функціонування самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т. п., а з другого – доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси – на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Зменшити транспортні затрати можна як за рахунок підвищення функціонування транспорту, заміною одного виду іншим, більш ефективним для перевезення даної продукції, так і шляхом удосконалення територіальної організації виробництва, що зменшить транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енергетичних ресурсів, устаткування, готової продукції.

    Залізничний транспорт, як транспорт взагалі, є  необхідною умовою спеціалізації і  комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

    Окремі  види транспорту не функціонують ізольовано. Виконуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

    Роботу  транспортної системи забезпечує транспортна  інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання. 

    2. Передумови розвитку залізничного транспорту в Україні

    Рельєф  України досить сприятливий для  прокладення залізничних шляхів, тільки 4% території знаходиться  під гірськими масивами, решта  частини держави - рівнинні території. Особливо сприятливий рельєф є на півдні та в центральній частині  України.

    Розвиток  залізничного транспорту в Україні  розпочався в 60-х роках XIX ст. В цей період були збудовані перші залізниці: Львів --Перемишль (1861 р.) та Одеса – Балта (1865 p.), яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі і Придніпров'ї. Розміщення України між центральними районами Росії і Західною Європою сприяло проходженню ряду важливих транзитних залізниць, зокрема: Москва – Бахмач – Київ – Козятин – Здолбунів – Львів–Чоп і далі в Словаччину, Чехію, Угорщину.

    Розвиток  паливно-енергетичного і металургійного комплексів, особливо в Донбасі і  Придніпров'ї викликав необхідність будівництва залізниць у напрямах Донбас – Придніпров'я – Криворіжжя. Із Донбасу в Придніпров'я направляються кокс та енергетичне вугілля, а в зворотному напрямі – криворізька залізна руда та нікопольський марганець. Названі та інші вантажі перевозяться залізницями Дебальцево – Синельниково – Дніпропетровськ – Кривий Ріг, а також Іловайськ – Волноваха – Запоріжжя – Кривий Ріг.

    Великий обсяг видобутку і перевезень донецького вугілля на північ, північний  захід вимагав будівництва у  цих напрямках нових залізниць.

    Зокрема, в 1937 р. було завершено спорудження  і реконструкцію колії Донбас – Москва загальною довжиною 1200 км, а також пізніше – Дебальцево – Валуйки – Єлець – Москва та ін.

    Першими залізницями в Україні стали Перемишль – Львів (1861) на заході й Одеса – Балта (1865) на півдні країни. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць.

    До  кінця XIX ст. залізнична мережа України  в основному сформувалася. Щільність  залізничних шляхів сполучення в  Україні становить 38 км на 1 тис. км, у Франції, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізниць найщільніша  на південному сході (Донбас), а також  на заході країни. Загальна довжина  залізничних шляхів загального користування— 22,7 тис. км, із них 8,3 тис. км, або 37 %, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 35 %, є дво- і багатоколійними.

    Найважливішими  залізничними магістралями України є: Київ – Фастів – Козятин – Здолбунів – Львів, Козятин – Жмеринка – Одеса, Київ – Конотоп – Шостка, Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве, Фастів – Сміла – Дніпропетровськ, Кривий Ріг – Дніпропетровськ – Донецьк, Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Сімферополь – Севастополь, Львів – Мукачеве – Чоп та ін. Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Жмеринка, Сміла, Лозова та ін. На цих магістралях крім звичайних пасажирських, курсують і Фірмові пасажирські потяги.

    Необхідність  будівництва залізниць на Україні  виникла вже давно. Географічне  положення краю, його природні багатства  були цьому передумовою. Україні  потрібні були залізниці для вивозу продукції сільського господарства головним чином з родючого Південно-Західного  краю і продукції промисловості – з районів Донбасу і Кривого Рогу. Після поразки в Кримській війні царський уряд усвідомив необхідність з'єднання центра країни з портами на Чорному та Азовському морях і з західними кордонами, виходячи з стратегічних міркувань.