Захист авторських та сумiжних прав в Украiнi

В короткостроковій перспективі найбільш суттєві позитивні наслідки – це зняття торговельних санкцій, наближення вступу до СОТ, та подолання піратства, що значно стримує розвиток вітчизняної музичної індустрії; в свою чергу, найбільш суттєві негативні наслідки – це обмеження доступу споживачів до продукції, зростання витрат держави та створення додаткового адміністративного тиску на підприємницьку діяльність. На нашу думку, масштаби впливу позитивних наслідків значно переважають як для держави, так і для бізнесу, загалом відбудеться зростання суспільного добробуту навіть у короткостроковому періоді.

Слід окремо звернути увагу на розвиток програмного забезпечення в Україні. За оцінками експертів, Україна має величезний потенціал в сфері програмного забезпечення (входить в першу десятку країн світу за можливостями у створенні програм), але він не може повністю бути використаним, або розвивається досить повільно, оскільки:

-          не забезпечений відповідний захист програмного забезпечення в мережі Інтернет;

-          не врегульовано питання про використання урядовими структурами програмного забезпечення;

-          неплатоспроможні творці ком’ютерних програм зі зростанням вартості програмного забезпечення матимуть обмежений доступ до останніх досягнень в цій сфері.

В тих випадках, коли самого лише авторського права недостатньо для належного захисту прав інтелектуальної власності в цій сфері, необхідно розглянути можливість застосування патентів та торгових знаків.

Динамічні ефекти

Характеризують вплив певних форм захисту ІВ, що є стимулами до інвестицій у розвиток відповідних галузей в  довгостроковій перспективі:

       Галузі, що стосуються сфери музичної індустрії, програмування, а також галузі мас-медіа, архітектури та видавництва отримають додаткові стимули для свого подальшого розвитку.

       Країна поліпшить свій імідж перед торговельними партнерами та активно включиться у світові економічні процеси.

Висновки:

       Зростання конкуренції на ринках інтелектуальної продукції матиме переважно позитивний вплив на розвиток вітчизняного виробництва

       Впровадження зазначених законопроектів зменшує пропозицію неліцензійних товарів на ринку та обумовлює зростання витрат споживачів на ці товари, у т.ч. споживачів з невисокими доходами. Однак ми не вважаємо це загрозою для соціальної сфери, оскільки дана продукція не є життєво необхідною і не користується попитом серед незахищених верств населення

       Відбудеться збільшення прибутків виробників ліцензійної продукції та авторів результатів інтелектуальної діяльності, однак зростуть загальні витрати споживачів на придбання продукції інтелектуальної діяльності. В цілому, навіть у короткостроковій перспективі переважатиме позитивний вплив на суспільний добробут у разі прийняття законопроектів

       В довгостроковій перспективі завдяки встановленню ефективного захисту прав інтелектуальної власності, зокрема майнових, створюються додаткові стимули для розвитку творчих галузей, галузі програмного забезпечення, сфери засобів масової інформації та загалом для розвитку творчого потенціалу нації

       Прийняття законодавчих норм не є достатнім для встановлення ефективного захисту інтелектуальної власності та потребує залучення широкої громадськості до вирішення проблем інтелектуальної власності в Україні.

Висновки та рекомендації

Незадовільна ситуація із захистом інтелектуальної власності в Україні вже тривалий час викликає серйозне занепокоєння торговельних партнерів України, що стало головною перешкодою на шляху України до СОТ. Головним чином, незадоволення викликало законодавство України в сфері ІВ, що не відповідало встановленим міжнародним нормам, зокрема вимогам Угоди ТРІПС. На даний момент було прийнято кілька важливих законів, що практично повністю узгодили законодавство України з нормами, передбаченими Угодою ТРІПС. Проте захист ІВ в деяких сферах все ще залишається неефективним, чим зумовлює надзвичайно високий рівень піратства в країні, та викликає застосування до України міжнародних торговельних санкцій.

На порядку денному стоїть питання прийняття кількох законопроектів, що мають на меті остаточно узгодити національне законодавство з нормами Угоди ТРІПС та впровадити додаткове забезпечення захисту прав ІВ. В першу чергу, дані законопроекти передбачають значне посилення боротьби з порушеннями прав ІВ в галузі міжнародної економічної діяльності, пов’язаної з дисками для лазерних систем зчитування. Прийняття законів в сфері ІВ завжди викликає суперечки щодо доцільного рівня захисту ІВ, оскільки посилення захисту за умов неконкурентоспроможності національної економіки та соціальної незахищеності населення може викликати економічні та соціальні втрати.

Щоб передбачити всі можливі економічні та соціальні наслідки прийняття даних законопроектів, а також, щоб виявити наскільки ці законопроекти вирішують законодавчі проблеми в сфері ІВ, ми провели їхній загальний законодавчий та економічний аналіз.

Аналіз законопроектів дає можливість зробити висновки про те, що вони є необхідними для прийняття, так як гармонізують законодавство в сфері авторського права, наближують законодавство до вимог Угоди ТРІПС, вводять деякі необхідні заходи для посилення захисту прав інтелектуальної діяльності і цим самим підвищують ефективність захисту авторських прав та надають можливість розвиватися сферам творчої діяльності та програмного забезпечення в Україні, а також пов’язаним з ними виробництву та реалізації ліцензійних лазерних дисків.

За нашими прогнозами в результаті прийняття цих законопроектів переважатимуть позитивні економічні ефекти, які пов’язані в першу чергу з суттєвим обмеженням незаконної економічної діяльності, встановленням прозорого правового регулювання в галузі авторських та суміжних прав, забезпеченням надійного захисту прав власності, що гарантуватимуть отримання законного прибутку від результатів творчої діяльності, та виникненням продуктивної конкуренції з боку іноземних виробників. Разом із тим обмеження доступу споживачів до відповідної продукції не передбачає значного зменшення суспільного добробуту, оскільки дана продукція не є життєво необхідною і не користується попитом у незаможних прошарків населення.

Слід додатково звернути увагу на процедури попереджувальних адміністративних перевірок та процедури надання контрольної марки, оскільки ускладнення таких процедур не обов’язково сприятиме ефективності попереджувальних заходів, а ймовірно збільшить адміністративний тиск на підприємців.

Розв’язання проблем інтелектуальної власності в Україні не обмежується прийняттям даних законопроектів. Існує цілий ряд законодавчих питань, що потребують вирішення. Це стосується в основному сфери суміжних прав та внесення змін та доповнень в Закон України „Про авторське право та суміжні права” відповідно до Угоди ТРІПС.

Законотворцям слід також приділити увагу законодавчому регулюванню сфери комп’ютерної мережі та програмного забезпечення. Порівняно із розвинутими країнами в Україні регулювання відповідних питань законодавчо майже не врегульовано. Наприклад, немає правового визначення мережі Інтернет, на що неодноразово вказували фахівці з права. 

Ми наголошуємо на тому, що лише прийняття відповідних законів не забезпечить ефективний захист ІВ. Крім того, прийняття цих законів, як зазначалося, може викликати деякі негативні наслідки.  В зв’язку з цим ми пропонуємо заходи щодо поліпшення ефективності захисту ІВ та пом’якшення можливих негативних ефектів:

       В першу чергу перед відповідними державними структурами, що займаються питаннями інтелектуальної власності, мають бути поставлені завдання сприяти громадським та дослідницьким організаціям у проведенні освітньої та інформаційної діяльності серед населення щодо суті та економічного значення захисту прав інтелектуальної власності (в тому числі через засоби масової інформації).

       Особлива увага державних структур має бути зосереджена на підвищенні поінформованості та компетентності урядовців, що займаються відповідними питаннями, шляхом проведення тренінгів та семінарів з економічних та правових питань в сфері ІВ.

       Для забезпечення гострої потреби в Україні у фахівцях з питань ІВ, доцільно збільшити державне замовлення на підготовку  таких фахівців.

       Для сприяння розвитку галузі програмного забезпечення та уникнення потенційних перешкод від обмеження доступу до сучасних програмних розробок, держава може надавати фінансування (гранти) на проекти щодо розробок вітчизняного програмного забезпечення. Також рекомендується впровадити в мережі Інтернет так звані програми відкритого доступу з метою надання широкого доступу до останніх досягнень в галузі програмування, практика яких широко використовується на Заході і не потребує значних бюджетних витрат.

Узгодження національного законодавства в сфері інтелектуальної власності з нормами міжнародних угод в рамках СОТ є надзвичайно важливим кроком для розвитку вітчизняних галузей, де переважає творча діяльність, для налагодження зв’язків із світовим економічним співтовариством та наближення вступу України до СОТ, що, в свою чергу, стимулюватиме встановлення в Україні необхідних ринкових інституцій, технологічний розвиток та економічне зростання.
Література

http:// www.wto.org/english/tratop_e/trips_e/intel1_e.htm

Пояснювальна записка до Проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Проект Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 03.07.2002  №1297.

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності (щодо авторського права та суміжних прав) від 03.07.2002  №1296.

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліцензування та контролю за експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування) від 11.10.2002 № 2292.

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законів про охорону інтелектуальної власності (стосовно ліцензування та наглядом за експортом та імпортом дисків для лазерних систем зчитування) від 24.02.2003 №3155.

Сиденко В., ‘Охорона інтелектуальної власності в Україні: проблеми й розв’язання’.  Дзеркало Тижня, № 43 (367).

Arrow, Kenneth (1962), ‘Economic Welfare and the Allocation of Resources for Invention’, in Richard R. Nelson (ed.), ‘The Race and Direction of Inventive Activity’, p.609-25. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1962.

Nicholson, Walter (1992), ‘Microeconomic Theory: Basic Principles and Extensions’, 7th Edition, 1992.

11

[1] Сиденко В., Охорона інтелектуальної власності в Україні: проблеми й розв’язання.  Дзеркало Тижня, № 43 (367).

[2] Пояснювальна записка до Проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”