Захист авторських та сумiжних прав в Украiнi

У разі виконання умов Угоди ТРІПС цілком можливі певні втрати, пов’язані з неспроможністю деяких галузей економіки конкурувати із світовими досягненнями. Вони можуть стати болючими для соціальної сфери, коли деякі важливі товари, наприклад. ліки, можуть стати недоступними для бідніших прошарків населення. Проте міжнародні угоди не виключають можливості для застосування певних дозволених заходів з метою пом’якшення соціальних наслідків.

З огляду на зазначені питання та застереження, Український центр міжнародної інтеграції  поставив важливе завдання – здійснити якісний економічний аналіз наслідків прийняття відповідних законопроектів і розробити рекомендацій щодо запобіжних заходів для подолання можливих негативних наслідків.

Найважливіші проблеми захисту ІВ в Україні

Невизначеність у законодавстві багатьох моментів регулювання правовідносин у сфері, що стосується інтелектуальної діяльності, та відсутність належного захисту приватних прав власності на результати інтелектуальної діяльності допускає високий рівень правопорушень в цій сфері. Зокрема, таких як піратство, розповсюдження підробленої продукції, незаконне використання торговельних марок, нечесна конкуренція, що разом завдає величезних збитків в галузях, де переважає інтелектуальна діяльність.

Подібна ситуація не може не викликати занепокоєння з боку наших торговельних партнерів, особливо США, які є світовим технологічним лідером, і дає підстави для звинувачення України в низьких стандартах охорони інтелектуальної власності. Україну регулярно вносять до всіх списків найбільших піратів світу, де вона займає перші місця, з показниками рівня піратства 80-95% від обсягу ринку. В 2002 році США визначили Україну державою, яка посідає верхні позиції у списку держав - найбільших піратів, тобто визнали, що наш уряд не в змозі забезпечити відповідний рівень захисту інтелектуальної власності і подолати піратство. У результаті були накладені значні торговельні санкції, що коштували Україні 75 млн доларів.

Неспроможність забезпечити належний захист прав власності негативно впливає на імідж України як економічного партнера і за умов несприятливого клімату для інвестування обумовлює низький показник високотехнологічного експорту на душу населення, за яким Україна відстає майже вдесятеро від його світового значення[1].

Основні претензії до України стосуються: охорони комп’ютерного забезпечення і баз даних, аудіовізуальної продукції, фармацевтичних препаратів, захист від недобросовісної конкуренції, охорона знаків для товарів і послуг. Найвищий рівень правопорушень спостерігається на ринку комп’ютерного забезпечення та аудіовізуальної продукції, що вказує на невідповідне забезпечення особливо такої форми захисту інтелектуальної власності як авторське право та суміжні права.

Треба зазначити, що таке явище як піратство завдає шкоди не лише іноземним виробникам. Незаконні дії руйнують вітчизняну музичну індустрію: за деякими даними щонайбільше третина продажу усіх вітчизняних музичних дисків є легальною. Також гальмується розвиток галузей економіки, пов’язаних з творчою та науковою діяльністю.

Законодавство та законопроекти України в сфері авторського права та суміжних прав

Слід зазначити, що за останні два роки Україна зробила важливі кроки щодо подальшого удосконалення національного законодавства в сфері інтелектуальної власності.

У 2002 році Верховна Рада України прийняла новий Митний кодекс України, який містить розділ стосовно контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності. Положення зазначеного кодексу відповідають міжнародним нормам, зокрема положенням Угоди ТРІПС.

Сьогодні в Україні зроблено перші кроки до законодавчого врегулювання використання об’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет. Зокрема, Верховна Рада України в липні 2002 року прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності”, відповідно до якого внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо використання об’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет.

Для вирішення проблеми піратства у сфері авторського права і суміжних прав у 2002 році було прийнято Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”, також прийнято низку постанов Кабінету Міністрів України, спрямованих на запровадження дієвих механізмів щодо недопущення виробництва та розповсюдження підробленої продукції.

Крім того, у 2001-2002 роках Україна приєдналася до п’яти важливих міжнародних договорів:

-          Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право;

-          Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організації мовлення;

-          Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми;

-          Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових знаків;

-          Договору про патентне право.

Як бачимо, більшість із цих договорів (перших три) стосується саме захисту авторських та суміжних прав.

На третій сесії Верховної Ради було прийнято ряд важливих законодавчих актів, що стосуються врегулювання проблемних питань в сфері авторського права та суміжних прав. Прийняття цих законів стало практично завершальним етапом в узгодженні національного законодавства з положеннями Угоди ТРІПС.

Так, у січні 2003 року Верховна Рада України прийняла Цивільний кодекс України, який містить окрему Книгу IV “Право інтелектуальної власності”. У ній відображені основні положення цивільних відносин у сфері інтелектуальної власності. Деякі засоби забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності запроваджені Кримінальним кодексом України, що набув чинності з 1 вересня 2001 року.

А в березні цього ж року було прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про власність”, який врегульовує деякі правові моменти набуття державою прав інтелектуальної власності.

Наступним важливим кроком стало прийняття в травні Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності”. Цей закон повною мірою впроваджує в українське законодавство норми, які викладені в Третій частині Угоди ТРІПС і які передбачають заходи, направлені на попередження та подолання порушень прав інтелектуальної власності.

На нашу думку, найважливішим етапом в узгодженні національного законодавства з міжнародними стандартами в сфері інтелектуальної власності стало прийняття Верховною Радою в червні 2003 року Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності”, який вносить зміни до Цивільного, Кримінального, Господарського та інших кодексів України, а також до деяких законів України, що безпосередньо регулюють сферу ІВ. Цей закон остаточно адаптує вимоги Угоди ТРІПС і підвищує ефективність системи захисту прав ІВ.

Останнім прийнятим законом з цієї низки важливих законодавчих актів став Закон України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм”. Прийняття цього законопроекту є надзвичайно важливим для галузі комп’ютерного забезпечення, оскільки поширення подібних засобів захисту (контрольна марка) на комп’ютерне забезпечення та бази даних є суттєвим кроком до подальшого встановлення та захисту майнових прав в цих галузях.

Загалом законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається із відповідних норм Цивільного кодексу України, Закону України „Про авторське право і суміжні права”, законів України „Про власність”, „Про кінематографію”, „Про телебачення і радіомовлення”, „Про видавничу справу”, „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” та інших законів України, що охороняють особисті немайнові та майнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав.

І хоча Україна досягла значних зрушень в сфері захисту інтелектуальної власності, проте на цьому не закінчилися претензії до України стосовно цього питання. Україну і у 2003 році було включено до списків країн, де найбільш гостро стоїть проблема державного регулювання сфери інтелектуальної власності та спостерігається високий рівень піратства. Торговельне Представництво Сполучених Штатів відзначає в своєму щорічному звіті від 1 травня 2003 р. про нездатність України прийняти відповідні законодавчі акти щодо захисту інтелектуальної власності та забезпечити їхнє ефективне виконання. Це зауваження в першу чергу стосується захисту авторських та суміжних прав, що зачіпають інтереси виробників дисків для лазерних систем зчитування.

Проблемні питання, що все ще потребують вирішення

Постає закономірне питання: (1) які причини того, що Україна не в змозі застосувати прийняті норми? і (2) які ще законодавчі питання вимагають врегулювання, щоб встановити ефективну систему захисту інтелектуальної власності?

В першу чергу, причини того, що Україна не в змозі застосувати прийняті норми, полягають в недосконалості законодавчої системи:

-          наявність суперечностей між законодавчими актами, що регулюють сферу авторського права та суміжних прав: неузгодженість правових визначень в різних законодавчих актах, невідповідність правових положень в деяких законах до Закону України „Про авторське право та суміжні права”;

-          правова невизначеність деяких ключових понять, зокрема тих, що стосуються мережі Інтернет

-          відсутність спеціальних державних органів, які безпосередньо регулюють цю сферу

-          відсутність деяких механізмів охорони інтелектуальної власності, зокрема попереджувальних заходів, належного рівня адміністративної та кримінальної відповідальності, що є нагальною проблемою для сфери авторського та суміжних прав (насамперед для лазерних дисків).

Ситуація обтяжується також деякими економічними та соціальними факторами, властивими українському суспільству:

-          численне неплатоспроможне населення, що активно підтримує розповсюдження підробленої та піратської продукції, доступної за низьку ціну

-          низька правова культура та недооцінка економічного значення охорони інтелектуальної власності серед суб’єктів права інтелектуальної власності та, що особливо неприйнятно, навіть серед чиновників, які безпосередньо займаються цими проблемами

-          недостатня кількість фахівців - як правників, так і економістів - в сфері ІВ

-          відсутність правової практики та досвіду впровадження ефективних попереджувальних заходів у сфері інтелектуальної власності.

Для вирішення зазначених законодавчих проблем в галузі авторського права було розроблено Кабінетом Міністрів України три законопроекти, що на сьогоднішній день перебувають на розгляді у Верховній Раді України:

-          про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності (щодо авторського права та суміжних прав) від 03.07.2002  №1296;

-          про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ліцензування та контролю за експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування) від 11.10.2002 № 2292;

-          про внесення змін до деяких законів про охорону інтелектуальної власності (стосовно ліцензування та наглядом за експортом та імпортом дисків для лазерних систем зчитування) від 24.02.2003 №3155

3. Аналіз законопроектів

На даний момент у Верховній Раді перебувають на розгляді 4 законопроекти, спрямовані на розв‘язання ряду проблемних питань в галузі авторського права, які мають на меті:

1)      привести правові норми законодавчих актів, що безпосередньо регулюють діяльність в галузях, пов’язаних із авторським та суміжними правами, у відповідність до ЗУ „Про авторське право та суміжні права”, який узгоджений з вимогам Угоди ТРІПС;

2)      узгодити положення та розмежувати сфери дії кількох законодавчих актів, що стосуються авторського права;

3)      підвищити ефективність впровадження захисту авторських та суміжних прав;

4)      забезпечити контроль за експортом та імпортом лазерних дисків.

А) Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо експорту(імпорту) лазерних дисків)

Метою прийняття законопроекту є:

1)      усунення суперечностей між Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", а також між статтями 2 та 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також

2)      врахування деяких пропозицій посольства США до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування"[2].

Законопроект передбачає внесення змін до Законів України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також до Кримінального кодексу України.

Законопроектом пропонується:

1)      розмежувати сфери дії Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо ліцензування експорту та імпорту товарів як виду зовнішньоекономічної діяльності, а не як виду господарської діяльності;