Взаємодія транспортного комплексу України з транспортними системами закордонних держав

Міністерство  освіти і науки  України

Донецький національний університет

Кафедра розвитку і розміщення продуктивних сил 
 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

з дисципліни «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка»

на тему «Взаємодія транспортного комплексу України з транспортними системами закордонних держав» 

 
 
 
 
 
Студента I курсу

Спеціальності «Менеджмент організацій»

Денного відділення

Економічного  факультету

групи 0201 Б

Терентьєва Євгена Олексійовича

Консультант Дубель В.М. 
 
 
 
 
 

                                                        Донецьк 2005 

                                                 Зміст 

Вступ…………………………………………………..…………………………………3

Розділ 1. Поняття та види транспорту…………………………………………………5

Розділ 2. Транспортна система України……………………………………………….8

            2.1 Загальна характеристика транспорту України……………………………8

            2.2 Наземний транспорт………………………………………………………...9

            2.3 Водний транспорт………………………………………………………….17

            2.4 Повітряний транспорт……………………………………………………..21

Розділ 3. Транзитний потенціал України та зв`язок транспорту України з транспортними системами закордонних держав…………………………………….23

Розділ 4. Проблеми та перспективи розвитку транспорту України………………31

Висновки………………………………………………………………………………33

Список літератури…………………………………………………………………….36

Додатки………………………………………………………………………………..38 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                Вступ 

    Розвиток  зовнішньоекономічних зв'язків України, її спрямованість на динамічне входження у світову економічну систему і, насамперед, вступ до СОТ вимагають наявності високоефективної та розгалуженої транспортної системи. Транспортна система відіграє в сучасних умовах визначальну роль як один із найважливіших факторів економічного розвитку держави.

    До  транспортної системи пред'являються високі вимоги щодо якості, регулярності та надійності транспортних зв'язків, збереження вантажів, безпеки перевезення пасажирів, швидкості та якості доставки. Потреба у транспортній системі, що чітко функціонує, дедалі посилюється, стає базисом сталого розвитку продуктивних сил регіонів, а також запорукою інтеграції нашої країни до світових ринків. На мій погляд, вказаними аспектами обумовлюється актуальність теми даної курсової роботи.

    На  початок 90-х років Україна мала досить потужну транспортну систему, стан якої можна було назвати задовільним. На 10 тис. км території країни припадало 372 км залізничних колій, 78 км внутрішньоводних і     1933 км. автомобільних шляхів із твердим покриттям, а обсяг вантажних залізничних перевезень перевищував сумарний обсяг перевезень 12 країн ЄС [5, c. 18]. У ті часи майже повністю задовольнялися існуючі потреби у швидкості, обсягах та якості перевезень. Складна економічна ситуація в країні після отримання Україною незалежності, трансформаційні зрушення в матеріальному виробництві, зміна економічних пріоритетів у зовнішній торгівлі, розрив колишніх транспортно-економічних зв'язків призвели до значного відставання технологічного прогресу в транспортній галузі, спричинили велике амортизаційне зношення технічних засобів і моторесурсів. В результаті цього, наприклад, на залізничному транспорті середня швидкість руху вантажного потяга сьогодні становить усього 34,8 км/год [там же, с.18]. Таких прикладів можна навести багато. Аналіз сучасних зрушень у транспортній системі України як за основними видами транспорту, так і за її регіональною структурою є надзвичайно актуальним і своєчасним.

    Основною  метою моєї курсової роботи є розкриття народногосподарського значення транспортної системи, її визначення та основні характеристики, а також з’ясування її взаємодії з транспортними системами закордонних держав.

    Аналіз  найважливіших проблем функціонування різних видів транспорту, які чекають свого невідкладного розв'язання, свідчить про їх масштабність, складність і визначальність для загального розвитку економіки України, їх реалізація потребує великих інвестицій і непростих організаційних рішень. Об'єктивно склалося так, що нині треба вирішувати проблеми, які докорінно мають впливати на організаційну, технічну, технологічну сторону політики в галузі транспортних комунікацій. Тому вважаю необхідним в кінці роботи зупинитися на перспективах і проблемах  розвитку  транспортної системи України та розглянути основні шляхи їх вирішення.

    Особливостям  розвитку та вдосконаленню транспортної системи України та її складових приділяли увагу як науковці так і практики. Насамперед слід назвати публікації та наукові дослідження Г.Кирпи, К.Коценка, Ю.Давиденка, Ю.Пащенка, П.Підлісного, Е.Ємельянова, А.Хахлюка, Ю.Цветова та ін.

    В Україні доступною широкому загалу є інформація про структуру транспортних перевезень різними видами транспорту, про обсяги та напрямки основних товарних потоків. Для написання роботи я використаю учбову, наукову та періодичну літературу, звернуся до останніх статистичних даних. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  1. Поняття та види транспорту

    Транспорт - одна з найбільш важливих галузей, народного господарства України. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби матеріального виробництва, невиробничої сфери, а також населення в усіх видах перевезень. У загальній структурі ринку послуг питома вага транспортних послуг складає 33,7% [14, c.6].

    За  призначенням виділяють транспорт  загального користування (для перевезення  готової продукції, сировини та напівфабрикатів  з місць виробництва до пунктів споживання або подальшої переробки, задоволення потреб населення у просторовому переміщенні з виробничою або приватною метою), відомчий (внутрішньовиробничий, внутрішньобудівельний, внутрішньогосподарський, внутрішньозаводський і внутрішньопортовий) та особистого призначення.

    Розрізняють також транспорт наземний (залізничний, автомобільний, гужовий, в'ючний, трубопровідний), водний (морський, річковий, озерний), повітряний та електронний.

    Усі види транспорту розвиваються. Одні з  них відіграють важливу роль у міжнародних економічних і пасажирських зв'язках (морський, повітряний), інші обслуговують в основному внутрішні зв'язки.

    Усі види транспорту є складовими єдиної транспортної системи -територіального  поєднання взаємозв'язаних видів транспорту, які, взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби народного господарства й населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.

    За  функціональними особливостями  транспорт поділяється на вантажний  та пасажирський. Це пов’язано з тим, що транспорт виступає необхідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

    Пасажирський  транспорт е галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Вантажний транспорт - галузь виробничої інфраструктури. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продукції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матеріального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з названих трьох основних галузей матеріального виробництва не здатна функціонувати без транспортного забезпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживання, коли він доставлений до споживача.

    З одного боку, транспорт є неодмінною умовою функціонування самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т.п., а з іншого - доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси й на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробленої продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва.

    Транспорт є необхідною умовою спеціалізації  і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формування ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв’язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспорту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий та особистого призначення.  Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Виконуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв’язки. Внаслідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транспортна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об’єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

    Роботу  транспортної системи забезпечує транспортна інфраструктура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розвантаження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв’язку, різноманітне технічне обладнання.

    Формами територіальної організації транспорту є залізничні станції, вузли, автостанції, морські і річкові порти, пристані, аеропорти. Взаємодія різних видів транспорту здійснюється в транспортних вузлах змішаного типу. Найбільш характерними є змішані перевезення вантажів залізничним і автомобільним транспортом. Технологічна взаємодія залізничного і автомобільного транспорту проходить при змішаному залізнично-автомобільному взаємозв’язку, коли перевезення вантажів розпочато одним видом транспорту, а продовжується воно в пункті перевантаження, іншими.

    Автомобільний транспорт забезпечує функціонування виробництва тих регіонів, де відсутні залізниці. Він здійснює перевезення вантажів із залізничних станцій або ж, навпаки, розпочинає перевезення і доставку вантажів у пункти перевантаження на залізничний транспорт, а також при доставці автомобільним транспортом вантажів із складів відправників на залізничні станції вивіз вантажів із станцій на склади отримувача.

    Формування  транспортної мережі, її видова структура, щільність шляхів сполучення як у  цілому, так і окремих видів  транспорту, проходження основних магістралей  визначаються галузевою структурою господарства, його виробничою спеціалізацією, територіальною організацією, густотою населених пунктів, особливостями історичного розвитку, природними умовами, а також економіко-географічним положенням території країни або її регіонів.  
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ  2. Транспортна система України

    2.1 Загальна характеристика транспорту України

      Україна має надзвичайно сприятливі передумови для формування і розміщення транспортної мережі. Зокрема, галузева структура народного господарства та його територіальна організація, вигідне економіко-географічне положення - визначили розвиток і розміщення залізничного, автомобільного й трубопровідного транспорту.

    При цьому економіко-географічне положення  істотно вплинуло на проходження  транзитних магістралей, трубопроводів, формування транспортних вузлів змішаного типу. Рівнинний рельєф сприяє повсюдному розміщенню шляхів сполучення. Вихід до узбережжя Чорного і Азовського морів, наявність зручних бухт на узбережжі вплинули на будівництво морських портів і розвиток морського транспорту. Наявність судноплавних річок (Дніпро, Дунай, Дністер, Південний Буг та ін.) сприяла розвитку річкового транспорту. В цілому в Україні розвинуті всі види транспорту. Так, на 10 тис. км² території припадає 372 км. залізничних колій, 78 км. Внутрішньо водних та 1933 км. автомобільних шляхів з твердим покриттям.