Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2012 в 15:35, курсовая работа
Лимонна кислота була відкрита в 1784 році французьким хіміком Шеєле і до 30-х років ХХ століття вироблялася з цитрусових, в основному в Італії. У 1933 році в Чехословаччині, а в 1935 році в Радянському Союзі в Ленінграді було створено виробництво лимонної кислоти методом біохімічного синтезу за допомогою цвілевих грибів Aspergillus niger з цукру. В даний час сировиною для отримання лимонної кислоти є меляса бурякова.
Вступ ______________________________________________________4
Виробництво лимонної кислоти_________________________________7
Ресурси підприємства___________________________________________9
3. 1. Розрахунок кількості устаткування__________________________11
3.2. Визначення потреби в капітальних вкладеннях________________12
3.3. Основні фонди підприємства________________________________14
3.4. Оборотні кошти підприємства_______________________________17
3.5. Кадри та оплата праці______________________________________19
4. Витрати виробництва____________________________________________27
5. Фінансові показники____________________________________________32
6. Охорона праці______________________________________________33
7. Висновки_____________________________________________________35
8. Список літератури_____________________________________________36
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ
«УКРАЇНСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-
кафедра економіки промисловості та організації виробництва
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни Економіка і організація хімічних виробництв
Тема роботи:
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
по виготовленню кремів для гоління
Варіант № 25
Виконала студентка факультету ТНВ групи 4-ХДК-84
Позняк І. М. ____________
(прізвище, ім'я, по-батькові)
Керівник Прялін М. А. ____________
(посада, прізвище, ініціали)
Дніпропетровськ – 2012 р.
РЕФЕРАТ
Ключові слова : ЕКОНОМІКА, КУРСОВИЙ ПРОЕКТ, ЛИМОННА КИСЛОТА, ГРАФІК БЕЗЗБИТКОВОСТІ, ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ.
У вступі висвітлено господарське значення та перспективи розвитку в Україні виробництва лимонної кислоти. Конкурентоспроможність галузі та основні проблеми на сучасному етапі.
В другому розділі наведена технологічна схема виробництва лимонної кислоти та приведений її принцип дії.
В третьому розділі приведені вихідні данні та розраховані основні фонди підприємства, оборотні кошти підприємства та кадри і оплата праці. Розраховані дані зведені в таблицю.
В четвертому розділі проводиться розрахунок собівартості продукції підприємства на весь випуск та на одиницю продукції. Дані також зведені у таблицю.
В п’ятому розділі розраховано балансовий прибуток, фактичну рентабельність продукції, рентабельність основних виробничих фондів і рентабельність виробництва.
Розділ «Охорона праці» відображає
які технологічні і конструктивні
рішення передбачені при
У висновках обґрунтовується ефективність діяльності підприємства на підставі даних таблиці зведених економічних показників.
ЗМІСТ
3. 1. Розрахунок кількості
устаткування__________________
3.2. Визначення потреби
в капітальних вкладеннях______
3.3. Основні фонди підприємства____
3.4. Оборотні кошти підприємства___
3.5. Кадри та оплата
праці_________________________
4. Витрати виробництва___________
5. Фінансові показники___________
6. Охорона праці_________________
7. Висновки______________________
8. Список літератури_____________
ВСТУП
Лимонна кислота була відкрита в 1784 році французьким хіміком Шеєле і до 30-х років ХХ століття вироблялася з цитрусових, в основному в Італії. У 1933 році в Чехословаччині, а в 1935 році в Радянському Союзі в Ленінграді було створено виробництво лимонної кислоти методом біохімічного синтезу за допомогою цвілевих грибів Aspergillus niger з цукру. В даний час сировиною для отримання лимонної кислоти є меляса бурякова.
Відповідно до європейської цифрової кодифікацією харчових добавок лимонна кислота класифікується Е330 і входить в список харчових добавок, дозволених до застосування в харчових продуктах і напоях.
Лимонна кислота є регулятором кислотності, антиокислювачем, а також синергістом антиокислювачів. Може також бути використана в якості диспергуючої і роздрібнюючої добавки. Володіє приємним смаком. Розчинність у воді - 162 г / 100 мл при 25 ° С. Піддається термічному розпаду. Початок обвуглювання при 170°С. Піддається повному біорозпаду.
Лимонна кислота - найбільш м'яка в порівнянні з іншими харчовими кислотами за смаком і має приємний кислий смак і широко застосовується в харчовій, медичній, хімічній та інших видах промисловості.
Лимонна кислота присутня в більшості фруктів, овочів і ягід. Особливо багаті нею цитрусові, гранати, агрус, смородина, зелений перець. Будучи не чужорідною, а, навпаки, дружньою і необхідною людині речовиною вона стимулює секреторні функції підшлункової залози, підсилюючи виділення шлункового соку, що, в свою чергу, підвищує апетит і сприяє кращому засвоєнню їжі і відіграє важливу роль в обміні речовин, беру участь в циклі Кребса .
Лимонна кислота моногідрат
харчова представляє собою
Кондитерська промисловість.
Тут лимонна кислота
Карамель, начинка шоколадних цукерок - 0,3 - 0,5%
Торти і тістечка, джеми, желе - 0,2 - 0,4%
Морозиво, муси, щербети, східні солодощі - 0,2 - 0,5%
Виробництво напоїв. В алкогольні
та прохолодні газовані і негазовані
напої лимонна кислота
Безалкогольні напої - 0,3 - 0,5%
Соки - 0,1 - 0,3%
Вина - 0,1 - 0,2%
Лікери - 0,3 - 0,5%
Консервна промисловість. Тут
лимонна кислота
М'ясні консерви - 0,05 - 0,1%
Рибні консерви - 0,1 - 0,25%
Овочеві та фруктові консерви - 0,1 - 0,3%
Масло-жирова промисловість. Тут лимонна кислота охороняє продукцію від розтлінної дії важких металів, що знаходяться в них, шляхом утворення з ними комплексних сполук. Таким шляхом значно знижується ймовірність прогіркання жирів, маргаринів і тваринного масла. Рекомендована норма додавання лимонної кислоти складає в цьому випадку 0,05 - 0,1% від маси готового продукту.
Косметична промисловість. Лимонна кислота є частиною багатьох косметичних препаратів: еліксирів, лосьйонів, кремів, шампунів, фіксаторів волосся і т.д. Тут вона використовується, в основному, як регулятор рН.
Широка гамма кислотності косметичних виробів передбачає досить великий розкид в нормі її додавання - від 0,05% до 0,15% від маси готового продукту.
2. ОДЕРЖАННЯ ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ
Приготування поживного середовища при поверхневому способі культивування здійснюють в варочном котлі. Мелясу розбавляють киплячою водою в співвідношенні 1:1 і, додаючи сірчану кислоту, доводять рН розчину до значення 6,7 - 7,2. Для осадження солей заліза і важких металів водять при кип'ятінні певну кількість розчину жовтої кров'яної солі. У розчин меляси при температурі 60 - 700С послідовно додають джерела азоту, фосфору, макро-і мікроелементів. Вміст цукрів в середовищі повинно складати 12 - 16%.
Основна ферментація здійснюється
в спеціальних камерах, що представляють
собою закриті приміщення, в яких
на стелажах розташовані кювети. Кювети
прямокутної форми виготовляють
з алюмінію або нержавіючої сталі.
Заповнення кювет живильним середовищем
і злив з них культуральної
рідини здійснюється через щтуцери
в дні кювет. Камери обладнані
системою для подачі нагрітого стерильного
повітря.
Перед початком нового циклу ферментації
камери і кювети ретельно миють і стерилізують
параформаліновою сумішшю з наступною
дегазацією пароамміачною сумішшю. Після
стерилізації і охолодження камер в кювети
наливають живильне середовище шаром
від 12 до 18 см. за допомогою спеціального
пристрою для розпилення в живильне середовище
вносять посівний матеріал - конідії гриба
A.niger.
Через добу після засіву
утворюється тонка сірувато-
Культуральну рідину зливають з кювет
в збірник, звідки її подають в хімічний
цех для виділення лимонної кислоти. Вміст
лимонної кислоти в культуральній рідини
становить 12 - 20%.
Міцелій відмивають від кислоти гарячою водою і використовують як корм для худоби.
Рис. 2.1 – Технологічна схема отримання лимонної кислоти із меляси поверхневим методом
1 - цистерна для меляси, 2 - центробіжні насоси, 3 - реактор для разбавлення меляси, 4 - стерилізатор, 5 - бродильна камера, 6 - збірник розчинів, що бродять, 7 - нейтралізатор, 8, 10 - нутч-фільтри, 9 - розщеплювач, 11 - збірник, 12 - вакуум-апарат, 13-дисольвер, 14 - фільтр-пресс, 15 - кристалізатор, 16 - приймач, 17 - сушилка, 18 - готова продукція, 19 - збірник фільтрата.
3. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
Вихідні дані:
Таблиця 3.1 - Загальні економічні показники роботи підприємства:
№ варіанта |
Обсяг виробництва продукції за рік, тис. т |
Ціна одиниці продукції, грн./т |
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. |
Середньорічна вартість обігових коштів, тис. грн. |
25 |
300 |
1160 |
167560 |
17680 |
Таблиця 3.2 - Вихідні дані для розрахунку показників використання основних виробничих фондів підприємства
№ варіанта |
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн., в тому числі: |
1. Будинки, спорудження і передавальні пристрої |
2. Автотранспорт, прилади, інструменти. |
3.Силове та робоче обладнання |
4. ЕОМ та інші машини
автоматичної обробки |
Час роботи обладнання, годин/рік |
Середня годинна продуктивність одиниці обладнання, т/год | ||
ефективний |
фактичний |
планова |
фактична | ||||||
25 |
167560 |
75402 |
10053,6 |
67024 |
15080,4 |
17500 |
17110 |
25 |
22,8 |
Таблиця 3.3 - Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу
№ варіанта |
неявки за хворобою |
чергові та додаткові відпустки |
виконання державних обов’язків |
25 |
9 |
26 |
2 |
Таблиця 3.4 - Розподілення статей калькуляції на змінні і умовно-постійні
Найменування статей витрат |
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат |
Сировина та матеріали |
Змінні |
Допоміжні матеріали |
Змінні |
Напівфабрикати |
Змінні |
Електроенергія |
Змінні |
Паливо |
Змінні |
Вода |
Змінні |
Пара |
Змінні |
Заробітна платня основних виробничих робітників |
Змінні |
Відрахування від заробітної плати |
Змінні |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання: |
|
- амортизація (2, 3, та 4 груп ОВФ) |
Умовно-постійні |
- поточний ремонт |
Змінні |
- утримання устаткування |
Змінні |
Загальновиробничі витрати |
Умовно-постійні |
Информация о работе Визначення ефективностi дiяльностi пiдприэмства