Визначення ефективностi дiяльностi пiдприэмства

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2012 в 15:35, курсовая работа

Описание работы

Лимонна кислота була відкрита в 1784 році французьким хіміком Шеєле і до 30-х років ХХ століття вироблялася з цитрусових, в основному в Італії. У 1933 році в Чехословаччині, а в 1935 році в Радянському Союзі в Ленінграді було створено виробництво лимонної кислоти методом біохімічного синтезу за допомогою цвілевих грибів Aspergillus niger з цукру. В даний час сировиною для отримання лимонної кислоти є меляса бурякова.

Содержание

Вступ ______________________________________________________4
Виробництво лимонної кислоти_________________________________7
Ресурси підприємства___________________________________________9
3. 1. Розрахунок кількості устаткування__________________________11
3.2. Визначення потреби в капітальних вкладеннях________________12
3.3. Основні фонди підприємства________________________________14
3.4. Оборотні кошти підприємства_______________________________17
3.5. Кадри та оплата праці______________________________________19
4. Витрати виробництва____________________________________________27
5. Фінансові показники____________________________________________32
6. Охорона праці______________________________________________33
7. Висновки_____________________________________________________35
8. Список літератури_____________________________________________36

Работа содержит 1 файл

poznyak (1).docx

— 252.67 Кб (Скачать)

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ

«УКРАЇНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ»

 

кафедра економіки промисловості та організації  виробництва

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

з дисципліни  Економіка і організація хімічних виробництв

 

Тема  роботи:

ВИЗНАЧЕННЯ  ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

по виготовленню кремів для гоління

 

Варіант № 25

 

Виконала студентка факультету          ТНВ          групи   4-ХДК-84

           

                   Позняк  І. М.                                                            ____________

                           (прізвище, ім'я, по-батькові)                                                                  (підпис)

 

           Керівник        Прялін М. А.                                              ____________

                            (посада, прізвище, ініціали)                                                                  (підпис)

 

Дніпропетровськ – 2012 р.

 

РЕФЕРАТ

 

Ключові слова : ЕКОНОМІКА, КУРСОВИЙ ПРОЕКТ, ЛИМОННА КИСЛОТА, ГРАФІК БЕЗЗБИТКОВОСТІ, ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ.

У вступі висвітлено господарське значення та перспективи розвитку в  Україні виробництва лимонної кислоти. Конкурентоспроможність галузі та основні проблеми на сучасному етапі.

В другому розділі наведена технологічна схема виробництва лимонної кислоти та приведений її принцип дії.

В третьому розділі приведені  вихідні данні та розраховані  основні фонди підприємства, оборотні кошти підприємства та кадри і  оплата праці. Розраховані дані зведені  в таблицю.

В четвертому розділі проводиться  розрахунок собівартості продукції  підприємства на весь випуск та на одиницю  продукції. Дані також зведені у  таблицю.

В п’ятому розділі розраховано  балансовий прибуток, фактичну рентабельність продукції, рентабельність основних виробничих фондів і рентабельність виробництва.

Розділ «Охорона праці» відображає які технологічні і конструктивні  рішення передбачені при розробці проекту апарата, що сприяють зменшеню шкідливих викидів у атмосферу  і скидів у водоймища, а також  конкретні заходи щодо виробничої безпеки  під час експлуатації обладнання.

У висновках обґрунтовується  ефективність діяльності підприємства на підставі даних таблиці зведених економічних показників.

 

ЗМІСТ

 

  1. Вступ ______________________________________________________4
  2. Виробництво лимонної кислоти_________________________________7
  3. Ресурси підприємства___________________________________________9

3. 1. Розрахунок кількості  устаткування__________________________11

3.2. Визначення потреби  в капітальних вкладеннях________________12

3.3. Основні фонди підприємства________________________________14

3.4. Оборотні кошти підприємства_______________________________17

3.5. Кадри та оплата  праці______________________________________19

4. Витрати виробництва____________________________________________27

5. Фінансові показники____________________________________________32

6. Охорона праці______________________________________________33

7. Висновки_____________________________________________________35

8. Список літератури_____________________________________________36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Лимонна кислота була відкрита в 1784 році французьким хіміком Шеєле  і до 30-х років ХХ століття вироблялася  з цитрусових, в основному в  Італії. У 1933 році в Чехословаччині, а в 1935 році в Радянському Союзі  в Ленінграді було створено виробництво  лимонної кислоти методом біохімічного синтезу за допомогою цвілевих грибів Aspergillus niger з цукру. В даний час сировиною для отримання лимонної кислоти є меляса бурякова. 

Відповідно до європейської цифрової кодифікацією харчових добавок  лимонна кислота класифікується Е330 і входить в список харчових добавок, дозволених до застосування в  харчових продуктах і напоях.

Лимонна кислота є регулятором  кислотності, антиокислювачем, а також  синергістом антиокислювачів. Може також бути використана в якості диспергуючої  і роздрібнюючої  добавки. Володіє приємним смаком. Розчинність  у воді - 162 г / 100 мл при 25 ° С. Піддається термічному розпаду. Початок обвуглювання при 170°С. Піддається повному біорозпаду.

Лимонна кислота - найбільш м'яка в порівнянні з іншими харчовими  кислотами за смаком і має приємний кислий смак і широко застосовується в харчовій, медичній, хімічній та інших видах промисловості.

Лимонна кислота присутня в більшості фруктів, овочів і  ягід. Особливо багаті нею цитрусові, гранати, агрус, смородина, зелений  перець. Будучи не чужорідною, а, навпаки, дружньою і необхідною людині речовиною  вона стимулює секреторні функції підшлункової залози, підсилюючи виділення шлункового соку, що, в свою чергу, підвищує апетит і сприяє кращому засвоєнню їжі  і відіграє важливу роль в обміні речовин, беру участь в циклі Кребса .

Лимонна кислота моногідрат харчова представляє собою безколірні кристали, зовні схожі на цукор. Основними  областями застосування цього продукту є:

Кондитерська промисловість. Тут лимонна кислота використовується як підкислювач і підсилювач смаку. Рекомендуються наступні норми її закладки при приготуванні солодкої продукції  у відсотках від маси готової продукції:

Карамель, начинка шоколадних цукерок - 0,3 - 0,5%

Торти і тістечка, джеми, желе - 0,2 - 0,4%

Морозиво, муси, щербети, східні солодощі - 0,2 - 0,5%

Виробництво напоїв. В алкогольні та прохолодні газовані і негазовані напої лимонна кислота додається  для додання їм відчуття свіжості. Крім того, вона є синергістом, тобто  речовиною, що підсилює дію антиоксидантів, таких, наприклад, як аскорбінова кислота. При цьому, рекомендуються наступні норми закладки лимонної кислоти  у відсотках від маси готової продукції:

Безалкогольні напої - 0,3 - 0,5%

Соки - 0,1 - 0,3%

Вина - 0,1 - 0,2%

Лікери - 0,3 - 0,5%

Консервна промисловість. Тут  лимонна кислота використовується як консервант замість оцту, який визнаний канцерогеном і застосування якого  в більшості країн в харчовій промисловості різко обмежена. Рекомендуються наступні норми її додавання у  відсотках від маси готової продукції.

М'ясні консерви - 0,05 - 0,1%

Рибні консерви - 0,1 - 0,25%

Овочеві та фруктові консерви - 0,1 - 0,3%

Масло-жирова промисловість. Тут лимонна кислота охороняє продукцію від розтлінної дії  важких металів, що знаходяться в  них, шляхом утворення з ними комплексних  сполук. Таким шляхом значно знижується ймовірність прогіркання  жирів, маргаринів і тваринного масла. Рекомендована  норма додавання  лимонної кислоти  складає в цьому випадку 0,05 - 0,1% від маси готового продукту.

Косметична промисловість. Лимонна кислота є частиною багатьох косметичних препаратів: еліксирів, лосьйонів, кремів, шампунів, фіксаторів волосся і т.д. Тут вона використовується, в основному, як регулятор рН.

Широка гамма кислотності  косметичних виробів передбачає досить великий розкид в нормі  її додавання - від 0,05% до 0,15% від маси готового продукту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОДЕРЖАННЯ ЛИМОННОЇ  КИСЛОТИ

 

 

Приготування поживного  середовища при поверхневому способі  культивування здійснюють в варочном котлі. Мелясу розбавляють киплячою водою в співвідношенні 1:1 і, додаючи сірчану кислоту, доводять рН розчину до значення 6,7 - 7,2. Для осадження солей заліза і важких металів водять при кип'ятінні певну кількість розчину жовтої кров'яної солі. У розчин меляси при температурі 60 - 700С послідовно додають джерела азоту, фосфору, макро-і мікроелементів. Вміст цукрів в середовищі повинно складати 12 - 16%.

Основна ферментація здійснюється в спеціальних камерах, що представляють  собою закриті приміщення, в яких на стелажах розташовані кювети. Кювети прямокутної форми виготовляють з алюмінію або нержавіючої сталі. Заповнення кювет живильним середовищем  і злив з них культуральної  рідини здійснюється через щтуцери  в дні кювет. Камери обладнані  системою для подачі нагрітого стерильного  повітря. 
Перед початком нового циклу ферментації камери і кювети ретельно миють і стерилізують параформаліновою сумішшю з наступною дегазацією пароамміачною сумішшю. Після стерилізації і охолодження камер в кювети наливають живильне середовище шаром від 12 до 18 см. за допомогою спеціального пристрою для розпилення в живильне середовище вносять посівний матеріал - конідії гриба A.niger.

Через добу після засіву утворюється тонка сірувато-біла плівка міцелію, яка після закінчення трьох діб сильно потовщується і  набуває складчасту структуру. Температуру  в період активного росту міцелію  гриба підтримують в межі 34 - 360С при помірній аерації. В період активного кислотоутворення температуру знижують до 32 - 340С, а подачу повітря збільшують в 3 - 4 рази. У міру зниження інтенсивності кислотоутворення та зменшення кількості виділеної теплоти подачу повітря в камеру поступово зменшують. Процес ферментації припиняють, коли в розчині залишається 1 - 2% цукрів, а зміст кислот в культуральній рідині досягає 12 - 20%. 
Культуральну рідину зливають з кювет в збірник, звідки її подають в хімічний цех для виділення лимонної кислоти. Вміст лимонної кислоти в культуральній рідини становить 12 - 20%.

Міцелій відмивають від кислоти  гарячою водою і використовують як корм для худоби.

Рис. 2.1 – Технологічна схема  отримання лимонної кислоти із меляси поверхневим методом

1 - цистерна  для меляси, 2 - центробіжні насоси, 3 - реактор для разбавлення меляси, 4 - стерилізатор, 5 - бродильна камера, 6 - збірник розчинів, що бродять, 7 - нейтралізатор, 8, 10 - нутч-фільтри, 9 - розщеплювач, 11 - збірник, 12 - вакуум-апарат, 13-дисольвер, 14 - фільтр-пресс, 15 - кристалізатор, 16 - приймач, 17 - сушилка, 18 - готова продукція, 19 - збірник фільтрата.

3. РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА

 

Вихідні дані:

Таблиця 3.1 -  Загальні економічні показники роботи підприємства:

№ варіанта

Обсяг виробництва продукції  за рік, тис. т

Ціна одиниці продукції, грн./т

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

Середньорічна вартість обігових коштів, тис. грн.

25

300

1160

167560

17680


 

Таблиця 3.2 - Вихідні дані для розрахунку показників використання основних виробничих фондів підприємства

№ варіанта

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.,

 в тому числі:

1. Будинки, спорудження  і передавальні пристрої

2. Автотранспорт, прилади,  інструменти.

3.Силове та робоче обладнання

4. ЕОМ та інші машини  автоматичної обробки інформації

Час роботи обладнання,

годин/рік

Середня годинна продуктивність одиниці обладнання, т/год

ефективний

фактичний

планова

фактична

25

167560

75402

10053,6

67024

15080,4

17500

17110

25

22,8


 

 

 

Таблиця 3.3 - Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу

№ варіанта

неявки за хворобою

чергові та додаткові відпустки

виконання державних обов’язків

25

9

26

2


 

Таблиця 3.4 -  Розподілення статей калькуляції на змінні і умовно-постійні

Найменування статей витрат

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Сировина та матеріали

Змінні

Допоміжні матеріали

Змінні

Напівфабрикати 

Змінні

Електроенергія 

Змінні

Паливо

Змінні

Вода 

Змінні

Пара

Змінні

Заробітна платня основних виробничих робітників

Змінні

Відрахування від заробітної плати

Змінні

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання:

 

- амортизація  (2, 3, та 4 груп ОВФ)

Умовно-постійні

- поточний ремонт

Змінні

- утримання устаткування

Змінні

Загальновиробничі витрати

Умовно-постійні

Информация о работе Визначення ефективностi дiяльностi пiдприэмства