Валютне регулювання в Україні

зовнішні: збільшення темпів економічного зростання країн, які є головними  торговельними партнерами України; поступове зростання процентних ставок більшості західних країн  з метою недопущення розгортання  інфляційних процесів; посилення  глобальної конкуренції завдяки  технологічній революції в комунікаціях.

Безпосередня підтримка розвитку банківської системи через використання інструментів та механізмів грошово-кредитного та валютного регулювання проводиться  Національним банком України в межах  монетарного стимулювання розвитку економіки в цілому і спрямовується  на:

- підвищення ресурсної бази банків;

- покращення структури активів і пасивів банків;

- збільшення обсягів кредитування банками економіки;

- стимулювання інвестиційної спрямованості діяльності банків;

- зниження ціни кредитних ресурсів;

- скорочення процентних ставок за банківськими кредитами;

- вжиття заходів щодо стимулювання розвитку фондового ринку;

- створення умов для розширення використання національної валюти у міжнародних розрахунках, зокрема, з країнами СНД.

До основних наслідків реалізації довгострокової валютної політики України  слід віднести: підвищення купівельної  спроможності гривні та забезпечення стійкої рівноваги внутрішнього валютного ринку; збільшення обсягів  іноземних інвестицій в Україну; зростання валютних резервів країни; використання дисконтної політики як форми валютного регулювання [10].

Аналізуючи стан справ із неповерненням валютної виручки, можна зазначити, що основне завдання валютного контролю нині залишається незмінним: обмеження масштабів відпливу капіталу з країни за одночасної підтримки рівня пропозиції валюти на внутрішньому валютному ринку.

Отже, можемо сформулювати такі засади вдосконалення системи валютного  контролю в Україні.

Головне – посилити дієвість заходів, що перешкоджають відпливу капіталу. За своєю природою він належить до категорії процесів, які не можна  зупинити, не усунувши фундаментальні причини. В умовах України це означає, що зусилля органів валютного  контролю щодо протидії відпливу капіталу випливають з вирішення проблеми забезпечення інвестиційної активності, піднесення на цій основі економіки  країни та підтримання її стійкого розвитку.

Щоб відсікти від зовнішньоторговельної  діяльності величезну кількість  „фірм-одноденок”, необхідно запровадити  ліцензування зовнішньоекономічної діяльності: займатися зовнішньоторговельною  діяльністю можуть лише ті фірми, які  мають тривалий (не менше двох років) досвід роботи на внутрішньому ринку, бездоганну податкову і кредитну історію та кваліфіковані кадри, що вміють працювати на зовнішньому  ринку [12].

Важливим елементом валютного  контролю є контроль не лише за суб’єктами господарювання, а й безпосередньо  за каналами відпливу капіталів та за установами, через які цей відплив  здійснюється. Не піддаються економічній  логіці обсяги валютних коштів, що обертаються  на кореспондентських рахунках, відкритих  в українських банках іноземними банками, зареєстрованими в офшорних зонах. Ці обсяги свідчать про очевидну деформованість зовнішньоторговельних  і фінансових потоків та використання схем вивезення валютних коштів за кордон через кореспондентські рахунки  офшорних банків.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Валютне регулювання займає провідне місце в економічній політиці держави. В залежності від мети валютне регулювання може стимулювати або стримувати економічний розвиток в країні та відповідно впливати на стан окремих секторів, галузей та підприємств, а також на місце держави на світовому ринку. Зміни ж в економіці країни та її міжнародному становищі впливають на розвиток валютних відносин, та відповідним чином коригують валютну політику, що проводиться в державі.

Водночас, у сучасному світі  значного розвитку набули інтеграційні процеси, спостерігається зростання  рівня відкритості національних економік та їх взаємозалежності. Такі процеси підвищують роль валютного  регулювання на національному та міжнародному рівні.

Враховуючи, що валютне регулювання  є однією з найбільш динамічних складових  як національної, так і світової валютно-фінансових систем, визначення особливостей побудови та розвитку системи  валютного регулювання в умовах ринкової трансформації економіки  є важливою науковою та практичною проблемою.

Створення дієвої системи валютного  регулювання України не можливе  без глибокого вивчення теоретичних  аспектів, досвіду інших держав світу, існуючої в країні практики, а також  перспектив розвитку цієї системи. Саме такий підхід дозволить нашій країні розробити оптимальний режим валютного регулювання, який має відповідати вимогам та особливостям періоду ринкової трансформації економіки. Отже, необхідність удосконалення чинної системи валютного регулювання в Україні, як однієї з обов`язкових умов забезпечення сталого економічного зростання.

Удосконалення чинного валютного  законодавства є одним з пріоритетних на даний час напрямків реформування системи валютного регулювання  в Україні. Термінового доопрацювання  та прийняття потребує проект Закону України “Про валютне регулювання” (автором запропоновано його структуру  та положення, які стосуються механізму  обов`язкового продажу надходжень в  іноземній валюті на користь резидентів; регулювання режиму валютного курсу  та порядку визначення офіційного валютного  курсу; термінів повернення резидентами  в Україну валютної виручки від  експорту товарів (робіт, послуг), а  також надходження на митну територію  країни товарів за імпортними операціями).

Підвищенню ефективності чинної системи  валютного регулювання в Україні  сприятиме розробка концептуальних засад валютної політики. Цей процес має передбачати: виділення короткострокових (до 1 фінансового року) та довгострокових (на 4-5 років) цілей валютної політики; встановлення взаємозалежностей між  ними та механізму їх реалізації; побудову валютної політики у відповідності  з тенденціями розвитку відповідних  ринкових механізмів та визначеними  загальними напрямками розвитку економіки  країни; виявлення факторів, які  визначатимуть перспективи розвитку системи валютного регулювання, та наслідків реалізації валютної політики; урахування фінансово-економічних  та політичних ризиків як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, а  також досвіду побудови систем валютного  регулювання зарубіжних країн.

При визначенні перспектив розвитку системи валютного регулювання  України обов`язково мають враховуватися  особливості валютних політик зарубіжних країн, оскільки економіка України  є відкритою, а отже, залежною певною мірою від дій основних зовнішньоекономічних партнерів.

Ефективність як короткострокової, так і довгострокової валютної політики, багато в чому залежить від іміджу країни в світі. Його покращання потребує, крім стабільного економічного зростання, підвищення ролі України у міжнародних  фінансових організаціях та посилення  її позицій на світовій політичній арені.

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Декрет Кабінету міністрів України  «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993р. // Уряд.кур’єр-№9.-С.3-9.
2. Фінансове право України: Навчальний посібник: За заг.ред. д.ю.н., проф. Шкарупи В.К.- Київ: „Істина", 2007. - 148 с.
3. Фінансове право: Навч. посібник. — К.: Центр навчаль­ної літератури, 2006. — 344 с.
4. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.
5. Демківський А.В. Гроші та кредит : навч. посіб. / А.В. Демківський

[Електронний ресурс]. – Режим  доступу: 

//www.info-library.com.ua/books-book-152.html

6. Блащук Ю.О. Комерційний банк як агент валютного контролю. // Фінанси України. - 2004. - №4.- с.138-141.
7. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 235с.
8. Закон України «Про Національний банк України» №679-14 від 20.05.1999р.
9. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посібник/ О.І.Береславська, О.М.Наконечний, М.Г.Пясецька та ін.; За заг.ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 392с.
10. Григоренко Є., Макаренко О. Стан та можливі напрями вдосконалення системи валютного контролю в Україні // Вісник Національного банку України. – 2000. - № 12.- С.38-40.
11. Мусієнко Т. Особливості валютного регулювання в Україні // Вісник Національного банку України. – 1999. - № 12. – С.22-24.
12. Санжаревський В. Валютний контроль, протидія “відмиванню” коштів та системні банківськи ризики // Вісник Національного банку України. – 2001. - № 7. – С. 42-45.

13.         Сайт НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

// www.bank.gov.ua