Трудові ресурси Львівської області

Використання трудових ресурсів характеризується показником зайнятості. Зайнятість населення  являє собою діяльність частини  населення щодо створення суспільного  продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення —  найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої  праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво  і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.[30]

Згідно із законом України “ Про зайнятість населення ”[23] до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:

• працюючі за наймом на умовах повного  або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у  міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

• громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;

• вибрані, призначені або затверджені  на оплачувану посаду в органах державної  влади, управління чи в суспільних об'єднаннях;

• громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних  військах, органах національної безпеки  та внутрішніх справ;

• особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих  навчальних закладах;

• зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами  похилого віку;

• працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в  Україні і виконують функції,не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.[31] 
      Найактивнішим агентом виробництва є населення в працездатному віці. Тоді  як  населення молодше і старше  працездатного віку   виступає   як контингенти, що зайняті навчанням чи належать до пенсіонерів,  а в цілому, включаючи і дітей, формують  певне економічне  навантаження  на працездатне населення. Таким чином, співвідношення контингентів молодше працездатного, працездатне та старше працездатного, а також довжина робочого  періоду і участь в трудовій діяльності населення поза  робочого  віку,  впливають на умови економічного розвитку та  продуктивність  економіки певного регіону.

Враховуючи,  що  ці  процеси  на  регіональному  рівні   в   Україні   мають відмінності,   визначення   рівня   і   тенденцій   зайнятості   в   аспекті демографічних процесів  має  значення  для  розробки  державної  політики  в розміщенні продуктивних сил  і  пріоритетів  соціальної  політики  на  рівні  регіонального самоврядування і державної підтримки. Динаміка рівня економічної активності населення, що розраховується  як співвідношення  зайнятих  до  всього   населення,   залежить   від   вікової структури, а також від статево-вікової зайнятості. [5]

У 2010 році кількість населення у віці 15-70 років в області становила 1,9 млн.осіб, у тому числі 1,2 млн.осіб - економічно активне населення, 0,7 млн.осіб - економічно неактивне. У структурі населення зазначеного віку, порівняно з 2003 роком відбулися такі зміни: скоротилася (на 6,5%) кількість економічно активного населення і зросла (на 10,5%) кількість економічно неактивного населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1. Динаміка кількості населення від 15 до 70 років,

за 2003-2010рр. тис. осіб.

 

Аналіз статево-вікової структури  населення Львівської облаті  свідчить про  перевагу  жінок  у  загальній  чисельності   населення.   Ця   перевага характерна і для більшості  вікових груп. Серед міських  жителів  перевищення кількості жінок  над кількістю чоловіків  має  місце  з  17-річного  віку,  а  серед сільських лише після 42 років.[1]

  Населення Львівської області   належить  до  категорії  старого.  Причому вікова структура жінок  старіша, ніж  чоловіків,  бо  молодші  вікові групи серед  жінок складають меншу питому вагу, ніж серед чоловіків, а  серед старших вікових груп жінок значно більше.

Вважаючи, що активним агентом  зайнятості  є  населення  працездатного віку,  є  цікавим  відстеження  змін  щодо  регіональних  співвідношень  між віковими групами в регіонах. Ці пропорції  в  цілому  по Львівській області    в  2010р. становили: група молодша від працездатного  віку  до  загальної  чисельності населення становила 18%, частка населення працездатного віку  –  60%,  а старша від працездатного віку – 18%. За регіонами ці пропорції  коливались відповідно від 1% у Радехівському, Скольському та Турському до  максимального рівня в Дрогобицькому районі, де він становив  29%. 

 Повікова структура населення  формує певну структуру трудових  ресурсів, що можна прослідкувати   на  регіональному  рівні.  Регіональні   пропорції  в трудових ресурсах  мають розбіжності, які відрізняють  одну область від  іншої  у 5-8 і більше разів. Найбільші  трудові  ресурси  зосереджені   в  Львівській області,  частка  яких  у  загальній  кількості   трудових  ресурсів  України становить  понад 5%.

 Серед районів з високим  рівнем  працюючих  пенсіонерів   та  підлітків (понад 4% від загальної  чисельності по Львівській області)  – Старосамбірському   та  Кам’яно-Бузькому  районах. Найменша частка працюючих  пенсіонерів  та  підлітків   у  Турському районі – до 1,1%.

 Цікавим для практичних  висновків   щодо  вибору  напрямів  регулювання  зайнятості та її галузевої  структури в окремих районах   має  оцінка  частки працюючих   пенсіонетрів  та  підлітків   у   складі   регіональних   трудових ресурсів. 

 Водночас Державною службою  зайнятості в  районах  було  зареєстровано понад 90 тис.чол.  незайнятих трудовою діяльністю.  Найбільша  їх  частка  у  Радехівському районі(по  9,6%). Серед  загальної чисельності незайнятих  трудовою діяльністю  майже 70% становлять жінки і близько  40% - молодь віком до 28 років.

 Економічно активне населення   Львівської області  в  останньому  кварталі  2010р. становило близько 1,2 млн.осіб, або 70,8% усього населення віком від 15  до 70 років. Економічно активні особи за статевою ознакою розподіляються  майже наполовину: 50,7% репрезентували жінки, 49,3% -  чоловіки.  З  кожних  трьох економічно активних осіб двоє мешкають у містах, відповідно одна особа –  на селі.[10]

Склад економічно активного  населення у 2010 році був таким:

• за віком: 91,4% складали особи працездатного віку, решту 8,6% - особи старше працездатного віку;
• за статтю: 53,1% - чоловіки та 46,9% - жінки;
• за місцевістю: 60% - міські мешканці, 40% - сільські жителі;
• за освітою: 45,8% складали особи з повною загальною освітою, 25,4% - з повною вищою, 19,5% - з неповною вищою, а решту 9,3% - із базовою вищою, базовою чи початковою загальною освітами.

Питома вага економічно активного  населення Львівської області у  віці 15-70 років у зазначеній категорії  населення України торік складала 5,2%, у тому числі зайняті -5,2%, безробітні - 6,4% (у 2003 році, відповідно 5,5%, 5,4% та 6,3%).

Тенденція до скорочення кількості  економічно активного населення  віком 15-70 років упродовж багатьох років  залишається незмінною: у середньому на 11,2% щорічно. Проте у порівнянні з 2009 роком кількість економічно активного населення незначно зросла (лише на 0,1%). (Додаток В)

Рівень економічної активності населення у віці 15-70 років порівняно з 2003 роком скоротився: з 65,2% до 61,3%. При цьому відбулося зниження рівня економічної активності міського населення з одночасним зростанням - у сільського населення. Найвищі рівні економічної активності характерні для осіб у віці 25-49 років, найнижчі - осіб у віці 15-24 роки та у пенсійному віці.

Загалом по Україні рівень економічної активності складав 62,6%. Вище, ніж у Львівській області значення цього показника  зафіксовано у 23 областях.

Рівні економічної активності населення  характеризуються диференціацією за  статтю,  віком  і  типом  поселення.  Хоча  жінок   України   традиційно характеризують високі трудові орієнтації (потенційні й  реалізовані),  проте  рівень їхньої економічної активності нині все ж нижчий  від  чоловічого:  з-поміж жінок віком від 15 до 70 років економічно активних осіб у  2010р.  було 2/3, а в складі відповідного контингенту чоловіків  –  1/3.  Певна  «перевага» жінок за чисельністю з-поміж  економічно  активних  осіб  спостерігається  в більшості вікових груп: у наймолодшій (15-19 років), середніх (між 30  і  55 роками) і зовсім незначна – у найстарших (після 60 років.). Лише у  віковому інтервалі від 20 до 30 років і  у  віці  55-59  років  чисельно  переважають представники чоловічої статі.(рис. 2.2.)[28]

 

Рисунок 2.2. Рівні економічної активності за 2003, 2009, 2010 рр., у %

 

Формою  реалізації  економічної  активності  населення,   тобто   його прагнення  застосувати  свої  професійні  знання  та  навички,   є   трудова зайнятість. Зайнятими  економічною діяльністю вважаються особи віком  від  15 до 70 років, які виконують роботу за винагороду за наймом на умовах  повного чи неповного  робочого  часу,  працюють  індивідуально  (самостійно)  або  у окремих  громадян, на власному (сімейному) підприємстві. Зайняті особи  –  це основна  частина економічно активного населення. [6]

У 2010 році кількість зайнятого населення складала 1077,3 тис.осіб, порівняно з 2009 роком їх кількість дещо зросла (на 0,7%), проте у порівнянні з 2003 роком - зазначена категорія скоротилася на 0,5%. Незначний ріст відбувся за рахунок за рахунок зайнятого населення працездатного віку (на 0,7%), так і старших від працездатного віку (на 0,5%).

Серед зазначеної категорії переважали чоловіки (51,1% від усіх зайнятих), за місцем проживання - міське населення (60,5%), а за віком - населення 40-49 років (27,8%).(Таблиця 2.1)[28]

Таблиця 2.1 Населення за економічною  активністю, статтю та місцем проживання у 2010 році
Показники	всього	жінки	чоловіки	міське населення	сільське населення
Економічно активне
населення у віці 15-70років	1240,5	608,7	631,8	798,8	441,7
працездатного віку	1137,4	542,6	594,8	753,4	384
старше працездатного віку	103,1	66,1	37	45,4	57,7
Зайняті	1077,3	550,5	526,8	653,3	423,7
працездатного віку	1004,9	490	514,9	603,3	397,6
старше працездатного віку	72,4	60,5	31,9	50	26,7
Безробітні	130,1	57	73,1	112,1	18
працездатного віку	129,4	56,4	73	111,4	18
старше працездатного віку	0,7	0,6	0,1	0,7	-
Економічно неактивне
населення у віці 15-70років	720,9	401,4	319,5	427,8	293,1
працездатного віку	720,9	225,3	233,5	173	185,8
старше працездатного віку	262,1	176,1	86	154,8	107,3

 

Частка зайнятих чоловіків віком  від 15 до 70  років  у загальній  їх чисельності впродовж 2008-2010рр. залишилась  майже  незмінною, показник зайнятості жінок зазнав хвилеподібних коливань, у  результаті  яких за два роки підвищився на 1,0%. Нині зайнятість жінок в інтервалі від 15 до 70 років у загальній  їх  чисельності  у  середньому  на  10,5%  нижча,  ніж представників  чоловічої  статі.  Перевищення  рівнів  зайнятості  чоловіків спостерігається   в   усіх   вікових   групах,   досягаючи    максимуму    в післяпрацездатному  віці:  якщо  зайнятість  жінок  45-49  років  нижча   за чоловічу лише на 0,7%, жінок 30-34 і 40-44 років – на 1,5%, то  в  інтервалі 55-59 років – на 44,1%, а між 60 і 70 роками – на 24,1%.  Віковими  групами, в яких частка зайнятих у чисельності населення відповідного віку  найбільша, є групи осіб 35-39, 40-44,  45-49  років  –  у  жінок  в  середньому  86,2%, чоловіків – 87,6%. У суміжних із вказаними вікових групах 25-29, 30-34,  50- 54 років частка  зайнятих  хоч  і  дещо  менша,  але  все  ж  перевищує  4/5 населення. З-поміж 20-24-річних осіб  жіночої  статі  зайнято  трохи  більше 3/5, а у чоловіків – 2/3, у складі 55-59-річних  жінок – понад 2/5.

За освітнім рівнем: 45,3% усіх зайнятих складали особи з повною загальною освітою, 25,4% - з повною, 19,9% - з неповною вищою, решту (9,4%) складали особи з базовою середньою, базовою вищою та початковою освітами.

Рівень зайнятості населення у  віці 15-70 років порівняно з 2009 роком зріс на 0,5 в.п. і складав 56,6% та був майже на рівні 2003 року (56,5%), аналогічний показник для працездатного населення був вищим - 61,8%, проте не досягнув рівня 2003 року (63,3%). Найвищий рівень зайнятості мали: особи у віці 35-39 років (77%), 40-49 років (76,7%) та 30-34 років (73,4%).

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.3. Динаміка кількості зайнятого  населення, 2003-2010 рр., тис.осіб

Рівень  зайнятості в Україні коливається  від 52,7% у Тернопільській області  до 64,4% у м.Київ. Вищий, ніж у Львівській області, рівень зайнятості є у двадцяти двох областях.

Серед зайнятого населення 68,2% (735 тис.осіб) складали працюючі за наймом на підприємствах та організаціях зареєстрованого сектора економіки, 31,8% (342,3 тис.осіб) - зайняті в секторі самостійної зайнятості. Зберігається стійка тенденція до скорочення питомої ваги працюючих за наймом: з 75,5% у 2003 році до 68,2% у 2010 році й відповідно збільшення самостійно зайнятих - з

24,5% до 31,8%.

В економіці  області спостерігається перерозподіл найманої робочої сили між сферами послуг та виробництва: у промисловості, сільському господарстві та будівництві у 2003 році було зайнято 43,5%, у 2010 році - 32,2% усіх найманих працівників. За останні 7 років скоротилася частка найманих працівників підприємств сільського господарства (з 11,4% до 4,2%), промисловості (з 27,1% до 22,3%). На противагу, збільшилась частка найманих працівників організацій будівництва (з 5,1% до 5,6%), торгівлі (з 9,2% до 11,9%), транспорту (з 8% до 8,9%), установ освіти (з 11,7% до 14,1%) та охорони здоров'я (з 9,6% до 11,3%).