Теоретичні та методичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Января 2012 в 01:37, дипломная работа

Описание работы

Метою роботи стало дослідження шляхів удосконалення системи планування потенціалу підприємства для практичної її оптимізації та наукової обґрунтованості.
У відповідності до мети були визначені наступні завдання:
- дослідити сутність стратегічного потенціалу;
- провести практичний техніко-економічний аналіз виробничого потенціалу підприємства;

Содержание

ВСТУП 3
Розділ І. Теоретичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства. 5
1.1. Суть, принципи і особливості стратегічного потенціалу 5
1.2. Вибір типу базової стратегії підприємства в умовах ринку 18
Розділ ІІ. Методичні основи формування стратегічного потенціалу на прикладі ВАТ “Хлібодар” 28
2.1. Критерії вибору стратегічного потенціалу 28
2.2. Показники оцінки стратегічного потенціалу підприємства 44
2.3. Аналіз основних складових потенціалу підприємства 48
Розділ ІІІ. Розробка конкурентної стратегії підприємства 63
3.1. Обгрунтування і розробка стратегічного потенціалу 63
3.2. Шляхи вдосконалення розробки стратегії потенціалу підприємства 69
ВИСНОВКИ 81
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 86
ДОДАТКИ 91
Додаток А 91
Додаток Б 94
Додаток В 97
Додаток Г 99

Работа содержит 1 файл

заказ 127 диплом.doc

— 886.50 Кб (Скачать)
 
 

      Після проведених  розрахунків у таблиці 2.7. ми тепер можемо  зробити аналіз основних показників роботи  Відкритого Акціонерного Товариства “Хлібодар” за досліджуваний період, тобто за 2008-2010 рр.

     Аналіз  показав, що у 2009 році порівняно із 2008 роком зріс обсяг виробництва і відповідно чистого доходу (виручки) на 105,4 %, а от у 2010 році порівняно із 2009 роком – 108,6%. У загальному, із 2008 року по 2010 рік дохід підприємства збільшився на 114,5%, що грошовому виразі дорівнює – 204,1 тис. грн.

     Для наглядності аналізу діяльності ВАТ „Хлібодар” зобразимо дані показники у графіку на рисунку 2.6.

 

Рис. 2.6. Динаміка обсягів виробництва у грошовому виразі та отримання чистого доходу ВАТ "Хлібодар" у період 2008-2010 років 
 

     Тепер проаналізуємо фактичний випуск продукції товариства по кожному виду.

     Так за 2009 рік хлібобулочних виробів вироблено на 105,1 % або на 5792 тони більше, ніж за 2008 рік, а ось у 2010 році, порівняно із попереднім роком вироблено на 106,7 % більше або на 6706 тони. Із вище зазначеного, можна зробити такий висновок, що ВАТ “Хлібодар” найбільше виробило хлібобулочних виробів у 2010 році, а ніж за 2008-2009 роки. 

     Також проаналізуємо виробництво кондитерських  виробів. І тут ми спостерігаємо, що з кожним наступним роком збільшується їх виробництво.

     Так, у 2009 році відносно 2008 року було вироблено на 109,5% або на 66 тон більше, а у 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 139,3% або на 79 тон.

     Аналізуючи  виробництво макаронних виробів  ми бачимо, що у період із 2008 по 2010 рік їх виробництво збільшилося на 193,1%. Це пов’язано із переорієнтацією багатьох споживачів на покупку даної продукції у зв’язку із збільшенням цін на інші продукти харчування.

     Для наглядності аналізу діяльності ВАТ „Хлібодар” у розрізі виробляємої ним продукції зобразимо дані показники у графіку на рисунок 2.7. 

     

Рис. 2.7. Динаміка чистого доходу (виручки) від реалізації продукції ВАТ "Хлібодар" за 2008-2010 роки 

     Повільний ріст виробництва булочних і дієтичних виробів пояснюється зменшенням попиту населення на ці вироби, тобто низькою купівельною спроможністю, внаслідок високих цін на продукцію. А ціни високі, тому що зростає вартість сировини, а також тарифи на паливно-енергетичні ресурси.

     У зв’язку із вищезазначеним можна зробити такий висновок, що зростання обсягів виробництва у 2010 році у порівнянні із 2009 роком пов’язано із структурними змінами всередині такої групи виробів, як кондитерські. Виділені фонди на борошно, сіль, дріжджі, допоміжну сировину та матеріали забезпечили виконання плану виробництва і плану поставки хлібобулочних та кондитерських виробів протягом 2009 – 2010років. 
 

2.3. Аналіз основних  складових потенціалу  підприємства 

     За  одиничною добовою потужністю хлібозаводи  об’єднання поділяються таким чином:  10-30т/добу; 30-60т/добу;  60-100 т/добу;  100 і більше т/добу. ВАТ “Хлібодар” має виробничу потужність 20 тон за добу.

     Хлібозавод  повністю забезпечує хлібом і хлібобулочними виробами міське населення міста  Борислав та  цілий ряд бюджетних  установ.

     Через значне скорочення  обсягів  виробництва  хліба і хлібобулочних виробів  на хлібозаводах, що сталося протягом  останнього десятиріччя, виникло ряд  проблем в хлібопекарській промисловості. Це низький рівень використання потужностей  хлібозаводів, в середньому  на 30%-40%, за винятком хлібозаводів Києва і деяких великих міст. Низький рівень завантаженості хлібозаводів зумовлює нераціональне використання технологічного обладнання, перш за все, хлібопекарських печей в режимі двозмінної роботи, через що збільшуються  витрати палива у виробництві, що негативно впливає на економічні показники, зокрема на  рентабельність роботи хлібозаводу «Хлібодар».

     Виробнича потужність по м’яким кондитерським  виробам складає 2 т/добу.

     ВАТ «Хлібодар» здатний задовольнити найвибагливіші смаки будь-яких кіл споживачів.

      На  підприємстві виробляється 21 найменування хліба і 49 булочних виробів, 4 види макаронних виробів, 8 кондитерських виробів, 6 видів сухар-грінки, 1 вид сухар  шкільний.

      З метою поліпшення фінансового становища підприємства протягом 2007-2008 роках планується розширити асортимент подових сортів хліба до 20%, булочних виробів до 30%, макаронних виробів до 7-ми найменувань. Розширити торгову мережу. Для покращення якісних показників виробляємої продукції та зменшення енергоємності її виробництва, що є запорукою гарантованого збуту в умовах жорстокої конкуренції на ВАТ планується виконати ряд організаційно-технічних заходів по удосконаленню технології хлібобулочного виробництва, обліку та енергозбереженню.

      Щорічна потреба ВАТ «Хлібодар»  в продовольчому  зерні, в тому числі  для виробництва  хліба та хлібобулочних виробів, фахівцями підприємства оцінюється  біля 10 тис. тон у рік.  

Розділ  ІІІ. Розробка конкурентної стратегії підрозділі.

3.1. Обґрунтування і розробка стратегічного потенціалу 

     Обов'язковою  умовою будь-якого матеріального  виробництва є забезпеченість відповідними ресурсами. Ощадливе їх використання — повсякденна турбота і обов'язок кожного підприємства. Зменшення питомого витрачання ресурсів на одиницю кінцевої продукції приводить до зростання ефективності суспільного виробництва, поліпшує всі показники самого виробника товарів.

     Існує чимало видів ресурсів. Серед них  — природні, виробничі, інтелектуальні, фінансові, валютні тощо. Для виробництва придатна така класифікація ресурсів: трудові ресурси, основні засоби і предмети праці. Важливими виробничими ресурсами є простір (земельна площа) і час. Ресурси можуть бути вихідні, природні і похідні, штучні. До останніх належать товарні, інформаційні, фінансові, наукові та ін.

     У процесі виробництва ресурси  починають взаємодіяти один з  одним. Такі взаємодії мають форму  факторів (чинників).

     Поряд із традиційним аналізом існуючого  становища господарської діяльності, важливе значення набуває аналіз можливих господарських результатів, отриманих при різноманітних варіантах комплексного сполучення найважливіших чинників виробництва: технологічних, економічних, соціологічних і ін.

     Основна задача аналізу складається у  виявленні резервів підвищення ефективності господарської діяльності в порівнянні з досягнутим рівнем, резервів виконання і перевиконання планів, збільшення випуску продукції і підвищення її якості, поліпшення використання виробничих ресурсів і зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності і збільшення прибутку господарства.

     Для виконання основної задачі при економічному аналізі ВАТ „Хлібодар” вирішується ряд задач:

     1. Проведення всебічної оцінки  досягнутого рівня виробництва  для розробки оптимальних рішень  при обгрунтуванні планів господарства.

     2. Здійснення контролю за ходом  виконання планів господарства  і його підрозділів, а також  намічених заходів.

     3. Виявлення додаткових резервів  діяльності господарства, не врахованих  у планах.

     4. Проведення всебічної й об'єктивної  оцінки кінцевих результатів роботи господарства, його підрозділів і ділянок виробництва.

     5. Здійснення господарського і  внутрішньогосподарського розрахунку, поліпшення всієї економічної  роботи господарства.

     6. Виявлення і вимір впливу різноманітних  чинників на аналізовані показники господарської діяльності, вивчення причин відхилень.

     7. Узагальнення результатів аналізу, формулювання висновків і пропозицій по використанню виявлених резервів, закріпленню досягнень і ліквідації недоліків у роботі, поширенню передового досвіду на виробництві. Вирішення цих задач при економічному аналізі сприяє поліпшенню управління виробництвом, зміцненню його економіки, виконанню намічених цілей і планів і підвищенню ефективності діяльності кожного підприємства. На цій основі забезпечується підвищення ефективності як окремих галузей народного господарства, так і всього народно-господарського комплексу.

      Для успішної орієнтації у сучасному  світі бізнесу потрібно достатньо  чітке бачення перспектив розвитку не лише окремих сфер та галузей, але й визначення пріоритетних напрямків діяльності ВАТ „Хлібодар”.

      Інтуїтивні  рішення можна відобразити з  допомогою процедур, які базуються  на евристичних підходах. Сучасні  експертні системи забезпечують достатньо швидку реакцію на виникнення тих чи інших ситуацій, що створює умови їх використання у реальному режимі часу. При виборі перевагу слід надавати системам, які здатні до самостійного розвитку та поповнення себе новими знаннями на основі взаємодії з оточуючим світом. Особливу потребу у подібних системах відчувають на сучасному етапі підприємства, генеральною стратегією яких є стратегія розвитку.

      Потенціал підприємства ВАТ „Хлібодар” арактеризується його можливостями розвитку. Їх виявлення вимагає необхідної інформації. Дана інформація є потрібною як для підприємства, так і для зовнішніх користувачів.

      Знання  і людський капітал являють собою  найбільш динамічну складову потенціалу ВАТ „Хлібодар”.

      Цілеспрямоване  застосування сучасних інформаційних  технологій дозволяє забезпечувати  ВАТ „Хлібодар” еобхідною інформацією  про стан і потреби ринку, потенційних партнерах і конкурентах і напрямках їхньої діяльності, можливостях контакту з інституціональними структурами, що формують інфраструктуру бізнесу, перспективах залучення фінансових ресурсів.

      Сучасні підходи до вибору управлінських рішень з проблем розвитку ВАТ „Хлібодар” овинні відзначатись нетрадиційним характером та новизною. З одного боку, дані підходи зміщують акценти в бік прийняття рішень на тому рівні, на якому виникають ті чи інші проблеми. В результаті усуненням причин, які породжують конкретні труднощі, починають займатись не лише управлінці, але й практично всі працівники. З другого боку відслідковується тенденція до скорочення рівнів управління. Наслідки даної тенденції неоднозначні. Позитивні сторони даної тенденції відображаються в більшій оперативності прийняття рішень. Негативні наслідки проявляються у різкому зростанні навантаження на управлінців, соціальних конфліктах (в результаті скорочень), а зрештою, і у зниженні якості рішень, що приймаються. Ефективним шляхом подолання труднощів нової управлінської революції є застосування підприємствами інформаційних систем, здатних до самостійного прийняття ряду управлінських рішень.

      Особливістю практичних підходів до вирішення проблем  прийняття нетрадиційних нових рішень на ВАТ „Хлібодар” є їх пристосування до можливостей переробки інформації людиною. Швидкі зміни ситуації на ринку, викликані новими запитами споживачів, викликають відповідні структурні зрушення професійного складу персоналу, зростання вимог до його творчого потенціалу, що стає можливим лише за умов нових організаційних систем управління. На зміну жорсткій управлінській вертикалі та структурам бюрократичного типу приходять адаптивні структури управління, сила яких у їх швидкому й адекватному реагуванні на зміни ситуації, гнучкість, динамічність, наприклад, ІТ – мережеві організації з новими підходами до управління.

      Центр ваги у процесах розвитку ВАТ „Хлібодар” зміщується в бік нагромадження та раціонального використання інтелектуального капіталу, що базується на розвитку колективу і формування нових якостей кожного працівника, які створюють атмосферу довіри, творчого пошуку, генерування ідей, самовдосконалення, наполегливості у виконанні завдань та взаємодопомозі працівників.

      В основі нових підходів до вибору управлінських рішень на рівні підприємства повинна лежати їх якість (технічна стратегія) та творче сприйняття (культурна стратегія), що у сукупності дозволить досягати мети, зосереджуючись на змінах потреб споживача. У результаті в процесі впровадження відповідних змін створюються додаткові мотиви для генерації працівниками нових ідей та їх втілення в життя з метою забезпечення інноваційного розвитку підприємства на основі передбачення тенденцій розвитку ринків, всебічної оцінки можливості підприємства в конкурентній боротьбі, постійного пошуку нових рішень тих чи інших проблем, забезпечення умов для успішної діяльності за рахунок формування оптимальних схем і моделей взаємодії з партнерами і мотивації праці працівників підприємства. Основною ланкою забезпечення успіху діяльності в наш час стає єдина команда фінансово й економічно грамотних, висококваліфікованих менеджерів-професіоналів, що володіють творчими підходами до рішення тих чи інших завдань і здатних повести за собою колектив підприємства.

Информация о работе Теоретичні та методичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства