Теоретичні та методичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства

7.Обсяг  потенціалу підприємства (ПП) – це  інтегральний показник, який розраховується як сума потенціалів усіх складових.

Сьогодні  в періодичних виданнях і наукових працях домінують дві точки зору на оцінку сучасного етапу суспільного  розвитку: індустріальна та соціальна. Перша з них визначає ключовим фактором розвитку техніко технологічну базу виробництва, а друга – соціально-трудовий фактор. Відповідно до цього, сучасні тенденції формування потенціалу підприємства також побудовані на цих двох концепціях.

• Основа формування потенціалу сучасних підприємств – персонал..
• Поступове проникнення прогресивних теоретичних концепцій у практику позначилося деформуванням структури потенціалу підприємств. Сьогодні більшість підприємств, розуміючи цінність власного персоналу, намагаються за будь-яких умов зберегти кваліфікованих працівників.
• Важливою особливістю потенціалу сучасних підприємств є його інформатизація. Що також тісно пов’язана з соціально-трудовою складовою. Зв’язок реалізується через процеси накопичення та обробки комерційної інформації персоналом підприємства в процесі ведення бізнесу.
• Нарощування темпів науково-технічного прогресу визначає зростання частки основних фондів в елементній структурі потенціалу сучасних підприємств. Хоча на вітчизняних підприємствах ця тенденція обумовлена скороченням усіх інших елементів.

    В основі аналізу галузевих особливостей формування потенціалу підприємств лежить специфічність технологічних процесів, особливості організації виробництва, відмінності в характеристиках кінцевого продукту та ресурсів для його виробництва, відмінностях ринків збуту тощо. 
 
 
 
 
 

  ІІ  Методичні основи формування стратегічного потенціалу на прикладі ВАТ “Хлібодар” 

2.1. Критерії вибору  стратегічного потенціалу 

      ВАТ "Хлібодар" було створене в процесі  приватизації та реконструкції як структурний  підрозділ державного підприємства "Київхліб", згідно рішення регіонального відділення ФДМУ по Київській області від 01 серпня 1996 року за №235/96.

      Юридична  адреса підприємства – Київ, Фролова, 11а.

      Особливою ознакою ВАТ “Хлібодар” є обмеження  відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше — несуть ризик відповідальності) за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

      За  ознакою відповідальності акціонерів ВАТ “Хлібодар” належить до товариств  з обмеженою відповідальністю.

Результативність  господарської діяльності ВАТ „Хлібодар” визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва все більшого значення набувають проблеми раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

     Інфраструктура ВАТ „Хлібодар” — це сукупність складових частин будь-якого об'єкта, що мають підпорядкований (допоміжний) характер і забезпечують умови для нормальної роботи об'єкта в цілому.

     До  виробничої інфраструктури ВАТ „Хлібодар” належать підрозділи, які не беруть безпосередньої участі у створенні профільної продукції, але своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основного виробничого цеху.

     У відповідності до технології випікання хліба, виробництва макаронних та кондитерських виробів на підприємстві сформовані наступні підрозділи:

     По  виробництву хлібобулочних виробів:

     - підрозділ приготування сировини;

      - підрозділ замісу тіста і інших  напівфабрикатів та дотримання  технології бродіння напівфабрикатів;

      - підрозділ по контролю за діленням  тіста на шматки певної маси  та формування тестових заготовок;

      - підрозділ контролю по випічці  хліба;

      - підрозділ охолоджування продукції  і зберігання хлібних виробів;

      По  виробництву макаронних виробів:

      - підрозділ підготовки сировини  та приготування тіста;

      - підрозділ  формування  макаронних  виробів;

      - підрозділ сушки та упаковки.

      По  виробництву кондитерських виробів:

      - підрозділ приготування тіста;

      - підрозділ формування та випік  акання;

      - підрозділ по охолодженню продукції та її упаковки.

     Соціальна інфраструктура ВАТ „Хлібодар” забезпечує задоволення соціально-побутових і культурних потреб працівників підприємства.

     Виробнича інфраструктура суттєво впливає  на економіку підприємства. За сучасних умов господарювання у сфері технічного обслуговування виробництва на ВАТ „Хлібодар” працює 45—50% загальної кількості персоналу. Це зумовлено не тільки великими обсягами робіт із обслуговування основного виробництва: багато допоміжних та обслуговуючих операцій мають такий характер, що їх дуже складно механізувати.

     Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури ВАТ „Хлібодар” пояснюється тим, що:

     1) підвищення рівня механізації  та автоматизації виробничих  процесів збільшує обсяги і  складність робіт із ремонту й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури інструменту, оснастки та пристосувань;

     2) перехід до нових технологій  та інтенсифікація технологічних  режимів роботи устаткування  підвищують вимоги до якості  та збільшують потребу в різних видах енергії;

     3) ускладнення виробничих процесів  і поглиблення внутрішньовиробничих зв'язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів;

     4) навантаження на комунікаційні  мережі та природоохоронні споруди  постійно зростають.

     Для досягнення високих виробничо-господарських  результатів на ВАТ „Хлібодар” важливо створити комфортне соціальне  середовище, сприятливий психологічний  клімат у трудовому колективі  й соціальну мотивацію праці, тобто сформувати активно функціонуючу соціальну інфраструктуру. Усе це безпосередньо впливає на рівень продуктивності праці та кінцеві результати діяльності підприємства.

      Інформаційною базою для економічного аналізу  є звітні дані ВАТ „Хлібодар”, наведені в Додатках А, Б, В, Г. Основні показники  фінансово-господарської діяльності підприємства наведені в таблиці 2.3 та на рисунках 2.2-2.3.

Таблиця 2.3

Основні показники фінансово-господарської  діяльності ВАТ „Хлібодар”

 

      Як  бачимо з таблиці 2.3 та рисунку 2.3 на підприємстві протягом 2008-2010 рр. спостерігається зростання виручки від реалізації, однак підприємство є збитковим. Головним чином, із аналізу фінансово-економічних показників діяльності ВАТ „Хлібодар”, ми бачимо, що це пов’язано із збільшенням операційних витрат на виробництво продукції. Так, якщо у період із 2008 року по 2010 рік виручка зросла на 14,5%, то операційні витрати – на 17,7%.

      У цілому підприємство станом на кінець 2010 року у порівнянні із 2008 роком збільшило свою збитковість на 121,5%, що є дуже великим негативним показником і свідчить про фінансові проблеми підприємства.

      Виручка від реалізації збільшилась за аналізований період на 24,9 тис. грн.

Рис. 2.2.  Прибутковість діяльності ВАТ „Хлібодар” та її динаміка протягом 2008 -2010 рр. 

      Отже, можемо зробити висновок, що підприємство протягом останніх років постійно розширює свою діяльність, що виражається в  зростанні обсягів наданих послуг, але спостерігається зростання  збитковості.

      Як  ми вже відзначали, основним фактором, який негативно впливає на прибутковість підприємства є розмір операційних витрат та собівартості реалізованої продукції підприємства, який збільшується пропорційно обсягу наданих послуг (рисунок 2.3).

Рис. 2.3. Динаміка операційних витрат підприємства в 2008-2010 рр. 

      Аналізуючи  дані таблиці 2.3 та рисунку 2.3 можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду спостерігається постійне збільшення операційних витрат, що негативно впливає на кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

      Як  результат погіршення фінансового  стану діяльності підприємства спостерігається  зменшення необоротних активів. Так, за аналізований період необоротні активи зменшилися на 611 тис. грн., що є 11,7% у відношенні 2010 року до 2008 року. У той же час, ми бачимо зростання оборотних активів – на 103,2 тис. грн. або 19,6%.

Рис. 2.4. Динаміка активів, власного капіталу і зобов’язань ВАТ „Хлібодар” в 2008-2010 рр.

      Можна зробити висновок, що підприємство намагається поповнити свої оборотні активи.

      Підприємство, за аналізований період, не зменшило суму дебіторської заборгованості, але у  той же час – зменшило поточні  зобов’язання. Так із 2008 року по 2010 рік підприємство зменшило поточну заборгованість на 101,8 тис. грн., що дорівнює 31,7%.

      Протягом  2008-2010 рр. відбулось зменшення власного капіталу на 405 тис. грн. або 7,49%, що свідчить про те, що підприємство зменшує свою фінансову стійкість.

      На  підставі звітних даних поданих  у додатках розрахуємо агрегований баланс для аналізу фінансового стану підприємства. 

Таблиця 2.4

Агрегований баланс для аналізу  фінансового стану  ВАТ „Хлібодар”

тис. грн.

 

      Аналіз отриманих даних свідчить про нестійкий фінансовий стан протягом 2008-2010 років. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю).

      Хоча  підприємство, в цілому, можна сказати, забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.

      Але аналізу тільки ліквідних активів  підприємства далеко не достатньо для  визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.

      Ліквідність підприємства – це можливість у  практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.

      Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового  стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.