Теоретичні та методичні основи оцінювання стратегічного потенціалу підприємства

      Аналізуючи  показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.

      На  підставі даних другого розділу  активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.

      При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’язань.

      Коефіцієнт  абсолютної ліквідності дає змогу  визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі :

      АЛ = ( Кі + Гк ) / П,                                                                        (2.1)    

      де  Кі - кошти на розрахунковому та інших  рахунках ;

      Гк - гроші в касі ;

      П - поточні зобов’язання.

      Значення  коефіцієнта абсолютної ліквідності  повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.

      Другим  коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнт швидкої ліквідності (Acіd test ratіo, Quіck ratіo), який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він обчислюється за формулою:

      QR =  ( Кі + Гк + Дз ) / П,                                                             (2.2)           

      де  Дз - дебіторська заборгованість.

      Цей показник характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові  своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Цей коефіцієнт повинен дорівнювати або бути більшим 1, але реально для українських підприємств він складає не більше 0,7-0,8. Виходячи з цього рекомендоване значення 0,3-1.

      Третій  коефіцієнт -  коефіцієнт загальної ліквідності (Current Ratіo) має в своєму чисельнику ще й суму виробничих запасів:

CR = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П,                                                        (2.3)

      де  Зз - виробничі запаси.

      Згідно  з міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у три рази також є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів.

      Четвертий коефіцієнт - чистий оборотний капітал (Net workіng capіtal), у грошових одиницях:

      NWC = Ап – П                                                                                 (2.4)

      де  Ап – поточні активи

      Значення, що рекомендуються: > 0

      Обчислення  чотирьох різних показників ліквідності  обумовлено потребою зробити висновок про стійкий фінансовий стан контрагентами, виходячи із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес представляє перший показник; для банка підприємства, яке кредитується - другий, четвертий, для володаря акцій і облігацій підприємства - третій. 

Таблиця 2.5

Аналіз  показників ліквідності  підприємства 

 
 

      Згідно  таблиці 2.5 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідність підприємства за період, що аналізується. Це звичайно свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства протягом всього періоду.

      Згідно  отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 1,4% у 2010 році короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно.

      Коефіцієнт  швидкої ліквідності має нормальне  значення і тим більше, що спостерігається  його зростання у порівнянні із 2008 роком на 66,6%. Оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

      Високим лишається показник загальної ліквідності. Тут спостерігається зростання  у порівнянні 2010 року із 2009 роком на 61,3%. Тобто у 2010 році на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало 3,76 гривні поточних активів. На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства і про ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

      Збільшення  чистого оборотного капіталу свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

      Таким чином, підприємство можна назвати  ліквідним (платоспроможним). Та через брак ліквідних коштів підприємство нездатне покрити короткострокові зобов’язання. Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси, які є важко реалізованими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

      Причинами нестачі ліквідних оборотних  засобів також є збитковість  діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість та високий показник заборгованості.

      Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства.

      Вони  вимірюють прибутковість підприємства з різні позиції і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Адміністрацію цікавить віддача (прибутковість) усіх виробничих активів; потенційних інвесторів і кредиторів  - віддача на капітал що інвестувався; власників і засновників - прибутковість акції і т.д.

      Рентабельність  продажу. Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Рентабельність продажу = Чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2) / Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 035 ф. № 2) Нормальною вважається рентабельність не менша 30%, в умовах високого податкового тиску – 15%.

      Рентабельність  капіталу. Показує ефективність використання всього майна підприємства. Зниження його свідчить про падаючий попит  на продукцію підприємства і про  перенагромадження активів. Цей  показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу. Рентабельність капіталу = Чистий прибуток (ряд. 220 ф. № 2) / (Власний капітал на початок періоду (ряд. 380 гр. З ф. № 1) + Власний капітал на кінець періоду (ряд. 380 гр. 4 ф. № 1))

      Рентабельність майна. Характеризує ефективність використання основних засобів підприємства. Цей показник визначається як співвідношення валового прибутку і середньорічної вартості основних засобів підприємства. Рентабельність майна = валовий прибуток (ряд. 50 ф. № 2) / Залишкову вартість основних засобів підприємства(ряд. 030 гр. З ф. № 1).

      Рентабельність  продукції. Цей показник дає можливість побачити скількох прибутків отримано на одиницю собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції = Прибуток, що залишається в розпорядженні  підприємства (ряд. 50 ф. № 2) / Повна собівартість реалізованої продукції (ряд. 40 ф. № 2).

      Показник  рентабельності виробництва знаходиться  в прямій залежності від рентабельності продукції й оберненій залежності від зміни  фондомісткості продукції.

      Підвищення  рентабельності продукції забезпечується переважно зниженням собівартості одиниці продукції. Чим краще використовуються основні виробничі фонди, тим нижче фондомісткість, вище фондовіддача і в наслідок цього відбувається зростання показника рентабельності виробництва. При поліпшенні використання матеріальних обігових коштів знижується їхній розмір, що припадає на 1 гривню реалізованої продукції. Отже, чинники прискорення оборотності матеріальних оборотних коштів є одночасно чинниками росту рентабельності виробництва.

2.2. Показники оцінки  стратегічного потенціалу  підприємства 

     У цілому успішне господарювання в  ринкових умовах неможливе без збалансованого розвитку як основного виробництва, так і виробничої та соціальної інфраструктур підприємства.

     І, все ж таки, ВАТ „Хлібодар”, на даний час переживає складний період у своїй виробничій діяльності, і не може забезпечити достатнє фінансування для створення ефективної інфраструктури підприємства.

     По  проектам спеціалістів ВАТ „Хлібодар”, планується створення експериментального (дослідного) цеху, які уде займатися підготовкою та випробуванням нових виробів, розробкою нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.

     Формування  виробничої структури на ВАТ „Хлібодар” здійснюється під впливом багатьох факторів. Головними з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місце знаходження підприємства.

     Виробничий  профіль підприємства, тобто характер та особливості продукції, що виробляється, безпосередньо обумовлюють хід виробничого процесу та склад відповідних підрозділів.

      Підприємство  ВАТ "Хлібодар" складається з  наступних структурних підрозділів:

      - цех по виробництву хлібобулочних,  макаронних та кондитерських  виробів, який оснащений шістьма технологічними лініями по випічці хліба подового та формового,

      - комерційний відділ,

      - відділ забезпечення, який відповідно  технології постачає на завод  сировину, матеріали, обладнання,

      - відділ реалізації готової продукції,  який займається вивченням попиту, рекламними заходами та збутом готової продукції заводу.

     Одним із основних показників виробничої діяльності ВАТ “Хлібодар” —  є показник валового випуску продукції. Для  того щоб дослідити основні показники  роботи підприємства по випуску продукції за 2008-2010 рр. складемо таблицю 2.7.

     Для таблиці ми використаємо звітні дані за 2008-2010 рр.

                       

Таблиця 2.7

Інформація  про основну продукцію, що виробляє (послуги, що надає) ВАТ „Хлібодар  за 2010 рік