Світови фінансовий ринок

Подібне завдання є тим  більше актуальним, що, незважаючи на значну глибину світової економічної глобалізації, механізми регулювання фінансового  ринку зосереджені більшою мірою  в розпорядженні національних структур, адже ефективних та повноважних наднаціональних  регуляторних органів до цього часу не створено. Саме тому слід розглядати глобалізацію не тільки в контексті  нових інвестиційних можливостей, але і нових ризиків для  України

До ризиків, притаманних  процесу глобалізації та актуальних для України, можна віднести неконтрольований відтік науковців та кваліфікованої робочої сили у більш розвинені  країни, зміну структури та обсягів  національного виробництва внаслідок  значних обсягів імпорту більш  конкурентоспроможної продукції, втрату контролю держави та національних корпорацій над стратегічно важливими для  економіки підприємствами, тощо. У  фінансовому секторі варто відокремити  небезпеку глобальних фінансових криз та небезпеку підриву суверенітету країн з невисоким рівнем розвитку через боргову та іншу фінансову залежність (Додаток Б). При цьому рівень цієї небезпеки є тим більшим, чим нижчим є економічний розвиток країни у порівнянні із розвитком провідних держав світу .

Отже, фінансова глобалізація на певному етапі свого розвитку призводить до підвищеної нестабільності національного фінансового ринку  внаслідок тісної інтеграції країни до світової економіки. Така фінансова  нестабільність в першу чергу  пов’язана із підвищеною мобільністю  капіталів, режимом плаваючих обмінних курсів та фінансовою лібералізацією, що стало наслідком втілюваної більшістю  країн світу політики у сферах макроекономіки, фінансового регулювання, оподаткування, тощо. Однак в процесі  подальшого розвитку глобалізації світовий фінансовий простір стає дедалі більш  однорідним.

В процесі подальшого розвитку та лібералізації фінансового ринку  України, в процесі його подальшої  інтеграції до світового фінансового  простору все більш актуальним стає вивчення досвіду іноземних країн  щодо шляхів такої інтеграції та щодо уникнення її негативних наслідків. Про важливість вирішення проблем  світових фінансових криз говорить і  те, що останні засідання МВФ присвячені саме цій проблемі, тому пошук шляхів запобігання виникненню криз, прийняття  необхідних заходів для пом’якшення  та ліквідації їх наслідків належать до числа головних завдань при  інтеграції України у світовий фінансовий простір. Результатом вирішення  цих завдань має бути завчасне виявлення та ліквідація передумов  фінансової нестабільності, обмеження  національного ринку від негативного  впливу міжнародних кризових процесів та в ідеалі - створення умов, за яких виникнення фінансових криз є неможливим. Тому вважаю за необхідне розглянути методи та інструменти державної  політики, спрямованої на досягнення цих цілей¹⁷.

При цьому необхідно відзначити, що негативні наслідки для економіки  країни можуть бути пов’язані як із відтоком, так і з притоком іноземного капіталу, тому заходи щодо контролю над імпортом капіталу аналогічні заходам щодо контролю над експортом, а сам контроль тісно пов’язаний із валютною політикою держави та обмеженнями щодо операцій поточного рахунку платіжного балансу.

Отже, на сьогоднішній день виділяють основні проблеми на напрями  їх вирішення.

По-перше, це запровадження  податків або податкоподібних обмежень на міжнародні фінансові операції, які сприяють підвищенню вартості транзакцій та відповідно зменшенню їх прибутковості.

До другого шляху можна  віднести безпосередні обмеження обсягів  руху капіталів. Наприклад, і здійснення іноземного інвестування резидентами, і надходження інвестицій від  нерезидентів може бути предметом ліцензування з боку держави. Також може бути передбачений ліміт щодо обсягів іноземних  інвестицій в певні  галузі, або  навіть в окремі підприємства. В  умовах України прикладом такої  політики є обмеження щодо присутності нерезидентів на страховому ринку, або, як опосередковане обмеження, що стосується не тільки іноземних інвесторів – заборона приватизації певних підприємств або галузей (наприклад, трубопроводів або атомної енергетики), або заборона на передачу у власність іноземцям земель сільськогосподарського призначення¹⁸.

Також, важливим є: обмеження  щодо обсягів банківських активів  в іноземній валюті; обмеження  щодо обсягів продажу нерезидентам боргових інструментів - облігацій  або інструментів грошового ринку; обмеження щодо іноземних запозичень, які можуть встановлюватись у  вигляді або спеціального податку, або у вигляді вимоги внесення спеціального депозиту у центральний  банк пропорційно до розміру такого запозичення; розширення валютного  коридору, тобто зони припустимого коливання валютного курсу, що збільшує ризиковість інвестицій у активи, деноміновані в цій валюті і відповідно сприяє скороченню іноземних інвестицій¹⁹.

В умовах дефляції або низьких  темпів інфляції, стабільного валютного  курсу і одночасно досить високих  кредитних ставок, які спостерігаються  в Україні на протязі останнього часу, було б доцільно вжити заходів  для пожвавлення вітчизняного фінансового  ринку. З цією метою необхідним є  всебічне стимулювання притоку іноземного капіталу до країни – як у вигляді  прямого або портфельного інвестування, так і у вигляді запозичень. Всебічне стимулювання інвестиційної діяльності, в першу чергу – інвестицій у основні фонди. При цьому йдеться не стільки про іноземні інвестиції, як про створення загального сприятливого інвестиційного клімату. Лібералізація вітчизняного фінансового ринку шляхом пом’якшення умов доступу до ринку іноземних фінансових інституцій – банків, страхових компаній, закладів спільного інвестування. Пом’якшення умов доступу до міжнародних фінансових ринків вітчизняних позичальників та інвесторів. Реформування страхової, пенсійної системи та системи фінансового посередництва з метою посилення ролі інституційних інвесторів та одночасного залучення до інвестиційних процесів приватних коштів ²⁰.

Проаналізувавши вище приведенні тенденції, особливості та проблеми розвитку фінансової системи та фінансового  ринку України в цілому, можна  зробити висновок, що досить високий  рівень відкритості національної економіки  України проявляється в першу  чергу і переважно у міжнародній  торгівлі – наприклад, частка експорту у вітчизняному ВВП складає 56,4%, що є надзвичайно високим рівнем у порівнянні з іншими країнами світу. Така залежність безпосередньо впливає  на вразливість національної фінансової системи, адже фінансова система  значною мірою відображає ситуацію у реальному секторі економіки. Тому надзвичайно сильним є вплив  тенденцій розвитку і світової економіки  в цілому, і міжнародного фінансового  ринку зокрема на розвиток ринку  вітчизняного. Очевидно, що в цій  ситуації одним із головних завдань  уряду стає обмеження масштабів такого впливу²¹.

Отже, незважаючи на позитивну  динаміку розвитку глобалізаційних  процесів в Україні, повільна інтеграція України у світовий фінансовий простір  зумовлена в першу чергу внутрішньодержавними проблемами – недостатнім рівнем реформування економіки, нерозвиненістю національного фінансового ринку, невідповідністю законодавчих та інших  норм міжнародним стандартам.  Для  того, щоб вплив глобалізації на економіку України полягав не тільки у збільшенні рівня фінансової нестабільності, але і в отриманні  державою всіх переваг, притаманних глобалізаційним глобалізації, держава має створити сприятливі умови для повномасштабної інтеграції всіх сегментів вітчизняної економіки до світового економічного простору, які в першу чергу мають полягати у розвиткові вітчизняного законодавства та розбудові відповідної сучасним умовам ринкової інфраструктури.

 

ВИСНОВКИ

 

 

Економічна глобалізація на сьогоднішній день є головним фактором розвитку фінансового ринку. Глобалізація сприяє розвитку фінансового ринку та вдосконаленню функціонування фінансової системи, призводить до спрощення залучення чи розміщення активів різними суб’єктами фінансового ринку. Однак ці переваги супроводжуються зростанням ступеню ризику фінансових операцій. Розвиток глобалізації призводить до зростання економічної взаємозалежності різних країн. На думку багатьох експертів, це є негативним явищем, так як, така взаємозалежність є занадто ризиковою при розгортанні різних економічних криз тому, що дане явище буде впливати на фінансову систему в цілому.

Розвиток фінансової глобалізації призвів до того, що міжнародна міграція капіталів серед інших факторів виробництва набула значення провідного чинника в процесі розвитку світової економіки, а іноземне інвестування стає невід’ємною та здебільшого визначною частиною внутрішніх економічних процесів більшості держав.  Внаслідок надзвичайно високої ліквідності глобалізованого фінансового ринку міжнародний капітал має тенденцію до притоку у країни із найкращими макро показниками. Але в той же час надлишок капіталу призводить до погіршення таких показників, зростання спекулятивних інвестицій та сприяє нестабільності національного фінансового ринку, тобто може стати безпосередньою причиною як фінансової кризи, так і наступної рецесії у реальному секторі національної економіки. Зростання фінансових потоків та відповідні зміни у структурі цих потоків, спричинені фінансовою глобалізацією, зумовлюють зміни і у структурі фінансового ринку загалом, спрямовані на забезпечення можливості подальшого розвитку глобалізаційних процесів. В першу чергу йдеться про розширення різноманітності фінансового інструментарію.

Процес глобалізації має двояку сторону. З одного боку, глобалізаційні процеси стимулюють розвиток  фінансового ринку, розширюють сфери його впливу, сприяють виникненню нових інструментів, стають однією із головних причин стимулу фінансових ринків до розвитку та нагромадження капіталу  Але, необхідно відмітити і негативну сторону. Глобалізація сприяє надмірній взаємозалежності фінансових ринків різних країн, що є негативною тенденцією для розгортання різних економічних нестабільностей. Також, великі масштаби залучення, та зосередження капіталу на території певного фінансового ринку, та не рівномірний розподіл благ між країнами слугує негативним процесом.

Проаналізувавши вище приведенні тенденції та процеси ,ми можемо зробити висновки, що питання глобалізації на сьогоднішній день є досить актуальним та болючим, а особливо для розвитку світового фінансового ринку, та національних ринків загалом. Процес глобалізації впливає на розвиток економіки не лише з позитивного боку, але і з негативного також. На сучасному етапі постає ряд важливих питань та напрямків, вирішення яких є негайним, та значною мірою сприятиме більш стабільній участі світового фінансового ринку у глобалізацій них процесах.

 

 

¹ Буднік М.М. Фінансовий ринок: навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури. – 2009р. – С. 86.

² Шелудько В. М. Фінансовий ринок : підруч. / В. М. Шелудько. — К. : Знання, 2008. – С. 189-190.

³ Шелудько В. М. Фінансовий ринок : підруч. / В. М. Шелудько. — К. : Знання, 2008. – С. 189-190.

⁴ Лазебник Л. Л. Глобалізація як середовище формування політики економічного розвитку країни / Л. Л. Лазебник // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 11. – С.6.

⁵ Суторміна В. М. Фінансовий ринок : навч. посібник / В. М. Суторміна, В. М. Радзієвська, Б. С. Стеценко. — К. : КНЕУ, 2007. – С. 155.

⁶ Луцишин З. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації / З. Луцишин. — К. : ВЦ «ДрУк», 2009. – С. 391.

⁷ Моисеев С., Михайленко К. Terra incognita: глобализация финансовых рынков // Вопросы экономики. – 2011. – № 6. – С.23.

⁸ Яришкевич О.В. Світовий валютний ринок:стан та динаміка / Фінансовий ринок. – 2011. - № 4 – С. 19-23.

⁹ Вайн С. Глобальный финансовый кризис. Механизмы развития и стратегии выживания – М.: Альпина Бизнес Букс, 2010. – С. 431.

¹⁰ Романенко О. Р. Фінанси : навч. посібник / О. Р. Романенко, С. Я. Огородник, М. С. Зязун. — К. : КНЕУ,2010. – С. 185.

¹¹ Соколенко С. Глобалізація і економіка України. − К.: Логос, 2011. – С.65-68.

¹² Майовець Є. Розвиток фінансових ринків як передумова економічного зростання в Україні: наук. стаття / Є. Майовець, Х. Флюд // Формування ринкової економіки в Україні. — 2009. — №19. – С. 15.

¹³ Яремко Л. А. Фінансова глобалізація і національна економіка /Л. А. Яремко//Фінанси України. — 2011. — № 10. – С.4.

¹⁴ Філонова І.Б. Стратегічний аспект сталого розвитку банківської системи України під впливом глобалізаційних процесів / І.Б. Філонова // Регіональна економіка. – 2012. – № 2. – С. 43.

¹⁵ Тігіпко С.Л. Іміграційний розвиток української економіки в умовах глобалізації фінансових ринків / С.Л. Тігіпко. – Суми : ВВП "Мрія – 1" ЛТД, УАБС, 2011. – С.2-3.

¹⁶ Майовець Є. Розвиток фінансових ринків як передумова економічного зростання в Україні: наук. стаття /  Є. Майовець, Х. Флюд // Формування ринкової економіки в Україні. — 2009. — №19. – С. 15.

¹⁷ Яремко Л. А. Фінансова глобалізація і національна економіка /Л. А. Яремко//Фінанси України. — 2011. — № 10. – С.4.

¹⁸ Філонова І.Б. Стратегічний аспект сталого розвитку банківської системи України під впливом глобалізаційних процесів / І.Б. Філонова // Регіональна економіка. – 2012. – № 2. – С. 43.

¹⁹ Лазебник Л. Л. Глобалізація як середовище формування політики економічного розвитку країни / Л. Л. Лазебник // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 11. – С.6.

²⁰ Моисеев С., Михайленко К. Terra incognita: глобализация финансовых рынков // Вопросы экономики. – 2011. – № 6. – С.23.

²¹ Лук’яненнко Д.Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації / за ред. Д. Лук’яненка. — К. : КНЕУ, 2011. – С.385.