Світови фінансовий ринок

 

ВСТУП

 

Сучасний розвиток економіки характеризується якісними змінами у всебічних відносинах між країнами світу. Однією з головних відзнак сучасного етапу розвитку  є глобалізація  всіх сфер суспільного життя людини – культурної, інформаційної, економічної. Процеси глобалізації мають в основі  поглиблення інтеграційних процесів, зростання ступеню інтернаціоналізації господарських систем, все більш тісний взаємозв’язок і взаємозалежність окремих національних економік та їх перетворення у єдиний світовий економічний .

На даному етапі розгортання  глобалізацій них процесів основне  місце займає процес глобалізації  фінансових ринків, тобто об'єднання в єдину світову систему усієї сукупності міжнародних фінансових відносин. Тому, однією з складових частин глобалізації економіки та одним з найвищих етапів глобалізації як такої є глобалізація фінансового ринку. Глобалізація фінансового ринку полягає в посиленні його ролі в процесі руху фінансових ресурсів між країнами, що супроводжується зростанням міжнародної мережі фінансових організацій та виникненням якісних змін в їхній структурі управління. У зв'язку з тим, що світова економічна система постійно змінюється і з'являються нові чинники глобалізації, що впливають на фінансовий ринок , дослідження національних фінансових ринків країн, що розвиваються, та їх інтеграції у всесвітню фінансову систему є дуже актуальним. Разом з тим, низка проблем у сфері розвитку фінансового ринку, особливо під впливом розгортання та проходження глобалізацій них процесів, залишається не вичерпаною.

Фінансово-економічні аспекти  становлення та розвитку фінансового  ринку висвітлені в наступних  працях вітчизняних вчених-економістів: В.Г.Андрійчука, О.Г.Білоруса, В.С.Будкіна, І.В.Бураковського, А.С.Гальчинського, М.А.Дудченка,  Д.Г.Лук’яненка, Ю.В.Макогона, В.Є.Новицького, Ю.М. Пахомова,  О.В.Плотнікова, А.М.Поручника, О.І.Рогача, С.В.Сіденко, В.О.Степаненка, В.М.Федосова, А.С.Філіпенка, О.І.Шнирковаю. Також, особливу увагу глобалізаційним процесам та їх впливу на тенденції розвитку фінансового простору приділяли західні вчені, а саме Ж.-П.Аллегрет, В.Андреф, Б.Баді, Б.Балашши, Р.Болдвін, Є.С.Брезіс, С.Гофман, П.Зоідо-Лобатон, Б.Ейхенгрін, В.Енг, A.Комфорд, Я.Крегель, П.Кругман, Ф.А.Ліс, Л.Дж.Мауер, M.Обстфельд, К.Окіна, Г.Марковіц, Ф.Мартін, Л.Ніл, Е.К.Роуз, Ф.Рут, Дж.Т.Стюарт, П.Д.Сазерленд, A.M.Тейлор, Д.Тобін, М.Фельдстайн, Д.Френкель, Ч.Хоріока, У.Ф.Шарп, М.Шіракава, С.Шіратсука, С.Л.Шмуклер та ін­ші, які досить детально дослідили динаміку розвитку глобалізаційних процесів та їх взаємозв’язок із особливостями розвитку різних сегментів світової економіки.

Метою даної курсової роботи є дослідження основних етапів і чинників глобалізації  фінансового рику й особливостей впливу глобалізаційних процесів на фінансові ринки країн, що займають провідне місце на світовому фінансовому ринку та країн,що розвиваються.

Завданням курсової роботи є :

• дослідити економічний зміст фінансових ринків в умовах глобалізації;
• проаналізувати стан функціонування фінансових ринків під впливом глобалізаційних чинників;
• дослідити  тенденції глобалізації фінансових ринків та їх реалізації в Україні.

Об’єктом дослідження  є система економічний відносин та їх реалізація під впливом протікання глобалізаційних процесів.

Предметом даної курсової роботи є глобалізація фінансових ринків.

Під час написання курсової роботи  було використано інформацію періодичних видань, наукових публікацій, матеріали науково-практичних конференцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

 

1. Економічний зміст фінансових ринків в умовах глобалізації

 

    На сучасному етапі розвитку економіки одним з найважливішим показником її стійкості та ефективності є функціонування та розвиненість фінансово ринку. В загальному розумінні, фінансовий ринок  – це сукупність обмінно-перерозподільних відносин, пов'язаних з процесами купівлі-продажу фінансових ресурсів, необхідних для здійснення виробничої та фінансової діяльності. Відносини обміну пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату (проценти, дивіденди, дисконтні скидки тощо) права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів. Таке передання може здійснюватись прямо чи через фінансових посередників.

На фінансовому ринку  постійно відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних  фінансових ресурсів серед галузей  економіки. На ньому здійснюється як пряме, так і непряме фінансування, яке передбачає участь фінансових посередників у процесах переміщення капіталів  від одних учасників ринку  до інших ¹. 

До характерних рис  фінансового ринку відносять: величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій, глобальність, тобто відсутність територіальних обмежень, цілодобовий режим операцій, залучення до операцій суб'єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією,широкий діапазон фінансових інструментів, уніфікація правил та стандартів операцій, високий рівень використання інформаційних технологій

Основними функціями фінансового  ринку є:

1) акумуляція вільних  грошових коштів та їх перерозподіл  між окремими галузями, країнами  і регіонами у всесвітньому  масштабі;

2) прискорення і зростання ефективності виробництва.

За видами фінансових активів  фінансовий ринок поділяється на:

• кредитний ринок - ринок індивідуалізованих боргових зобов'язань. Це економічний простір, де організуються відносини, обумовлені рухом вільних грошей між позичальниками і кредиторами на умовах повернення і платності;
• ринок цінних паперів - це частина ринку капіталів, де здійснюється емісія, купівля і продаж цінних паперів;
• валютний ринок (іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують її) - найбільший за розміром сегмент світового фінансового ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу є валюта, термін реалізації майнових прав на яку не перевищує року;
• страховий ринок (страховий захист);
• ринок золота (срібло, платина);
• ринок фінансових послуг (кредитні операції та ін.)².

На світовому ринку  значну роль у забезпеченні міжнародної ліквідності відіграє також золото як валютний і сировинний метал, операції з купівлі-продажу якого формують ринок золота. Кожен із сегментів має справу з певним типом фінансових активів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних грошей. Кожен сегмент світового фінансового ринку є, власне, окремим фінансовим ринком із характерною специфікою, особливостями функціонування, правилами укладання угод із фінансовими активами тощо. Проте, фінансовий ресурс одного ринку може, своєю чергою, бути й об'єктом купівлі-продажу для іншого ринку.

Суб’єкти світового фінансового  ринку

підприємства

населення

уряд

професійні суб’єкти

   

 

Рис. 1.2 Суб’єкти  господарювання, що представлені на фінансовому ринку

Джерело: складено автором за даними: Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: навчальний посібник. – К. : КНТ. – 2008р.

 Всі зазначені суб'єкти виступають як на стороні попиту, так і на стороні пропозиції. Будь-який з них є або чистим кредитором, або чистим позичальником. Середня величина потенційних фінансових ресурсів становить приблизно 60-65%, а реально на практиці значна частина прибутку спрямовується на розширене відтворення. Таким чином, підприємства є чистим нетто-позичальником. Для того щоб уряд (держава) могло виступати кредитором, для початку необхідно мати хоча б профіцит державного бюджету. Населення інвестує в цінні папери, набуває облігації, тобто виступає чистим кредитором³.

Професійними суб'єктами фінансового ринку є: інститути, які обслуговують функціонування ринку (в тому числі, інвестиційно-дилерські  компанії); проміжні позичальники (забезпечують і пов'язані з безпосереднім  перетіканням капіталу); міжнародні організації (МВФ, МБРР і т.д., вони працюють за іншими умовами, ніж всі інші учасники світового  фінансового ринку); трастові компанії, які надають послуги з управління певними активами клієнтів (управління пакетами цінних паперів, управління за дорученням, агентські фонди).

Центральні банки займають особливе становище на світовому  фінансовому ринку, оскільки регулюють  формування національного пропозиції грошей. За допомогою грошово-кредитної  політики центральні банки регулюють  величину резервів банків, що входять  в банківську систему країни⁴.

В особливу категорію учасників  світового фінансового ринку  виділяють акціонерні компанії. Для  багатьох фірм основний потік надходження  готівкових коштів становить оплата дебіторської заборгованості, що утворилася після реалізації виробленої продукції. У той же час їхні витрати складаються  з податкових платежів, виплат заробітної плати, придбання матеріалів і послуг, необхідних для поточної діяльності.

Однією з основних ознак  сучасного розвитку світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які справляють суттєвий вплив на систему міжнародних економічних  відносин, трансформують напрями  і визначають тенденції розвитку національних економік. Економічний аспект глобалізації полягає у створенні єдиного світового економічного простору, в рамках якого складається єдиний відтворювальний процес. Тут основне місце займає процес глобалізації фінансових ринків, тобто об'єднання в єдину світову систему усієї сукупності міжнародних фінансових відносин⁵.

Глобалізація (від англ. “globe” – земна куля) – складний, багатогранний процес, який має безліч проявів та включає багато проблем. Це тривалий процес інтеграції національних економік світу з метою розв’язання глобальних проблем людства. Це складне явище взаємозалежності економік, що виникає у зв’язку з обміном товарів і послуг та потоками капіталів. Глобалізація – процес, завдяки якому досягнення, рішення і діяльність людей в одній частині земної кулі справляють значний вплив на окремих людей і їхні спільноти в усіх частинах світу. Під глобалізацією світового господарства розуміють процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних цінностей⁶.

Фінансова глобалізація має  дві основні форми прояву: торгівля фінансовими активами, або міжнародні потоки капіталу; і торгівля фінансовими  послугами, або проникнення фінансових інститутів на ринки інших країн⁷.

Відзначають, що в основі  глобалізації фінансових ринків  лежить взаємодія таких явищ:

1. технічний прогрес, що  дозволяє здійснювати міжнародні фінансові угоди в режимі реального часу й значно скоротити витрати на транспорт і комунікацію;

2. зростаюча конкуренція:  з одного боку, між кредитними й фінансовими установами на фінансових ринках, а з іншого, - між самими фінансовими ринками;

3. реструктуризація кредитних  і фінансових установ шляхом  їхнього злиття й поглинання  як слідство зростаючої конкуренції  між ними;

4. широка інтернаціоналізація  бізнесу через посилення транснаціонального  характеру діяльності корпорацій;

5. консолідація регіональних  інтеграційних об'єднань (у Європі - Економічний і валютний союз);

6. послаблення твердого  контролю щодо здійснення міжнародних  угод, пов'язаних з рухом капіталу  фондових бірж;

7. макроекономічна стабілізація  й реформи в ряді країн, що  розвиваються і країн з перехідною  економікою, які створили сприятливий  клімат для іноземних інвесторів.

Типи глобалізації

 

 

Глобалізація переважно реального сектору. В регіональних об’єднаннях країн ринки деяких видів товарів і послуг можуть бути повністю інтегровані

Глобалізація переважно фінансового сектору. Оскільки мобільність фінансових активів є більшою за мобільність товарів та послуг, то в багатьох випадках розвиток глобалізації відбувається на фінансових ринках

Відсутність глобалізації.

Як фінансовий, так і реальний сектор економіки в обох країнах ізольований в межах їхніх національних кордонів

Повна глобалізація. Реальний і фінансовий сектори економіки обох країн перебувають у тісному взаємозв’язку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.5 Типи глобалізації

Джерело: складено автором  за даними «Хоминич Л.П. Финансовая глобализация / Л.П. Хоминич // Банковские услуги. – 2002. – № 8.»

За сучасних умов у світі  переважає третій тип глобалізації, проте якщо досліджувати окремі регіони  та країни, то можна виявити й  інші типи.