Стратегічна ефективність бенчмаркінгу на підприємстві

  Р.В. Фещур, Н.Р. Яворська, Т.В. Меренюк розрізняють такі види бенчмаркінгу: стратегічний, конкурентний, процесний, функціональний, внутрішній, зовнішній і міжнародний. Науковець А.Г. Гончарук розглядає такі самі види бенчмаркінгу, але доповнює їх умовами використання і проблемами, що вирішуються різними видами бенчмаркінгу [8, с. 11].

  Також слід розрізняти види бенчмаркінгу за об'єктом і предметом, що обираються для порівняння. У табл. 2.1 подано узагальнену інформацію про види бенчмаркінгу залежно від обраного для порівняння об'єкту, і в табл.2.2 - види бенчмаркінгу за предметом порівняння. 

  Таблиця 2.1

  Характеристика  видів бенчмаркінгу за об'єктом, обраним для порівняння

   

 Таблиця 2.2

 Характеристика  видів бенчмаркінгу за предметом, обраним  для порівняння

   
 

  Вибір того чи іншого виду бенчмаркінгу підприємством визначається такими умовами:

  - характером завдань, які необхідно вирішити, і аспектами проблеми, що розглядається;

  - доступними ресурсами і часом для проведення бенчмаркінгу;

  - досвідом проведення бенчмаркінгу;

  - достатністю ресурсів для реалізації заходів щодо реалізації економічної стратегії.

  Підприємства, які вперше застосовують бенчмаркінг, частіше за все обирають внутрішній бенчмаркінг для отримання і накопичення досвіду.

  Після засвоєння практики проведення внутрішнього бенчмаркінгу підприємства переходять до зовнішнього, функціонального або процесного та стратегічного бенчмаркінгу. Наведені у табл.1.1 визначення бенчмаркінгу та у табл. 2.1, 2.2 характеристика його видів дають нам підстави для певних узагальнень (табл. 2.3).

 Таблиця 2.3

 Ознаки  бенчмаркінгу та їх характеристика 

 

  Американський економіст-аналітик Г. Ватсон (Watson G.H.) сформулював головні принципи здійснення бенчмаркінгової діяльності (табл. 2.4). 

 Таблиця 2.4

 Принципи  бенчмаркінгу та їх характеристика 

   

  Дотримання  принципів бенчмаркінгу є основою для створення ефективної та дієздатної економічної стратегії підприємства і передбачає певну етапність запровадження.

  Базуючись на зарубіжному і вітчизняному досвіді  організації та проведення бенчмаркінгу, можна визначити такі фази бенчмаркінгу для досягнення бажаного результату:

  1. Планування. На  цьому  етапі здійснюються:

  а) обрання сфери бенчмаркінгу і його цілей;

  б) визначення пріоритетів для удосконалення;

  в) ідентифікація ресурсів;

  г)виокремлення основних показників ефективності, за якими буде здійснюватись порівняння;

  д)визначення методології збирання даних для аналізу.

  2. Збирання даних. На цьому етапі здійснюється:

  а) вибір групи (галузі, регіону, ринку) компаній для порівняння;

  б)збирання даних про промислові компанії обраної групи, їх бізнес-процеси і продукцію, яку вони випускають;

  в)збирання даних про власні процеси (продукцію) компанії;

  г)визначення методології для аналізу даних.

  3. Аналіз. Здійснюється на підставі:

  а) оцінювання рівня власної ефективності та компаній, що порівнюються;

  б) ідентифікація розриву у рівні ефективності за основними процесами (продукцією), що аналізується;

  в) аналіз причин (факторів) розриву у рівні ефективності;

  г) пошук шляхів і розробка рекомендацій з усунення розриву у рівні ефективності.

  4. Впровадження. Виконується робота з реалізації результатів аналізу в практичній діяльності підприємства. Увага зосере -джується на розробці стратегії і тактики нейтралізації виявлених у ході бенчмаркінгу слабких сторін підприємства.

  5. Контроль і оцінювання. Цей етап полягає в проведенні моніторингу результатів реалізації заходів бенчмаркінгу та їх впливу на основні процеси   шляхом   обчислення відповідних показників ефективності. У разі досягнення мети з'ясовують інші проблеми для їх майбутнього розв'язування, і процес бенчмаркінгу повторюється [1, ст.29].

  Таким   чином,   процес   бенчмаркінгу замикається, утворюючи цикл, забезпечуючи постійність і безперервність процесу удосконалення компанії. 

 3. Значення бенчмаркінгу  для економічної  діяльності підприємства