Стратегічна ефективність бенчмаркінгу на підприємстві

Міністерство  освіти, науки, молоді і спорту України

Національний  університет водного  господарства та природокористування

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економіки підприємства 
 
 
 
 
 
 
 
 

Звіт  про самостійну роботу 

з дисципліни

«Стратегічне управління підприємством»

 на  тему: 

«Стратегічна ефективність бенчмаркінгу на підприємстві» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка ФЕіП, V курсу спеціальності ЕП

групи ЕП - 51

    Медведюк Н. О. 

Перевірила

    к.е.н.ст.в. Аверкіна М.Ф.

   
 
 
 
 
 
 
 
 

Рівне - 2011

  ЗМІСТ 

    Вступ...............................................................................................................стор. 3

  1. Сутність бенчмаркінгу, і зв’язок з стратегічним управлінням................. стор.4

  2. Принципи, види, ознаки та фази бенчмаркінгу.......................................... стор.7

  3. Значення бенчмаркінгу для економічної діяльності підприємства........ стор.12

    Висновок....................................................................................................... стор.14

    Список  використаної літератури................................................................ стор.16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП

  За  визначенням стратегічне управління спрямовано на динамічне позиціювання фірми. Незважаючи на потужний інтелектуальний потенціал різних типів концепцій стратегічного управління, що виникли за останнє десятиліття, за межами цієї системи пріоритетів залишилась трансформація стратегії фірми в конкретні дії стосовно адекватного управління. Це стало однією з головних причин зародження у даний період низки нових концепцій оцінювання результатів корпорації.

  Завдання  є багатокритеріальним, а побудова єдиного критерію на основі багатьох може виявитись виключно штучним. У зв'язку з цим виникла ідея перевірки успішності стратегічного розвитку фірм через фінансові показники. Ці підходи акцентувались переважно на фінансових показниках або на змішаному використанні кількох груп показників. Більшість методів, що застосовуються для оцінювання успішності реалізації стратегії підприємства, мають спільні риси, а саме:

1. можуть застосовуватись як на загальноорганізаційному, так і індивідуальному рівнях;
2. рекомендують побудову ієрархії цілей - від керівництва підприємства до прибиральниці;
3. вимагають чіткого визначення цілей, участі вищого керівництва і зосереджують увагу на важливості розробки індикаторів ефективності;
4. використовують рейтингові системи як частину методу оцінювання ефективності реалізації економічної стратегії;
5. формують і використовують одні й ті самі компоненти системи управління реалізацією економічної стратегії підприємства.

  Однак жодний з методів, побудованих за використання комплексних показників, не давав можливості оцінити позицію підприємства у конкурентному середовиші, а також використати дія покращення економічної стратегії досвід пілприємств-лідерів.

  Отже, у цій роботі пропонується детальніше розглянути методичний підхід до формування та оцінювання складових економічної стратегії підприємства, який останнім часом набув значної популярності в економічно розвинених країнах, насамперед через свою універсальність. Цей метод дозволяє не лише оцінити ефективність економічної стратегії підприємства, а й порівняти її зі стратегіями, здійснюваними іншими підприємствами як у рамках однієї галузі, так і за її межами. Саме таким методом виявився бенчмаркінг.

  Метою написання цієї роботи було виявити головні сутнісні характеристики бенчмаркінгу і з'ясувати обсяг його можливого використання у практичній діяльності українських підприємств, а також проаналізувати стратегічну ефективність бенчмаркінгу на підприємстві. 
 
 
 
 

  1. Сутність бенчмаркінгу, і зв’язок з  стратегічним управлінням

 За  умов конкурентного середовища одним із головних інструментів, який дає можливість не лише сформувати, реалізувати, але й оцінити економічну стратегію підприємства, є бенчмаркінг.

 Бенчмаркінг (англ. benchmark - початок відліку) - це механізм порівняльного аналізу ефективності діяльності одного підприємства з показниками інших, успішніших підприємств. За словником Вебстера, поняття "бенчмаркінг" (benchmark) визначається як "стандарт, за допомогою якого щось може бути виміряно чи оцінено". Для розуміння місця і ролі бенчмаркінгу в процесі формування і реалізації економічної стратегії підприємства слід докладніше ознайомитись з існуючими підходами в його трактуванні (табл. 1.1) [1, ст.21].

  Таблиця 1.1

  Визначення  бенчмаркінгу та авторська інтерпретація

 

  Поняття «бенчмаркінг» вперше з'явилося в 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембриджу під час дослідницької діяльності консалтингової групи PIMS. Тоді був сформульований основний принцип бенчмаркінгу: «для того щоб знайти ефективне рішення в сфері конкуренції, необхідно знати кращий досвід інших підприємств, які досягли успіху у подібних умовах». Першим практичним застосуванням теорії бенчмаркінгу став проект компанії Ксерокс щодо порівняння якості виробленої нею продукції із успішнішими на той час японськими аналогами («Бенчмаркінг конкурентоздатності») [4, ст.42].

 Впродовж  наступних двадцяти років бенчмаркінг  поширювався у діяльності більшості  фірм США та європейських країн. Сучасну  концепцію бенчмаркінгу вдало викори -стовують такі українські підприємства, як ЗАТ "Оболонь", ВАТ "Фармак", компанія "Сандора" та ін. [5, ст.25]. На жаль, цей досвід ще не увійшов у практику машинобудівних підприємств України.

 Зазначене вище дає підстави визначити етапи, які бенчмаркінг пройшов у своєму розвитку [6, ст.22]:

- на першому етапі трактувався як реінжиніринг, або як ретроспективний аналіз продукції;

- на другому етапі (наприкінці 1970-х - початок 1980-х років) розглядають як бенчмаркінг конкурентоспроможності;

  - на третьому етапі (друга половина 1980-х років) бенчмаркінг вивчає не лише рівень конкурентоспроможності власної продукції стосовно конкурентів, а переважно досвід успішних компаній своєї та в інших галузях економіки;

- на четвертому етапі (1990-ті роки - початок XXI ст.) відбувається становлення стратегічного бенчмаркінгу, який трактується як систематичний процес оцінювання успішних стратегій   підприємств-партнерів (а не лише конкурентів) з метою удосконалення власної стратегії підприємства:

- на сучасному етапі відбувається формування глобального бенчмаркінгу, який у майбутньому може стати інструментом обміну міжнародним досвідом з урахуванням національної культури, бізнес-процесів компанії.

  Бенчмаркінг може здатися схожим на конкурентну розвідку (конкурентний аналіз), хоча насправді він є більш деталізованим, формалізованим і упорядкованим, ніж підхід конкурентної розвідки. Суть сьогоднішнього трактування бенчмаркінгу — «безупинний систематичний пошук і впровадження найкращих практик, що приведуть організацію до досконалішої форми».  

Таблиця 1.2.

 Порівняння  підходів бенчмаркінгу і конкурентного  аналізу 

 

  Бенчмаркінг можна застосовувати у всіх сферах діяльності підприємства (виробництві і збуті продукції, маркетингу, логістиці, управлінні персоналом тощо). Проте вважається, що саме застосування цього підходу у формуванні і реалізації комплексної економічної стратегії підприємства може дати найкращий результат.

 На  сьогодні вітчизняними економістами ще не сформульована єдина загальноприйнята термінологія, оскільки це новий метод для нашої країни, хоча концепція бенчмаркінгу не є цілком новою [1, ст.22].  
 
 
 
 

  2. Принципи, види, ознаки та фази бенчмаркінгу 

  Виходячи  з визначень бенчмаркінгу (табл. 1.1) можна стверджувати, що існує кілька видів бенчмаркінгової діяльності, які відрізняються за складністю завдань, що ставляться (прості і складні), за спрямованістю (внутрішня і зовнішня), за рівнем, на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний і операційний).