Страхование как экономическая категория

     Дану  роль було покладено на систему страхування цивільно – правової відповідальності власників автотранспортних засобів, яке було покликане компенсувати збитки потерпілим в ДТП незалежно від фінансового стану винного в ньому водія.

     Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення компенсування шкоди, спричиненої життю, здоров’ю або майна потерпілих внаслідок ДТП і захисту майнових інтересів страхувальників.

     Суб’єктами  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) і потерпілі. [6]

     Об’єктом  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, які не суперечать законодавству  України, зв’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована від шкоди, спричиненого життю, здоров’ю, майну потерпілих в зв’язку експлуатації транспортного засобу.

     Страховим випадком є подія, внаслідок якої спричинені збитки третім особам під  час ДТП, яке трапилося при  участі транспортного засобу і внаслідок  якого наступає цивільно-правова  відповідальність особи, відповідальність якого застрахована за договором.

     Страхування цивільно-правової відповідальності власників  автотранспортних засобів проводиться  в добровільній і обов’язковій формі, умови останньої чітко визначені  законодавчими актами.

     Розміри страхових платежів визначаються: [6]

     1. Розміри індивідуальних страхових  платежів (внесків, премій) встановлюються страховиками самостійно шляхом виготовлення базового платежу і відповідних коригувальних коефіцієнтів. 

     2. Базовий платіж і коригувальні коефіцієнти розраховуються МТСБУ актуарним методом на основі статичних даних і рівня збитковості даного виду страхування в цілому по області за останній розрахунковий період, який  представляє не менше ніж один рік.  

     3. Розміри франшизи при компенсації  шкоди, спричиненого майну потерпілих, встановлюється при укладенні  договору обов’язкового страхування  цивільно-правової відповідальності  і не може перевищувати 2 проценти  від ліміту відповідальності  страховика, в межах якого компенсується збиток, причинений майну потерпілих. Франшиза при компенсації шкоди, причиненого життю або здоров’ю потерпілих, не застосовується.  [5]

     Розмір  страхових платежів залежить від: типу договору страхування, типу транспортного  засобу, території переважного використання транспортного засобу, сфери використання транспортного засобу, стажу водія  осіб, кількості вказаних у договорі осіб, строку дії договору страхування  і т.д.

     Згідно  з обов’язковою формою страхування  цивільно-правової відповідальності страховика – грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхової компенсації згідно умовам договору страхування, який дорівнює:

     1. За шкоду, спричинену майну  потерпілих, складає 25500 гривень  на одного потерпілого. У випадку  якщо загальний розмір шкоди  по одному страховому випадку  перевищує п’ятикратний ліміт  відповідальності страхувальника, компенсація кожному потерпілому пропорційно зменшується.

     2. За шкоду, спричинена життю  та здоров’ю потерпілих, складає  51000 гривень на одного потерпілого. 

     Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути певні ліміти, вищі, ніж  вказані у законі.

     Договори  обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: [6]

     Договір  I типу. Страхування відповідальності за шкоду, спричинена життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

     Договір II типу. Страхування відповідальності за шкоду, спричинену життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного із транспортних засобів, вказаних в договорі, особою, вказаною в договорі страхування.

     Договір III типу. Страхування відповідальності за шкоду, спричинену життю, здоров’ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або одною з осіб, вказаних в договорі.

     Для компенсації збитків, спричинених  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або треті особи (його спадкоємець, правонаступник страховика) зобов’язані (в залежності від випадку) звернутися з заявою до страховика (страхової організації) або до МТСБУ.

     Виплата страхової компенсації третій особі здійснюється страховиком на основі таких документів:

1. Заяви про виплату страхової компенсації
2. Довідки органів внутрішніх справ про обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди
3. Довідки (висновків експертизи, страхового акту, аварійного сертифікату і т.д.), які підтверджують розмір майнової шкоди у випадку його виникнення
4. Довідки медичних установ про строки тимчасової  непрацездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення інвалідності у випадку її виникнення
5. Копії свідоцтва про смерть (для загиблих під час дорожньо-транспортної пригоди або померлих внаслідок цієї пригоди) і документа про правонаступництво для спадкоємців

     Виплата страхової компенсації здійснюється третій особі або її спадкоємцям  протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком вказаних документів, крім випадків, якщо спори, зв’язані з виплатою страхової компенсації, розглядаються в судовому порядку:

1. За шкоду, спричинену здоров’ю третьої особи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страховик (страхова організація) здійснює виплату страхової компенсації в межах страхової суми у випадку:
2. Загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи – у розмірі страхової суми
3. Встановлення третій особі інвалідності  I групи – у розмірі 100% страхової суми, II групи – 80%, III групи – 60% цієї суми
4. Тимчасової втрати третіми особами працездатності за кожну добу – в розмірі 0,2%, але не більше ніж 50% страхової суми.

     Висновки 

Вивчені  в процесі підготовки даної роботи матеріали дають можливість зробити висновок, що на сьогоднішній день виникла необхідність планомірного розвитку страхового ринку і перетворення його в цивілізований. Для цього, на мою думку, в першу чергу його необхідно регламентувати. З цією метою держава повинна оперативно вирішити питання з законодавчою базою, сплаченням податку, забезпеченням захисту інтересів страховика, і, найголовніше, забезпечити вигідність страхування для людей.

     Дуже  важливим є поміркований підхід до фінансових можливостей діяльності страхових компаній, особливо у питаннях зберігання їх платоспроможності. Прийняті зміни  порядку формування страхових резервів, на жаль, не дозволяє їх накопичувати, що суттєво підриває платоспроможність страхових організацій. Тому практично єдиною можливістю зберігання платоспроможності страхових організацій виступає накопичення власних коштів, що не завжди відповідає інтересам засновників, так як в більшості випадків можливо тільки у шкоду останнім.

     Багатоманітні проблеми на шляху розвитку страховання в Україні можуть бути успішно вирішені при наявності відповідного рівня економічного мислення  і наявності висококваліфікованих кадрів. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література: 

1. Базилевич В.Д. Страхування в Україні  Видавництво: Знання-2008 - 1019с
2. Бондар Н.Н. Соціальне страхування в Україні: труднощі існування в трансформаційній економіці // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – №1.
3. Васечко Л.І. Ґенеза нормативно-правової бази системи соціального страхування в Україні // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. - №2.
4. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: теорія та практика: Навч.-метод. Посібник, За заг. ред. проф. Внукової Н.М. – Харків: Бурун Книга, 2004. – 376 с.
5. Внукова Н.Н.  Соціальне страхування. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник рекомендований МОН України - ЦУЛ – 2009, 412с
6. Горобач Л.М. “Страхова справа”. Навчальне посіб’я. – Київ. Кондор. – 2003.
7. Закон України «Про страхування» від 07.03.96, ВВР, №18 зі змінами і доповненнями
8.   Закон України  «Про обов'язкове страхування цивільно-правової                відповідальності власників наземних  транспортних засобів                                  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 1, ст.1 )  ( Із змінами, внесеними згідно із Законами    N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1,  N  586-VI (  586-17 ) від 24.09.2008, ВВР, 2009, N 10-11)
9. Ивасенко А.Г. Никонова Я.И.  Страхование: Учебное пособие для вузов, КноРус МЦФЭР – 2009. 320с
10. Лісовал В.П. Основи страхової справи: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2003. – 60 с.
11. Нечипорук Л.В. Закон Украины «О страховании»: Комментарий. – 4-е изд., исправл. и доп. – Харьков: ООО «Одиссей», 2006 – 386 с.
12. Нечипорук Л.В. Обязательное страхование жизни, имущества и ответственности: Науч.-практ. пособие. – Харьков: Центр Консульт, 2004. – 180 с.
13. Столяров В.Ф., Васечко Л.І. Економічний механізм соціального страхування // Фінанси україни. Секція: Фінансова політика й економічне регулювання. – 2007. – № 2.
14. Фурман В. М. Страхування: теоретичні засади та стратегія розвитку. — К.: КНЕУ, 2005. — 296 с.
15. Цуканова В.Я. Страхование: Курс лекций. – 2-е изд., испр. и доп. – Х.: Издательский дом «Инжек», 2003. – 128 с.
16. Юрах В. Правовий режим оподаткування в галузі страхування // Фінансове право. – 2007. – №. 4.
17. Яворська Т.В. Страхові послуги: Навч. посіб. Рекомендовано МОН, Видавництво: Знання – 2008 - 350с
18. Янова С. Ю.  Страхование. Учебник для вузов, М.:Издательство "Юрайт", 2009 – 828с.