Шляхи покращення використання оборотного капіталу

А тому норму виробничих запасів  необхідно розраховувати по кожному елементу.

Транспортний запас створюється  на підприємствах на ті постачання, по яких виникає розрив між термінами  надходження платіжних документів і матеріалів. У цілому по промисловості  він повинний складати 1—2 дні.

Підготовчий запас складається  з часу, необхідного для приймання, складування і лабораторного  аналізу якості матеріалів, що надійшли.

Технологічний запас необхідний на час підготовки прибулих матеріальних ресурсів до виробничого споживання. Якщо для цього не потрібно спеціальних  операцій по попередній технологічній  обробці матеріалів, технологічний  запас приймається рівним одному дню.

При необхідності технологічної підготовки запас матеріальних ресурсів для  цього встановлюється за умови, що інтервал постачання менш 90 днів.

Поточний запас досягає максимальної величини в момент постачання даного матеріалу, потім він поступово  скорочується і до моменту наступної  постачання стає рівним нулю. У розрахунках  середнього інтервалу не враховуються дрібні партії та надміру великі надходження  .

Поставки від кількох постачальників можуть суттєво різнитися за обсягом  і за величиною інтервалів між  окремими партіями, що залежить від  різних причин - особливостей транспортування, періодичності випуску тих чи тих матеріальних цінностей постачальниками, умов конкретних договорів на постачання тощо. У такому разі середній інтервал між поставками розраховується як середньозважена  величина.

Для її визначення обсяг кожної поставки сировини й матеріалів множать на інтервал у днях до наступної поставки і суму одержаних добутків ділять на загальний обсяг поставки, узятий для розрахунків середньозваженого  інтервалу .

Нормування страхового (гарантійного) запасу в днях здійснюється двома способами:

а) по середньому відхиленню фактичних  термінів постачання від планових;

б) за часом, необхідному для термінового  оформлення замовлення і доставки матеріальних ресурсів від постачальника до споживача. Його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів (наприклад, за умовами договору між  постачальником і споживачем передбачене  надходження матеріалів один раз  на місяць, то їхній поточний запас  має забезпечувати 15 днів роботи) [10,c.402].

Розрахована норма оборотного капіталу береться за основу розрахунку нормативу оборотних коштів на запасні частини на плановий рік.

Розрахована нами потреба  в товарно-матеріальних запасах  методом прямого розрахунку па підприємстві може буди використана на тривалий період, якщо в наступні роки не змінюється різко асортимент продукції, технологія виробництва, умови постачання і  збуту продукції. У таких умовах розрахований норматив оборотного капіталу методом прямого розрахунку щорічно коректується підприємством з урахуванням росту виробничої програми і зміни оборотності оборотного капіталу, тобто норматив оборотного капіталу розраховується укрупненим (економічним) методом.

Отже,  для початку розрахуємо сукупний норматив виробничих запасів. Знайдемо одноденні витрати ДП «Малинський лісгосп АПК» на сировину, для цього ми знайшли річний випуск продукції у 2010 році виходячи із залишків готової продукції на початок та кінець року та собівартості реалізованої       продукції.

Річний випуск прод. = Залишк.кін. – залишк. поч.+ с/в. реаліз.прод.= 124000-85000+7076 = 46076(тис.грн)

Матеріаломісткість виробництва  продукції складає 52%, тому  середньодобові витрати ДП «Малинський лісгосп АПК» на сировину та матеріали становитимуть:

 

Знайдемо тепер нормативи  оборотних виробничих запасів по окремим елементам та результати зведемо до табл.3.1:

Таблиця 3.1

Розрахунок нормативу  виробничих запасів на ДП «Малинський лісгосп АПК»

Показники	Середньодобове споживання запасів, тис.грн.	Норма запасів, Днів	Норматив запасів, тис.грн.
Транспортний запас	65,64	3	196,92
Підготовчий запас	65,64	1	65,64
Технічний запас	-	-	-
Поточний запас	65,64	60	3938,4
Страховий запас	65,64	14	918,96

Розрахуємо мінімальну, середню  та максимальну потребу в виробничих запасах підприємства:

 

 

 

За даним прикладом  підприємство може в майбутньому  визначати потребу в запасах  та визначати іх мінімальний та максимальний  залишки на балансі.

 Розмір готової продукції  на складі  також повинен нормуватися  та бути оптимальним в залежності  від тривалості виробничого циклу,  умов реалізації продукції та  порядку її оплати. Тому запропонуємо  розрахунок нормативів готової  продукції на ДП «Малинський лісгосп АПК»

Норматив обігових коштів по готовій  продукції визначається за такою  формулою:

                                           ( 3 .2)

де З – одноденний випуск продукції (грн.), Р - норма запасу готової продукції на складі, днів.

Норма запасу оборотних коштів для  готової продукції обчислюється в днях і включає такі елементи: час на комплектування виробів для  поставки, упаковку продукції, час на оформлення. Час на окремі операції визначається розрахунковим способом. За великої номенклатури продукції, що випускається, норма оборотних коштів для готової продукції на складі може бути визначена як середньозважена стосовно норм для груп продукції, які включають не менше 70–80 % запланованого випуску готової продукції. Розрахована за цими даними середня норма оборотних коштів поширюється на всю готову продукцію на складі.

Випуск продукції за 2010 рік ми знайшли при розрахунку нормативів виробничих запасів.  Тому одноденний випуск продукції становитиме:

 

Середня тривалість зберігання запасів готової продукції на складі складає 3 дні. Знайдемо оптимальну величину оборотних коштів необхідних для  вкладення в запаси готової  продукції ДП «Малинський лісгосп АПК»

 

Таблиця 3.2

Порівняльний  аналіз використання нормативів на ДП «Малинський лісгосп АПК» за 2009-2010рр.

Показники	На кінець 2010 року, тис.грн.	Норматив на кінець 2010 року, тис.грн.	Абсолютне відхилення, тис.грн.
Виробничі запаси	69,00		3081,72
Запаси готової продукції	129,00	378,72	249,72
Усього запасів	198,00	3529,44	3331,44

Бачимо, що підприємство заздалегідь  виготовляє та закуповує готову продукцію  без врахування попиту на неї, в результаті відбувається простояння складу.Це характеризується зменшенням обсягів виробництва. Що є також негативно впливає на підприємство, через те, що уповільнюється виробничий цикл. Підприємству необхідно терміново закупити запаси за будь-якою ціною, щоб не зупинився виробничий цикл. Ось чому наші нормативні показники набагато більші ніж фактичні. Розрахунок нормативів та порівняння іх з фактичними показниками дає змогу відобразити наскільки політика підприємства в управлінні запасами є ефективною чи ні.

Отже, раціональний спосіб закупівлі товарів та сировини, обґрунтована норма засобів, що авансується на створення запасів, ефективне управління матеріальними ресурсами підприємства на основі запропонованих вище індикаторів дасть змогу забезпечити зміну обсягів запасів. Таке управляння товарно-матеріальними запасами дасть змогу підвищити ефективність використання в цілому оборотних засобів ДП «Малинський лісгосп».

Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою  задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними  шляхами. 
На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно  обґрунтованих норм запасу;

- наближення постачальників  сировини, напівфабрикатів, що комплектують  вироби до споживачів;

- широке використання  прямих тривалих зв'язків;

- розширення складської  системи матеріально-технічного  забезпечення, а також оптової  торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація  й автоматизація вантажно-розвантажувальних  робіт на складах.

На стадії незавершеного  виробництва:

- прискорення науково-технічного  прогресу (упровадження прогресивної  техніки і технології, особливо  безвідхідної, роторних ліній, хімізація  виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм  організації промислового виробництва,  застосування більш дешевих конструктивних  матеріалів;

- удосконалювання системи  економічного стимулювання ощадливого  використання сировинних і паливно-енергетичних  ресурсів;

- збільшення питомої  ваги продукції, що користується  підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- наближення споживачів  продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи  розрахунків;

- збільшення обсягу  реалізованої продукції унаслідок  виконання замовлень по прямих  зв'язках, дострокового випуску  продукції, виготовлення продукції  з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна  добірка продукції, що відвантажується,  по партіях, асортиментові, транзитній  нормі, відвантаження в строгій  відповідності з укладеними  договорами[29,c.218].

Якщо говорити про  поліпшення використання оборотних  коштів, не можна не сказати і  про економічне значення економії оборотних  фондів, що виражається в наступному:Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва[33,c.171].

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової  техніки й удосконалюванню технологічних  процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей  і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової  продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить  великі, оскільки вони впливають на всі сторони  виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто  розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або  частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних  напрямків  відносяться  заходи, зв'язані з якісною підготовкою  сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням  більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки  і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення  технологічних відходів і втрат  матеріальних ресурсів у процесі  виробництва виробів з максимально  можливим використанням вторинних  матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних  напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня  нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою  і впровадженням технічно обґрунтованих  норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів [24,c.271].

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному  підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з тією самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має  скорочення втрат у виробничому  процесі, за рахунок якого можна  досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. 
При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.