Шляхи покращення використання оборотного капіталу

Динаміка та структура  оборотного капіталу ДП «Малинський  лісгосп АПК»

Отже аналізуючи оборотні активи ми бачимо , що спостерігається  тенденція зменшення оборотних  активів, що є негативним явищем для  підприємства.

Аналіз наведеної вище структури оборотних активів  дає змогу зробити висновок, що найбільшу питому вагу у структурі  оборотних активів складають  незавершене виробництво, готова продукція та дебіторська заборгованість.

Розглянувши коротко кожну  з функціональних груп оборотних  активів, можна зробити такі висновки:

1. Питома вага виробничих запасів у складі оборотних активів зменшується у 2010 (7,5%) порівняно з 2009 (10,3%). Основною причиною зменшення частки виробничих запасів є збільшення обсягів виробництва.
2. Зменшення частки готової продукції в структурі оборотних активів у 2010 році -9,3%, порівняно з 2009 (10,8%), говорить про те, що підприємство орієнтується на негайне виконання та поставку продукції. Готова продукція формується за рахунок виготовлених товарів, які мають надійти замовникам. Структура готової продукції залежить від особливостей замовлень. Але помітно, що сума готової продукції повільно зменшується. Це свідчить про те, що обсяги виробництва відповідають збуту, готова продукція не залишається на складі.
3. Дебіторська заборгованість формується за рахунок несвоєчасного виконання покупцями своїх зобов’язань щодо здійснення оплати за продукцію. Питома вага дебіторської заборгованості  непомітно зростає, у 2010 році(14,1), порівняно з 2009(13,8). Що є негативною тенденцією для підприємства.
4. Частка інших оборотних активів становить 15,8 % у 2010 році.

Відповідно до проведеного аналізу динаміки різних функціональних груп оборотного капіталу можна розглянути динаміку відносної зміни частки кожного виду оборотного капіталу у загальному обсязі оборотного капіталу протягом 2008-2010 років.

*Складено автором на  основі фінансової звітності  ДП «Малинський лісгосп АПК»

Рис.2.2 Динаміка структури  оборотного капіталу ДП « Малинський лісгосп» за 2008-2010 роки.

Отже, фактично наявна тенденція, з однієї сторони, свідчить про зменшення  питомої ваги виробничих запасів, а  отже про відносне вивільнення коштів з обороту, проте з іншої сторони, частка дебіторської заборгованості повільно зростає, відповідно у підприємства вже у короткостроковій перспективі  можуть виникнути проблеми з наявністю  обігових коштів.

 

2.3.Оцінка ефективності  використання оборотного капіталу  на підприємстві

Оцінку ефективності використання оборотного капіталу будемо здійснювати  на основі показників, методика розрахунку яких представлена у підпункті 1.3.

Ефективність використання оборотного капіталу характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих  коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову  одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення  додаткових резервів для розширення виробництва.

Розрахунок показників ефективності використання оборотного капіталу представлений  у табл. 2.6

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання оборотного капіталу ДП « Малинський лісгосп АПК»

Показник	Роки			Абсолютний приріст,%
	2008	2009	2010	2008/2009	2009/2010
Коефіцієнт оборотності  оборотного капіталу	8,58	6,63	11,56	-22,8	74,4
Коефіцієнтом завантаження	0,2	0,27	0,22	35	-18,6
Тривалість одного обороту	42	54,3	31,1	29,3	-42,8
Рентабельність	12,2	7,7	13,4	-36,9	9,8
Коефіцієнт закріплення  обігових коштів	0,12	0,15	0,09	25	-40
Частка обігових коштів у виробничій сфері	10,3	10,3	0,08	0	193
Коефіцієнт вивільнення засобів з обороту		-0,27	-0,25		7,5
Коефіцієнт забезпечення підприємства власним капіталом	-0,57	-0,3	-0,42	90	-70

 Аналіз ефективності функціонування оборотного капіталу на досліджуваному підприємстві свідчить про наявну негативну тенденцію щодо деяких відносних показників. По-перше, у 2010 році порівняно з 2008 роком зменшився коефіцієнт забезпечення власним капіталом, що означає поглиблення фінансової залежності від кредиторів, оскільки зменшується забезпечення власним капіталом.

Взаємопов’язаним з коефіцієнтом оборотності є період оборотності  обігових коштів. Показник тривалості одного обороту інформує про те, за скільки днів оборотні кошти підприємства зроблять свій повний оборот. За результатами розрахунків можна зробити висновок, що у 2010 році спостерігалося найбільш ефективне використання оборотних  коштів, оскільки сама менша тривалість обороту. Бачимо, що за досліджуваний  період тривалість обороту зменшилась  з 42  до 31 дня Це також відображається на значенні коефіцієнта оборотності . Графічно тривалість обороту оборотних  коштів зображена на рис 2.3.

Рис.2.3 Тривалість оборотності  оборотних коштів

Коефіцієнт оборотності  обігових коштів, який вказує на кількість  оборотів обігових коштів за рік, протягом досліджуваного періоду був нестабільним. У 2009 році він зменшився на 22,8%, а  в 2010 – навпаки зріс на 74,4%. Збільшення коефіцієнту оборотності свідчить про прискорення оборотності оборотних коштів, а й відповідно ефективності їх використання.

 

Рис.2.3 Динаміка коефіцієнту  оборотності оборотного капіталу ДП «Малинський лісгосп АПК» за 2008-2010 роки.

Підвищення оборотності  обігових коштів є позитивною тенденцією і свідчить про зростання темпів виробництва, про підвищення ефективності використання ресурсів виробництва, загальної рентабельності, а також про підвищення стабільного фінансового стану підприємства. При чому оборотність підвищувалась за рахунок зменшення обсягу оборотних коштів, так і за рахунок збільшення прибутку.

Коефіцієнт вивільнення  засобів з обороту є від’ємним. Тобто підприємство залучає кошти в оборот, а отже виробництво продукції здійснюється при більших витратах оборотного капіталу, що також свідчить про неефективність управління оборотним капіталом. Однією із причин є те, що постійно зменшувалась частка виробничих запасів у структурі оборотного капіталу (10,3 до 7,5%), в той час як рекомендованим є зростання питомої ваги виробничих засобів.

Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу показує ефективність використання оборотного капіталу. Рентабельність активної складової оборотного капіталу розраховується шляхом ділення обсягу доходу підприємства за відповідний період на активну частину оборотного капіталу (тобто обсяг оборотного капіталу за виключенням дебіторської заборгованості). У 2010 році порівняно з 2008 рентабельність зросла з 12,2 до 13,4. Що позитивно впливає на рівень одержуваного доходу. Збільшення цього показника у 2010 році, порівняно з 2008,може свідчити про збільшення обсягу виробництва та зменшення витрат підприємства. Також показник рентабельності зріс за рахунок зменшення собівартості продукції.

Коефіцієнт завантаження оборотного капіталу -  це обернений  показник коефіцієнту оборотності. Він характеризує величину оборотного капіталу, яка приходиться на одиницю  реалізованої продукції. Коефіцієнт завантаження в 2010 році склав 0,22, що є більшим за показник 2008 року. Це свідчить про зниження раціональності використання оборотного капіталу.

Коефіцієнт закріплення  оборотного капітулу у 2010 році зменшився (0,09, порівняно у 2008 – 0,12), що свідчить про зменшення частки оборотного капіталу у виручці від реалізації продукції. Це є негативною тенденцією для підприємства.

Отже, здійснивши аналіз основних показників діяльності ДП «Малинський лісгосп АПК», можна зробити висновок, що управління оборотним капіталом здійснюється неефективно, відповідно необхідно шукати шляхи покращення ефективності використання оборотного капіталу досліджуваного підприємства.

 

Розділ ІІІ. Шляхи  покращення використання оборотного капіталу

Удосконалення механізму  управління оборотним капіталом підприємства є одним з головних чинників підвищення економічної ефективності виробництва на сучасному етапі розвитку економіки. В умовах соціально-економічної нестабільності та мінливості інфраструктури важливе місце в поточній повсякденній роботі фінансового менеджера займає управління оборотним капіталом, тому що саме тут криються основні причини успіхів і невдач всіх виробничо-комерційних операцій організації.

Раціональне використання оборотного капіталу в умовах їх хронічного дефіциту є одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємств, в основі якого правильне керування оборотним капіталом і запасами; розробка і впровадження заходів, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню руху оборотного капіталу. Підприємства у випадку ефективного управління оборотним капіталом і запасами досягатимуть випереджального економічного стану, збалансованого по ліквідності і прибутковості[11,c.109].

Ефективне використання оборотного капіталу в першу чергу передбачає визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотного капіталу повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої – мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

При деякому оптимальному рівні  оборотного капіталу прибуток стає максимальним. Подальше зростання оборотних активів, приводитиме до того, що підприємство матиме в своєму розпорядженні вільні активи, утримання яких призводить до витрат і зниження прибутку.

Для безперебійного здійснення виробничої діяльності підприємство повинно  мати достатній розмір запасів сировини та матеріалів, готової продукції, товарів  для торгівлі тощо. З урахуванням  специфіки виробничого циклу  та особливостей організації матеріально-технічного забезпечення на підприємстві потрібно підтримувати раціональний транспортний, підготовчий, поточний та страховий запаси за всією номенклатурою товарно-матеріальних цінностей [13,c.35].

У сучасних умовах підприємствам  жорстко не нав'язуються нормативи  формування оборотного капіталу, і вони можуть утримувати на своєму балансі стільки запасів, скільки витримають їх фінансові джерела. Разом із тим, незважаючи на дерегуляцію процесу формування оборотних активів, зростає роль економічного обґрунтування необхідних розмірів товарно-матеріальних запасів. Така інформація необхідна будь-якому суб'єкту господарювання для вироблення певної тактичної лінії у взаємовідносинах з банками, постачальниками, біржами тощо. У критичних ситуаціях підприємство може продати частину своїх запасів або, навпаки, терміново закупити їх за будь-якою ціною, щоб не зупинився виробничий цикл .

Важливим етапом у процесі  підвищення ефективності використання оборотних засобів, в тому числі  товарно-матеріальних запасів є  визначення іх оптимальної величини, що необхідна для забезпечення безперервного  функціонування виробництва. Для цього використовуються методи нормування оборотних засобів. Пропонуємо ДП «Малинський лісгосп АПК» переглянути свою політику щодо формування товарно-матеріальних запасів. В нашому випадку ми будемо розраховувати величину необхідних запасів на підприємстві за допомогою найпоширенішого методу прямого розрахунку.

Розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних засобів, дає  змогу забезпечити прискорення  обігу оборотних засобів та, відповідно, найбільш ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів[15,c.104].

Розрахуємо норматив виробничих запасів за формулою:

                                       (3.1)

де  — середньодобове споживання матеріалів, грн; - норма запасу в днях.

При розрахунку норм запасу в днях, слід брати до уваги, що на підприємстві існують такі види виробничих запасів:

• транспортний запас
• підготовчий час
• технологічний запас
• поточний (складський запас)
• резервний запас.