Розходження виробничої структури основних фондів у різних галузях промисловості  є результатом техніко-економічних  особливостей цих галузей. Навіть підприємства усередині однієїтієї ж галузі промисловості, як правило, мають неоднакову виробничу структуру основних фондів, Найбільш висока питома вага активних елементів основних фондів на підприємствах із високим  рівнем  технічної оснащеності  і  електроозброєності  праці,  де  виробничі процеси механізовані й автоматизовані і широко використовуються хімічні методи обробки.

       На  виробничу структуру основних фондів впливає   розвиток концентрації, спеціалізації, кооперування  і  комбінування  виробництва,  на неї також  впливає  капітальне  будівництво. Домагаючись зниження вартості будівництва, наприклад, виробничих будинків, можна зменшити частку пасивних елементів основних фондів у загальній їх вартості і тим самим підвищити ефективність витрат, вкладених в основні фонди нового підприємства.

       Все це говорить про те, що підприємство зацікавлене в підвищенні частки машин і обладнання-найбільш активної частини основних фондів і в зниженні питомої ваги насамперед будинків і господарського інвентарю без збитку для ефективного функціонування виробничого процесу.

       Майже кожне підприємство може поліпшити  структуру основних виробничих фондів за рахунок підвищення частки виробничого устаткування. Це можливо завдяки більш раціональному розставлянню устаткування усередині  цехів, розміщення  його  на відкритих площадках, де це можливо, а також виносу з виробничих площ невиробничих служб (складів, контор і т.д.) і розміщення на них додаткової кількості устаткування.

       Структуру промислово-виробничих основних фондів варто розглядати й у галузевому розтині. Вона відбиває рівень матеріально-технічної бази промислового виробництва, а також ступінь індустріального розвитку країни.

       Основна    частина    виробничих    основних    фондів    промисловості    знаходиться    на підприємствах важкої промисловості, у тому числі значна їхня частка сконцентрована в галузях, що  забезпечують   технічний    прогрес   у    народному    господарстві    (у    електроенергетиці, машинобудуванні, у хімічній, нафтохімічній і паливній промисловості, у чорній металургії й інших галузях). 

         1.2. Характеристика показників  використання, технічного  стану і руху основних фондів.

         Показники використання основних виробничих фондів переважно  поділяються на дві великі групи:

         • натуральні;

         • вартісні.

      Іноді додатково виокремлюють ще одну групу  показників — умовно-натуральні.

      До   натуральних   показників    належить    продуктивність    на   одиницю   часу   роботи устаткування,   машини   чи   механізму.   Така   продуктивність   називається   технологічною   і .-вимірюється в натуральних одиницях (Інт./год; км/год; т/год). Вона заноситься в технічний паспорт основного фонду. Натуральні показники використання основних виробничих фондів є найбільш вірогідними, але вони не дають змоги реально оцінити ступінь використання основних фондів різних видів. Так, неможливо порівняти продуктивність доменної печі та металорізального верстата. З метою усунення таких незручностей на деяких підприємствах застосовують умовно натуральні показники, їх сутність полягає в тому, що продуктивність устаткування, яке має на підприємстві найбільшу питому вагу, беруть за базову. На її основі спочатку розраховують індекси зведення, а потім, з урахуванням цих індексів — продуктивність іншого устаткування. У результаті отримують продуктивність в умовно-натуральних одиницях.

     Натуральні та умовно-натуральні показники використання основних виробничих фондів застосовують для активної їх частини. Проте визначити в натуральних одиницях продуктивність будинків,   споруд   тощо  майже  неможливо. З  огляду  на  це  для  визначення   ефективності використання всіх основних фондів застосовують вартісні показники.

    Формули,  які будуть використовуватись  при розрахунках  підкреслимо.

       Вартісні показники поділяються на три основні групи.

     І. Показники, що характеризують технічний  стан основних виробничих фондів.

     1 . Коефіцієнт зносу Показує, яка частка вартості основних фондів підприємства вже -перенесена на вартість готової продукції, інакше кажучи, характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається відношенням вартості зносу до первісної вартості основних фондів на кінець року:

     к_зн = Cзн / Сперв.к.р.       (2.1)

     2. Коефіцієнт придатності. Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням недоамортизованої вартості основних фондів С_зал до їх первісної вартості на кінець року  Сперв.к.р.                   

                                                        К_приб = C_зал / С_{перв .к .р} =( С_{перв.п..р} - C_зн) / С_{перв. к. р} (2,2)

          
Слід пам'ятати, що

                                                        К_приб+  К_приб=1 (2,3)

         II. Показники, що характеризують рух основних фондів.

   1. Коефіцієнт оновлення. Характеризує інтенсивність уведення в дію нових виробничих потужностей і визначається відношенням вартості введених основних фондів до первісної вартості всіх основних фондів на кінець року:

                                                        К_онов= C_введ / С_{перв .к .р} (2,4)

     2. Коефіцієнт вибуття. Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду і визначається відношенням вартості основних фондів, що вибули до первісної вартості основних фондів на початок року:

                                                        К_виб= C_виб / С_{перв .п .р} (2,5)

         III. Показники, що характеризують технічне оснащення підприємства.

    1. Фондооснащеність. Показує, яка частина загальної вартості основних фондів припадає на одиницю основного устаткування і визначається за формулою:

          Ф_осн= C_ср / А _обл                         (2.6)

         де C_ср—середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства;

          А _обл    облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому вагу.

     2. Фондоозброєність. Характеризує ступінь озброєності фондами одного працівника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника:

          Ф_озб= C_ср / Ч _п                          (2.7)

                             де Ч_п— середньооблікова чисельність працівників,

     3. Енергоозброєність.  Показує, яка частка виробничих енергетичних потужностей припадає на одного робітника і визначається за формулою

                                                        Е_озб= W_ел / Ч_.с..р                        (2,8)

         де W_ел  — сумарна потужність усіх електродвигунів устаткування на підприємстві;

  Ч_.с..р — середньооблікова чисельність робітників, які працюють на цьому устаткуванні. 

   

    4.  Машиноозброєність.  Показує, яка частка машин і обладнання припадає на одного робітника і визначається за формулою

                                                        М_озб= C_{маш .обл} / ССЧ (2,9)

         де C_{маш .обл} –загальна вартість машин і обладнання

    VI.  Показники,  що  характеризують ефективність використання  основних виробничих фондів підприємства.

         Загальні  показники

         1. Фондовіддача. Показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гри. вартості основних виробничих фондів:

          ФВ=ВД/ C_ср                                            (2,10)

         де ВД — валовий  дохід протягом розрахункового періоду,

     2. Фондомісткість. Характеризує, яка частка вартості основних виробничих фондів припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі і визначається за формулою:

         ФМ=C_ср /  ВД                                         (2,11)

   На  збільшення  фондовіддачі та зменшення  фондомісткості можуть  істотно  впливати інфляційні процеси або підвищення рівня цін тобто фактори, від яких не залежить ступінь використання   фондів.   Щоб   уникнути   необгрунтованого   збільшення   або   зменшення   цих показників, їх визначають в умовно-натуральних одиницях за формулою:

          ФМ=ЧП/ C_ср                                            (2,12)

         де ЧП — чиста продукція підприємства.

    3. Рентабельність основних  виробничих фондів. Визначається відношенням балансового прибутку  П _б до середньорічної вартості фондів С_ср:

                                                   М_{о .в .ф.}= П _б / С_ср

         Часткові  показники

1. Коефіцієнт  екстенсивного використаніІя (часткове завантаження ОФ) 
              К_с= Т_ф / Т_п                                                         або                            К_с= Т_ф / Т_к       (2.14)

         Т_п - планово відпрацьований час

         Т_ф - фактично відпрацьований час

         Т_к  - календарний час

         3. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання

         Кі=Пф/П_пасп= КУ_ф /КУмах                 (2.16)

         П_пасп - паспортна потужність

         Пф - фактична потужність

         КУмах - максимально можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні

          КУ_ф – фактично можливий об"єм випуску продукції на даному обладнанні.

         Показує використання потужності обладнання. 

         4. Інтегральний коефіцієнт використання обладнання.

          К_інт=К_е*К_і                                                                                   (2.17)

          Показує використання  обладнання як в часі так  і по потужності.

 

2. Характеристика об'єкта дослідження ВАТ «Промприлад».