Розрахунок прибутку та показників рентабельності

o         Прибуток від реалізації продукції — товарів, робіт, послуг — є основним видом на підприємстві, безпосередньо пов'язаним з галузевою специфікою діяльності. Аналогом цього терміна виступає термін «прибуток по основній діяльності». В обох випадках під цим прибутком розуміється результат господарювання по основній виробничо-збутовій діяльності підприємства.

Прибуток від реалізації продукції = виручка від реалізації продукції – ( ПДВ + акцизи + собівартість + експортні тарифи).

o         Прибуток від реалізації майна являє собою дохід від продажу зношених чи невикористовуваних видів основних фондів і нематеріальних активів, а також надлишково закуплених раніше запасів сировини, матеріалів і деяких інших видів матеріальних цінностей, зменшених на суму витрат, що понесло підприємство в процесі забезпечення їх реалізації. Розраховується :

Прибуток від реалізації основних засобів та іншого майна підприємства = виручка від реалізації основних засобів, надлишкового обладнання, матеріалів, тощо – (витрати на реалізацію ( реклама, транспортування та інше) + залишкова вартість).

o         Прибуток від позареалізаційних операцій формально характеризується терміном «доходи від позареалізаційних операцій», однак за своїм сутнісним змістом ставиться до категорії прибутку, тому що відбивається у звітності у вигляді сальдо між отриманими доходами й понесеними втратами від цих операцій. До складу доходів, що формують цей прибуток, ставляться доходи від пайової участі даного підприємства в діяльності інших спільних підприємств з вітчизняними й закордонними партнерами (у вигляді розподіленого прибутку на суму його паїв у спільних підприємствах); доходи від облігацій, акцій і інших цінних паперів, що належать підприємству та випущені сторонніми емітентами (у вигляді сум відсотків і дивідендів); доходи від депозитних внесків підприємства в банках; отримані штрафи, пені й неустойки та ін.

Прибуток від позареалізаційних операцій = Сума доходів від позареалізаційних операцій – Сума розходів від позареалізаційних операцій.

3.      За основними видами діяльності :

o         Прибуток від операційної діяльності являє собою сукупний обсяг прибутку від реалізації продукції й прибутку від інших операцій, що не ставляться до інвестиційної або фінансової діяльності.

o         Прибуток від інвестиційної діяльності характеризує підсумковий фінансовий результат від операцій по придбанню (спорудженню, виготовленню) і продажу — основних фондів, нематеріальних активів і інших необоротних активів, а також короткострокових фінансових інвестицій, які не є еквівалентами коштів.

o         Прибуток від фінансової діяльності характеризує фінансовий результат операцій, які приводять до зміни розміру й складу власного капіталу й позичок підприємства (залучення додаткового акціонерного або пайового капіталу, емісії облігацій і інших боргових цінних паперів, залучення кредиту в різних його формах, погашення зобов'язань по основному боргу тощо).

4.      За складом елементів, що формують прибуток:

o         Маржинальний прибуток (Пм), який характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності (ЧД) за відрахуванням суми змінних витрат (ЗВ). Чистий доход, в свою чергу, дорівнює валютному доходу підприємства від цієї діяльності ( ВД), зменшений на суму податкових платежів (П).

Пм= ЧД – ЗВ                                            (1.2.1)

ЧД= ВД – П                                             (1.2.2)

o         Валовий прибуток характеризує суму чистого доходу від операційної діяльності за відрахуванням всіх операційних витрат, як постійних, так і змінних. Цей прибуток і розраховують наступним чином:

Прибуток валовий = Прибуток від реалізації продукції + Прибуток від іншої реалізації + Прибуток від позареалізаційної діяльності.

o         Чистий прибуток характеризує суму балансового прибутку, що зменшений на суму всіх податків та інших платежів до державного бюджету та до позабюджетних державних фондів. Цей прибуток надходить у розпорядження власників підприємства і розподіляється за напрямами використання на власний розсуд.

Чистий прибуток = Балансовий прибуток - Податок на прибуток та інші платежі з прибутку.

5.      За характером оподаткування прибутку виділяють:

o         Оподатковуваний прибуток – це прибуток, який згідно закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВД, що діє з 16.12.1997р. визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суми валових витрат і суми амортизаційних відрахувань.

o         Частини прибутку, які не обкладаються податком; склад такого прибутку регулюється законодавством.

6.      3а характером інфляційної «очистки» прибутку виділяють :

o         Реальний прибуток ( Пр) характеризує розмір номінально отриманої його суми (Пн), скорегований на темп інфляції у відповідному періоді (Тінф.):

Пр= Пн* Тінф.                                          (1.2.3)

o         Номінальний прибуток

7.      За достатністю рівня формування виділяють :

o         Нормальний прибуток характеризує такий рівень його формування, коли після покриття зовнішніх і внутрішніх поточних витрат, залишається дохід, який дорівнює мінімальній ставці депозитного відсотка. Тобто порівнюється два варіанти покласти гроші на депозит чи вкласти їх в бізнес, і якщо отриманий прибуток більше ніж кошти, які  були б отримані від депозиту він вважається нормальним.

o         Низький і високий прибуток характеризує рівень його формування, що відповідно нижче або вище рівня нормального прибутку.

8.      За характером використання в складі чистого прибутку виділяють:

o         Капіталізований прибуток характеризує ту суму, що спрямована на фінансування приросту активів підприємства;

o         Спожитий прибуток характеризує ту його частину, що витрачена на виплати акціонерам, персоналу або на соціальні програми підприємства.

9.      За ступенем використання виділяють :

o         Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів, формування резервного капіталу, поповнення статутного капіталу та використання на інші потреби. Поділяється:

−         асигнована частина має певне цільове призначення (наприклад, для фінансування розвитку підприємства, проведення цільових програм тощо);

−         неасигнована частина не має конкретного призначення.

o         Розподілений прибуток характеризує частину сформованого прибутку, що на даний момент вже розподілена й не використана в процесі господарської діяльності.

10. За періодом формування, що розглядається, виділяють:

o         Прибуток попереднього періоду – тобто періоду, що передував даному ( звітному);

o         Прибуток звітного періоду;

o         Прибуток планового періоду - це прибуток, що планується у наступному періоді.

11. За регулярністю формування виділяють:

o         Прибуток, який формується регулярно, тобто при ефективній постійній діяльності підприємства;

o         ” надзвичайний прибуток” – цей термін широко використовується в країнах із розвиненою економікою, і характеризує незвичайне для даного підприємства джерело формування прибутку або дуже рідкий характер його утворення. Прибутком цього виду може бути отримання коштів від продажу одного з філіалів підприємства.

12. За значенням підсумкового результату господарювання розрізняють:

o         Позитивний прибуток – що означає, що прибуток наявний;

o         Від’ємний прибуток – означає збиток, тобто підприємство в такому випадку втрачає вкладені кошти і не отримує винагороду (прибуток) в процесі своєї діяльності. [2]

1.3 Розподіл і використання прибутку

Управління прибутком – це процес вироблення і ухвалення управлінських рішень по всіх основних напрямках його формування, розподілу та використання на підприємстві.

Функції системи управління прибутком:

1)     Розробка цілеспрямованої комплексної політики управління прибутком підприємства;

2)     Створення організаційних структур для забезпечення прийняття і реалізації управлінських рішень по формуванню і використанню прибутку на різних рівнях;

3)     Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

4)     Здійснення аналізу різних аспектів формування і використання прибутку;

5)     Здійснення планування, формування та використання прибутку;

6)     Розробка дієвої системи стимулювання формування прибутку та його ефективного використання;

7)     Здійснення ефективного контролю за прийнятими рішеннями в області формування прибутку. [2]

Функціональна спрямованість об’єктів управління прибутком виділяє наступні основні види:

      Управління формуванням прибутку;

      Управління розподілом і використанням прибутку.

На рис. 1.3.1 зображено принципову схему багаторівневої функціональної системи управління прибутком підприємства.

Рис. 1.3.1 Принципова схему багаторівневої функціональної системи управління прибутком підприємства

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. Прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самого підприємства і використовується ним для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу.

Розподіл прибутку – це формування напрямів його використання відповідно до цілей і завдань розвитку підприємства.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл валового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Розподіл прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

На рис. 1.3.2 зображена схема напрямів використання прибутку підприємства.

Процес розподілу прибутку базується на наступних принципах:

1) Політика розподілу пов’язана із загальною політикою управління прибутком підприємства. Ціль і задачі політики розподілу прибутку повинні повністю відповідати цілям і задачам загальної політики управління ним, оскільки розподіл прибутку звітного періоду являє собою одночасно процес забезпечення умов формування прибутку наступного періоду.

2) Пріоритетність врахування інтересів і менталітету власників підприємства. Прибуток, що формується підприємством і залишається в його розпорядженні після сплати податків, належить його власникам, тому в процесі його розподілу пріоритетність напрямків його використання визначається ними.

3) Стабільність політики розподілу підприємства. Базові принципи розподілу прибутку повинні мати довготривалий характер. Дотримання цього принципу особливо важливо в умовах “розподілу власності”, тобто в акціонерних компаніях з великою кількістю акціонерів.

4) Передбачуваність політики розподілу прибутку. При необхідності зміни основних пропорцій розподілу прибутку в зв’язку з коректуванням стратегії розвитку підприємства чи по іншим причинам, всі інвестори повинні бути заздалегідь попереджені про це. Інформованість інвесторів (акціонерів) є однією з важливих умов забезпечення “ прозорості” фондового ринку, що дозволяє формувати реальну вартість акцій, що обертаються.

5) Оцінка ефективності розробленої політики розподілу прибутку. Така оцінка проводиться з використанням розрахунків певних показників, що дає змогу зробити аналіз політики розподілу прибутку.

Рис. 1.3.2 Схема напрямів використання прибутку підприємства

Специфіка задач, що стоїть перед кожним підприємством, відмінність зовнішніх і внутрішніх умов їх господарської діяльності не дозволяють виробити єдину модель розподілу прибутку, яка б мала універсальний характер. Тому основу механізму розподілу прибутку конкретного підприємства складає аналіз і облік окремих факторів, які пов’язують процес розподілу прибутку з поточною та майбутньою господарською діяльністю підприємства.

Фактори, що впливають на пропорції та ефективність розподілу прибутку, дуже різноманітні. За характером виникнення всі фактори, що впливають на розподіл прибутку, можна розподілити на дві основні групи:

1) зовнішні, що генеруються зовнішніми умовами діяльності підприємства:

- Правові обмеження. Законодавчі норми визначають загальні фінансові та процедурні питання, що пов’язані з розподілом прибутку. Вони формують пріоритетність окремих напрямків використання прибутку (податкових та інших відрахувань), встановлюють нормативні параметри цього використання (ставки податків тощо) та інші умови;