Роздрібна торгівля: суть, функції, види і типи роздрібних підприємств

Зміст

Вступ

Актуальність теми. Поліпшення економічної ситуації та зміцнення впевненості українського споживача в завтрашньому дні ведуть до збільшення попиту на споживчі товари й послуги роздрібної торгівлі. Нині споживач оптимістично оцінює економічне майбутнє країни. Зростання доходів сприяло розширенню внутрішнього попиту, який пожвавив роздрібну торгівлю. Як наслідок, за результатами 2007-2008 p., згідно з оцінками незалежних експертів реальний особистий дохід зріс на 19,6%, а споживчий попит — на 10%. Великі українські міста, особливо Київ, вирізняються значним прошарком багатих і заможних (середній клас) мешканців із стійкою орієнтацією на розширення споживання. Це стимулює розвиток роздрібного торгового сектора, який орієнтований на задоволення потреб споживачів-покупців цього прошарку. Іноземні та вітчизняні роздрібні торговці вважають, що український ринок має для цього значний потенціал.

Останнім часом проблеми, порушені в нашому дослідженні, висвітлювались у працях В. Акопова, Н. Голошубової, І. Королькова, В. Лагутіна, І. Степнова, Ф. Хміль та інших. Однак у них переважно йшлося про окремі аспекти теми, такі як проблеми розвитку торговельної мережі, ефективність розміщення торгівельних підприємств тощо.

Мета роботи — оцінити можливості й перспективи розвитку торговельної інфраструктури як сукупності матеріальних факторів розвитку роздрібної торгівлі, розробка принципів і методології формування і розвитку роздрібної торговельної мережі в умовах трансформації економіки, а також формування системи інструментів, що забезпечують ефективність створення і розміщення торговельних підприємств.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• установлення чинників організації роздрібної торгівлі та принципів, які її визначають;
• виявлення сучасних тенденцій розвитку роздрібної торгівлі у світі та в Україні;
• визначення принципів розвитку роздрібних торговельних мереж на засадах використання критеріїв вибору магазинів покупцями;
• адаптування маркетингового інструментарію управління підприємством до особливостей сфери роздрібної торгівлі;
• визначення можливостей оптимізації стратегій торговельних мереж;
• розробка системи показників соціально-економічної ефективності розміщення і функціонування торговельної мережі.

Об'єктом дослідження є процес формування і розвитку роздрібної торгівлі в умовах трансформації економіки і становлення споживчого ринку.

Предметом дослідження є основні принципи, тенденції, методи й інструменти формування і розвитку роздрібної торгівлі в умовах економіки України.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження стали праці вчених-економістів зарубіжних країн, держав СНД та України з проблем розвитку торгівлі в цілому, розміщення і функціонування її структурних частин зокрема.

1. Роздрібна торгівля: суть, функції,  види і типи роздрібних підприємств

1.1. Сутність та фактори розвитку роздрібної торгівлі

Роздрібний бізнес суттєво відрізняється  від оптового, починаючи від асортиментно-торговельної політики, сегменту ринку та закінчуючи представленням товару. Так, схема представлення товару, викладки в оптовій ланці мають на меті зручність роботи з великими обсягами. Тому в оптовому магазині стоять місткі й міцні складські стелажі висотою 6 метрів і вище; влаштовуються широкі проходи, у яких може проїхати автонавантажувач; підлога заливається асфальтом або бетоном; застосовуються вантажні візки на піддони товару. Зовсім інша ситуація в роздрібному магазині. Тут усе робиться для покупця, для того, щоб якомога вигідніше представити йому товар. Індивідуальний дизайн, зручна викладка, спеціально розроблені схеми освітлення, добрий сервіс допомагають проводити час у магазині не тільки з користю, а й із задоволенням. Тут, наприклад, більше продукції високого ступеня готовності. Особливо престижно і приємно купувати товари у супермаркетах.

Роздрібна торгівля — сфера підприємницької  діяльності з продажу товарів  або послуг на підставі усного або  письмового договору купівлі-продажу  безпосередньо кінцевим споживачам для їхнього власного некомерційного використання. Роздрібна торгівля є важливою сферою формування споживчого ринку, дзеркалом відображення економічного розвитку країни, координуючою ланкою в системі міжгалузевих і регіональних зв'язків, дійовим засобом задоволення потреб населення у товарах і послугах. Це є завершальна стадія руху товарної продукції, яка забезпечує умови для збуту, поповнює державний та місцеві бюджети, сприяє зміцненню фінансової системи, дає імпульс для нарощування обсягів виробництва і розробки нових товарів. За рахунок грошової виручки від реалізації можна швидше окупити свої вкладені ресурси й отримати прибуток. Тому не випадково українські підприємці проявляють підвищений інтерес до розвитку роздрібної торгівлі як інвестиційно-привабливого виду підприємництва. Великі, середні та малі фірми, а також індивідуальні підприємці мають можливість працювати на товарному ринку. Умови конкуренції підштовхують їх знаходити свої ринкові ніші, на яких легше функціонувати та досягати цільового рівня рентабельності. За умови обмеженості стартового капіталу початківцям доступніше відкрити кіоск або павільйон і розпочати бізнес.

Роздрібна торгівля завершує ланку  розподілу продукції, при цьому  передбачається наявність спеціальних  місць продажу, доступних для покупців. Продаж продукції може супроводжуватися наданням сервісних послуг (продаж товарів удома, за каталогами та ін.). У роздрібній торгівлі встановлюються безпосередні контакти з кінцевими споживачами [14, c. 145-146].

Роздрібний торговець повинен пропонувати покупцям таку продукцію, яка найкраще задовольнить їхні потреби та відповідає їхнім смакам. Таким чином, закупівля товарів та формування товарного асортименту є важливим завданням для роздрібного торговця, який повинен правильно визначити потребу в товарах під час закупівлі.

Виробник товарів отримує відомості  про зміну попиту на свою продукцію, що виробляється, саме через роздрібне  підприємство, з яким встановлено  прямі господарські зв'язки. На роздрібний продаж товарів впливає не лише ступінь відповідності продукції попиту покупців, а й такі фактори, як ціна, якість, широта асортименту, сервісні послуги, місцезнаходження магазину та режим його роботи, а також особисті відносини покупців з торговим персоналом. Різного роду послуги не надаються всіма роздрібними торговцями однаково: одні роблять ставку на залучення покупців більш доступними цінами, інші розширюють перелік сервісних послуг та підвищують їхню якість, треті намагаються відкрити торговельні точки ближче до місця проживання покупців або до місця найбільш інтенсивного руху потоку населення. Від рівня розвитку роздрібної торговельної мережі та організації їхньої роботи залежить рівень торговельного обслуговування населення та задоволення потреб.

На рис. 1.1. подано типову схему відносин роздрібного торговця.

Умовні позначення:

Т — товар;

Г3 — плата за куплений товар (за оптовими цінами);

Гр — належна сума від роздрібної реалізації товару.

Рис. 1. Загальна схема здійснення підприємництва у роздрібній торгівлі

Сутність комерційної операції полягає в тому, що спочатку підприємець-комерсант закуповує товар Т у власника (у виробника, оптовика або дрібнооптового торговця). Він сплачує за куплений товар власнику грошову суму Г3, яка залежить від кількості товару та його ціни за одиницю. Далі комерсант продає товар покупцю (споживачу) та одержує належну грошову суму Гр. З суми виручки від реалізації товару відраховуються витрати на оплату найманих працівників, транспортування, утримання торговельного приміщення, оренду, витрати на зберігання товарів, амортизацію, рекламу, податки та ін. Роздрібні торговельні операції здійснюються через магазини, магазини-склади, кіоски, ятки, павільйони, пересувну роздрібну торговельну мережу (автомагазини, лотки), на речових ринках, виставках-продажах, продовольчих ринках [6, c. 103-105].

Основними елементами комерційної  діяльності роздрібних торговельних підприємств  є: вивчення споживчого попиту і кон'юнктури  ринку, пошук і вибір прийнятних постачальників, встановлення господарських  зв'язків, закупівля товарів, розробка асортиментної політики, організація роздрібних виставок-продаж, участь у ярмарках, здійснення контролю за виконанням договірних відносин, стимулювання продажу товарів, організація товаропостачання, оперативне маневрування товарними ресурсами. Крім того, комерційна робота роздрібних торговельних підприємств включає рекламу товарів і послуг, пошук місцевих товарних ресурсів, розширення асортименту, надання додаткових (сервісних) послуг споживачам, інших послуг комерційного характеру суб'єктам ринку (наприклад, надання деяких торговельних площ в оренду). Для комерсанта важливо не тільки закупити потрібні товари, а й забезпечити їх продаж.

Роздрібний товарооборот — це виручка  від продажу безпосередньо населенню  споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу (магазини, аптеки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани) всіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та господарювання, а також виручка, одержана через касу неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних на бартер.

До складу роздрібного товарообороту  включається також відпуск товарів  по безготівковому розрахунку з роздрібної мережі і мережі громадського харчування окремим категоріям установ (лікарням, будинкам відпочинку, закладам загальної  освіти, дошкільного виховання, суднам морського і річкового флоту, військовим частинам та ін.). Роздрібний товарооборот поділяється на товарооборот роздрібної торгівлі і товарооборот громадського харчування. Діяльність роздрібного торговельного підприємства пов'язана з реалізацією продукції кінцевому споживачу, що є завершальним етапом її просування із сфери виробництва. Предметом роздрібної торгівлі є не тільки продаж товарів, а й торговельне обслуговування і надання додаткових послуг покупцям. Для покупців торговельне обслуговування визначається іміджем підприємства, зручністю і мінімальними витратами часу на здійснення покупки [2, c. 29-30].

1.2. Сучасний стан розвитку роздрібної торгівлі в Україні

На загальний стан роздрібної торгівлі в Україні впливають, зокрема, такі фактори:

- відсутність дійової державної підтримки (оподаткування, надання приміщень, пільги по комунальних платежах). Разом з тим, питання якості і сертифікації продукції, що реалізується в роздріб, перебувають під ретельним контролем;

- невисокий рівень розвитку мереж місцевих та іноземних операторів (ретейлерів) роздрібного бізнесу.

Ринок практично вільний якщо йдеться  про нові формати магазинів. Тому прямих зіткнень торговельних інтересів  у найближчий період не передбачається. Обороти кожного окремого магазину залежатимуть виключно від того, наскільки підприємство привабливе для покупців.

Основна об'єктивна відмінність  українського ринку роздрібної торгівлі від західного: якщо останній насичений  або близький до цього, та на вітчизняному ринку ніша сучасних торгових форматів практично вільна. Тому кількість операторів і торговельних підприємств зростає швидкими темпами. Крім того, створені у нас роздрібні компанії не мають чіткого формату. У переважній більшості магазинів, відкритих недавно, можна виявити відхилення від класичних правил світового ритейлеру, невідповідність тому формату, що декларується. Адже саме формати найбільш органічно відображають ті ефективні бізнес-моделі, які вже пройшли випробування часом і жорстким конкурентним середовищем.

Вибір формату торгівлі — це вибір  оптимального рівня рентабельності. У західних ритейлерів рентабельність бізнесу та будь-якої дії компанії на ринку прораховано дуже точно. Це виражається в одиницях або частках відсотку, цільові прибутки отримуються за рахунок великого товарообороту, налагодженого організаційно-технологічного, управлінського, маркетингового, кадрового механізму. В міру насичення ринку операторами конкуренти змушують звертати увагу на ефективність торгового формату підприємства. А неминуючий прихід на український ринок західних ритейлерів з їхні великим досвідом у роздрібній торгівлі та інвестуванні підприємств надасть можливість вітчизняним підприємцям працювати ефективніше і цивілізовано на засадах співробітництва.

Помилкою українських ритейлерів слід назвати змішування форматів роздрібної і дрібнооптової торгівлі. Як правило, українська особливість полягає в тому, що можна побачити супермаркети, які одночасно виконують і функції іншого формату — cash&carry або гіпермаркети у поєднанні з cash&carry. Якщо супермаркет націлений на обслуговування кінцевого покупця, то cash&carry націлений на роботу з кафе, барами, ресторанами, магазинами і невеликими торговими точками. Покупцю слід розуміти, що обслуговування, зручне для сім'ї, може бути неприйнятне для власника кіоску. З точки зору побудови бізнес-процесів всередині магазину також неможна однаково ефективно обслуговувати закупівлі і, асортимент, сума яких відрізняються за обсягами.

Таким чином, рано чи пізно всі торговельні  підприємства зіткнуться з проблемою чіткого вибору формату торгівлі, яку можна назвати проблемою вибору оптимальної технології роздрібної торгівлі. На вибір формату торгівлі впливають певні фактори (рис. 1.2.) [8, c. 119-121].