Ринок вина

4

ЗМІСТ

Вступ

1 Загальна характеристика ринку вина

2 Особливості ціноутворення на ринку вина

3 Прогнози розвитку ринку вина

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

              Завдяки унікальному складу і  вмісту  цінних  поживних  і  біологічно- активних речовин виноградне вино вважається одним з найцінніших  найцінніших гігієнічних напоїв з бактерецидними властивостями та  значною фізіологічною дією на організм людини.[3]

Відповідно до думки більшості експертів, український ринок вин усе ще перебуває в стадії формування. Після практично повної відсутності вин закордонного виробництва, на території України за часів існування СРСР на початку 90-х спостерігався сплеск імпорту даного товару при одночасному зниженні виробництва українських вин. В 90-х роках минулого століття імпорт вин більш-менш упорядкувався. У країну стало менше надходити сурогатної продукції й більше продукції відомих виробників. Упорядкувався також асортимент ввезених вин відповідно до формування попиту на них в Україні.

Виноградне вино виробляється з виноградних виноматеріалів, які одержують із винограду. У середині 80-х років минулого століття в ході антиалкогольної кампанії були здійснені масові вирубки виноградників у Криму й на півдні України. У дев'яностих роках через тотальний дефіцит коштів й руйнування господарських зв'язків відновлення виноградників в Україні практично не проводилося. Зараз більша частина виноградників застаріла й перебуває в малопродуктивному віці.[10]

1 Загальна характеристика ринку вина

Історія розвитку виноградарства та виноробства в Україні бере свій початок з глибокої давнини. Протягом двох з половиною тисячоліть періоди розквіту чергувалися зі спадами або повною загибеллю виноградарства та виноробства з причин або військових дій, або недооцінки цієї високоприбуткової і такої необхідної галузі господарства.

Греки, які заснували свої колонії у Криму, в регіоні Дону, Дніпра, Бугу, Дністра та Дунаю, завозили сюди свої сорти винограду, вирощували його і займалися виноробством. Звідси виноградарство розповсюдилося на інші райони України та Молдови, які мають сприятливі умови для культивування винограду.

Виноградарство та виноробство у Криму було добре розвинутим наприкінці VI ст. до н.е. Знайдено обладнання та резервуари, що свідчать про інтенсивний розвиток цих культур і технологій у Херсонесі, Пантикапеї, Тиритапі, а також в Ольвії, на березі Бурського лиману та в інших містах півдня України.[8]

Історичні відомості півдтверджують, що до XI-XII ст. н.е. виноградарство та виноробство розвивалося й на території північної України, де велика частина виноградників належала монастирям, здебільшого Києво-Печерському монастирю.

У XIX ст. виноградно-виноробна промисловість у сучасних кордонах України не була розвинена, але вже на початку XX ст. почалося значне піднесення виноградарства та виноробства, освоєння нових земель під виноградники. В Ялтинському районі наприкінці XIX ст. було засноване промислове виноробне господарство "Масандра" з винзаводом і підвалами, яке потім перейшло до Удільного відомства.

За площами виноградників Україна посідала в колишньому СРСР третє місце, а за виробництвом вина - друге місце. Споживання вина виноградного на душу населення в Україні на рік складало у 1980 р. - 16,9 л./чол., у 1997 р. - 1 л/чол. За останні 20 років площі виноградників в Україні знизилися в 1,6 рази, випуск виноградного вина - у 5,6 рази, споживання вина на душу населення - у 16 разів. В Україні найбільші площі виноградних насаджень були у 1971 р. (188 тис. гектарів) За цим показником Україна посідала четверте місце серед колишніх радянських республік. Площі виноградників з 1971 р. скоротилися на 50%. Умовно цей період можна розділити на три етапи:

               переведення виноградників на щеплену культуру (1971-1984)

               період антиалкогольної кампанії (1985-1988)

               період перебудови (1988-1991)[9]

До початку 90-х р. виноробство України було одним зі значних джерел поповнення бюджету держави.

Різке падіння доходів населення знизило попит на винопродукцію, що не є предметом першої необхідності. Обсяги виробництва виноградного вина у 1998 р. скоротилися порівняно з 1990 р. на 73%. Виноградарство та виноробство України було тісно пов'язане з іншими республіками Радянського Союзу. Так, виноробне устаткування виготовлялося та поставлялося в Україну з Грузії, Росії, Молдови. Вивіз українського вина проводився значною мірою до Росії. З розпадом СРСР ці зв'язки були порушені і всі питання виноробного виробництва Україна тепер повинна вирішувати самостійно.[6]

Останнім часом в Україні збільшується попит на винну продукцію, ринок вина стає дедалі насиченішим, збільшується потреба у спеціалістах виноградно-виноробних спеціальностей. Відкриваються курси сомельє, на яких можна дізнатися багато цікавого про походження, склад та властивості вина, основні правила дегустації вин, яке вино до чого подавати та багато іншого.[10]

Виноградними винами  називають  алкогольні  напої,  одержувані  шляхом зброджування виноградного соку або соку  з  м'якоттю  з  додаванням  або  без додавання спирту та інших  компонентів,  передбачених  технологічною  схемою.

Лікувально-профілактична  цінність  продукту  визначається властивістю його речовин  лікувати  хворби  та  запобігати  їх  появі  [11].

Перелік  лікувальних  і  гігієнічних  властивостей  вина   надзвичайно широкий. Воно підвищує апетит, посилює секрецію  ендокринних  залоз,  сприяє кращому  виділенню  жовчі,  шлункового   соку   і   підтриманню   нормальної кислотності шлунку, розширює судини, володіє  антитоксичними  властивостями, використовується як складова різних ліків[12].

  Світова виноробна промисловість  нараховує  близько  1200  найменувань виноградних  вин,  які  відрізняються  між  собою  різноманітністю   складу, смаковими, ароматичними відтінками і технологією виготовлення .

За  загальноприйнятою  на  практиці  і   в   торгівлі   класифікацією, виноградні вина в залежності  від  технології  виготовлення  поділяються  на групи. Кожна група вина, за складом (переважно за вмістом спирту  та  цукру) ділиться на категорії.  В  свою  чергу  кожна  категорія  в  залежності  від смакових, ароматичних і кольорових особливостей розділяється на типи.

В залежності від якості і терміну видержки усі виноградні вина поділяються на  ординарні і марочні. До марочного відносяться високоякісні  вина,  отримані  з  відповідних сортів винограду, характерні і постійні за  якостю  для  даного  виноробного району і витримані від 2 до 6 років. Марочні виноградні вина, витримані не менш 6 років, у  тому  числі  не менш 3-х років  у  пляшках,  називаються  колекційними.  Якість  цих  вин  у результаті тривалої їхньої витримки значно  поліпшується:  смак  стає  більш гармонічний з  яскраво  вираженим  букетом.  На  пляшках  з  марочним  вином наклеюють окремий ярличок, відзначаючи на ньому рік збору  винограду. 

До ординарного відносяться виноградні вина, що не мають ознак марочних вин. Вони надходять у продаж після витримки їх протягом  1  року.  Ординарні виноградні вина, віком більше  1  року,  називають  витриманими  ординарними винами.

За однорідністю сировини виноградні вина поділяються на  сортові та купажні. До сортового відносяться такі, що завжди виготовляються з того  самого сорту винограду. Смак цих вин може мати  різні  відтінки,  що  залежать  від ґрунту, кліматичних умов і періоду збору винограду. До купажних  відносяться  виноградні  вина,  виготовлені  з  декількох сортів винограду. У  результаті  змішування  одержують  вина  з  більш постійним смаком і ароматом [1].

За кольором виноградні вина розрізняють білі, рожеві і червоні. Білі  вина  виготовляють  головним  чином  з  білих  сортів  винограду шумуванням сусла (видавленого соку) без шкірочки, насіння і гребенів. Рожеві вина виготовляють з червоних і рожевих сортів винограду,  також шумуванням сусла без шкірочки, насіння або гребенів,  купажуванням  білих  і червоних вин. Червоні вина виготовляють з червоних сортів винограду шумуванням сусла разом з мезгою. Червоного забаровлення цим винам  додають  барвні  речовини, що є в шкірці винограду і які переходять у сусло під час шумування.

За  вмістом  цукру  виноградні  вина  бувають  сухі,  напівсухі, напівсолодкі, солодкі і лікерні. Столові  виноградні  вина  бувають  сухі  і  напівсолодкі.  Сухі  вина одержують внаслідок повного шумування свіжого виноградного  сусла  з  мезгою чи без неї. Вони являють собою сік винограду, що перебродив і не має  ніяких домішок. На Україні виробляють такі типи  вина  цієї  групи:  столове  біле, столове рожеве, столове червоне і херес столовий. Столові  білі  вина  мають  колір  від  світло-солом'яного  до  темно-золотавого; рожеві - від яскраво-рожевого до  яскраво-червоного;  червоні  - від ясно-червоного до темно-червоного.

Кріплені   виноградні   вина   одержують   при   неповному   шумуванні виноградного  сусла  з  додаванням  спирту,  а іноді   і   концентрованого виноградного  соку. В залежності від вмісту цукру і спирту кріплені виноградні  вина поділяються на 2 групи: міцні (портвейн, мадера, херес, марсала) та десертні (напівсолодкі, солодкі і лікерні). Портвейн - найбільш розповсюджене виноградне вино. Портвейни  виготовляються білі, рожеві і червоні. Портвейни містять від 17 до 20% спирту і  від  6  до 14% цукру. Мадера - це виноградне вино одержують з білих чи  рожевих  сортів  винограду. Після готування це вино піддається  мадеризації,  тобто  його  витримують  у бочках або на сонці  в  спеціальних  камерах  при  температурі  близько  60° протягом трьох місяців, а потім ще кілька років у винних  підвалах Марсала. Це виноградне вино одержують тільки з білих сортів винограду.  Воно має колір від золотавого до темно-бурштинового і містить 18-20% спирту і  3-7% цукру. На смак марсала нагадує мадеру, але більш солодка. Напівсолодкі   і   солодкі   кріплені   десертні    виноградні    вина виготовляються з різних сортів  винограду,  що  володіють  однією  загальною властивістю - високою цукристістю. Десертні  лікерні  виноградні  вина.  Ці  вина  відрізняються  високимвмістом цукру.  До  лікерного  виноградного  вина  відносять  також  деякі особливо солодкі різновиди мускатів і токаїв.[1]

Для виробництва вина в першу чергу неообхідно використовувати ягоди винограду. Виноград беруть різних сортів, в залежності від виду вина (біле, рожеве та червоне).

Для виробництва вин використовуються наступні плоди та ягоди: абрикоси, айва, апельсини, барбарис, брусниця, вишня, голубика, горобина звичайна та чорноплідна, груші, ожина, кизил, алича дрібноплідна та крупноплідна, алича, суниця, клюква, аґрус, малина, обліпиха, персики, слива, смородина біла, червона, чорна, глід, черешня, чорниця, яблука (для промислової переробки).

Слід зазначити, що усі плоди та ягоди для виготовлення вина використовуються у свіжому вигляді. В сок додають  чисті культури винних дріжджів.

У деякі види вина додають спирт, цукор та інші добавки. При виробництві вина велике значення має температура. Ні в якому разі не можна додавати воду.

2 Особливості ціноутворення на ринку вина

              В Україні настав  сприятливий  період  для  створення  єдиної  системи державного вреголювання алкогольно-тютюнового ринку.  Так,  Верховною  Радою України було прийнято Постанову про односоткові відрахування від  реалізації спиртних  напоїв  на  підтримку  садівництва  і  виноградарства.  Ці   кошти спрямовуються  на   розвиток    і   розширення   українських   розсадницьких господарств.  Наприкінці  2009  року  вже  було  отримано  15млн.грн,  а   в загальному передбачається близько 60 млн.грн в рік [10].

Переробка винограду  підприємствами  Державного  департаменту  продовольства України в  2009  році  склала  318,5 тис.грн,  що  на  85%  перевищує  рівень минулого року, а саме – 133 тис.т, що складає 42% їхнього виробництва.

Найбільшого  приросту  виноградного  вина  досягла  агрофірма  „Золота балка”, яка в 2009 році виробила 121тис.дал, тобто на 20% більше,  ніж  2008 року. Добрих результатів досягли також Інкерманський завод марочних  вин  та

ЗАТ   „Бахчисарайського”   винзаводу,   де   випуск   продукції   збільшився відповідно на 12 і  18%.  За  рахунок  покращення  об”ємів  виробництва  та обсягів  реалізації  додаткові  надходження  до  Державного  бюджету  значно зросли [4;31], про що свідчать дані табл. 2.1.

Таблиця 2.1 - Надходження в бюджет України акцизного збору від виробництва та реалізації виноградних вин