Ринок праці. Двостороння монополія на ринку праці

Зростаючі масштаби безробіття, збільшення його тривалості потребують підвищення ефективності діяльності державної  служби зайнятості і, перш за все, її низових  ланок, чіткої організації їх діяльності. На виконання цього завдання спрямована науково обгрунтована технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості, яка охоплює широкий спектр організаційних заходів.

Основна мета Єдиної технології обслуговування незайнятого населення - створення важливого елементу нової адаптованої до умов ринку системи соціального захисту та самозахисту населення; підвищення ефективності роботи державної служби зайнятості щодо надання соціальних послуг безробітним громадянам та роботодавцям.

Технологія дозволяє забезпечити високу працездатність і продуктивність діяльності персоналу  без його перевтоми та розвитку професійних  захворювань. Технологія базуються  на правових нормах чинного законодавства  за станом на 1 червня 2000 року. Зміст та порядок виконання процедур і операцій спеціалістами служби зайнятості побудовано на засадах соціальної спрямованості та економічної ефективності, які майже не залежатимуть від змін підзаконних актів.

Єдину технологію обcлуговування  незайнятого населення в центрах зайнятості України розробила творча група Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, в якій працювали фахівці інституту, спеціалісти Державного, обласних, міських та районних центрів зайнятості, деяких наукових установ та навчальних закладів.

Технологія базується  на загальновизнаних принципах діяльності служб зайнятості європейських країн. Основними є такі принципи:

- пріоритетність інтересів  і потреб клієнтів служби зайнятості, урахування мотивів людини як  особистості, її обставин, нахилів і здібностей;

- співробітництво клієнта  і служби зайнятості - найбільш  ефективний і короткий шлях  до працевлаштування;

- пріоритетність послуг  центру зайнятості, пов'язаних з  пошуком і підбором роботи  перед іншими видами послуг.

Засадами Єдиної технології обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України (ЄТОН) є:

1. Активізація власних  зусиль клієнтів щодо влаштування  свого життя, підвищення відповідальності  людини перед собою, своєю сім'єю  та суспільством;

2. Підвищення відповідальності фахівців ЦЗ за ефективність заходів, що використовувались, кінцеві результати роботи з клієнтами;

3. Зміцнення взаємодії  з роботодавцями - підвалини підвищення  ефективності діяльності центрів  зайнятості;

4. Раціоналізація розподілу  персоналу служби зайнятості і використання його робочого часу;

5. Розподіл потоків  клієнтів залежно від мети  відвідування центру зайнятості;

6. Розподіл приміщень  ЦЗ на функціональні сектори,  в яких, незалежно від площі  приміщень, особливостей будинку  ЦЗ, здійснюються визначені процедури і операції щодо обслуговування клієнтів.

Найважливішою засадою  побудови ЄТОН є розподіл клієнтів центру зайнятості на певні категорії:

1. Працездатні громадяни  працездатного віку, які не мають  роботи і вперше звернулися  до центру зайнятості або перебували на обліку і були зняті з обліку в зв'язку з працевлаштуванням та повторно звернулися до центру зайнятостi;

2. Громадяни, якi зареєстровані  як такі, що шукають роботу i звернулись  до центру зайнятості в призначений  день;

3. Громадяни, які раніше перебували на обліку в центрі зайнятості як безробітні (крім зареєстрованих на підставі п.1 ст.26) були зняті з облiку за власною заявою або в зв'язку з невідвідуванням центру зайнятостi більше одного місяця, не працевлаштувалися i повторно звернулись до центру зайнятості протягом двох років з моменту першої реєстрації;

4. Громадяни, які зареєстровані  як безробітні i звернулись до  центру зайнятості в призначений  час;

5. Громадяни, які працюють i бажають змінити місце роботи  або шукають додаткову зайнятість (додатковий заробіток);

6. Інваліди, які бажають  працевлаштуватися;

7. Громадяни, які звернулися  до центру зайнятостi за довідками;

8. Керівники, які звернулись  до центру зайнятостi з метою  реєстрацiї підприємств як платників  внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗДССУВБ);

9. Керівники та працівники  кадрових служб підприємств, які  звернулись до центру зайнятості  за допомогою в підборі персоналу;

10. Роботодавці, які  не мають прав юридичної особи та звернулися до центру зайнятості щодо реєстрації трудових договорів між працівником і фізичною особою.

Поділ клієнтів, дозволяє запроваджувати цілеспрямовані дії  спеціалістів центру зайнятості, перш за все залежно від потреб клієнтів та ознак ситуації. Це допомагає також чітко визначити зміст операцій, їх послідовність, розподілити функції та обов'язки між співробітниками ЦЗ, здійснити нормування часу на операції і процедури, регламентує зміст їх дій, що допомагатиме фахівцям надавати більш якісні послуги клієнтам.

Враховуючи те, що центри зайнятості України розташовані  в різних за площею, плануванням  та іншими умовами приміщеннях, неможливо  передбачити їх уніфіковане просторове розміщення. Однак незалежно від  цього в кожному центрі зайнятості створюється 8 функціональних секторів. До складу будь-якого сектору можуть входити окремі кімнати, декілька кімнат, частина кiмнати, холи, вестибюлі, коридори. В одному випадку до функціонального сектора ввійдуть, наприклад, велика зала, в другому - одна кімната та коридор, у третьому - частина кімнати. Просторове розміщення секторів здійснюється відповідно до технологічного ланцюжка - послідовності роботи з клієнтом, а саме:

1 - довiдково-консультацiйний;

2 - самостійного пошуку  вакансій;

3 - профiнформацiйний;

4 - реєстрацiйно-приймальний;

5 - активної підтримки  безробітних;

6 - взаємодії з роботодавцями;

7- навчання та психологічного  розвантаження персоналу;

8 - адміністративно-господарський.

Довiдково-консультацiйний сектор включає стенди, планшети, плакати  з інформацією про права та обов'язки безробітних, а також зразки оформлення безробітними різних документів, для великих міст - карту району, який обслуговує даний центр зайнятості з зазначенням транспортних маршрутів. У цьому секторі розташоване робоче місце спеціаліста, який виконує диспетчерсько-консультаційні функції. Тут можуть також бути розміщені персональний комп'ютер, стенд з написами, що вказують клієнтам напрямок їхнього руху залежно від послуг, які вони потребують, а також мiсце розташування приміщень, де ці послуги надаються.

Метою наступного сектора - сектора самостійного пошуку вакансій є надання клієнту можливості самостійно користуватись інформацію про вільні робочі місця i знаходити для себе найкращі варіанти працевлаштування.

В профiнформацiйному  секторі розміщуються профiнформацiйнi матеріали: інформаційна література з описами професій (спеціальностей); довідкові матерiали про навчальні заклади, що здійснюють професійне навчання; перелік професiй, за якими організовує навчання центр зайнятості, вiдеоматерiали про зміст окремих професій, а також паспорти організацій - теки з матеріалами, які висвітлюють історію підприємства, його виробничу діяльність, соціально-побутову сферу та іншу інформацію, що може зацікавити відвідувача центру зайнятості.

В реєстрацiйно-приймальному секторі проводяться співбесіди під час реєстрації клієнтів, а також під час їхнього повторного відвідування центру зайнятості. Технологією передбачено, що співбесіда, а не відмітка в персональній картці, є найважливішою процедурою в роботі центру зайнятості щодо сприяння працевлаштуванню клієнтів у найкоротший термін. Співбесіда має бути спрямована на виявлення потреб, намірів, побажань, всіх обставин клієнта, які можуть прискорити пошук роботи.

Принципове значення має узгодження з представником  роботодавця направлення до нього конкретного клієнта для співбесіди. Ця дія повинна бути виконана за будь-яких обставин, навіть за умови великої завантаженості спеціаліста, який здійснює функції працевлаштування, оскільки дане робоче місце може бути вже зайняте, або представник роботодавця не матиме часу для спiвбесiди з громадянином.

З метою активізації  власних зусиль клієнта та його мотивації  щодо влаштування власного життя  та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці передбачається створення  спеціального самостійного сектора активної підтримки безробітних. У ньому розміщуються робочі місця спеціалістів, які здійснюють підтримку клiєнтiв шляхом залучення їх до громадських та інших тимчасових робіт, профорієнтації, профнавчання та самозайнятості, участі в семінарах з техніки пошуку роботи. При залученні безробітних до заходів активної підтримки рекомендується враховувати їхнє прагнення до зміни свого становища, здатність до сприйняття цих методів та чи дійсно цей захід прискорить працевлаштування клієнта.

Обов'язковим елементом технології є проведення семінарів з безробітними по опануванню ними методів самостійного пошуку роботи. Як свідчить вітчизняний та зарубіжний досвід, дана форма роботи ЦЗ без вагомих додаткових витрат дозволяє значно підвищити ефективність працевлаштування безробітних. Цінно те, що вони часто працевлаштуються на вільні робочі місця, інформація про які навіть не надходить у ЦЗ.

Взаємодія з роботодавцями - найважливіша ділянка діяльності служби зайнятості. Налагоджені взаємовідносини  з роботодавцями допомагають розв'язанню основного завдання центру зтайнятостi - сприянню працевлаштуванню безробітних клiєнтiв, у тому числі тих, на кого поширюється 5-вiдсоткова квота робочих місць. У технології передбачено створення спеціального сектора взаємодії з роботодавцями.

Адміністративно-господарський  сектор включає приміщення для роботи директора, підрозділів i спеціалістів, які безпосередньо не працюють з  клієнтами (бухгалтерії, відділу статистики та аналізу ринку праці, АСУ та ін.). У цьому секторі необхідно мати приміщення для приготування i збереження їжі працівників ЦЗ. Спеціалісти центрів зайнятості, якi працюють безпосередньо з клiєнтами, перебувають у стані постійного психологічного та фізіологічного напруження, тому вони потребують хоча б короткотермінового відпочинку та психологiчного розвантаження під час перерв. Це обумовлює доцільність облаштування окремого сектору навчання та психологiчного розвантаження персоналу.

Профілактика втоми  та професійних захворювань спеціалістів центрів зайнятості передбачає:

а) встановлення двох десятихвилинних  технологічних перерв на піках працездатності (близько 11-ї години та 15-ої години 30 хвилин). Але ці перерви не повинні  бути для всіх фахівців одночасними. Саме такі паузи відпочинку ефективно  протистоять втомі при заданому темпі праці;

б) регламентація змісту пауз відпочинку.

Організаційна структура  ЦЗ повинна забезпечити якісне надання послуг і повне виконання технології. Важливою складовою технології є наповнення інформаційного простору в центрі зайнятості.

Основними принципами надання  інформаційної підтримки клієнтам у ЦЗ є: адресність, наочність, лаконічність, доступність розуміння, оперативність, достовірність та упорядкованість.

 

ВИСНОВКИ

 

 На основі наукового  дослідження були зроблені наступні  висновки: Одним із типів ринків за економічним призначенням є ринок праці. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, водночас функціонально пов'язаною з ринком товарів і послуг, ринком капіталу, ринками житла, інформації, освітніх послуг та духовних благ, ринком робочих місць і, з одного боку, безпосередньо залежною від зазначених ринків, а з іншого - такою, що впливає на їхнє формування. Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей народного господарства відповідно до руху капіталів і товарів. Відносна самостійність ринку праці визначається специфікою функціонування суб'єктів, особливостями умов виникнення ринку праці, наявністю притаманних лише йому механізмів інфраструктури, особливостями товару, що циркулює на ринку праці, а також особливостями визначення обсягів попиту та пропозиції тощо. Основними чинниками, котрі впливають на формування ринку праці країні є демографічні, соціальні, економічні, політичні та правові.

 Основними методами, що використовувалися для дослідження  функціонування ринку праці країни, є статистичний, системного аналізу  та історичний.

 Перехід до ринкової  економіки передбачає формування  ринку праці як частини економічної  системи, в межах котрої відбувається залучення праці як економічного ресурсу до сфери національного виробництва. Ринок праці охоплює сукупність механізмів, що забезпечують узгодження та координацію попиту і пропозиції праці, купівлю-продаж робочої сили та визначення її ціни, організацію оплати праці й соціальних захист найманих працівників через систему соціального страхування. Процес формування національного ринку праці відбувається повільно й суперечливо. Попит на працю, як відомо, є похідним від попиту на товари і послуги. Звуження сукупного попиту в Україні внаслідок скорочення інвестиційних видатків фірм та споживчих видатків домогосподарств зменшило і попит на працю.