Ресурси підприємства: формування та використання

Тема: Ресурси підприємства: формування та використання

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………..

1.1. Економічна сутність ресурсного потенціалу підприємства…………..

1.2. Характеристика економічних можливостей підприємства………….…

1.3. Показники ефективності роботи підприємства……………………….

РОЗДІЛ ІІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………..

2.1.      Матеріальні та нематеріальні ресурси підприємства………………..

2.2.      Формування та використання трудових ресурсів підприємства……

2.3.      Формування фінансових ресурсів підприємства…………………….

РОЗДІЛ ІІІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………..

       3.1. Проблеми формування та використання ресурсів підприємства……...

       3.2. Перспективи підвищення ефективності формування та використання ресурсів підприємства………………………………………………………….…..

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Підприємство є складною економічною системою, ефективне управління якою в умовах зовнішнього та внутрішнього середовища є основою його успішного функціонування та постійного зростання. Забезпечити стійкість підприємства дозволяє найважливіший стратегічний ресурс – його ресурсний потенціал, що поєднує соціальну, виробничо – економічну та екологічну складові. Особливо актуальним дане питання є у зв’язку із економічною та політичною нестабільністю, глобалізацією бізнесу, збільшенням підприємницьких ризиків та жорсткістю конкуренції.

Будь – яке підприємство самостійно формує свій ресурсний потенціал, що дозволяє йому закріпити специфічні особливості і визначити перспективи розвитку на майбутнє. Для того, щоб забезпечити ефективність і стабільність підприємства, необхідно управляти потенціалом , тобто економічними ресурсами.

Процес формування ресурсного потенціалу підприємства є одним із напрямків його економічної стратегії і передбачає створення й організацію системи економічних ресурсів та її спрямованості таким чином, щоб результат їхньої взаємодії був чинником успіху в досягненні стратегічних, тактичних і операційних цілей діяльності підприємства

Вивчення різноманітних аспектів економічного, виробничого і ресурсного потенціалу знайшло своє відображення в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: В. Г. Андрійчука, О. А. Богуцького, М. В. Гладія, В. К. Гаркавого, І. В. Мегедіна, Г. М. Підліснецького, П. Т. Каблука,О. С. Федодіна.

Мета курсової роботи – сформулювати та обгрунтувати комплекс заходів спрямованих на підвищення ресурсного потенціалу підприємства.

Для виконання мети курсової роботи нами були виконані наступні завдання:

- розглянуто сутнісну характеристику ресурсного потенціалу підприємства та методичні підходи до оцінки стану й результативності його використання;

- оцінено перспективи підвищення ефективності формування та використання ресурсів підприємства

- проаналізовані проблемні питання (зони) щодо використання потенційних можливостей ресурсного потенціалу підприємств, а також чинники і резерви конкурентоспроможного розвитку;

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є ресурсний потенціал підприємства.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних аспектів ресурсного потенціалу підприємства.

Інформаційне забезпечення даної роботи ґрунтується на Господарськиому Кодексі України від 16 січня 2003 року N 436-IV із змінами і доповненнями, законі України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII із змінами і доповненнями, Законі України„ Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року N 2658-III із змінами і доповненнями, навчальному посібнику Василькова В.Г. Організація виробництва і т.д.

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОНЯТТЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Економічна сутність ресурсного потенціалу підприємства

Науковий  підхід  до  дослідження  ресурсного  потенціалу  передбачає необхідність  обґрунтування  його  теоретичної  моделі,  що  має  не  тільки найбільш повно відображати даний об'єкт, а й бути  інструментом його поглибленого вивчення. Аналізуючи  поняття "ресурсно-виробничий  потенціал"  серед  економістів  існують різні точки зору. Одні під ресурсно-виробничим потенціалом розуміють  тільки  обсяг  ресурсного  потенціалу,  інші –  основні  виробничі фонди. Звідси незрозуміло, які ж саме основні фонди необхідно включати у даний потенціал. Це в свою чергу створює незручності при визначенні критерію ефективності використання виробничого потенціалу.

В науковій літературі одним з перших поняття "ресурсно-виробничий потенціал"  використав А.І. Анчишкін.  Він  говорив,  що "ресурсно-виробничий потенціал народного господарства характеризують виробничі ресурси, їх обсяг,  структура,  технічний  рівень  і  якість…",  включивши  в  його  набір  ресурси,  які  в  процесі  виробництва  приймають форму факторів  виробництва.

При цьому під виробничими ресурсами він розуміє засоби виробництва, трудові ресурси, а також природні ресурси, залучені в економічну сферу. На сьогодні розрізняються дві ресурсні позиції щодо концепції потенціалу. Перша –  ресурсно-виробничий  потенціал  являє  собою  сукупність  ресурсів без врахування  їх взаємозв'язків  і участі в процесі виробництва. Так, Л.І. Абалкін рахує, що потенціал  є узагальнена характеристика ресурсів. Як "кількість і якість ресурсів, які є в наявності в тій чи іншій господарській системі" –  розуміє  ресурсно-виробничий  потенціал (РВП)  І.І. Лукінов. На  думку Д.А. Черникова,  РВП  характеризується "сукупністю  ресурсів  без  врахування реальних взаємозв'язків, які складаються в процесі виробництва".

Особливістю другої ресурсної позиції є трактування РВП як сукупності, ресурсів,  які  здатні  виробляти певну  кількість матеріальних благ, наприклад,  Е.Б. Фігурнов  рахує,  що  ресурсно-виробничий  потенціал "характеризує ресурси  виробництва,  кількісні  і  якісні  їх  параметри,  які  визначають  максимальні можливості суспільства по випуску матеріальних благ в кожний даний момент". На думку Д.К. Шевченко, ресурсний потенціал являє собою "сукупність  виробничих  ресурсів,  об'єднаних  в процесі  виробництва,  які мають потенційні можливості в області виробництва матеріальних благ і послуг".

Аналіз  вище  викладених  точок  зору  дає  змогу нам  визначити  ресурсний потенціал як сукупність взаємозв'язаних складових: ресурсно-сировинного  і  виробничого  потенціалу, що  спрямовані  на  досягнення  ефективного функціонування виробничо-господарської структури. Кількісні  і якісні параметри цих потенціалів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської одиниці. Ресурсний  потенціал може  слугувати  характеристикою  як  самих  крупних систем (народного господарства, галузі), так і малих, локальних (об'єднання, підприємства). Але при цьому даний потенціал любої із задекларованих підсистем не функціонує ізольовано, замкнуто. Спостерігається процес взаємопроникнення потенціалів "обмін"  їх окремими складовими частинами, що призводить до збільшення ресурсно-виробничого потенціалу кожної підсистеми.

Проблеми оцінки ресурсного потенціалу слабо опрацьовані на галузевому  рівні,  особливо на  рівні  окремого підприємства. В  деяких публікаціях тільки констатується, що питання оцінки ресурсного потенціалу окремих підприємств залишилися в стороні від уваги дослідників. Для побудови прогнозів, складання планів, прийняття ефективних рішень  необхідно  мати  об'єктивну  інформацію  про  можливості  підприємства досягти  відповідних  цілей  в  різноманітних  напрямках  діяльності. Найбільш важливим  є  отримання  сукупної  інтегральної  оцінки,  яка  б  враховувала  всі можливості і всі обмеження.

Оцінка ресурсного потенціалу дає змогу:

- оцінити степінь залучення ресурсів в господарський оборот;

- оцінити степінь використання активної частини потенціалу;

- оцінити ефективність вкладених ресурсів, вкладених в формування  і розвиток ресурсного потенціалу.

Під оцінкою ресурсного потенціалу розуміється визначення величини економічних  ресурсів,  якою  володіє  і  розпоряджається,  і  економічного  результату  їх  ефективного  використання.  Оцінка  ресурсного  потенціалу  підприємства може проводитися в натуральному і вартісному вираженнях. Підводячи підсумок, необхідно  відзначити, що  трансформація  відношень власності в Україні висунула перед економічною наукою цілий ряд нових проблем і задач, які раніше не виникали, ще більше загострила проблеми відомі,  але  до  кінця  не  вирішені. Проблема полягає не тільки в пошуку відповідей, з допомогою яких показників оцінити ресурсний потенціал, а й у виборі позиції оцінки.

Існують наступні проблеми оцінки ресурсного потенціалу підприємства, які необхідно вирішити в ході подальших досліджень:

- необхідність розроблення інтегрального показника оцінки ресурсного потенціалу підприємства;

- вирішення проблеми співставлення вартісних і натуральних оцінок

- елементів потенціалу підприємства;

-  розробка системи збору достовірної вихідної інформації;

-  вилучення подвійного рахунку при оцінці;

- розробка нових математичних моделей оцінки ресурсного потенціалу;

-  розробка  і використання коригуючи коефіцієнтів, наприклад таких, що враховують інфляційні процеси;

-  розробка методів приведення у спів ставний вид абсолютних і відносних показників.

1.2. Характеристика економічних можливостей підприємства

Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.

Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:

- реальними можливостями підприємства в той чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);

- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;

- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;

- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.

Склад ресурсного потенціалу.

1. Матеріальні ресурси — це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарчій) діяльності підприємства.

До їх складу входять основні фонди та частка обіжних фондів:
Основні фонди — це матеріально-речовинні цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.

За класичною економічною теорією засобами праці є "річ або комплекс речей", які людина поміщає між собою та предметом праці для впливу на предмет праці та створювання умов для виробничої діяльності.

До основних фондів відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.

Не всі матеріальні цінності відносяться до основних фондів, а тільки ті, термін служби яких більше 1 року й вартість в Україні більше 500 грн. за одиницю.

Інші відрізняючи ознаки: основні фонди фізично зношуються, морально старіють, втрачаючи свою споживацьку вартість у зв'язку з появою нових, більш досконалих, або меншої вартості видів обладнання, машин та ін.

Особливий характер поповнення зносу, а саме — через механізм регулярної амортизації та віднесення суми амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства та включення їх в собівартість продукції (робіт, послуг).

Частина обіжних фондів входить до складу матеріальних ресурсів. Це є малоцінні та швидкопсувні предмети, пакувальний матеріал, паливо, електроенергія, технологічні та ін.

2. Нематеріальні ресурси — об'єкти промислової та інтелектуальної власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвил, ноу-хау, база знань, база даних, патент, винахід та ін.

3. Трудові ресурси підприємства — кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входе до його складу за основною та допоміжною діяльністю.

4. Фінансові ресурси — сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.

Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безупинності процесу виробництва. Зверніть увагу на те, що в теперішній час, маючи достатню наявність на підприємстві основних фондів та кадрів, підприємства іноді не здатні працювати, тому що не мають необхідної суми готівкових грошових коштів (фінансових ресурсів).

5. Методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства.