Регіональні особливості розвитку й розміщення продуктивних сил Італії

Провідними торговими  партнерами Італії є країни ЄС. На їх частку припадає близько імпорту і 44% 48% експорту Італії. Основними контрагентами зовнішньої торгівлі Італії виступають ФРН (16% експорту імпорту і 18%), Франція (14 і 15%), США (7 і 5%), Великобританія (4 і 7%).

Зовнішньоекономічні зв'язки мають життєво важливе значення для економіки Італії. Велика залежність від зовнішньої торгівлі визначається з одного боку, тим, що основні галузі італійської промисловості використовують головним чином привізна сировина, паливо і напівфабрикати, а з іншого - відносною вузькістю внутрішнього ринку, що обумовлює необхідність збуту за кордоном значної частини національного продукту.

Тому в висновку до розділу можна сказати про  те, що теріторіальний поділ країни суттево впливає на ту чи іншу галузь яка сконцентрована в ній, на її впливає клімат, розташування корисних копалин, та віхід до моря. Оскільки Італія входить до ЄС, то основними партнерами є країни ЄС, також партнером за договором є Велікобрітанія та США.

 

 

6. Проблеми  та перспективи розвитку та  розміщення господарського комплексу Італії

 

Головною проблемою  господарського комплексу на сьогоднішній момент є економічна криза Італії. Держборг Італії становить 120% від ВВП  країни. Серед європейських країн  за цим показником Італія займає друге  місце, поступаючись лише Греції. У грошовому еквіваленті ця цифра дорівнює сумі трлн 1.18. доларів.

Італія займає третє  місце в світі по випуску держоблігацій  після таких країн як США і  Японія. Велика частина боргових зобов'язань  належить банкам Італії, Франції та Німеччини, які у разі не вирішення проблеми можуть понести втрати обчислюються сотнями мільярдів доларів.

Так існують менш істотні  проблеми такі як не промисловорозвинени  регіони на півдні Італії, але держава  обрала політику розвитку цих регіонів шляхом фінансування в будування інфраструктури в цих областях. В більшості із них не існує магістралей та інших засобів забезпечення виробництва. Це є гарною перспективою для рішення економічної проблеми країни.[11;265]

Для скорочення розриву  між Північчю і Півднем Італії необхідно вирішити ряд взаємопов'язаних проблем:

• Зміцнення і розвиток виробництва на Півдні країни. Хоча уряд інвестує будівництво нових великих підприємств, але коштів явно недостатньо:
• Безробіття і міграція населення з південних районів. Відсутність необхідної кількості робочих місць в промисловості та сфері послуг сприяє еміграції сімей безробітних в північні райони Італії та країни Західної Європи;
• Розвиток малого і середнього бізнесу. Більшість малих підприємств Півдня володіють слабкою конкурентоспроможністю, великі ж державні підприємства Півдня ще не зуміли вийти на світові ринки. Італійські та іноземні ТНК не схильні вкладати капітал у виробничу і науково-технічну діяльність на Півдні через відсутність там надійних партнерів, нерозвиненості інфраструктури, а також гострою кримінальної ситуації. Тому ділові крути країни роблять ставку на розвиток рекреаційного бізнесу, так як індустрія такого роду є найменш капіталомісткої і найбільш прибутковою, отже, її розвиток повинен залучити на Південь іноземні капітали, туристів із Західної Європи, США. та інших країн;
• Пошук ефективних шляхів використання сільськогосподарських угідь і скорочення приватного землеволодіння;
• Проблема тіньової економіки та кримінальної діяльності Півдня Італії. Реалізується установка малого бізнесу на "прозорість" як атрибут ділового іміджу фірми. У боротьбі з кримінальною діяльністю проводяться операції з метою зниження впливу мафії на політичне та економічне життя країни;
• Залучення фінансових, індустріальних, науково-технічних та інших ресурсів західноєвропейських країн, і насамперед членів ЄС, до вирішення регіональної проблеми Італії.

Якщо буде вирішено рід  цих питань, то господарський комплекс Італії набуде свого розвитку та охопить  більше меньш розвинених областей країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Висновки

 

Виходячи з поставлених  завдань курсової работи та отриманих  знань щодо господарського комплексу  Італії треба зробити ряд висновків.

1. Італія належить  до групи індустріально розвинених країн, будучи членом "великої сімки" активно бере участь у міжнародній економічній життя. До складу Італії входять областей і 20 94 провінції. Площа країни - 301,2 тис км2.

Обсяг ВВП Італії в 2008 р. становив млр.долл 1410 року. Середньорічні  темпи приросту ВВП в 2007 р. - 1,8%, в 2008 р. - 0,4%, в 2009 р. - 1,3%. На душу населення припадає 24,4 тис дол ВВП.

У 2009 р. питома вага галузей  промисловості і будівництва  склав 28% ВВП країни, сфери послуг - 69%, сільського господарства, рибальства та лісового господарства - 3%. Частка зайнятих в сільському господарстві Італії в 2009 р. не перевищувала 6%, промисловості та будівництві - 29, сфері послуг - 65%.

2. Країна бідна корисними  копалинами. У 2009 р. на видобувну  промисловість припадало менше  ВВП на 0,5%. Понад 70% споживаних в Італії мінеральних ресурсів і понад енергоносіїв імпортується 84%. В обробній промисловості створюється приблизно ВВП на 20%. Лідируючі позиції займає машинобудування (сільськогосподарська техніка, металообробне, деревообробне, електропобутове, пакувальне обладнання, а також обладнання для харчової промисловості). Міцні позиції на світовому ринку займає продукція хімічного, металургійного, текстильного, автомобільного виробництв. Виробництво автомобілів в країні монополізовано концерном "Фіат" підприємства якого випускають в Італії та за кордоном 2700000 автомобілів в рік.

3. Сільське господарство  Італії характеризується наявністю  великої кількості дрібних низькодохідних  господарств. На рослинництво  припадає близько 60%, а на тваринництво - 40% виробленої сільгосппродукції. Країна змушена закуповувати на зовнішньому ринку в значному обсязі продукцію тваринництва і корми.

4. Головною проблемою  господарського комплексу Італії  виступає проблема повної протилежності  її південних та північних областей. Ця проблема скалалася історично. Проблема "Північ - Південь" виникла у другій половині XIX ст, Коли Італія була роздроблена на окремі князівства .. Північ і Центр Італії знаходилися на стадії індустріалізації і характеризувалися як промислові райони, тоді як Південь залишався у владі феодального ладу і відставав у своєму розвитку від Півночі. І зараз є області, які значно відстають у сфері господарського комплексу від всієї країни. Там можна побачити і маленьку щільність населення відносно регуону, оскільки основна маса працездатного народу мігрує до більш промисловорозвинених областей. Все це і є тими крітеріями які підривають господарський комплекс цих областей. Але держава створює ряд соціальних програм спрямованих на підтримку економічно слабких областей, створює інфраструктуру, будує магістралі.

Для того щоб вирішити проблему господарського комплексу  Італї траба притримуватись такої  програми, як:

• Зміцнення і розвиток виробництва на Півдні країни. Треба додати коштів в будування той самої інфраструктури.
• Безробіття і міграція населення з південних районів. Створення соціальних програм для населення південних регіонів для усунення безробіття.
• Розвиток малого і середнього бізнесу;
• Пошук ефективних шляхів використання сільськогосподарських угідь і скорочення приватного землеволодіння;
• Проблема тіньової економіки та кримінальної діяльності Півдня Італії;
• Залучення фінансових, індустріальних, науково-технічних та інших ресурсів західноєвропейських країн, і насамперед членів ЄС, до вирішення регіональної проблеми Італії. Зараз, в період кризи Італії це питання є достатньо актуальним, оскільки при виході Італії з ЄС, буде підірвана як економіка ЄС, так і Італія залишиться без підтримки країн співтовариства.

Якщо вирішити це глобальне  питвння господарського комплексу Італії, то її економіка війде на значно кращий рівень ніж є тепер, під час кризи, та було до неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Список використаної літератури

 

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учебник – М.: Юристъ, 2001 – 368 с

2. Андреев С.С. Италия – М, 2009. – 195 с.

3. Андреев Б.И. Италия - очерки по экономической географии – М., 2009 – 285 с.

4. Бабышев Л. Визитная карточка Итальянской Республики- КОРИНФ № 10, 2009.-

5. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные экономические отношения. Учеб. пособие – 2-е изд. – М.:Финансы и статистика,1999 – 159 с.

6. Васильков Н.П. Италия – М., 2008 – 263 с.

7. Воронин В.П., Кандакова Т.В., Подмолодина И.М. Мировое хозяйство и экономика стран мира: Учеб.пособие / Под ред. В.П. Воронина. - М.: Финансы и статистика, 2007. – 326 с.

8. Желтиков В. П. Экономическая география и регионалистика М.: Дашков и Ко, АкадемЦентр, 2010. - 384 с.

9. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – К.: Знання – Прес, 2000 – 277 с.

10. Кругман П.Р. Міжнародна  економіка. Теорія і політика.// Пер. з англ. - М.: Экономич. фак-т  МГУ, ЮНИТИ, 1997. - 799 с.

11. Кузнецов Н.Г., Тяглов С.Г. Экономическая география Серия Учебники и учебные пособия. Ростов н/Д: Феникс, 2008. - 384 с.

12. Луццатто Д. Экономическая история Италии. – М., 2009. – 493 с.

13. Международные экономические  отношения: Учебник под редакцией  И.П. Фаминского – М.: Юристъ, 2001 – 847 с.

14. Мочерний С.В. Основи  економічної теорії: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.:Видавничий центр «Академія»,2002. - 472 с.

15. Родионова И. А. Экономическая география. Весь курс для выпускников и абитуриентов Серия: Выбор лучших репетиторов М.: Эксмо, 2008. - 576 с.

16. Світова економіка. Навч. посіб. / За редакцією Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського, Н. С. Логвінової – К.:Центр учбової літератури, 2010. – 328 с.

17. Світова економіка.  Підручник / А.С. Філіпенко, О.І.  Рогач, О.І. Шнирков та ін. –  К.: Либідь, 2000 – 582 с.

18. Смирнов Е. Н. Введение в курс мировой экономики. Экономическая география зарубежных стран М.: КноРус, 2009. - 416 с.

19. Стрыгин А.В. Мировая  экономика: Учеб. пособие – М.: Экзамен, 2001 – 511 с.

20. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран. – М., 2009 – 385 с .

 

Інтернет ресурси

 

21. http://www.italcult.ru.

22. http://www.ukrrudprom.ua/news/Italii_pridetsya_pokinut_evrozonu.html

23. http://italy.tj/economy/base.php

24. http://catalog.fmb.ru/italy4.shtml

25. http://cosa-nostra13.narod.ru/economy/obch_har_hos_lavrov.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

                                                      Діаграма №1.

Співвідношення  зайнятості населення в певному  регіоні в промисловій сфері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Діаграма №2.

Співвідношення зайнятості населення в певному регіоні в сільськогосподарській сфері

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                             Діаграма № 3

            Співвідношення зайнятості населення в певному     регіоні в туристичній сфері

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

 

 

 

 

 

 

Легенда мапи

 

Мінерал	Символ
Азбест
Нафтопродукти НПЗ
Нафта, сира
Польовий шпат
Алюминий
Андалузит і сурми
Індій
Сіль
Цемент
Поташ (карбонат калію)
Пірит
Барит

 

 

Додаток 3