Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2012 в 23:41, курсовая работа
Об’єктом дослідження є внутрішня торгівля АР Крим.
Предметом дослідження є регіональні особливості розвитку та розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим .
Методами дослідження є такі методи регіональної економіки, як системний підхід, структурний аналіз, метод статистичного спостереження, метод обробки і аналізу інформації, графічний, картографічний, схематичний методи, а також такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція та конкретизація.
Вступ………………………………………………………………………………...3
Значення та основні функції внутрішньої торгівлі, її роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил АР Крим …………………………….…………….5
Передумови розвитку та розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим….11
Основні етапи формування й економічна оцінка сучасного рівня розвитку внутрішньої торгівлі АР Крим………………………..………………...18
Регіональні особливості та динаміка структури внутрішньої торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.………….………………….…..23
Проблеми та завдання розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим……………………………………………………………………………....…30
Висновки………………………………………………………………...…….36
Список використаної літератури…………………………
Торгівля посідає особливе місце в структурі національної економіки та в системі економічних відносин. Вона опосередковує товарно-грошовий обмін у величезних розмірах — більше ніж 450 млрд грн щороку, формує не менш як 12 % ВВП і, безперечно, є важливим чинником економічного зростання. Крім того, торгівля відіграє неабияку роль у реалізації соціальної політики, ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.
Основні етапи формування розвитку внутрішньої торгівлі АР Крим:
Особливістю сучасного розвитку внутрішньої торгівлі є позитивна і стійка динаміка її результативних показників. Середньорічні темпи зростання товарообігу починаючи з 2003 року перевищують 15 %, що вдвічі вище від темпів зростання ВВП. Спостерігаються позитивні тенденції в структурі товарообігу, кон'юнктурі ринку, розвитку матеріально-технічного потенціалу
Внутрішня торгівля займає особливе місце в економічній системі України та соціальній сфері. Вона забезпечує оборот товарів і послуг у величезних розмірах – близько 400 млрд. грн. на рік. Ця сфера поступається лише промисловості і сільському господарству. (Додаток 1)
Крім того, вона відіграє суттєву роль у реалізації соціальної політики ринкової орієнтації національної економіки, формуванні конкурентного середовища.
Характерною особливістю сучасного стану розвитку вітчизняної торгівлі можна вважати її глибоку структурну перебудову і перехід цієї сфери з галузевої на функціональну модель. Це означає, що всі товаророзподільчі канали, які функціонували у межах соціалістичної системи господарства, „злилися" в єдину систему і створили принципово нову сферу товарного обігу, яка функціонує на ринкових принципах і механізмах.
У новій системі, по суті, немає обмежень відносно складу суб'єктів і об'єктів торгівлі. Суб'єктами ринку виступають як юридичні, так і фізичні особи. Суттєво розширився діапазон об'єктів торгівлі. Крім товарів народного споживання, предметом купівлі-продажу стала виробнича продукція, засоби виробництва, сировина, нерухомість, цінні папери, об'єкти інтелектуальної власності, послуги. Структурно сфера товарного обігу не ділиться більше на канали (галузі), а містить три функціональні сектори: роздрібна торгівлі, оптова торгівля, торговельне посередництво.[3, с.3]
Суть процесу ринкової
трансформації внутрішньої
Торгівля – галузь економіки, що однією
з перших перейшла до ринкового механізму
господарювання. У короткий термін було
скасовано централізований
розподіл товарних
ресурсів, адміністративну управлінську
вертикаль
замінено горизонтальними зв'язками між
суб'єктами ринку підприємства торгівлі
змінили форму власності та отримали повну
господарську
самостійність.
Процеси демонополізації,
роздержавлення та приватизації привели
до якісно нових змін у структурі роздрібної
торговельної мережі.
Так, за період з 2000 р. по 2003 р скоротилася до 12% частка підприємств із державною формою власності, доля яких у загальному обсязі товарообігу становить менше 8%. Водночас домінуючою формою власності в торгівлі стала корпоративна. На цій формі засновано 75,5% підприємств роздрібної торгівлі, які забезпечують 81,6% товарообороту. Приватний сектор у сфері торгівлі охоплює 12% підприємств. Здебільшого це дрібні підприємства з невеликою часткою в товарообороті - 11,2%. Починаючи з 2000 р., структуру законсервовано, наявні лише незначні коливання.
Безумовно, без
проведення приватизації вести мову
про створення
конкурентного середовища в торгівлі
було б неможливо. Але мала приватизація
не стала основою створення торгового
капіталу. Із загальної кількості приватизованих
об'єктів торгівлі станом на 1.01.2003 р. 47,7%
приватизовано шляхом викупу товариствами
покупців, 23% - шляхом викупу майна, зданого
в оренду, 15,6% - продано на аукціоні, 2,8%
- продано за некомерційним конкурсом,
5,8% - продано за комерційним конкурсом. Приватизовані підприємства
перейшли переважно у колективну власність.
Ваучерна приватизація перетворилася
на гру в приватизацію. Як наслідок, більшість
об'єктів приватизації опинились у руках
вітчизняного інвестора без грошей і ринкового
досвіду. А у процесі приватизації вирішальне
значення має саме пошук стратегічного
інвестора, який пропонує стратегічний
план розвитку підприємства і фінансує
його. [8. с.174]
Порівняння стану торгівлі в Україні і Криму представлено в таблиці 3
Таблиця 3
Торгівля в Україні і Криму
в 2008 р.
(млн. грн.)[20]
|
Україна |
Автономна Республіка Крим |
Питома вага АРК в Україні, % |
Обсяг роздрібного товарообороту |
26663 |
868 |
3,3 |
Обсяг ресторанного господарства |
2094 |
78 |
3,7 |
Кількість магазинів роздрібної торгівлі, одиниць |
77885 |
3051 |
3,9 |
Кількість підприємств ресторанного господарства, одиниць |
33132 |
1438 |
4,3 |
В 2009 році Міністерством
економіки АРК реалізовано
- промислових підприємств,
що реалізують інноваційні (
- підприємств-виробників
підакцизної продукції, які
- суб'єктів малого
Ряд заходів Плану був спрямований на підтримку стабільності цін на продовольчому ринку (організована торгівля від сільгосптоваровиробника в спальних районах міст і на великих підприємствах регіонів). З початку 2009 року проведене близько 1,2 тис. ярмарків, розширювалася фірмова торговельна мережа, яка на сьогодні нараховує 730 об'єктів фірмової торгівлі, 163 супермаркетів і великих магазинів роздрібної торгівлі, що на 87 об'єктів фірмової торгівлі та на 98 супермаркетів більше, ніж у 2008 році.
З метою просування продукції
кримських підприємств
ЗАТ "Нова лінія".[ 20]
Але сьогодні найскладніше завдання як для оптової, так і для роздрібної торгівлі - це детінізація обороту. Через різні причини - невдосконалені регуляторні механізми, надмірне податкове навантаження, активні корупційні процеси - значна частина товарних і грошових потоків відійшла в "тінь", тобто нелегалізована. За моїми розрахунками близько 2/з роздрібного обороту не обліковано. Аналогічний стан є в оптовій торгівлі, особливо в такому її секторі, як дрібний гурт.
Варто підкреслити, що в умовах стабільної 50-60% "тіньової економіки" у народному господарстві АР Крим нелегалізована торгівля зберігає свої масштаби. Для її детінізації потрібна більш вдосконалена податкова система, глибока дерегуляція комерційного бізнесу, створення цивілізованого конкурентного середовища, ліквідація корупційних схем. [8, с.103]
Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що для сучасного етапу розвитку внутрішньої торгівлі України характерні як позитивні, так і негативні тенденції та явища. Основні з них: структурна перебудова, зростання конкуренції, розширення масштабів торгівлі, зростання товарообороту, дисбаланс платоспроможного попиту і товарної пропозиції, експансія імпорту, скорочення роздрібної мережі, деградація оптової торгівлі.
Їх врахування дозволить чітко визначити стратегічні пріоритети і перспективні напрями розвитку вітчизняної торгівлі.
Регіональні особливості розміщення внутрішньої торгівлі продовольчими товарами зумовлюються рядом природних економічних, етнічних та інших чинників, які впливають на територіальне розміщення галузей, розвиток спеціалізації організаційно-виробничих структур і переробних підприємств, формування ринку сільськогосподарської продукції, зокрема сезонний характер попиту на неї тощо.
Розглянемо структуру торгівлі непродовольчими товарами. На ринках дозволяється реалізовувати як нові непродовольчі товари, так і такі які були у вживанні, крім заборонених для продажу.(додатки 2,3)
Перелік непродовольчих товарів представлених у внутрішній торгівлі АР Крим включає:
У хімічній і нафтохімічній промисловості зосереджено 58 підприємств і 2 виробництва, обсяг продукції складає 542 млн. грн. (17% промисловості). Провідна галузь — основна хімія, виділяється виробництво фосфатних добрив та содова промисловість.
Информация о работе Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі АР Крим